70. Модель світу ХІХ ст. Світогляд людини
ПРИГАДАЙТЕ (с. 181)
Пригадайте особливості світогляду людини у Середньовіччі. Як він змінився у Ранній Новий час?
У Середньовіччі світогляд людини був теоцентричним: Бог вважався центром Всесвіту, земне життя сприймалося лише як підготовка до вічності, а доля людини цілком залежала від її стану за народженням і Божої волі. Праця часто сприймалася як покута за гріхи, а будь-які спроби вийти за межі свого стану вважалися порушенням божественного порядку.
У Ранній Новий час завдяки гуманізму Відродження та Реформації відбувся перехід до антропоцентризму — в центрі уваги опинилася людина, її розум, таланти та свобода вибору. Люди почали активно досліджувати природу за допомогою дослідів, а протестантська трудова етика зробила чесну працю, комерційний успіх і накопичення капіталу ознаками богоугодного життя.
ПОМІРКУЙМО! (с. 181)
Як індустріальна революція змінила спосіб життя людей?
Індустріальна революція переселила мільйони людей із сіл до міст і підпорядкувала їхнє життя чіткому фабричному розкладу замість природних ритмів сонця й пір року. Праця біля верстатів вимагала дисципліни та грамотності, побут став більш механізованим і комфортним, проте водночас виникли проблеми важкої праці робітників, загазованості міст і відчуженості людини від природи.
Чи можна сказати, що «довге» XIX ст. заклало підвалини нашого сучасного світу?
Так, безумовно. Саме впродовж ХІХ століття сформувалися майже всі ключові інститути сучасності: парламентська демократія, концепція прав людини, ринкова економіка, загальна освіта та масове виробництво. Тоді ж з’явилися й технології, що визначають сучасне життя: залізниці, громадський транспорт, телекомунікації, електричне освітлення та фото- і кіномистецтво.
Головний закон бізнесу — найбільший результат із найменшими затратами. Чи завжди це корисно для суспільства? Де тут можливі ризики?
Цей закон сприяє здешевленню товарів, поширенню інновацій і робить блага доступними для мільйонів людей. Проте гонитва за мінімізацією витрат несе серйозні загрози, адже власники підприємств часто економлять на безпеці праці, зменшують зарплати робітникам, використовують дешеву дитячу працю та не дбають про захист довкілля від промислових відходів.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ: СОФІЯ ФАЛЬЦ-ФЕЙН (с. 182)
Які риси Софії Фальц-Фейн відображають прагнення людини ХІХ ст. до самореалізації та підприємливості?
Софія Фальц-Фейн проявила виняткову далекоглядність, ділову сміливість і здатність до модернізації. Вона не просто трималася за успадковане вівчарство, а диверсифікувала бізнес: налагодила експорт зерна, збудувала консервні заводи, заснувала власний морський порт Хорли та планувала прокласти залізницю, що демонструє масштабне мислення справжнього капіталіста нової доби.
Чому успіх Софії Фальц-Фейн у бізнесі був нетиповим для жінок того часу?
У ХІХ столітті панували патріархальні звичаї, де жінка здебільшого обмежувалася родинним колом, вихованням дітей і світськими прийомами. Бізнес, великі фінанси та керування робітниками вважалися суто чоловічою сферою, тому жінка на чолі промислово-аграрної імперії викликала подив і вимагала залізної сили волі для подолання тогочасних упереджень.
Яким чином приклад Софії Фальц-Фейн допомагає зрозуміти, що означає бути людиною нових цінностей у ХІХ ст.?
Її життєвий шлях доводить, що вирішальним чинником успіху в Новий час стало не походження чи стать, а особиста компетентність, готовність ризикувати, раціональний розрахунок та ефективне використання капіталу. Вона стала символом нової буржуазії, яка своїми інноваціями та працею буквально змінювала економічний ландшафт регіону.
ПОМІРКУЙМО! (с. 183)
Розгляньте зображення будівництва Метрополітена-рейлвей поблизу вокзалу Кінгс-Крос (1861 р.) в Лондоні. Які труднощі могли виникати під час будівництва метро в Лондоні в XIX ст.?
