18 вересня 2026 р. Модерна доба

76. Місто та його мешканці

ПРИГАДАЙТЕ

Яким було життя українського міщанства на початку ХІХ ст.?

На початку ХІХ ст. більшість українських міст нагадували великі села з дерев’яною одноповерховою забудовою, городами й садами. Міщани поєднували ремесло й торгівлю із веденням присадибного господарства. Життя було патріархальним, замкненим і підпорядкованим традиційному релігійному календарю, а права міського самоврядування дедалі більше обмежувалися імперською владою.

Як змінювався міський простір протягом ХVІІІ–ХІХ ст.?

Міста поступово позбувалися середньовічних оборонних мулів і валів, розширюючи свої межі. Замість хаотичних кривих вуличок запроваджувалося регулярне планування з прямими вулицями та великими торговими площами. Дерев’яні будівлі витіснялися кам’яними спорудами у стилях класицизму та модерну, а з другої половини ХІХ ст. міський простір заповнили фабрики, вокзали, бруківка, газове й електричне освітлення.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 223)

Розгляньте зображення (світлини 1 і 2 на с. 223). Які зміни можна простежити за поданими світлинами?

На історичній світлині початку ХХ ст. видно три-чотириповерховий Гранд-готель з пишним ліпним декором, куполом і годинником на розі, широку бруковану вулицю, телеграфні стовпи, кінні екіпажі та пішоходів у тогочасному довгому вбранні й капелюхах. На сучасній світлині початку ХХІ ст. простір кардинально модернізовано: замість історичної будівлі височіють монументальні багатоповерхові будинки радянського неокласицизму, дорогу вкрито асфальтом, встановлено сучасне світлофорне освітлення та рухається щільний потік автомобілів.

За допомогою додаткових джерел інформації створіть колаж на тему «Розвиток українських міст ХІХ ст.». Результати роботи представте в класі.

Для створення колажу можна дібрати такі ключові візуальні символи модернізації українських міст:

Залізничний двірець (вокзал) у Львові чи Києві як символ транспортного прориву.
Перший електричний трамвай на крутому Володимирському узвозі в Києві.
Одеський морський порт із пароплавами та зерновими елеваторами як символ світової торгівлі.
Будівля оперного театру в Одесі або Львові як осередок культурного життя.
Металургійний комбінат або шахта в Юзівці чи Катеринославі, що показують індустріальну трансформацію.

РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/GL264)

За допомогою QR-коду або покликання роздивиться карту «Густота населення». За матеріалом підручника, укладіть «рейтинг» міст України кінця XIX — початку XX ст. за чисельністю населення.

Аналіз історико-демографічних даних підручника та мапи розселення кінця ХІХ — початку ХХ ст. дає змогу скласти такий рейтинг найбільших міст на українських землях:

Одеса — найбільший торгово-морський і промисловий мегаполіс півдня, де чисельність населення сягнула понад 400 тисяч мешканців (четверте за розміром місто Російської імперії).
Київ — провідний адміністративний, освітній, релігійний та фінансовий центр Правобережжя, населення якого наприкінці століття перевищило 250 тисяч осіб завдяки цукропромисловому й залізничному підйому.
Львів — столиця коронного краю Королівства Галичини і Володимирії у складі Австро-Угорщини із населенням близько 160 тисяч жителів, головний політичний і культурний центр Західної України.
Харків — провідний освітній, науковий та транспортний осередок Лівобережжя з населенням понад 170 тисяч мешканців, який став воротами до Донбасу.
Катеринослав — «південна металургійна столиця», яка завдяки відкриттю залізниці та руд Криворіжжя зросла за пару десятиліть до понад 110 тисяч містян.

ПОМІРКУЙТЕ! (с. 224)

Як внутрішня міграція селян до міст впливала на процес урбанізації в XIX ст.?

Масовий відтік збіднілих після реформ селян став головним рушієм урбанізації, адже міста швидко насичувалися робочою силою. Безземельні хлібороби ставали фабричними робітниками, вантажниками, будівельниками чи прислугою, що спричинило стрибкоподібне зростання міського населення.

