74. Наука та освіта. Позитивізм. Прогресизм. Секулярність
ПРИГАДАЙТЕ
Які риси були визначальними для модерного часу?
Для модерного часу визначальними стали промисловий переворот, перехід до масового фабричного виробництва, бурхливий розвиток природничих і технічних наук та урбанізація. Суспільство почало позбуватися станового поділу, утверджувалися верховенство права, ідеї громадянських прав і свобод, а також віра в невпинний поступ людства.
Що характеризує повсякденне життя та цінності суспільства ХІХ — початку ХХ ст.?
Повсякденне життя змінилося завдяки появі залізниць, телеграфу, електричного освітлення та водопроводу в містах. Праця стала більш регламентованою годинником і фабричним розкладом. Головними цінностями людини нової доби поступово ставали особиста ініціатива, освіта, професійний успіх і практична користь знань.
Яку роль відігравали мистецькі напрями ХІХ — початку ХХ ст. у житті людини?
Мистецтво допомагало осмислити швидкі зміни навколишнього світу: романтизм будив національні почуття та захищав людську індивідуальність, реалізм правдиво викривав соціальні вади суспільства, а модернізм шукав нові форми для передачі психологічного стану та тривог людини на зламі епох.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом)
Проаналізуйте пам’ятну монету, присвячену Софії Русовій — видатній українській педагогині. Поміркуйте над текстом, поданим на аверсі: «У житті кожної шляхетної людини має світити велика ясна зірка: щаслива доля рідного краю». Поясніть, як ви розумієте ці слова?
На аверсі ювілейної монети номіналом 2 гривні викарбувано розгорнуту книгу з цитатою Софії Русової, що символізує просвіту та знання, а на реверсі — виразний портрет видатної педагогині з роками її життя (1856–1940).
Слова про «ясну зірку» означають, що справжня гідність і благородство людини вимірюються не походженням чи прагненням особистого збагачення, а безкорисливим служінням своєму народові. Для свідомого українського діяча найвищою метою є розвиток і свобода Батьківщини. Сама Софія Русова присвятила власне життя створенню національної української школи та дошкільного виховання, вбачаючи саме в освіті народу запоруку щасливого майбутнього України.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «позитивізм», «прогресизм», «секулярність».
Позитивізм — це філософсько-науковий напрям ХІХ ст., який визнавав єдино надійним джерелом знань лише ті факти й закони, які можна підтвердити спостереженнями, точним розрахунком та експериментом, відкидаючи умоглядні припущення.
Прогресизм — це інтелектуальний і суспільний рух ХІХ — початку ХХ ст., заснований на твердій переконаності, що завдяки розвитку науки, освіти, техніки та соціальним реформам людство невпинно змінюється на краще й долає старі вади.
Секулярність — це принцип організації держави та суспільного життя, за якого органи влади, правосуддя, освіта й медицина відокремлені від церкви та діють на засадах світського законодавства й раціональної науки.
2. Які ознаки були визначальними для формування позитивізму, прогресизму та секулярності?
Головною ознакою стало швидке зростання ролі точних і природничих наук (фізики, хімії, біології), результати яких щодня використовувалися на фабриках і заводах. Суспільство побачило реальну користь дослідів і вимірювань, тому почало переносити ці наукові методи на вивчення людини та історії. Іншою вагомою ознакою був демонтаж монополії церкви на освіту: відкривалися університети світського типу, державні школи, запроваджувалися громадянські реєстри актів цивільного стану замість церковних метрик.
3. Чому в умовах модернізації суспільства люди дедалі більше зверталися до наукових і світських пояснень світу?
Традиційні релігійні погляди більше не могли дати відповіді на виклики індустріальної доби — пояснити дію парових двигунів, електрики, природу епідемій чи принципи економічних криз. Практичний результат давали лише точні знання: відкриття законів фізики зводило мости та залізниці, успіхи хімії та медицини рятували від хвороб, а наукова агрономія рятувала від голоду. Людина побачила, що світ влаштований за об’єктивними законами природи, якими можна свідомо керувати на користь людства.
