§ 7. «Весна народів» та її прояви в Україні
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Які наслідки Віденського конгресу, на вашу думку, могли призвести до масових виступів? Чому?
До масових виступів призвело прагнення монархів повернути дореволюційні порядки та абсолютизм. Віденський конгрес проігнорував права народів на власну державу та закріпив роздробленість Німеччини й Італії. Багато націй опинилися під владою чужих імперій. Це викликало сильне невдоволення людей і поширило ідеї лібералізму та національного визволення.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, які причини зумовили революційні виступи у Франції в 1848 р.
Революційні виступи у Франції були зумовлені економічною кризою 1847 року, закриттям фабрик, зростанням безробіття та масовим голодом через неврожаї. Політичною причиною стало невдоволення промислової буржуазії та робітників обмеженим виборчим правом, корупцією й забороною політичних бенкетів урядом Липневої монархії.
Чи були вони актуальними для інших країн Європи?
Так, ці причини були актуальними для більшості європейських країн, оскільки населення скрізь страждало від економічної скрути, відсутності демократичних свобод та жорсткої цензури. Окрім соціально-економічних проблем, для багатьох народів Центральної та Східної Європи гостро постало питання національного визволення або об’єднання роздроблених територій.
Порівняйте ваші міркування з текстом підручника.
Мої міркування повністю збігаються з текстом підручника. Головними рушійними силами «Весни народів» були боротьба проти залишків «старого порядку», прагнення демократичних свобод і національного відродження. Економічна криза 1847 року та неврожаї також посилили народне невдоволення в усіх європейських країнах.
ДОСЛІДІТЬ
Як ви вважаєте, чи дійсно різні політичні та культурницькі ідеї відігравали важливу роль у розгортанні подій 1848–1849 рр.?
Так, ці ідеї відіграли вирішальну роль у революціях. Ідеї свободи й рівності Французької революції надихали людей боротися за свої права. Лібералізм і демократія сформували вимоги щодо прийняття конституцій, а соціалістичні ідеї об’єднали робітників. Романтичний націоналізм пробудив національну свідомість і підштовхнув народи до боротьби за власну державність чи автономію.
Яку роль подібні ідеї відіграють у сучасному світі?
У сучасному світі ідеї лібералізму, демократії та національного самовизначення є фундаментом життя багатьох країн. Вони закріплюють права людини, свободу слова та виборність влади. Національні ідеї допомагають захищати незалежність держав і зберігати культурну самобутність народів.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому ідея об’єднання розрізнених німецьких та італійських земель у національні держави набула значної популярності саме у ХІХ ст.?
Популярність ідей об’єднання у ХІХ столітті зумовлена необхідністю подолання політичної роздробленості для економічного розвитку та створення єдиного внутрішнього ринку. Розвиток промисловості та інтереси буржуазії вимагали ліквідації митних кордонів. Значний вплив мав розквіт романтичного націоналізму й зростання національної самосвідомості.
Які переваги мають такі держави?
Національні держави мають єдині закони та спільний ринок без внутрішніх мит, тому їхня промисловість і торгівля розвиваються значно швидше. Спільна мова й культура роблять суспільство згуртованим і стабільним. Об’єднана держава може краще захистити свої кордони та має більший авторитет у світі.
ДОСЛІДІТЬ
Порівняйте «Весну народів» у Німеччині та Італії. Накресліть діаграму Вена за зразком і зазначте на ній спільні та відмінні риси.
| Відмінне (Німеччина) | Спільні ознаки | Відмінне (Італія) |
|---|---|---|
| • Подолання роздробленості 39 держав Німецького союзу. • Спроба об’єднання дипломатичним шляхом через Франкфуртський парламент. • Скликання прусських Установчих зборів і створення цивільної гвардії в Берліні. • Відмова прусського короля від запропонованої парламентом корони. | • Прагнення ліквідувати феодальні порядки та обмежити абсолютизм. • Вимоги прийняття конституцій і розширення громадянських свобод. • Головна мета — створення єдиної національної держави. • Активна участь буржуазії, інтелігенції та народних мас. • Поразка революцій через опір монархів і застосування військ. | • Головне завдання — визволення Ломбардії та Венеції з-під влади Австрії. • Провідна роль патріотичного руху «Молода Італія» на чолі з Джузеппе Мадзіні. • Проголошення республіки в Римі та вигнання Папи Римського. • Відмова Папи Пія IX від участі у визвольній війні проти Відня. • Військова інтервенція Франції та Іспанії для розгрому Римської республіки. |
ПОМІРКУЙТЕ
Чому влада Австрійської імперії використовувала принцип «розділяй і володарюй»?
Влада використовувала цей принцип через багатонаціональний склад імперії, щоб не допустити об’єднання підвладних народів у спільній боротьбі за незалежність.
Як це допомагало запобігати революційним виступам?
Уряд Габсбургів штучно підтримував суперечності між різними етносами. Це послаблювало сили повстанців і дозволяло імператору придушувати виступи одних народів руками інших. Зокрема, австрійська влада використала хорватські війська проти угорського повстання.
