§ 7. Кирило-Мефодіївське братство – новий етап українського національного відродження (Пометун)
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Які риси характерні для фольклорно-літературного етапу українського національного відродження? Як ви гадаєте, чи було достатньо зосередження на мові та культурі для того, щоб змінити становище українців у Російській імперії? Чому? Які завдання могли виникнути в українських патріотів? Які нові форми боротьби могли б шукати українці? Порівняйте ваші думки з матеріалом параграфа.
Для фольклорно-літературного етапу характерні збирання народних пісень, запис звичаїв, вивчення козацького минулого та видання художніх творів українською мовою.
Зосередження тільки на мові та культурі було недостатнім. Російська влада цілеспрямовано знищувала автономію українських земель, впроваджувала русифікацію та зберігала кріпацтво. Змінити становище народу лише віршами чи збірками пісень було неможливо.
Перед українськими патріотами постали політичні завдання: боротьба за соціальне визволення селян, скасування кріпацтва та здобуття прав для українського народу. Новими формами боротьби стали створення таємних політичних організацій, написання політичних програм та поширення ідей рівності й народовладдя.
1. ЩО ТАКЕ «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ»
ПОМІРКУЙТЕ
Поясніть, що означає термін «українське питання». Чому українське питання загострилось у першій половині ХІХ ст.?
Термін «українське питання» означав комплекс проблем, які були пов’язані зі статусом українських земель у Російській імперії, прагненнями українців до самовизначення, а також ставленням імперської влади до української мови, культури й історії.
Українське питання загострилося через наступ царату на залишки автономії України, уніфікацію управління за загальноросійським зразком і наступ на рідну культуру. Водночас формувалася нова українська інтелігенція, яка відкрито заявляла про права свого народу.
ДОСЛІДІТЬ
Поясніть на основі схеми, у чому полягала сутність політики російської влади в запроваджені централізації, асиміляції та русифікації українських земель.
Сутність імперської політики полягала в остаточному поглинанні (інкорпорації) українських земель Російською імперією. Для цього влада застосовувала чотири основні заходи:
- Ліквідація автономії: уряд остаточно ліквідував залишки традиційного козацького устрою Гетьманщини та підпорядкував усе центру в Петербурзі.
- Уніфікація адміністративного устрою: традиційні українські землі поділили на звичайні губернії та повіти, якими керували призначені царем чиновники.
- Русифікація: російська влада витісняла українську мову з освіти, діловодства та церкви, забороняла розвиток національної культури й насаджувала міф про «триєдиний російський народ».
- Соціальна політика та асиміляція: царат закріпачив українських селян і водночас надав російські дворянські титули козацькій старшині, щоб перетворити місцеву еліту на слухняних підданих імперії.
2. ЯКІ БУЛИ ОЗНАКИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПАТРІОТІВ
ПОМІРКУЙТЕ
Чим характеризувався новий етап українського національного відродження? Хто входив до складу Кирило-Мефодіївського братства? Якою була діяльність братчиків?
Новий етап характеризувався переходом від простого збирання етнографічного матеріалу до активного культурницького й політичного самовизначення. Українські інтелектуали проголосили принцип «Український народ — від Сяну до Дону» і відкрито визначили окремі етнічні межі України на противагу імперській політиці злиття націй.
До складу Кирило-Мефодіївського братства увійшли молоді викладачі, студенти та вихованці університетів Києва й Харкова: Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркович та їхні однодумці.
Братчики вели активну просвітницьку роботу: читали лекції, складали й поширювали програмні документи, писали літературні й публіцистичні твори, розповсюджували відозви та розробляли плани ліквідації кріпацтва.
ДОСЛІДІТЬ
Зробіть припущення, хто входив до Кирило-Мефодіївського братства. Чому його учасники так назвали своє товариство? Якою була їхня мета?
До організації входили представники нової генерації інтелігенції, які здебільшого походили із суспільних низів або небагатих родин (селян, дрібної шляхти й кріпаків).
Братчики назвали товариство на честь святих Кирила та Мефодія, оскільки вони були першими слов’янськими просвітителями та перекладачами Святого Письма. Діячі вважали їх символом духовного об’єднання, свободи та братерства всіх слов’янських народів.
Головною метою товариства було створення вільної федерації слов’янських демократичних республік, повалення царського самодержавства, скасування кріпацтва та надання Україні статусу рівноправної держави в цьому союзі.