На гравюрі Персі Вільяма Джастіна видно гігантський відкритий рів посеред міста, збудований траншейним способом («розкопай і засип»). Робітники зіштовхувалися з обвалами ґрунту, проривами підземних вод, руйнуванням каналізаційних мереж та сусідніх житлових будинків, а також важкою ручною працею з лопатами, кайлами та дерев’яними риштуваннями в умовах постійного диму й бруду.
Як будівництво метро могло змінити життя мешканців міста?
Метро радикально прискорило пересування Лондоном, розвантажило переповнені кінними екіпажами вулиці та дозволило простим робітникам і службовцям жити в дешевших зелених передмістях, без запізнень добираючись на фабрики чи в контори. Це кардинально змінило структуру міста й сформувало новий динамічний ритм життя городян.
Як на картині художник показав масштаби та складність роботи?
Художник використав перспективу глибокої траншеї, де люди виглядають крихітними фігурками на тлі велетенських цегляних склепінь і масивних дерев’яних кріплень. На передньому плані видно численні рейки, вагонетки, купи землі та складну мережу опор, що підкреслює титанічну працю сотень людей, які вручну розкопують надра мегаполіса.
Які нові технології того часу дозволили побудувати метро?
Будівництво стало можливим завдяки використанню промислового видобутку заліза та високоякісної сталі, появі швидкотвердіючого цементу й гідравлічного вапна для надійної кладки тунелів, потужним паровим насосам для відкачування води, паровим кранам та вдосконаленим геодезичним приладам для точного проектування траси.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 184)
За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку історичну довідку про одного з науковців ХІХ ст. на вибір: В. К. Рентген, І. Пулюй, А. Беккерель, П. Кюрі, М. Склодовська-Кюрі.
Іван Пулюй (1845–1918) — видатний український фізик, електротехнік, винахідник і громадський діяч, родом із Тернопільщини.
Працюючи професором Празького політехнічного інституту, він сконструював вакуумну трубку власної конструкції («рурку Пулюя»), яка випромінювала невидимі промені. Задовго до офіційного повідомлення Вільгельма Рентгена Іван Пулюй ще у 1880-х роках досліджував це випромінювання, опублікував низку наукових статей і зробив чіткі рентгенограми людських кінцівок та деталей. Крім того, він зробив вагомий внесок у будівництво перших електростанцій змінного струму в Європі, заснував електротехнічну школу в Празі та разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою. Його відкриття заклали фундамент сучасної медичної діагностики та рентгенології.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/SShh2, с. 185)
Відеоматеріал: цикл «Одна історія» — «Як брати Люм’єр винайшли кіно і створили перший фільм».
Чому винахід кінематографа вважали технологічним проривом свого часу?
Кінематограф братів Огюста та Луї Люм’єрів, запатентований у 1895 році завдяки апарату «Сінематограф», об’єднав функції зйомки, друку та проекції рухомого зображення на великий екран для масової аудиторії. На відміну від індивідуального «кінетоскопа» Едісона, кіно Люм’єрів стало колективним видовищем, здатним зафіксувати живий плин часу та подарувати глядачам ілюзію повної реальності.
Придумайте короткий сюжет «історії одного винаходу» про кінематограф, де продемонструйте, як наука та техніка змінюють життя людей.
Париж, грудень 1895 року, підвал «Гран-кафе». Молодий аптекар П’єр купує квиток на дивовижний сеанс братів Люм’єр. Коли на білому полотні з темряви раптом виринає велетенський потяг, що на швидкості мчить прямо на залу, П’єр у паніці хапається за спинку крісла й заплющує очі, боячись аварії. Але за мить зала вибухає оплесками: потяг проїхав повз, а глядачі побачили живу перону метушню іншого міста. Вийшовши на засніжений бульвар, П’єр розуміє, що світ ніколи не буде колишнім: наука стерла межі відстані та часу, перетворивши мить на вічність, а мистецтво — на загальнодоступне для кожного вікно у великий світ.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 186)
Напишіть короткий лист від власника / власниці капіталу своєму найманому робітнику, пояснюючи роль власності та обов’язки у підприємстві.
Шановний пане Томасе!
Звертаюся до вас як власник фабрики, де ви щодня працюєте біля верстата. Моя приватна власність — це не просто споруди й парові машини, а вкладений капітал, постійний фінансовий ризик і відповідальність за пошук ринків збуту та виплату заробітної плати сотням родин.
