73. Реалізм та імпресіонізм. Український модерн
ПРИГАДАЙТЕ
Які риси були визначальними для культури класицизму та романтизму?
Для класицизму головними рисами були культ розуму, сувора дисципліна форми, орієнтація на античні зразки, чіткий поділ на високі й низькі жанри та підпорядкування особистого громадському обов’язку. Романтизм, навпаки, висунув на перше місце бунтівні почуття, культ сильної та самотньої особистості, інтерес до таємничого, народної творчості та національного минулого.
У чому полягали спільні й відмінні прояви класицизму та романтизму між країнами Європи та українськими землями?
Спільним було захоплення античною спадщиною в класицизмі та відкриття фольклору в романтизмі. Проте в Європі класицизм прославляв могутність монархій і державних інститутів, а в Україні класицистичні форми набули народно-бурлескного забарвлення, як в «Енеїді» Івана Котляревського. Європейський романтизм зосереджувався на розчаруванні наслідками революцій та філософській самотності, тоді як український романтизм став потужним двигуном національного відродження, спрямованим на захист рідної мови, пам’яті про козацтво та боротьбу проти імперського гніту.
Чому романтизм відображав інтереси інтелігенції?
Інтелігенція шукала духовну свободу та прагнула подолати становий розрив із власним народом. Саме романтизм дав освіченим людям ідею народності, надихнув збирати пісні й казки, досліджувати минувшину та бачити в селянстві справжнього носія національного духу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 208)
Проаналізуйте представлені репродукції робіт живописців-реалістів: «Пралі на річці» Жана-Франсуа Мілле та «Дівчата на березі Сени. Літо» Гюстава Курбе. Як художники показують зв’язок людини з природою? Які соціальні проблеми або явища можна побачити в цих творах? Чи можна сказати, що обидві картини виявляють різні сторони життя жінок у ХІХ ст.?
На картині Мілле праля зображена просто неба біля річки, де природні сили та вода є робочим середовищем, сповненим важкої праці та фізичної втоми. Натомість у Курбе річковий берег Сени слугує місцем безтурботного літнього відпочинку, приватної розслабленості та млості в затінку дерев під міським пилом цивілізації.
Твір Мілле висвітлює соціальну проблему виснажливої щоденної праці бідноти, за яку платили копійки і яка рано руйнувала жіноче здоров’я. Полотно Курбе розкриває явище народження буржуазного дозвілля, де заможні міщанки проводять час у ледарстві, одягнені за тогочасною модою, що викликало в сучасників навіть докори в порушенні традиційної моралі.
Обидві картини дійсно показують два абсолютно протилежні полюси життя жінок ХІХ століття. З одного боку бачимо гірку долю жінки-трудівниці з народу, чиє існування зведене до безкінечного виживання, а з іншого — пасивне, комфортне й забезпечене існування представниць заможних міських верств.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 209)
Проаналізуйте подані роботи: «Катерина» (Тарас Шевченко, 1842 р.), «Святочне ворожіння» (Микола Пимоненко, 1888 р.), «Портрет Кобзаря» (Опанас Сластіон, 1905 р.). Визначте, як представлені зображення передавали спосіб життя, традиції та цінності українського народу. Яку думку намагалися передати автори?
Шевченкова «Катерина» показує драматичний конфлікт між патріархальною традиційною мораллю українського села та жорстокістю імперської дійсності. Зображуючи самотню знеславлену дівчину, офіцера-москаля на коні та байдужого селянина-ложкаря, автор викриває беззахисність народу й глибоку особисту трагедію українки, засудженої звичаєм на вигнання.
Картина Пимоненка «Святочне ворожіння» занурює у світ українських обрядів, де дівчата при світлі воскової свічки ворожать на майбутню долю та судженого. Полотно випромінює родинний затишок, щирість надій і поетичність народних вірувань, показуючи духовну єдність сільської молоді та повагу до прадавніх звичаїв.
«Портрет Кобзаря» Сластіона передає шану до живих носіїв історичної пам’яті, пісенного скарбу та народної мудрості. Сліпий старець із кобзою постає символом духовного опору та моральної сили поневоленого народу.
Митці намагалися показати, що життя українців сповнене як глибокого драматизму й боротьби за людську гідність, так і невмирущої краси, традицій і неперервного зв’язку між поколіннями.
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 211)
Як ідея «національного стилю» проявилася в архітектурі Будинку Полтавського земства?