ДОСЛІДІТЬ
На основі фактів біографії Миколи Костомарова поясніть, чому саме він став ідейним провідником Кирило-Мефодіївського братства й українського національного руху загалом. Які особисті та ділові якості дослідника сприяли цьому?
Микола Костомаров походив із родини поміщика та кріпачки, тому він з дитинства глибоко відчував соціальну несправедливість. Він здобув блискучу освіту, мав величезний авторитет серед студентів та колег як талановитий учений-історик і фольклорист. Костомаров досліджував минуле народу не заради сухої науки, а пов’язував народну творчість та історію з ідеєю національного й культурного відродження України.
Йому допомагали такі якості: висока освіченість, глибокий інтелект, ораторський хист, щира любов до рідного народу, послідовність у поглядах та вміння згуртовувати навколо себе талановиту патріотичну молодь.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте сторінку списку «Книги буття українського народу» Миколи Костомарова, вилученого в українського вченого Миколи Гулака під час обшуку в Олексіївському равеліні (тюрма-фортеця в Санкт-Петербурзі) 2 квітня 1847 р. Про що свідчив факт такої знахідки? Прокоментуйте його з точки зору сучасного історика.
Факт знахідки цього рукопису свідчить про те, що члени організації поширювали цей твір між собою, вважали його головним ідейним маніфестом і намагалися зберегти навіть в умовах раптового арешту. Микола Гулак виявив надзвичайну мужність і вірність товаришам, адже не видав автора та не пішов на співпрацю зі слідством.
Сучасний історик бачить у цьому факті доказ небезпеки, яку братчики становили для царського режиму. Знайдений документ заперечував богообраність царів, гостро критикував кріпосне рабство та доводив право українського народу на вільне демократичне життя. Саме за ці вільнолюбні рядки жандарми карали інтелігентів найжорстокіше.
2. Чи були правильними ваші міркування про склад Кирило-Мефодіївського братства? Підтвердьте свої думки фактами. Дізнайтесь із відкритих джерел інформацію про братчиків, чиї портрети наведено.
Так, міркування були правильними. Братчиками були високоосвічені молоді інтелектуали:
- Василь Білозерський — педагог, громадський діяч, випускник Київського університету. Він написав «Записку» (пояснення до статуту братства), де обґрунтовував необхідність християнського об’єднання слов’ян і розвитку народної освіти.
- Микола Гулак — юрист, учений, чиновник канцелярії київського генерал-губернатора. Він був одним із головних засновників братства, проявив залізну витримку на допитах, за що отримав найдовший термін ув’язнення в Шліссельбурзькій фортеці.
- Опанас Маркович — талановитий етнограф, фольклорист, випускник Київського університету. За участь у братстві його заслали під нагляд поліції до Орла; у майбутньому він активно збирав і публікував перлини українських народних прислів’їв та приказок.
3. ЯКИМИ БУЛИ ІДЕЙНІ ОСНОВИ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте, у чому полягало історичне значення Кирило-Мефодіївського братства в історії України.
Кирило-Мефодіївське братство стало першою українською нелегальною політичною організацією. Його діяльність вивела український національний рух з суто фольклорного й культурного русла на чіткий політичний шлях.
Братчики вперше поєднали боротьбу за національну свободу України з вимогою загальнолюдської демократії, повалення монархії та ліквідації кріпацтва. Вони визначили Україну як повноцінного суб’єкта європейської політики, а їхні програмні ідеї стали основою для наступних поколінь борців за українську незалежність.
ДОСЛІДІТЬ
Прочитайте уривки з документів і дайте відповіді на запитання:
1. Яким братчики бачили майбутнє України? Як ви розумієте вислів: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього»?
Братчики бачили майбутнє України як вільної демократичної республіки (непідлеглої Речі Посполитої), яка здобуде рівні права з усіма сусідами та очолить союз вільних слов’янських народів. У ній не мало бути ані царя, ані пана, ані кріпака.
Вислів «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього» взято з Біблії. У документі він означає, що Російська та Польська імперії зневажали, принижували й гнобили Україну, вважаючи її крайньою провінцією. Проте саме вільна Україна, що зберегла козацькі демократичні традиції та не пригнічувала сусідів, мала прокинутися першою і стати головною опорою нового справедливого союзу.