Ваш обов’язок на виробництві — сумлінно виконувати умови трудового договору, берегти обладнання від пошкоджень і підтримувати трудову дисципліну. Тільки за умови найвищої якості вашої праці та нашого раціонального управління справа приноситиме прибуток, що гарантуватиме стабільність вам і подальший розвиток нашому спільному підприємству.
З повагою,
Роберт Сміт, власник прядильної мануфактури.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 187)
Намалюйте схему «Парламентська держава XIX ст.», показавши зв’язок між громадянами, виборними посадовцями та органами влади.
Наведена схема ілюструє класичну парламентську модель ХІХ століття. Громадяни обирають парламент на основі виборчого права. Парламент ухвалює закони та формує або затверджує уряд (виконавчу владу), який несе перед ним політичну відповідальність. Незалежні суди стоять на варті закону, захищаючи права громадян від зловживань чиновників.
ПОМІРКУЙМО! (с. 188)
Що означає поняття «позитивізм», яке запропонував Конт?
Позитивізм — це філософський напрям, який проголосив єдиним джерелом істинного, «позитивного» знання конкретні емпіричні науки (математику, фізику, хімію, біологію) та факти, здобуті дослідним шляхом. Конт закликав відмовитися від абстрактних роздумів про «першопричини буття» на користь практичних досліджень того, як саме функціонує природа і суспільство.
Чим позитивізм відрізняється від філософії Просвітництва?
Просвітники опиралися на абстрактний «природний розум» і створювали ідеальні моделі суспільства, вважаючи, що світ можна перебудувати за філософськими проектами. Позитивісти ж наполягали на суворому науковому спостереженні й описі фактів без умоглядних теорій, вважаючи, що наука повинна відповідати на питання «як саме відбувається явище?», а не «чому і заради чого воно існує?».
Уявіть, що ви вчений XIX ст. — як би ви застосували принципи позитивізму для створення нової технології або наукового відкриття?
Працюючи над створенням електричного двигуна, я б повністю відкинув містичні гіпотези про «невидимі флюїди» і проводив би сотні точних математичних вимірювань сили струму, опору провідників і магнітної індукції. Ретельно фіксуючи числові результати експериментів у таблицях, я вивів би емпіричну формулу для побудови найбільш енергоефективної конструкції.
Наведіть приклади, коли наука змінювала суспільство (і позитивно, і негативно).
Позитивним прикладом є відкриття знеболювання (наркозу), вакцинації та антисептиків, що врятувало життя мільйонам людей і перемогло страшні епідемії. Негативним наслідком стало створення вибухівки (динаміту), хімічної зброї та розвиток промисловості, що призвела до забруднення річок, міського смогу й появи смертоносної зброї масового знищення.
Уявіть діалог між ученим-позитивістом і філософом: про що вони сперечатимуться?
— Філософе, ваші роздуми про «абсолютний дух» і «сенс буття» — це марнування часу! Наука має вимірювати тиск пари та розраховувати міцність залізничних мостів.
— Але ж, шановний учений, формули не навчать людину добра. Що варті ваші парові машини, якщо вони експлуатують дітей на фабриках, а люди забувають про душу?
— Справжнє благо приносять ліки й швидкий транспорт, а не абстрактні проповіді. Лише точний факт дає людині силу змінювати світ на краще!
— Змінювати світ технічно — ще не означає розуміти, ким є людина у Всесвіті. Без моралі ваші технології можуть знищити людство.
ПОМІРКУЙМО! (с. 189–190)
Прочитайте наведені цитати Г. Гегеля. Які його погляди та ідеї вони відображають?
«Сутність культури полягає у звільненні людини» (с. 189) — дика людина підпорядкована суто біологічним інстинктам, а культура й освіта підносять її до рівня вільної, розумної суспільної істоти.
«Розум пізнає себе через історію» (с. 189) — відображає ідею поступового розгортання світового розуму через діяльність людей, зміну епох та вдосконалення суспільних інститутів.
«Світова історія — це суд людства над собою» (с. 189) — історичні події та крах держав є наслідком внутрішніх помилок і суперечностей самих людей; історія об’єктивно показує істинну ціну людських дій.