ДОСЛІДІТЬ
Визначте основні причини поразки «Весни народів» в Австрійській імперії.
Основними причинами поразки стали військова інтервенція російських військ в Угорщину на прохання Франца-Йосифа І, роз’єднаність національних рухів, жорстокі дії імперської армії при придушенні осередків опору в Празі та Відні, а також успішне застосування тактики міжнаціональних суперечностей.
Що спільного мали події тут із революціями у Франції, Німеччині та Італії?
Спільними рисами були боротьба проти залишків «старого порядку» та абсолютизму, вимоги щодо прийняття конституцій, розширення політичних прав громадян, а також активне поширення ідей лібералізму й націоналізму.
Які причини «Весни народів» відображено на карикатурі німецького художника?
На карикатурі Фердинанда Шредера зображено придушення революцій 1848–1849 років монархами, що водночас розкриває головні причини боротьби народів. Прусський король вимітає мітлою революціонерів під триколірним прапором, а люди втікають до республіканської Швейцарії. Австрія за допомогою козаків російського царя жорстоко розправляється з повсталою Угорщиною. Карикатура показує, що причинами повстань були свавілля абсолютних монархій, відсутність громадянських прав і прагнення народів до свободи та незалежності.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Дай визначення поняття «Весна народів».
«Весна народів» — це хвиля революційних виступів 1848–1849 років у країнах Європи, учасники яких прагнули домогтися розширення політичних прав, демократичного реформування суспільного устрою та національного визволення.
2. У яких країнах відбувалися її події?
Революційні події охопили Францію, німецькі держави (зокрема Пруссію), італійські держави, а також Австрійську імперію (Австрію, Чехію, Угорщину, Словаччину, Хорватію та західноукраїнські землі).
3. Які українські землі в 1848 р. були охоплені революційним рухом?
Революційним рухом 1848 року були охоплені західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії, зокрема Галичина, Буковина та Закарпаття.
4. Назви основні причини «Весни народів».
Основними причинами стали:
- збереження абсолютизму та відсутність виборчих прав у більшості населення;
- економічна криза 1847 року, падіння виробництва, безробіття та голод через неврожаї 1845–1846 років;
- прагнення поневолених народів до національного визволення або автономії, а роздроблених націй — до об’єднання в єдині держави;
- поширення ідей лібералізму, демократії та романтичного націоналізму.
5. Чи можна стверджувати, що революції 1848–1849 рр. скрізь програли, але стали уроком для правлячих еліт? Чому?
Так, це твердження правильне. Монархи придушили збройні виступи, але вже не могли правити за старими феодальними законами. Вони були змушені піти на поступки: ухвалити конституції, запровадити парламенти та остаточно скасувати залишки кріпацтва і панщину. Події довели владі, що ігнорування народних прав призводить до нових вибухів.
6. Які найважливіші наслідки «Весни народів» для українських земель?
Головним соціальним наслідком стало скасування панщини у 1848 році, що звільнило селян і відкрило шлях до розвитку ринкових відносин. У політичній сфері революція започаткувала організований український рух: виникла перша організація — Головна Руська Рада. Вона вимагала автономії Галичини, її поділу на українську та польську частини й офіційного визнання української мови.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади діаграму Ішикави про причини поразки «Весни народів». Скористайся поясненням
Голова (Проблема):
Поразка революцій «Весни народів» 1848–1849 рр. у Європі.
Основні «кістки» (Категорії причин) та «дрібні кістки» (Конкретні причини):
- Військово-політичний фактор та інтервенція:
- Придушення угорської революції військами російського імператора Миколи І на прохання Франца-Йосифа І.
- Жорстоке придушення повстань прусською та австрійською арміями (у Празі, Відні, Берліні, Римі).
- Втручання військ Франції, Іспанії та Неаполя для ліквідації Римської республіки.
- Радикалізація та розкол у революційному таборі:
- Страх перед робітничим рухом змусив ліберальну буржуазію йти на угоди з монархами та дворянством.
- Гострі суперечності між поміркованими лібералами, радикальними республіканцями та соціалістами.
- Бездіяльність і відсутність реальних механізмів упровадження рішень Франкфуртського парламенту.
- Національні суперечності та міжнаціональна ворожнеча:
- Успішне використання віденським урядом суперечностей між різними народами.
- Відмова угорських революціонерів надати рівноправ’я та автономію хорватам, українцям та іншим етносам.
- Відсутність єдиного фронту боротьби пригноблених народів проти Габсбурзької монархії.
- Дійсна сила реакції та збереження монополії влади:
- Відмова монархів (зокрема прусського короля) визнавати народні конституції та відступати від абсолютних повноважень.
- Проведення часткових вчасних поступок (наприклад, скасування панщини в Австрії), що знизило революційний запал селянства.
Хвіст (Висновок):
Попри поразку, «Весна народів» підірвала феодальні порядки (остаточно ліквідовано панщину), активізувала формування національної свідомості та прискорила подальшу демократизацію Європи.