2. На яких основах мало ґрунтуватися об’єднання слов’янських держав? Чому братчики вважали неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки в союзі з іншими слов’янськими народами?
Об’єднання мало ґрунтуватися на засадах повної політичної рівності всіх народів, християнської моралі, відсутності станів, особистої свободи громадян та верховенства закону. Кожен народ мав отримати власну республіку з окремим самоврядуванням, мовою та культурою.
Василь Білозерський пояснював, що самостійній Україні важко було б вижити наодинці: країна опинилася б під загрозою постійного тиску агресивних сусідів і потрапила б під ще більший гніт, як це сталося з Польщею. Спільний союз слов’ян мав гарантувати надійний колективний захист незалежності кожного народу від зовнішніх загарбників.
3. Як мало бути організовано управління Слов’янською Федерацією? Чому в переліку слов’янських племен, які мали увійти до Слов’янської Федерації, українці стоять на першому місці?
На чолі союзу мав діяти єдиний спільний виборний орган — Слов’янський собор (сейм або рада). До нього кожен народ обирав своїх представників (депутатів), які разом ухвалювали закони й вирішували спільні справи всього союзу.
Українці стоять на першому місці, тому що братчики вважали Україну ініціатором і моральним рушієм визволення всієї Слов’янщини. Саме українці зберегли традиції рівності й демократії без прагнення завойовувати чужі землі, а місто Київ мало стати столицею федерації.
ДОСЛІДІТЬ
Яку думку дослідник Ігор Гирич називає українським національним міфом? Чому він є противагою імперським російському й польському міфам? Якою ідеєю запалювали братчики наступні покоління? Як ви розумієте цитований на с. 48 вислів Михайла Грушевського?
Ігор Гирич називає українським національним міфом ідею українського слов’янофільства, федералізму та месіанської ролі України як визволительки всіх слов’янських народів.
Ця ідея була противагою російському імперському міфу про «єдину й неподільну Росію» та польському міфу про відновлення Речі Посполитої в кордонах 1772 року. Українці показували, що вони є самостійною третьою силою, яка не належить ані Петербургу, ані Варшаві.
Братчики надихали наступні покоління ідеєю власної державності, демократії, повної рівності громадян та національної гідності.
Вислів Михайла Грушевського «лабораторія української суспільної думки» означає, що в цьому братстві вперше на практиці розробили, обговорили та сформулювали головні політичні теорії модерної України: ідею самостійної республіки, захисту прав людини та звільнення від імперського панування.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Що називають українським питанням?
«Українським питанням» у XIX ст. називали проблему політичного підпорядкування українських земель Російській та Австрійській імперіям, відсутність власної державності, загрозу втрати мови й культури та прагнення народу вибороти свободу.
2. Якою була політика російської влади щодо українських земель?
Політика влади полягала в повній ліквідації автономії України, насадженні загальноімперських органів влади (губерній), жорстокому закріпаченні селян, переслідуванні української мови та насильницькій русифікації через школи й церкву.
3. Коли й де виникло Кирило-Мефодіївське братство? Хто були його засновники? Що братчики ставили за мету своєї діяльності?
Товариство виникло в Києві наприкінці 1845 року. Його засновниками стали Микола Костомаров, Микола Гулак та Василь Білозерський. Метою була ліквідація самодержавства й кріпацтва, встановлення демократичних порядків та об’єднання всіх слов’янських народів у федеративну республіку, де Україна мала бути вільною і рівноправною державою.
4. Якою була доля членів організації?
У березні 1847 року організацію розгромила імперська поліція за доносом провокатора Олексія Петрова. Учасників заарештували, відвезли до Петербурга і покарали без суду. Миколу Гулака ув’язнили в Шліссельбурзькій фортеці на три роки, Миколу Костомарова ув’язнили на рік із подальшим засланням до Саратова. Тараса Шевченка віддали в рядові солдати Оренбурзького корпусу на 10 років із суворою забороною писати й малювати. Решту братчиків заслали до віддалених міст імперії без права повернення до України.
5. Які ідеї братчиків (наприклад, Слов’янська Федерація, ліквідація кріпацтва) були нездійсненними, а які мали потенціал для втілення? Чи могли вони досягти своїх цілей у тогочасних умовах Російської імперії? Чому?