«Все, що реальне, є раціональне; все, що раціональне, є реальне» (с. 190) — дійсність влаштована за логічними законами, а будь-яка ідея, якщо вона відповідає законам розуму, обов’язково знайде своє втілення в реальному світі.
«Держава є вищим проявом моральності, вона втілює розум у суспільному житті» (с. 190) — правова держава, на думку мислителя, узгоджує егоїстичні інтереси окремих осіб заради спільного блага й справедливості.
«Свобода — це свідоме усвідомлення необхідності» (с. 190) — бути вільним означає не чинити свавілля, а розуміти закони природи й суспільства та діяти розумно й усвідомлено.
«Культура — це не сукупність речей, а процес розвитку духовного життя людини» (с. 190) — справжня культура полягає не в накопиченні предметів чи багатства, а у внутрішньому зростанні, творчості та самовдосконаленні.
«Розвиток духу відбувається через суперечності та їхнє подолання» (с. 190) — основа діалектики Гегеля: прогрес народжується через протистояння протилежних поглядів і сил та їхній вихід на новий якісний рівень.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 191)
За допомогою додаткових джерел інформації складіть чекліст з відомими цитатами Фрідріха Ніцше.
- «Те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим».
- «Бог помер! І ми його вбили! Як нам утішитися, убивцям із убивць?»
- «Людина — це канат, натягнутий між звіром і Надлюдиною, — канат над прірвою».
- «Якщо ти довго дивишся в безодню, безодня дивиться в тебе».
- «Треба мати хаос у собі, щоб народити зірку, що танцює».
Які цінності та ідеї Ніцше пропонував як альтернативу традиційній моралі та релігії?
Ніцше виступав проти християнської моралі співчуття та покірності, яку вважав «мораллю рабів», що пригнічує людську енергію та захищає слабких коштом сильних. Замість неї він проголосив «волю до влади», культ сильної та творчої особистості («Надлюдини»), сміливість жити всупереч обмеженням натовпу, індивідуальну гідність і безкомпромісну любов до життя.
Як ви розумієте наведену нижче цитату в контексті філософії Фрідріха Ніцше? («Брати мої по війні!..»)
Ніцше протиставляє образ сліпого слухняного натовпу («солдатів», що просто натягнули мундир заради порядку) справжнім «воїнам духу». Він закликає людей бути безстрашними борцями за власні переконання, долати внутрішню сірість і не ховати боягузтво за зовнішніми пристойностями та суспільними чинами. «Мундир» — це маска конформізму, тоді як філософ шукає сильних людей із незламною внутрішньою сутністю.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію (с. 191)
1. Що стало головним видом праці у добу Нового часу? Як змінилося ставлення до праці порівняно з Середньовіччям?
Головним видом праці стало підприємництво — бізнес, орієнтований на отримання грошового прибутку та постійне масштабування виробництва. У Середньовіччі праця була закріпленим за станом обов’язком або формою покути за гріхи, тоді як у Новий час вона перетворилася на джерело особистого збагачення, самореалізації, суспільного престижу та головний мірило життєвого успіху.
2. Назвіть основні технічні досягнення XIX ст. і поясніть їх вплив на життя людей.
Серед головних винаходів — універсальний паровий двигун Ватта, пароплав Фултона, паровоз Стефенсона, електромагнітний телеграф Морзе, фотографія Дагера, телефон, електричне освітлення Едісона, двигун внутрішнього згоряння Дизеля та радіо Марконі. Ці технології кардинально скоротили відстані, забезпечили миттєву передачу новин, подовжили світловий день у містах та сформували єдину світову економіку.
3. Які соціальні зміни відбулися у суспільстві під час індустріальної революції?
Зруйнувалася середньовічна станова система, а їй на зміну прийшов класовий поділ за ознакою власності: сформувалася буржуазія (власники фабрик, банків, залізниць) та чисельний прошарок найманих робітників (пролетаріат). Масова урбанізація змінила традиційну сім’ю, зросла соціальна мобільність, поширилася жіноча праця, що дало старт боротьбі жінок за рівноправність.
4. Поясніть, що означає термін «парова та залізна епоха» у контексті XIX ст.