Архітектор Василь Кричевський поєднав найновіші інженерні конструкції з мотивами українського бароко та народної дерев’яної архітектури. Споруда має шатрові дахи, мальовничі кручені та подвійні віконні арки, багатющий орнамент із полив’яної опішнянської кераміки та зображення гербів міст Полтавщини, що перетворило адміністративну установу на величний маніфест української національної культури.
Уявіть, що ви архітектор початку ХХ ст.: які елементи української традиції ви використали б у сучасній будівлі?
Я використав би характерні виступи й форми української дерев’яної козацької церкви, оздобив би фасад поясом із рослинних орнаментів барвінку й калини, використав би різьблені дерев’яні сволоки в інтер’єрі та керамічні кахлі з традиційними кобальтовими й теракотовими візерунками.
Подумайте, чому саме Будинок Полтавського земства було обрано для обкладинки підручника.
Ця споруда є справжньою перлиною та хрестоматійним взірцем українського архітектурного модерну. Вона наочно демонструє, як на початку ХХ століття українці переосмислили власну спадщину, об’єднавши історію з модернізацією та заявивши на весь світ про свою державотворчу й культурну зрілість.
Уявіть, що ви створюєте обкладинку сучасного підручника. Яку архітектурну споруду ви могли б використати? Чому?
Я обрав би будівлю Національного художнього музею України або Київського залізничного вокзалу у стилі неомодерну. Це чудово передає ідею руху, зв’язку України зі світовими комунікаціями та гармонійного поєднання національних рис із відкритістю до глобального розвитку.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «реалізм», «імпресіонізм», «модернізм».
Реалізм — це мистецький напрям другої половини ХІХ століття, який прагнув правдиво, точно й об’єктивно відображати повсякденне життя людей, соціальні проблеми та суперечності доби без прикрас і романтичних ілюзій.
Імпресіонізм — мистецький напрям кінця ХІХ — початку ХХ століття, представники якого намагалися вловити й зафіксувати миттєві зорові враження, гру світла й тіні, настрій та динаміку навколишнього світу тут і зараз.
Модернізм — широкий культурний рух межі ХІХ–ХХ століть, що об’єднав різні течії, які прагнули кардинально оновити форми та зміст мистецтва, відмовилися від прямого копіювання дійсності й зосередилися на внутрішньому світі людини, символах та експериментах.
2. Які ознаки були визначальними для мистецьких стилів реалізму, імпресіонізму та модернізму?
Визначальними рисами реалізму були правдивість, соціальна критика, увага до побуту, праці та психології звичайної людини. Для імпресіонізму характерні передача світлоповітряного середовища, чисті яскраві кольори, відкриті мазки, відсутність чорних контурів і фіксація швидкоплинного настрою. Модернізм вирізнявся пошуком нових художніх форм, суб’єктивізмом, символізмом, естетизмом та поєднанням стародавніх народних традицій із новітніми європейськими ідеями.
3. Чому в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. митці почали шукати нові способи відображення реальності та відходили від традиційних стилів?
Світ стрімко змінювався під впливом індустріалізації, швидкісного транспорту, урбанізації та появи фотографії, яка навчилася фіксувати зовнішній вигляд предметів краще за художника. Митці більше не бачили сенсу просто копіювати натуру; вони шукали засоби передати шалені темпи життя, складність людської психіки, тривоги й надії нового століття.
II. Обговорюємо у групі
1. Порівняйте відображення мистецьких стилів реалізму, імпресіонізму й модернізму в Європі та українських землях.
Спільні та відмінні риси художніх напрямів наведено в порівняльній таблиці:
| Стилі | Європа | Українські землі |
|---|---|---|
| Реалізм | Фокусувався на наслідках індустріалізації, фабричній праці робітників, буржуазному побуті та владі грошей (Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Гюстав Курбе). | Зосереджувався на драматичній долі покріпаченого та згодом безземельного селянства, збереженні мови та боротьбі за людські права (Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Микола Пимоненко). |
| Імпресіонізм | Прагнув передати мінливе міське життя, атмосферу бульварів, кафе, світлоповітряні враження від природи на пленері (Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар). | Органічно поєднав західну гру світла з національними краєвидами, глибоким психологізмом та переживаннями української душі (Олександр Мурашко, Іван Труш, Михайло Коцюбинський). |
| Модернізм | Виявлявся як бунт проти класичних канонів, пошук чистих абстрактних ліній, індивідуалізм і декаданс (Антоніо Ґауді, Ґустав Клімт). | Став інструментом національного самоствердження, поєднавши модерні конструкції з козацьким бароко, народним орнаментом і традиційною символікою (Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Михайло Жук). |
2. Об’єднайтеся в групи та обговоріть проблемні завдання, подані за QR-кодом або покликанням (qr.orioncentr.com.ua/PRqlq).
