Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки
Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, коли й у якій країні розпочався промисловий переворот. Які його ознаки?
Промисловий переворот розпочався у Великій Британії в 60-х роках XVIII століття. Його головними ознаками є перехід від ручної праці до машинної, витіснення мануфактур фабриками й заводами, налагодження масового виробництва товарів та формування двох нових суспільних верств — промислової буржуазії й найманих робітників.
Працюючи з текстом підручника, укладіть карту пам’яті «Вплив індустріальної революції на розвиток суспільства». У процесі роботи позначте вплив індустріальної революції на розвиток економіки, науки, суспільні відносини, політичну сферу, культуру.
Зміст карти пам’яті:
- Економіка: перехід до фабрик і заводів, розвиток важкого машинобудування, металургії, розбудова залізниць та парового флоту.
- Наука й техніка: створення двигуна внутрішнього згоряння, відкриття в хімії та електротехніці, винайдення телеграфу і телефону.
- Суспільні відносини: стрімка урбанізація, скорочення частки селянства, поява середнього класу та робітництва, вихід жінок на ринок праці.
- Політична сфера: розширення виборчих прав, утвердження парламентаризму й демократії, створення політичних партій.
- Культура й дозвілля: запровадження початкової освіти для всіх, зародження кінематографа, розвиток масового спорту та організація всесвітніх виставок.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де ви живете; в Україні в цілому.
Проявами другої індустріальної революції є наявність електричних мереж, електротранспорту (трамваї, тролейбуси, метро), залізничного сполучення, металургійних комбінатів, хімічних підприємств та використання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях.
Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке ж вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню та луку зі стрілами первісною людиною; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін.
1. Чи погоджуєтеся ви із цими думками? Відповідь аргументуйте.
Так, винахід Джеймса Ватта став переломним, оскільки парова машина замінила обмежену фізичну силу людей і тварин універсальним штучним двигуном. Це уможливило безперервне заводське виробництво та створення пароплавів і поїздів, що докорінно прискорило розвиток світової економіки.
2. Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.
Сьогодні цей принцип застосовується в парових турбінах на теплових і атомних електростанціях, де енергія водяної пари високого тиску обертає генератори для виробництва більшості електроенергії, а також рухає сучасні атомні криголами й підводні човни.
Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960–1970-ті роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?
Головними чинниками стали поява комп’ютерів, розвиток мікроелектроніки, автоматизація виробничих процесів і створення глобальних засобів зв’язку. Основним ресурсом економіки стали інформація та знання, а більшість працівників перейшла із заводів у сферу послуг, освіти й науки.
Перегляньте відео й визначте, про які наслідки індустріальної революції в ньому йдеться.
У відео показано перехід від ручної праці до фабричного виробництва, будівництво мережі залізниць і каналів та розвиток світової торгівлі. Водночас висвітлено соціальні зрушення: масовий переїзд селян до міст, формування верств буржуазії та найманих робітників, сувору заводську дисципліну й початок боротьби робітників за свої права.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому полягають позитивні і негативні впливи модернізації на суспільство?
Позитивними наслідками модернізації стали зростання обсягів виробництва, створення швидкого транспорту, нових робочих місць і розвиток медицини та освіти. Негативними рисами були глибоке соціальне розшарування, важкі умови праці й побуту робітників, розорення традиційних ремісників і забруднення довкілля навколо промислових міст.
УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ
Перегляньте відео і з’ясуйте, у чому полягала унікальність винаходу. Поміркуйте, чому винахід Й. Тимченка не набув популярності, на відміну від синематографа братів Люм’єрів.
Унікальність кінескопа Йосипа Тимченка полягала у створенні стрибкового механізму («равлика»), що дозволяв переривчасто змінювати кадри під час показу та створив ефект рухомого зображення в 1893 році — за два роки до офіційного показу братів Люм’єр.
Винахід не здобув світової слави, бо Тимченко не запатентував його для комерційного використання, а в тогочасній Російській імперії не було ринкових умов і коштів для промислового випуску апаратів та регулярного прокату фільмів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте фото за поданим алгоритмом і, використовуючи матеріал підручника, напишіть есе «Повсякденне життя лондонців у ХІХ ст.»