Цей вислів підкреслює матеріальну основу індустріалізації XIX століття. Паровий двигун став головною рушійною силою виробництва й транспорту, а чавун і сталь («залізо») — ключовими матеріалами для будівництва залізниць, пароплавів, фабричних верстатів, мостів і міських споруд, що докорінно перетворили обличчя цивілізації.
5. Які нові напрями у науці та філософії сформували світогляд людини XIX ст.?
У науці світогляд визначили еволюційна теорія Чарльза Дарвіна, закони спадковості Менделя, періодична таблиця Менделєєва та відкриття рентгенівських променів і радіоактивності, що зруйнували уявлення про незмінність природи. У філософії сформувалися лібералізм, марксистський соціалізм, позитивізм Конта, американський прагматизм, а також ірраціоналістична філософія життя Ніцше та психоаналіз Фрейда.
II. Обговорюємо у групі (с. 191)
За матеріалами параграфа визначте, яку роль у формуванні культури ХІХ ст. відіграли філософські ідеї Просвітництва, романтизму та соціалізму. Результати роботи представте у вигляді мапи думок або інфографіки.
Просвітництво подарувало культурі ХІХ ст. культ розуму, науки й прав людини, на яких виросла сучасна правова держава. Романтизм постав як протест проти сухого прагматизму машинної доби, утвердивши самоцінність людських емоцій та піднявши хвилю національного відродження європейських народів. Соціалізм звернув увагу на людські страждання робітничого класу, поставивши перед суспільством вимогу соціальної справедливості та захисту праці.
III. Мислимо творчо (с. 191)
1. Уявіть, що ви мешканець / мешканка великого міста XIX ст. Опишіть свій день з урахуванням нових технологій і транспортних засобів.
Мій ранок у Лондоні 1880-х років починається під дзвін механічного годинника та свисток заводського гудка. Швидко поснідавши при світлі газового ріжка, я купую ранкову газету, надруковану на швидкісній ротаційній машині, де описані вчорашні новини з Америки, передані трансатлантичним кабелем.
До контори я вирушаю підземною лінією метрополітену: парові локомотиви огортають станцію димом, зате за двадцять хвилин я вже в центрі Сіті. Увечері міські вулиці спалахують першими дуговими електролампами Яблочкова, які перетворюють ніч на день. Перед поверненням додому я встигаю зайти на пошту й відправити термінову телеграму партнерам у Ліверпуль.
2. Складіть власну «декларацію цінностей» людини XIX ст., використовуючи інформацію з параграфа.
Ми, діти індустріальної епохи, проголошуємо засади нашого світогляду:
- Цінність розуму та науки: ми віримо лише в те, що підтверджено дослідами й точними фактами.
- Свобода праці та підприємництва: кожна людина має право створювати власну справу й примножувати капітал без станових перешкод.
- Непорушність приватної власності: володіння майном є фундаментом особистої незалежності громадянина.
- Рівність перед законом: закони держави повинні бути єдиними для всіх, а народне представництво в парламенті — гарантом справедливості.
- Неперервний прогрес: ми переконані, що техніка, знання та працьовитість здатні подолати темряву невігластва й покращити світ.
3. Уявіть себе мислителем / мислителькою ХІХ ст., який / яка спостерігає зміни в суспільстві. Напишіть коротке есе або звернення, у якому: поясніть, як науково-технічний прогрес впливає на світогляд людей; висловіть своє ставлення до ідей романтизму (роль почуттів, внутрішнього світу людини).
Ми живемо в епоху, коли парові машини та електричні дроти перекроюють обличчя нашої цивілізації. Науково-технічний прогрес вигнав із мислення давні забобони, навчив людину вимірювати світ числами й підкоряти собі простір. Проте в цьому тріумфі раціоналізму криється величезна небезпека: прагнучи лише вигоди, людина ризикує перетворитися на звичайну шестірню велетенського бездушного фабричного механізму.
Саме тому я знаходжу велику мудрість у романтизмі. Романтики справедливо нагадують, що серце людини глибше за будь-які наукові каталоги й що щастя неможливо зважити на біржових терезах. Наука дає нам інструменти для виживання, але тільки почуття, краса мистецтва, любов і внутрішні пошуки духу наповнюють це існування справжнім сенсом.