Які позитивні та негативні наслідки міграції для розвитку міст можна виділити?

Позитивними наслідками були швидке будівництво промислових підприємств, розвиток внутрішньої торгівлі та активне зведення житла. Негативними — виникнення брудних перенаселених нетрів, зростання бідності, спалахи епідемій і криза санітарної інфраструктури.

Як збільшення кількості населення в містах впливало на благоустрій та інфраструктуру?

Влада була змушена впроваджувати водогін, каналізацію, брукувати дороги та запускати громадський транспорт, щоб місто не захлинулося в бруді й заторах. Водночас міські бюджети часто не встигали за темпами міграції, через що благоустрій концентрувався лише в центральних кварталах.

Поясніть, чому великі промислові міста часто ставали багатонаціональними.

Розвиток фабрик і портів вимагав фахівців різного рівня — інженерів, підприємців, фінансистів і простої робочої сили, які з’їжджалися з усієї імперії та з-за кордону. Крім того, імперські уряди цілеспрямовано стимулювали переселення росіян, а в містах Правобережжя та Заходу традиційно проживали великі єврейські та польські громади.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 224)

Розгляньте фото вулиці Dorset Street (Лондон). Про які умови життя мешканців району Іст-Енд можна зробити висновки за світлиною?

Світлина демонструє похмурі реалії життя бідноти: тісну вузьку вулицю, захаращену мокрою багнюкою, темні багатоповерхові цегляні будинки без балконів і зелені. Люди одягнені в обшарпане темне вбрання, діти блукають без нагляду просто під стінами помешкань, що свідчить про глибокі злидні, антисанітарію та перенаселеність вікторіанського Іст-Енду.

Чому в одному місті існували настільки різноманітні за своїм становищем райони — від успішних до надзвичайно бідних?

Індустріальний капіталізм спричинив глибоку майнову прірву між власниками заводів, купцями й робітничим класом. Заможні мешканці оселялися в престижних центрах із новими комунікаціями та парками, тоді як робітники мусили тулитися біля промислових зон у дешевих непридатних для життя бараках.

Уявіть себе журналістом / журналісткою. Напишіть коротку статтю до сучасного журналу про розвиток міст та міське життя наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Контрасти великого міста: між бруківкою та заводським димом

На межі ХІХ і ХХ століть європейські та українські міста переживають дивовижне перетворення. У центрі Києва чи Парижа пані й панове заходять до світлих вітрин пасажів, розмовляють телефоном і сідають в електричний трамвай під світлом ліхтарів. Проте варто зробити кілька кроків убік робітничих околиць — і блиск модерну зникає. Там сім’ї трударів ділять одну сиру кімнату, змушені щодня дихати димом фабричних труб і боротися за виживання без елементарного водогону. Місто модерної доби стало не лише вітриною небаченого наукового поступу, а й ареною глибокої соціальної драми.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (с. 225)

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся історію трамваїв у різних містах України. Яку роль відігравав міський транспорт у їхньому розвитку?

Київ став піонером електричного трамвая в усій Російській імперії: 1892 року лінію запустив інженер Аманд Струве, оскільки круті схили міста не витримували коней. У Львові електричний трамвай відкрили до Галицької крайової виставки 1894 року, а в Катеринославі — 1897 року. Міський рейковий транспорт став справжнім проривом, адже він удешевив пересування, дозволив робітникам селитися далі від заводів і об’єднав розрізнені околиці з центром в єдиний злагоджений простір.

ПОМІРКУЙТЕ! (с. 225)

Прочитайте наведений уривок (з роману «Без ґрунту» Віктора Домонтовича). Які особливості міського життя в українських землях на зламі XIX—XX ст. показує цей уривок?