Ідея добровільного об’єднання всіх слов’янських народів у мирну федерацію була утопічною та нездійсненною через загарбницькі інтереси Росії та глибокі конфлікти між різними націями. Водночас вимога ліквідації кріпацтва, розвиток народної освіти та утвердження української мови були реальними завданнями часу (кріпацтво зрештою скасували через 14 років після розгрому братства).
Досягти своїх цілей у Російській імперії доби Миколи I братчики не могли. Царський уряд спирався на жорсткий поліцейський апарат, цензуру, військову силу та негайно карав будь-який прояв вільнодумства чи автономізму.
6. Наскільки ідея «слов’янської спільноти» відповідала інтересам української нації? Чи були у братчиків чіткі уявлення про незалежну українську державу, чи лише про автономію в межах ширшого об’єднання?
Для того часу ідея слов’янського союзу захищала інтереси України, тому що допомагала вийти з-під прямого імперського гніту Москви та знайти підтримку серед споріднених народів.
У братчиків ще не було єдиного уявлення про повністю ізольовану державу. Помірковане крило (Микола Костомаров, Василь Білозерський) бачило Україну автономною республікою у складі вільної Слов’янської Федерації на зразок штату в США. Радикальне крило, яке очолювали Тарас Шевченко та Микола Гулак, вимагало повного знищення імперського ладу і безкомпромісного здобуття національної незалежності України.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Проаналізуй документ і дай відповіді на такі запитання:
- Яку основну проблему обговорює граф Орлов?
- Які причини він вбачає для занепокоєння (назви хоча б дві). Як цей документ ілюструє ставлення російської влади до українського національного відродження середини ХІХ ст.?
Граф Орлов обговорює загрозу поширення українського національного руху та прагнення українців до окремого політичного існування після викриття Кирило-Мефодіївського братства.
Орлов вбачає такі головні причини для занепокоєння:
- Ідеї українофілів про відновлення окремішності батьківщини спонукають жителів України та інші поневолені народи вимагати самостійності й розвалювати єдність імперії.
- Вільнолюбні ідеї, які ширять молоді патріоти Шевченко та Куліш, знаходять відгук і повагу навіть серед освічених та впливових верств українського суспільства.
Цей документ показує, що царська влада панічно боялася українського національного відродження. Вона сприймала будь-які прояви української мови, культури та історичної пам’яті як загрозу бунту проти самодержавства і вживала превентивних каральних заходів.
2. Виконай завдання 7.1, 7.3–7.7 до § 7 в е-додатку.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.
Робочий зошит
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)
1. Виконай завдання до контурної карти та проаналізуй ідею кирило-мефодіївців:
• На контурній карті українських земель першої половини XIX ст. познач та підпиши: 1) місто, де було засновано Кирило-Мефодіївське братство; 2) територію, яку, згідно з ідеєю кирило-мефодіївців, охоплював «український народ — від Сяну до Дону»:
- Познач місто Київ на березі Дніпра в Центральній Україні.
- Зафарбуй суцільну смугу розселення українців від річки Сян на крайньому заході (землі Галичини) через Наддніпрянщину до басейну річки Дон на сході.
• На противагу якій політиці Російської імперії українські інтелектуали протиставили свою ідею «український народ — від Сяну до Дону»?
Цю ідею висунули на противагу імперській політиці русифікації, централізації та асиміляції, яка заперечувала існування українців і прагнула злити їх у «єдиний російський народ».
• Чому ця ідея («український народ — від Сяну до Дону») стала викликом імперським планам і важливим кроком у формуванні національної самосвідомості українців? Свою відповідь аргументуй.
Ця теза вперше об’єднала всі розірвані між двома імперіями українські землі в єдиний цілісний простір. Вона довела окремішність української нації та показала, що українці мають власні історичні й етнічні кордони, спільну мову та право на самовизначення.
2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між політикою Російської імперії щодо українських земель та зародженням таємних організацій, зокрема Кирило-Мефодіївського братства, за такою схемою: Політика Російської імперії ➝ Реакція української інтелігенції ➝ Посилення національної самосвідомості ➝ Зародження таємних об’єднань (зокрема, Кирило-Мефодіївського братства).
Жорсткий наступ влади на залишки прав козацтва та заборона рідної культури змусили освічену молодь перейти до активного захисту своєї ідентичності. Через цензуру й неможливість легальної боротьби українські діячі об’єдналися в таємне товариство, щоб поєднати захист національних прав із вимогою свободи для всього народу.