II. Обговорюємо у групі
1. Уявіть, що ви живете в середині ХІХ ст. — у час, коли стрімко розвивається наука. Обговоріть у групах:
- а) які життєві сфери найбільше піддавалися змінам під впливом науки і техніки:
Найбільш разючих змін зазнали транспорт і зв’язок завдяки пароплавам, паротягам і телеграфу, які скоротили відстані між містами й країнами. Кардинально змінилися промислове виробництво через верстати та медицина, де почали використовувати антисептики й наркоз. - б) у яких сферах, на ваш погляд, люди досі більше довіряли звичаям та релігійним поглядам:
Люди трималися звичаїв у родинному побуті, шлюбі, вихованні дітей удома та під час трагічних подій життя — народження, хвороб і смерті. Селяни та дрібні ремісники найдовше спиралися на прадавні народні прикмети й календарні церковні свята. - в) чому суспільству було важко прийняти одразу секулярні та наукові підходи:
Вікові традиції та авторитет церкви формували стабільне уявлення про світ упродовж багатьох поколінь. Нові наукові відкриття руйнували звичну картину буття, вимагали додаткової освіти, якої більшість населення ще не мала, а швидкість змін лякала людей своєю невідомістю.
2. Сформулюйте відповідь на проблемне запитання: «Що було ключовим викликом для людини в ХІХ ст. — нова наука чи сила звички?».
Ключовим викликом для людини ХІХ ст. була саме сила звички, адже відкрити науковий закон набагато простіше, ніж зламати усталені стереотипи й забобони мільйонів людей. Людині доводилося переборювати власний страх перед незрозумілими машинами, приймати світські правила життя та вчитися брати повну відповідальність за свої вчинки, не списуючи все на невідворотну долю чи надприродні сили.
III. Мислимо творчо
(На вибір учня/учениці подано два виконані варіанти мінідослідження)
Варіант А. Вплив наукових відкриттів на повсякденне життя суспільства (транспорт, медицина, освіта, зв’язок)
У ХІХ столітті наука вперше прийшла безпосередньо в побут пересічної людини. У транспорті поява залізниць і пароплавів скоротила подорожі між містами з тижнів до лічених годин, дозволивши щоденні поїздки на роботу та дешеву доставку товарів. У медицині відкриття мікроорганізмів, методів дезінфекції та вакцин подолало смертельні епідемії холери й віспи та значно знизило дитячу смертність.
У системі зв’язку телеграф і телефон уперше зробили передачу інформації майже миттєвою, що створило єдиний інформаційний простір для бірж, преси та родинного листування. В освіті науковий розвиток спричинив витіснення схоластики світськими науками: у школах почали викладати фізику, хімію, біологію та географію, що готували інженерів і техніків для нової індустріальної економіки.
Варіант Б. Вплив позитивістських підходів на формування та розвиток української історичної науки (на прикладі наукової спадщини Д. Яворницького)
Позитивізм вимагав від істориків замінити легенди та романтичні перекази суворими фактами, документальними джерелами та речами матеріальної культури. Яскравим прикладом цього став історик Дмитро Яворницький, який присвятив життя комплексному дослідженню історії запорозького козацтва.
Яворницький не писав абстрактних творів у кабінеті: він особисто обходив землі Запорожжя, проводив археологічні розкопки курганів і січей, фіксував топографію місцевості та записував живі свідчення нащадків козаків. Він зібрав сотні козацьких документів, зброї, одягу й предметів побуту, які систематизував і передав до створеного ним музею в Катеринославі (нині Дніпро). Праці Яворницького, передусім тритомна «Історія запорізьких козаків», побудовані на критичному зіставленні архівних першоджерел та артефактів, що перетворило українське козакознавство на точну наукову дисципліну.