а) Проаналізуйте уривок із поеми «Катерина» Т. Г. Шевченка. Які ознаки реалізму показані автором стосовно становища жінки та соціальних проблем українського суспільства XIX ст.?
У рядках Шевченка розкрито сувору життєву правду без романтичних ілюзій: українська жінка в тогочасному становому суспільстві була абсолютно беззахисною перед сваволею імперських військових. Поет без прикрас указує на реальну соціальну катастрофу покритки, яку після наруги чужинця цуралася навіть власна патріархальна громада.
б) Проаналізуйте уривок із твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Які ознаки імпресіонізму проявляються в уривку? Розкрийте спосіб передачі настрою, миттєвого враження та внутрішнього стану героя.
В уривку домінує суб’єктивне, миттєве сприйняття природи як ліків для знеможеної душі митця. Автор фіксує не сам фізичний об’єкт, а внутрішнє враження героя від сонячного тепла й світла, які в один момент виривають його з безодні втоми та повертають енергію для творчості й життя.
в) Проаналізуйте уривок із твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Поміркуйте, чому в уривку реальний світ переплітається з міфом, символом і внутрішніми переживаннями героя. Як це допомагає зрозуміти сутність модернізму?
Модернізм не копіює зовнішню натуру, а досліджує глибини людської психіки, підсвідомість та архетипи. У Карпатах внутрішній біль і кохання Івана зливаються з прадавнім народним міфом, де ліс стає живим символом його власного серця. Це показує, що для модерністів духовна реальність людини є значно ширшою й багатшою за буденні матеріальні речі.
III. Мислимо творчо
Доберіть репродукції 5–6 картин, що належать до художніх стилів реалізму, імпресіонізму та модернізму. Створіть навчальну презентацію, підготувавши аналіз мистецького твору за планом, що міститься за QR-кодом і покликанням.
Добірка шедеврів для навчальної презентації:
- «Святочне ворожіння» (Микола Пимоненко, 1888 р.) — реалізм.
- «Пралі на річці» (Жан-Франсуа Мілле, середина XIX ст.) — реалізм.
- «Дівчина в червонім капелюсі» (Олександр Мурашко, 1902 р.) — імпресіонізм.
- «Враження. Схід сонця» (Клод Моне, 1872 р.) — імпресіонізм.
- «Еней і його військо» (Георгій Нарбут, 1919 р.) — модернізм.
- «Чорне павичеве перо» (Михайло Жук, 1908 р.) — модернізм.
Зразок детального аналізу картини за планом з QR-коду:
1. Відомості про картину.
«Дівчина в червонім капелюсі», створена видатним українським живописцем Олександром Мурашком у 1902 році. Жанр — психологічний портрет, станковий олійний живопис.
2. Опис змісту.
Головним об’єктом є вродлива молода жінка, яка з легким поворотом голови дивиться просто на глядача. Її обличчя сповнене стриманої грації та внутрішньої таємничості. Особливу увагу привертає розкішний яскраво-червоний капелюх із широкими полями та витончений теплий шарф, накинутий на плечі. Жодних зайвих деталей чи предметів побуту немає — усе зосереджено на погляді та емоційному стані героїні.
3. Художні засоби.
Художник побудував роботу на сміливому контрасті палаючого червоного кольору капелюха та стриманих, димчасто-сірих і темних тонів одягу й тла. Мазки пензля широкі, розкуті й динамічні, що створює відчуття вібруючого повітряного середовища навколо обличчя. Гра світла м’яко виділяє ніжні риси, підкреслюючи природну свіжість шкіри.
4. Стиль та напрям.
Картина належить до імпресіонізму з елементами модерну. Проявами стилю є відмова від чітких академічних ліній, передача живого настрою моменту, віртуозна світлотіньова гра та декоративна виразність кольорової плями.
5. Історичний контекст.
Початок ХХ століття був добою швидкої модернізації українських міст, розквіту інтелектуального життя та зростання жіночої емансипації. Мурашко навчався в Парижі та Мюнхені, проте утверджував власну самобутню українську манеру. Картина стала маніфестом європейського рівня вітчизняного мистецтва, яке відійшло від етнографічної замкненості та вийшло у простір витонченої психологічної краси.