Уривок підкреслює глибокий зв’язок міського побуту із сільським традиційним укладом. Навіть у такому промисловому центрі, як Катеринослав, городяни жили у власних садибах із садками та городами, а дешевизна ягід на ринку свідчила про те, що містяни здебільшого забезпечували себе самі й майже не купували того, що росло під вікнами.

Чому попри промисловий переворот і урбанізацію більшість міст та містечок мали аграрний характер?

Промисловий бум концентрувався переважно у великих металургійних і торгових гігантах, тоді як сотні містечок залишалися звичайними ярмарковими пунктами для навколишніх сіл. Крім того, більшість жителів нещодавно вийшли із селянського стану і зберігали натуральний спосіб життя, обробляючи землю поруч із хатами.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (с. 226)

Чи погоджуєтеся ви з тим, що реконструкція Парижа була успішною? Які переваги та недоліки могла мати така перебудова для мешканців?

Реконструкція Жоржа-Ежена Османа була безперечно успішною в містобудівному плані: Париж отримав просторі світлі бульвари, систему каналізації, парки та водопостачання, що врятувало його від задухи й епідемій холери. Головним недоліком стало те, що знесення середньовічних будинків викинуло на вулицю десятки тисяч незаможних городян, які були змушені виїхати на занедбані околиці через різке зростання вартості житла.

Які особливості перебудова мала у Східній та Західній Європі?

У Західній Європі перебудова була масштабною й комплексною: пробивалися широкі проспекти крізь старі квартали, будувалися багатоповерхові будинки та виносився транзитний транспорт. У Східній Європі, зокрема в українських містах під владою Росії, перепланування часто мало точковий характер: модернізували лише головні центральні вулиці та площі, тоді як робітничі передмістя розвивалися хаотично й лишалися без комунікацій.

Намалюйте власну «ідеальну» схему міста з урахуванням широких вулиць, парків та кільцевих доріг. Подумайте, як це допомагає місту бути зручним для людей і транспорту.

Запропонована радіально-кільцева система забезпечує рівномірне сполучення центру з околицями через широкі проспекти. Кільцеві магістралі відводять транзитний транспорт від житлових зон, запобігаючи заторам, а розгалужена мережа парків між районами очищує повітря й створює комфортні зони відпочинку для пішоходів.

ПОМІРКУЙТЕ! (с. 228)

Чому розвиток торгівлі, фабрик і залізниць потребував нових типів будівель та архітектурних рішень?

Індустріалізація породила небачені раніше функції: виникла потреба у великих вокзалах із перекриттями над коліями, високих заводських корпусах, банках із броньованими сховищами та критих пасажах. Для цього традиційні цегла й дерево вже не годилися, що спонукало архітекторів використовувати скло, сталеві балки та залізобетон.

Як поява народних домів могла впливати на життя громади?

Народні доми ставали головними центрами суспільної активності й національного гуртування. У них діяли безкоштовні бібліотеки, читалися просвітницькі лекції, ставилися українські вистави й організовувалися хори, що дозволяло городянам і мігрантам із сіл знаходити підтримку, розвивати культуру й протистояти денаціоналізації.

Чи можна порівняти народні доми ХІХ ст. із сучасними культурними центрами у вашому населеному пункті?

Так, паралель цілком пряма. Сучасні центри культури, хаби чи будинки творчості виконують схожі функції: об’єднують громаду, пропонують гуртки, мистецькі виставки, книжкові зали та відкриті дискусійні платформи для людей будь-якого віку.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/HchUJ)

За допомогою QR-коду або покликання відвідайте сайт музею «Дім Франка» (м. Львів). Ознайомтеся з матеріалами сайту. Який вигляд мав інтер’єр вілли родини Франків? Що в інтер’єрі свідчить про національну належність мешканців?

Двоповерхова вілла збудована 1902 року у витриманому «швейцарському» стилі, проте її інтер’єр дихає живою українською традицією. Скромні європейські дерев’яні меблі, книжкові шафи та робочий стіл поєднуються з автентичними речами: кімнати прикрашені гуцульськими вишитими рушниками над портретами й образами, на поличках стоїть керамічний посуд і мисники, а на підлозі лежать народні килими й доріжки. Це свідчить, що родина видатного діяча органічно інтегрувала українську народну культуру у свій міський побут.