3. Склади хронологію подій, пов’язаних із діяльністю братства, арештом і подальшою долею його учасників (заповни таблицю: Дата | Подія | Значення / Вплив / Наслідки). Запиши, як усі ці події вплинули на розвиток українського національного руху.
| Дата | Подія | Значення / Вплив / Наслідки |
|---|---|---|
| Грудень 1845 — січень 1846 року | Створення Кирило-Мефодіївського братства в Києві | Виникла перша українська політична таємна організація з чіткою програмою боротьби. |
| 1846 рік | Написання «Книги буття українського народу» та Статуту | Сформульовано політичну програму: скасування кріпацтва, рівність і демократична слов’янська федерація. |
| Березень 1847 року | Донос провокатора Олексія Петрова, арешт братчиків жандармами | Діяльність товариства була розгромлена владою на початковому етапі. |
| Травень 1847 року | Вирок братчикам (ув’язнення М. Гулака, заслання М. Костомарова, віддача Т. Шевченка в солдати) | Царизм намагався зламати лідерів, але жорстокість покарання привернула увагу суспільства до їхніх ідей. |
| Кінець 1850-х років | Повернення учасників із заслання, діяльність у Петербурзі та Києві | Продовження культурницької та наукової праці, заснування журналу «Основа» і громадівського руху. |
Ці події перевели український рух з етнографічного збирання пісень на рівень політичних вимог і надихнули наступні покоління борців за свободу України.
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)
[ТРЕБА ПЕРЕВІРИТИ] 4. На основі відео проєкту «Батьки-засновники» про погляди П. Куліша дай відповіді на запитання:
• Яку роль відіграла усна народна творчість «від кобзарів» у формуванні поглядів П. Куліша?
Фольклор і думи від кобзарів сформували його романтичний світогляд та глибоке захоплення українською минувшиною. Завдяки цій творчості він став палким козакофілом і побачив багатство народної пам’яті, що спонукало його присвятити життя дослідженню історії України та етнографії
• Чому Куліша вважають ідейним натхненником Кирило-Мефодіївського братства?
Він рідко бував на самих засіданнях братчиків, але постійно листувався з ними та сформулював спільну для них ідею рівноправної слов’янської федерації. Його романтичні погляди й бачення окремішності українців стали духовним фундаментом для всього товариства.
• Як, на думку Куліша, Росія «відрізала» від себе слов’янські народи, зокрема український?
Вона відмовилася від рівноправного союзу на засадах свободи і натомість обрала шлях імперського диктату, насильницької русифікації та підкорення. Нав’язана царатом вертикаль і приниження інших народів остаточно розірвали природні зв’язки між слов’янами.
• Як розглядали православ’я в українському національному русі?
Його сприймали як народну віру, засновану на щирих християнських цінностях і рівності, а не як інструмент царату. При цьому офіційну імперську церкву українські діячі критикували й відкидали, бо вона слугувала політичним інтересам держави
• Чому П. Куліша вважали найстрашнішим ворогом Російської імперії?
Слідчі жандарми зазначали, що він вселяв українцям небезпечні думки про їхнє право на окреме існування від імперії. Куліш цілеспрямовано творив основи української нації: розробив власну абетку, реформував мову та доводив самостійність української культури
5. Заповни таблицю і визнач, у чому полягало історичне значення Кирило-Мефодіївського братства в історії України:
| Характеристика | Зміст |
|---|---|
| Головна мета | Побудова вільного демократичного союзу слов’янських народів, де Україна є рівноправною незалежною республікою. |
| Завдання | Ліквідація кріпацтва, знищення самодержавства і станових привілеїв, поширення народної освіти українською мовою. |
| Учасники | Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Гулак, Василь Білозерський, Тарас Шевченко, Опанас Маркович. |
| Форми і методи діяльності | Мирні просвітницькі методи: поширення відозв, написання наукових і літературних творів, лекції, викладання в гімназіях та університеті. |
| Релігійна спрямованість | Спиралися на норми християнської рівності та братерства (святі Кирило і Мефодій як символ духовної єдності та освіти). |
| Історичне значення | Братство вперше поєднало національне відродження з боротьбою за соціальну свободу й демократію, започаткувавши політичний етап українського руху. |
6. Розкриваємо таємниці Кирило-Мефодіївського братства: діалог зі штучним інтелектом (ШІ). Уяви себе історичним детективом або журналістом/журналісткою і проведи інтерв’ю з одним із членів Кирило-Мефодіївського братства, використовуючи можливості ШІ. Обери і напиши ім’я діяча братства, з яким ти хотів би / хотіла б поспілкуватися:
Співрозмовник: Микола Костомаров.