У ХІХ столітті Лондон став найбільшим промисловим і фінансовим центром світу, де поруч існували надзвичайне багатство й крайня бідність. На центральних вулицях вирувало життя заможних городян: вони відвідували великі універмаги, театри та художні виставки, користувалися омнібусами й першим у світі метро. Місто освітлювалося газовими ліхтарями, а на вітринах з’являлися найновіші фабричні товари.
Зовсім іншим був побут робітничих кварталів, таких як Іст-Енд. Сім’ї фабричних робітників тулилися в сирих орендованих кімнатах без водогону й каналізації. Діти з бідних родин замість школи працювали сажотрусами, рознощиками газет чи дрібними вуличними торговцями, допомагаючи батькам заробити на їжу. Жінки працювали на текстильних фабриках або наймалися прислугою, отримуючи значно меншу платню, ніж чоловіки.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Лондон ХІХ століття поєднував комфорт і розваги для буржуазії (універмаги, театри, транспорт) із важкою працею та злиденним побутом робітничих родин у перенаселених кварталах.
Які саме особливості моди викликали жартівливу реакцію сучасників і сучасниць? Чи спостерігається подібна реакція в наші дні?
Глузування та появу карикатур викликали незручні елементи жіночого одягу: надто тугі корсети, громіздкі куполоподібні спідниці на каркасах (криноліни) та накладки під сукні (турнюри), які заважали нормально сидіти чи заходити в транспорт. Сьогодні подібна реакція також трапляється, коли занадто дивний або непрактичний дизайнерський одяг стає приводом для жартів і мемів в інтернеті.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Визначте наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.
Головним наслідком стало повне переважання промисловості над сільським господарством та утвердження фабричного виробництва. Сформувалися металургійна, машинобудівна й хімічна галузі, з’явилися залізничний і пароплавний транспорт, а впровадження сільськогосподарських машин різко підняло врожайність і вивільнило робочі руки для міських заводів.
2. Схарактеризуйте структуру індустріального суспільства.
Основними суспільними групами стали власники підприємств (промислова буржуазія) та наймані робітники (пролетаріат). Посилився середній клас, до якого увійшли інженери, лікарі, вчителі, юристи й управителі, тоді як вплив земельної аристократії та частка селянства й ремісників значно зменшилися.
3. Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у ХІХ ст.
Людям стали доступні загальноміські парки відпочинку, театри, мюзик-холи, кафе, великі універсальні магазини та регулярні Всесвітні промислові виставки. Наприкінці століття з’явилися перші кінотеатри, а також набули популярності масовий спорт, туризм і відвідування футбольних матчів.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Схарактеризуйте зміну становища жінок за індустріальної доби.
Жінки з незаможних родин пішли працювати на підприємства, передусім у текстильну й швейну галузі, хоча за ту саму роботу одержували меншу платню, ніж чоловіки. Наприкінці століття розвиток техніки відкрив для жінок посади друкарок, телефоністок і вчительок, що започаткувало рух за їхні рівні громадянські права та виборче право.
5. Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?
Позитивними рисами урбанізації були покращення міського благоустрою (водогін, транспорт, освітлення) та ширший доступ до освіти й культури. Негативними — тиснява в робітничих передмістях, хвороби й бідність. Переїзд до великих міст руйнував патріархальні сільські звичаї та традиційну велику родину, підсилюючи особисту незалежність людей.
6. Поясніть, як демократизація політичної системи в європейських країнах була пов’язана зі становленням індустріального суспільства.
Зростання ролі буржуазії та чисельності робітничого класу спонукало їх вимагати участі в ухваленні державних рішень. Щоб уникнути соціальних вибухів і революцій, уряди поступово скасовували майнові цензи, розширювали виборчі права, узаконювали профспілки та діяльність політичних партій.
7. Окресліть перепони на шляху модернізації суспільства.
Головними перешкодами були опір консервативної земельної аристократії, протести ремісників проти верстатів через страх втратити заробіток, циклічні економічні кризи перевиробництва, а також неграмотність більшості населення на ранніх етапах перетворень.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
8. На основі власних спостережень назвіть, які ознаки індустріальної цивілізації ХІХ ст. спостерігаються і в наш час у світі та в Україні, а які — ні.
Сьогодні збереглися такі ознаки, як переважання міського населення, масове фабричне виробництво товарів, розгалужена залізнична мережа та активна діяльність профспілок. Водночас відійшли в минуле панування парових двигунів, масова дитяча праця, 14-годинний робочий день і відсутність законів про соціальний захист робітників.