ПОМІРКУЙТЕ! (с. 228, блок про кулінарію)

Подумайте, як родина Івана Франка зберігає культурну спадщину не лише в літературі, а й у побуті. Чому кулінарія може бути частиною національної ідентичності?

Ольга Франко упорядкувала «Першу українську загально-практичну кухню» 1929 року, кодифікувавши щоденні й святкові рецепти народу. Кулінарія передає смаки, звички та повагу до продуктів рідної землі з покоління в покоління. Спільний стіл і збереження старовинних сімейних рецептів є таким самим елементом живої ідентичності, як мова чи пісня.

ПОМІРКУЙТЕ! (с. 230)

Чому в містах ХІХ — початку ХХ ст. одночасно спостерігалися розкіш і крайня бідність? Чому будинки багатих міщан і житло робітників так різко відрізнялися за комфортом?

Капіталістичний устрій концентрував надприбутки в руках власників заводів, банкірів і купців, тоді як робітники не мали профспілкового захисту й отримували мізерну платню за 12–14 годин праці. Заможні громадяни могли дозволити собі просторі квартири з паркетом, водогоном і камінами, а робітники мусили ділити сирі підвали чи кутки в казармах без елементарних санітарних умов.

Поміркуйте, чи могли меценати й робітні будинки реально вирішити проблему бідності?

Ні, приватна благодійність і робітні будинки не долали глибинних причин бідності. Робітні будинки своєю в’язничною дисципліною та принизливими пайками лише таврували нужденних, а допомога меценатів була краплею в морі, адже подолати кризу могло лише запровадження державного соціального страхування, обмеження робочого дня та гідна оплата праці.

Уявіть себе сучасним політичним діячем / діячкою. Створіть постер власної передвиборчої кампанії з програмою подолання бідності. Результати роботи представте в класі.

Програма базується не на роздаванні милостині, а на системних соціальних інвестиціях: забезпеченні людей роботою, доступним дахом над головою, фаховою освітою та якісними медичними послугами.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 230–231)

За допомогою додаткових джерел інформації проаналізуйте зміну статусу жінки через моду.

Відмова від корсетів і громіздких каркасних суконь стала прямим наслідком боротьби жінок за свої права. Одяг перестав бути кліткою, покликаною лише демонструвати багатство чоловіка чи батька, перетворившись на зручний повсякденний інструмент активного життя, навчання в університетах і самостійної заробітної плати.

Поясніть, чому поява костюма-тальєра стала символом нових прав і можливостей жінок у місті. Наведіть 2–3 аргументи.

По-перше, костюм-тальєр (жакет і практична спідниця без турнюра) не сковував рухів, дозволяючи жінці вільно ходити вулицями, їздити в громадському транспорті та на велосипеді. По-друге, він мав діловий стриманий вигляд, у якому курсистки й службовиці відчували себе рівноправними учасницями професійного середовища поруч із чоловіками.

Уявіть себе модельєром / дизайнеркою. Намалюйте костюм для «нової жінки» початку ХХ ст. Вкажіть, які деталі роблять його зручним для навчання, роботи та міського життя.

Сформулюйте коротке гасло (1 речення), яке могла б використати жінка-активістка того часу, обираючи тальєр замість корсета.

«Свобода думок починається зі свободи рухів: обираємо зручний тальєр замість задушливого корсета!»

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Які групи населення найбільше вигравали від урбанізації, а які — втрачали? Чому?

Найбільше вигравали підприємці, фінансисти та висококваліфіковані фахівці, які примножували капітал і користувалися благами комфорту, культури та медицини. Втрачали вчорашні селяни та некваліфіковані робітники, які опинялися в перенаселених нетрях без соціальних гарантій і втрачали звичну традиційну підтримку сільської громади.

2. Чому міста Західної Європи швидше модернізувалися, ніж міста на українських землях Російської імперії?

