Модерна доба

7. Кирило-Мефодіївське братство - Щупак

Зміст

Пригадайте, яким бачили майбутнє України представники російської, польської течій суспільно-політичного руху в Україні на початку XIX ст. Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?

Представники російського руху (зокрема, декабристи з Південного товариства) бачили майбутнє України виключно як частину унітарної Російської держави, повністю заперечуючи право українців на окреме політичне існування чи автономію. Польські патріоти прагнули відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 року, що передбачало повернення Правобережної України під польську владу. Ці течії не знаходили спільної мови, оскільки кожна керувалася власними імперськими чи національними інтересами і прагнула закріпити українські землі за собою.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Який внесок М. Костомарова у формування національної свідомості І. Гирич вважає найважливішим?

Ігор Гирич вважає найважливішим внеском Миколи Костомарова те, що він першим науково обґрунтував існування двох окремих народностей — українців та росіян. Тим самим він спростував імперський міф про «єдиний народ» від княжих часів і чітко розмежував українську та російську історичну традицію.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Ознайомтесь зі змістом програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства в рубриках «Історичні подробиці» та «Свідчать документи» на с. 61. Визначте за текстами ідейні засади діяльності кирило-мефодіївців. Додайте їх виклад у схему.

Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства «Книга буття українського народу» («Закон Божий») Автор: М. Костомаров «Статут слов'янського братства» св. Кирила і Мефодія Автори: М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак Головні ідейні засади братства Національно-державні • Федерація вільнихслов'янських народів• Україна — окремарівноправна республіка• Київ як центр союзута спільний Собор Соціальні перетворення • Ліквідація кріпацтваі підневільної праці• Скасування становогоподілу і привілеїв• Подолання соціальноїнерівності та бідності Політично-правові • Повалення царатута самодержавства• Встановленнянародного правління• Рівність громадянперед законом Морально-культурні • Засади християнськоїморалі та любові• Повсюдне поширенняграмотності та освіти• Моральність як умоваучасті в управлінні

Головні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства охоплюють чотири напрями:

  1. Національно-державний: створення федерації незалежних слов’янських республік із центром у Києві, де Україна є рівноправним суб’єктом.
  2. Соціальний: ліквідація кріпацтва, скасування станів і дворянських привілеїв.
  3. Політичний: повалення самодержавства, запровадження республіканського ладу та рівності всіх громадян перед законом.
  4. Християнсько-просвітницький: побудова суспільства на засадах християнської моралі та широке поширення освіти серед народу.

Визначте, чим погляди кирило-мефодіївців відрізнялися від ідей російського й польського визвольних рухів. Чи можна зарахувати кирило-мефодіївців до українських автономістів? Свої думки аргументуйте.

Братчики виступали проти унітарної імперії декабристів і заперечували прагнення польської шляхти повернути Правобережжя до складу Польщі. Натомість вони відстоювали рівноправний союз вільних слов’янських народів.

Кирило-мефодіївців не можна вважати звичайними автономістами, адже вони не планували існувати в межах Російської імперії. Їхньою метою було повне знищення монархічного ладу та створення союзу незалежних демократичних республік.

ПОМІРКУЙТЕ!

Пригадайте визначення поняття «панславізм». Поміркуйте, які чинники могли сприяти популярності цих ідей у середовищі діячів національних рухів. Чи мала, на вашу думку, шанс на реалізацію ідея панславізму? Обґрунтуйте свою думку.

Панславізм — це суспільно-політичний рух, що пропагував ідею духовної, культурної та державної єдності всіх слов’янських народів.

Популярності цих ідей сприяли спільне мовне коріння слов’ян, поширення романтизму та прагнення бездержавних народів знайти союзників у боротьбі проти імперій.

Створення такого союзу не мало шансів на втілення через глибокі релігійні відмінності (католицизм, православ’я, протестантизм), гострі територіальні конфлікти між народами (особливо між поляками та росіянами), а також прагнення Російської імперії використати панславізм для власного панування.

СИСТЕМАТИЗУЄМО ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

Що нового, порівняно з харківським осередком, привнесли братчики в український рух?

Харківський осередок розвивав українську справу в культурницькому та академічному руслі (збирання фольклору, дослідження мови). Кирило-мефодіївці першими висунули чіткі політичні вимоги: ліквідація царату, знищення кріпосного права, проголошення республіки та утворення слов’янської федерації.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків», з’ясуйте, у чому полягає історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.

Історичне значення товариства полягає в кількох моментах:

  1. Започаткувало політичний етап українського визвольного руху.
  2. Сформулювало ідею окремішності українського народу та його право на державність.
  3. Поєднало національні прагнення з передовими європейськими демократичними ідеями.
  4. Остаточно зруйнувало імперський міф про єдність українців і росіян.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Кирило-Мефодіївське братство».

Можу назвати час і місце створення Кирило-Мефодіївського братства:
Товариство виникло в Києві в січні 1846 року навколо діячів Київського університету і діяло до березня 1847 року, коли було розгромлене поліцією.

Можу зіставити програмні цілі кирило-мефодіївців з іншими національними течіями й організаціями:
Польські діячі прагнули відродити Річ Посполиту 1772 року, а російські декабристи будували єдину централізовану республіку. Кирило-мефодіївці на противагу їм запропонували федерацію рівноправних слов’янських республік.

Можу пояснити роль учасників у діяльності братства:
Микола Костомаров був головним ідеологом та автором «Книги буття українського народу», Микола Гулак і Василь Білозерський розробляли статут і програмні засади, Пантелеймон Куліш займався просвітою та вивченням історії, а Тарас Шевченко представляв радикальний напрям, надихаючи однодумців революційною поезією.

Можу визначити, чим ідеї братства відрізнялися від ідей початкового етапу українського національного відродження:
Початковий етап зводився до збирання старожитностей і зацікавлення фольклором, тоді як кирило-мефодіївці сформулювали чітку політичну програму зі знищення кріпацтва й повалення царату.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Розгляньте пам’ятну монету на честь 175-річчя створення Кирило-Мефодіївського братства. Поясніть, чим зумовлені головні елементи дизайну монети.

Дизайн ювілейної монети НБУ відображає ключові символи братства:

  1. На аверсі зображено відкриту книгу з назвами головних документів («Книга буття українського народу», «Статут») у супроводі паростків, що символізують початок національного відродження.
  2. На реверсі розміщено портрети лідерів — Миколи Костомарова, Тараса Шевченка й Пантелеймона Куліша, а також печатку з гаслом: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас».

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Уявіть, що ви є сучасником / сучасницею кирило-мефодіївців. На основі здобутих знань про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства створіть інфографіку-афішу ймовірної зустрічі студентів з діячами товариства.

«ТАЄМНЕ БРАТСТВО СВЯТИХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ: БЕСІДА ПРО ВОЛЮ ТА ПРАВДУ»

Гасло зустрічі: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас».

  • Виступи учасників:
    • Микола Костомаров: «Майбутній союз вільних слов’ян та місце України в ньому».
    • Василь Білозерський: «Скасування кріпацтва та відкриття шкіл для простого люду».
    • Тарас Шевченко: «Читання заборонених творів “Сон” і “Кавказ”».
  • Питання до обговорення:
    1. Як звільнити селян від кріпосного ярма?
    2. Яким має бути республіканське правління в Україні?
    3. Чому всі громадяни повинні мати рівні права перед законом?
  • Місце і час: Київ, приватне помешкання біля університету Святого Володимира. Березень 1846 року. Вхід лише за особистою рекомендацією братчиків.
Light