— Пане Миколо, чому саме християнські образи та постаті Кирила і Мефодія стали основою вашого союзу?
— Ми обрали святих братів як символ мирного духовного просвітництва й поєднання народів. Справжнє євангельське слово несе рівність і свободу, у ньому немає місця панам, царям і рабству людей.
— Яке місце ви відводили Україні серед інших слов’янських народів?
— Україна стоїть посередині й через свій вільний козацький дух мала стати каменем, який будівничі відкинули, але він ліг в основу всього союзу. Вона повинна розбудити сусідів і вести їх до братерства вільних республік.
— Чи не боялися ви братися за справу без зброї проти імперії?
— Зброя поневолює, а просвіта й правдиве слово визволяють назавжди. Наша мета — відкрити очі народові, бо пізнана істина сама здолає неволю.
• Сформулюй 4–5 запитань, які ти поставив би / поставила б цьому діячу через штучний інтелект:
- Чому саме святі Кирило і Мефодій стали покровителями вашого братства?
- Як саме мала бути влаштована Слов’янська Федерація і яке місце в ній належало Україні?
- Чому для вас було принципово ліквідувати кріпацтво та стани?
- Чи вірили ви в успіх своєї справи під час створення таємного товариства?
- Яку роль відігравали народні пісні у вашому розумінні окремішності українців?
• Напиши коротко, що тебе найбільше здивувало або вразило у відповідях ШІ під час «інтерв’ю»:
Вразила глибока відданість діяча ідеї рівності народів та його щира віра в те, що слов’янські країни можуть об’єднатися мирно на демократичних засадах без царів і панів. Також вразила його готовність постраждати за власні переконання.
• Чи збіглася інформація, яку ти отримав / отримала в «діалозі» зі ШІ, з тим, що написано в підручнику, інших джерелах або було відомо тобі раніше? Наведи приклад:
Інформація збіглася з матеріалом параграфа. ШІ правильно вказав головний програмний документ братства — «Книгу буття українського народу», а також підтвердив факт арешту Костомарова в 1847 році та його кількарічне заслання до Саратова.
• Чи змінилися твої уявлення про цю постать після такого «інтерв’ю»? Що нового ти дізнався / дізналася?
Костомаров постав не просто кабінетним ученим, а сміливим патріотом і мислителем. Новим фактом стало те, наскільки тісно він пов’язував збирання фольклору з боротьбою за політичні права рідного народу.
• Чи можна повністю довіряти інформації, отриманій від ШІ? Поясни свою думку:
Повністю довіряти не можна, бо штучний інтелект іноді плутає історичні дати, цитати або додає вигадані деталі. Усі факти обов’язково треба перевіряти за текстом підручника та надійними історичними джерелами.
• На твою думку, яку користь має використання ШІ для вивчення історії? Чи є ризики?
ШІ допомагає швидко впорядкувати відомості та оживити діалог з минулим. Головний ризик полягає у фактичних помилках та історичних неточностях, які неуважний учень може сприйняти за правду.
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)
7. Опрацюй уривки поезій Тараса Шевченка та дай відповіді на запитання:
• Які образи використав у своїх творах Тарас Шевченко, щоб відобразити стан української нації в першій половині XIX ст.? Поясни значення кожного з них:
Поет використав образ «розритої могили» як спаплюженої пам’яті про козацьку волю, образ приспаної матері-України як символ покірного й поневоленого народу, а також «кайдани» як знак царського гніту й кріпацтва. Образ «окропленої вражою злою кров’ю волі» означає неминучу визвольну боротьбу за повернення свободи.
• Які рядки із «Заповіту» пов’язані з ідеєю слов’янської федерації Кирило-Мефодіївського братства? Відповідь обґрунтуй:
Рядки: «І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пом’янути…». Братчики бачили майбутнє України саме у вільній спілці (сім’ї) рівноправних республік, де всі слов’янські народи житимуть як брати без самодержавства і соціального визиску.