У Західній Європі промисловий переворот розпочався значно раніше, там існували міцне місцеве самоврядування, верховенство права та потужні приватні капітали. На українських землях у складі самодержавної Росії модернізація стримувалася кріпосницькими пережитками, браком місцевих бюджетних коштів і жорстким імперським контролем.

3. Чи забезпечувало місто рівні можливості для всіх мешканців? Підтвердіть відповідь прикладами.

Ні, модерне місто вирізнялося глибокою нерівністю. Якщо заможні буржуа мешкали у кам’яницях із водогоном, користувалися послугами лікарень і відвідували оперу, то робітники жили в казармах без каналізації, їхні діти масово хворіли на рахіт, а єдиним притулком у скруті були жорстокі «робітні будинки».

II. Обговорюємо у групі

Дебати на тему: «Чи можна вважати урбанізацію кінця XIX ст. одночасно і прогресом, і джерелом соціальних проблем?».

Позиція групи «Урбанізація як безумовний прогрес»:
Міста кінця ХІХ ст. стали локомотивами цивілізації. Саме в них з’явилися трамваї, електроенергія, водогін, телефони, передова наука й доступні школи. Міське середовище дарувало людині особисту незалежність від патріархального сільського тиску, відкрило жінкам доступ до освіти й роботи та сформувало громадянське суспільство.
Позиція групи «Урбанізація як джерело соціальних проблем»:
Швидке зростання міст призвело до катастрофічного загострення соціальної нерівності. Заводи отруювали повітря й річки, виникли брудні робітничі нетрі з епідеміями холери й туберкульозу. Руйнування моральних норм громади провокувало сплеск злочинності, пияцтва й експлуатації дитячої праці.
Спільний підсумок дебатів:
Урбанізація дійсно поєднувала обидві сторони. Вона створила матеріальну базу сучасного комфорту, однак висунула гостру вимогу до держави та громадянського суспільства — виробити закони соціального захисту людей праці.

III. Мислимо творчо (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/p4bhS)

Створіть рекламу виставки жіночої ділової моди кінця ХІХ — початку XX ст., скориставшись матеріалами виставки Вернадського.

Текст рекламної афіші:

Виставка «Крок до свободи: народження жіночого ділового стилю (1890–1914)»

Запрошуємо поринути в епоху великих змін на унікальній експозиції журналів «Модный свет» та «Вестник моды» з фондів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського!

Ви дізнаєтеся:

Як революційний костюм-тальєр витіснив задушливі корсети й турнюри.
Чому викрійки у журналах зробили модний образ доступним для кожної студентки й учительки.
Як одяг став головним маніфестом жіночої незалежності на вулицях модерного міста.

Промпт для генерації рекламного постера через ШІ:

A high-resolution historical exhibition poster design, "Women's Business Fashion 1890-1914". Elegant Art Nouveau aesthetic, stylish early 20th-century woman wearing an authentic tailored tweed walking suit (tailleur jacket and practical long A-line skirt), standing confidently on a paved city street with an electric tram in the background. Vintage magazine typography header, warm sepia and soft violet palette, detailed linework, museum quality, professional digital illustration.

САМООЦІНЮВАННЯ

Критерій навчальних досягнень	Рівень володіння матеріалом
Розуміння сутності й масштабів процесу урбанізації	Високий. Чітко орієнтуюся в поняттях індустріалізації, демографічного зростання міст та змінах у соціальній структурі суспільства.
Аналіз повсякденного життя різних верств містян	Високий. Розумію разючий контраст між побутом заможної буржуазії та виживанням робітничого класу й мешканців нетрів.
Робота з візуальними й документальними джерелами	Високий. Умію детально аналізувати історичні світлини, плани міст, модифікації одягу та музейні експозиції.
Оцінка ролі жінок і модернізації побуту	Високий. Усвідомлюю, як реформа костюма та урбанізація сприяли жіночій емансипації та боротьбі за громадянські права.