• У поемі «Сон» є рядки: «Це той Первий, що розпинав / Нашу Україну, / А Вторая доконала…». Хто, на твою думку, ці «Первий» і «Вторая»? Чому Шевченко називає їх катами? Використай знання з історії 8 класу:
«Первий» — це цар Петро I, а «Вторая» — імператриця Катерина II. Шевченко назвав їх катами через послідовне знищення української державності: Петро I у 1708 році наказав винищити гетьманську столицю Батурин, а після Полтавської битви 1709 року суттєво обмежив автономію Гетьманщини та посилив імперський тиск; Катерина II у 1764 році скасувала гетьманство, у 1775 році ліквідувала Запорозьку Січ, остаточно скасувала рештки автономії та закріпачила українських селян (1783 р.).
• Уяви, що ти — читач / читачка у XIX ст., який / яка вперше прочитав / прочитала ці поезії. Опиши свої думки чи почуття, які вони в тебе викликали:
Ці рядки викликали б глибокий біль за долю рідного краю, сором за пасивність земляків і водночас рішучий порив до боротьби. Твори запалюють почуття власної гідності та вселяють віру в те, що народ обов’язково здобуде волю.
• Як ці твори Тараса Шевченка сприяли пробудженню національної свідомості українців? Поясни, чому Тараса Шевченка називають будителем нації:
Шевченко прямо вказав на справжніх винуватців поневолення та закликав розірвати кайдани імперського рабства. Його називають будителем нації, бо його полум’яне слово вивело українців зі стану забуття та перетворило пригноблену спільноту на народ, який прагне власної свободи.
8. Прочитай та проаналізуй фрагмент «Автобіографії» Миколи Костомарова про етнографічні екскурсії та дай відповіді на запитання:
• З якою метою Микола Костомаров здійснював етнографічні подорожі селами та шинками?
Микола Костомаров збирав пісні, казки та народні перекази безпосередньо від селян, щоб вивчити живу мову й духовний світ простого люду. Він прагнув довести історичну окремішність української нації та зробити народну культуру надійним фундаментом для її відродження.
• У чому Микола Костомаров убачав приниження людської гідності?
Костомаров вважав приниженням людської гідності глузування над народом, зневажливе ставлення дворян і чиновників до селян та насмішки над українською мовою.
• Про що свідчить зневажливе ставлення до української мови з боку «великоросів» і навіть «малоросів вищого класу»?
Таке ставлення свідчило про глибоку русифікацію та зденаціоналізованість місцевої еліти, яка відмовлялася від свого коріння заради імперської служби. Дворяни та чиновники бачили в українській мові лише селянську говірку і відмовляли їй у праві на самостійний літературний розвиток.
• Поміркуй, як етнографічні подорожі Костомарова вплинули на його світогляд і подальшу діяльність:
Екскурсії селами відкрили для науковця самобутню народну культуру, фольклор та душу українців. Він переконався в окремішності народу від росіян і присвятив своє життя науковому та культурному відродженню України.
• Яку роль, на твою думку, відіграє мова у формуванні національної ідентичності та гідності народу?
Мова є основою національної свідомості та зберігає історичну пам’ять поколінь. Вона об’єднує представників етносу в єдину спільноту й дає народові змогу усвідомити свою рівноправність серед інших націй.
• Чому важливо ставитися з повагою до власної мови та мов інших народів?
Повага до рідної мови зміцнює самоповагу та захищає культуру від асиміляції. Водночас шанування мов інших народів допомагає будувати мирне співжиття й протистояти шовінізму.
9. Проаналізуй уривок із таємної інформації шефа жандармів Олексія Орлова про Кирило-Мефодіївське братство та дай відповіді на запитання:
• Чому, на думку російської влади, діяльність Кирило-Мефодіївського братства становила загрозу імперії?
Влада боялася, що відродження української народності підштовхне населення до відокремлення та самостійного існування. Імперія також остерігалася ланцюгової реакції серед інших підкорених народів.
• Поясни, як цей документ відображає імперську політику щодо української мови, культури та історії:
Документ засвідчує ворожість царату до будь-яких проявів окремішності українців. Влада вбачала в розвитку мови й культури політичну небезпеку для імперії та проводила політику суцільної русифікації.
• Що можна дізнатися з документа про ставлення влади до національного руху українців у середині ХІХ ст.?
Імперський уряд дуже тривожило поширення ідей Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша серед шанованих кіл суспільства. Влада діяла обережно, адже боялася надто жорсткими репресіями викликати обурення досі покірного населення.