§ 7. Кирило-Мефодіївське братство (Власов)
Прочитайте уривки з джерел і дайте відповіді на запитання:
• 1. Яку ідею втілено в наведених рядках із «Заповіту» Тараса Шевченка?
У рядках втілено ідею рішучого повалення самодержавного гніту через визвольну боротьбу та побудову вільного суспільства без кайданів і тиранії.
• 2. Про що свідчить популярність віршів поета серед сучасників?
Популярність віршів Шевченка свідчить про глибоку кризу самодержавно-кріпосницького ладу, зростання суспільного попиту на правду та готовність українців сприймати ідею національного визволення.
• Як поширювалися його твори?
Твори поширювалися через друковані видання «Кобзаря», а також у рукописних зошитах, які шанувальники поета наввипередки переписували й надсилали знайомим у провінцію.
• 3. Поясніть, як поезія Т. Шевченка сприяла пробудженню національної свідомості українців.
Поезія прямо та емоційно закликала до повалення чужоземного ярма, повертала пам’ять про свободу козацьких часів і спонукала навіть іноземців та русифікованих дворян вивчати українську мову.
1. ЯК ВИНИКЛО І ЧИМ УСЛАВИЛОСЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО?
• Коли й де виникло Кирило-Мефодіївське товариство?
Кирило-Мефодіївське товариство виникло в Києві в грудні 1845 року.
• Хто до нього належав?
До нього належали вчитель із Полтави Василь Білозерський, службовець канцелярії київського генерал-губернатора Микола Гулак, професор Київського університету Микола Костомаров, письменник і вчений Пантелеймон Куліш, етнограф Опанас Маркович, а з квітня 1846 року — Тарас Шевченко. Загалом товариство складалося з 12 братчиків.
• Якими були основні напрями його діяльності?
Основними напрямами були написання програмних документів і відозв («Брати українці», «Брати великоросіяни і поляки»), наукова праця та виступи з лекціями в навчальних закладах Києва, збирання коштів на відкриття народних шкіл, видання підручників і поширення революційних поетичних творів Тараса Шевченка.
• Як у назві товариства уособлено його ідейні засади?
Організацію назвали іменами святих Кирила й Мефодія, творців слов’янської писемності. Цим братчики засвідчили просвітницьку мету діяльності та гуманістичні наміри домогтися покращення долі народу шляхом утвердження справедливості, свободи, рівності й братерства.
• На що вказує прагнення учасників товариства надати організації подоби церковних братств, що діяли на українських землях у XVI–XVII ст.?
Це вказує на прагнення продовжити традиції української національно-релігійної солідарності, громадської самоорганізації, просвітництва та захисту рідної культури від тиску поневолювачів.
• Якою була роль у діяльності товариства М. Костомарова та Т. Шевченка?
Микола Костомаров був ідейним натхненником, одним із засновників, автором програмних документів і неформальним лідером братчиків. Тарас Шевченко своїми творами надав національному руху безкомпромісного характеру. Його поезія прямо закликала скинути чужоземне ярмо, здобути незалежність і згуртувала український народ у боротьбі за визволення.
На підставі уривків із джерел простежте становлення поглядів М. Костомарова:
• 1. Під впливом чого формувався його світогляд?
Світогляд Миколи Костомарова формувався під впливом вивчення слов’янських мов і літератур, читання історичних праць, зокрема Дмитра Бантиша-Каменського, та спілкування з однодумцями під час навчання в Харківському університеті.
• 2. Що вплинуло на його зацікавлення українською культурою та історією?
На зацікавлення вплинули знайомство з українською народною піснею, думами та етнографічні екскурсії селами й шинками поблизу Харкова, де він слухав живу народну мову, записував пісні та розпитував селян про їхнє життя.
• 3. Як захоплення М. Костомарова пов’язані з формуванням його національної самосвідомості? (Свої міркування підтвердіть цитатами з тексту.)
Захоплення народною мовою переросло в усвідомлення власної відповідальності за її долю та нетерпимість до соціального пригнічення. Це підтверджують слова історика: «Любов до малоросійського слова все більше і більше захоплювала мене; мені було прикро, що така чудова мова залишається без будь-якої літературної обробки і більше того – зазнає зовсім незаслуженої зневаги».
• 4. Що найбільше вразило в особистості М. Костомарова?
Вражає щира відданість народному слову всупереч глузуванням тогочасного панства, глибоке співчуття до селян та феноменальна пам’ять, яка дозволяла вченому цитувати напам’ять цілі архівні акти, літописи та численні народні думи.
ПОДИСКУТУЙТЕ
• Подискутуйте про причини суворого покарання Тараса Шевченка. На підставі уривка з джерела та наведених рядків із поеми «Сон» Т. Шевченка зробіть висновок про те, що найбільше обурювало представників російської влади і таємної поліції в поемі. Чому?
Найбільше царську владу і таємну поліцію обурила гостра політична сатира на імператора Миколу I та його родину, а також відкритий вирок політиці царату щодо України. Шевченко викрив деспотизм монархії, зобразив страждання людей на каторзі в Сибіру та прямо назвав Петра I і Катерину II катами й людоїдами, які задушили волю України. Російське самодержавство вважало владу царя священною і недоторканною, тому такі відверті викривальні твори жахали владу і каралися найсуворіше.
2. ЩО ПЕРЕДБАЧАЛИ ПРОГРАМНІ ДОКУМЕНТИ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА?
• У яких документах викладено засади Кирило-Мефодіївського товариства?
Програмні засади викладено у «Книзі буття українського народу» авторства Миколи Костомарова та «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», який уклали Василь Білозерський, Микола Гулак і Микола Костомаров.
• У чому братчики вбачали мету своєї діяльності?
Основну мету діяльності товариство вбачало в досягненні державної незалежності України з демократичним ладом на зразок США або Французької республіки у складі федеративної спілки рівноправних слов’янських держав із центром у Києві.
• Чому ліквідацію самодержавства та кріпосного ладу уявляли як передумову для реалізації своєї політичної програми?
Братчики вважали ліквідацію самодержавства і кріпацтва необхідною передумовою, оскільки побудова вільної демократичної республіки та рівноправного союзу народів неможлива в умовах рабства, станової нерівності й деспотичної імперської влади, що прямо суперечили християнським заповідям.
Проаналізуйте уривки з програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства:
• 1. Визначте, як кирило-мефодіївці передбачали розв’язати національно-релігійні та соціальні проблеми, забезпечити права і свободи громадян, домогтися створення держави.
Кирило-мефодіївці планували повністю скасувати кріпосне право, ліквідувати станові привілеї царів, князів і панів, забезпечити рівність громадян незалежно від походження чи віросповідання та зробити освіту доступною для всіх. Правління, закони й суспільний лад мали спиратися на християнську мораль, а умовою участі в управлінні державою мали бути освіченість і чесноти.
• 2. Яким кирило-мефодіївці бачили державно-адміністративний устрій України та інших слов’янських держав?
Братчики бачили Україну непідлеглою республікою в союзі слов’янських народів. Кожне плем’я, зокрема українці, росіяни, білоруси, поляки, чехи, серби та болгари, мало отримати самостійність і власне народне правління. Спільні справи федерації мав раз на чотири роки узгоджувати єдиний консультативно-регулювальний орган — Слов’янський собор (сейм), а центром федеративної спілки мав бути Київ.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ArGcY4IA або кодом, перегляньте фільм про Миколу Костомарова (документальний цикл «Пишемо історію», UATV). Які нові подробиці життя цього історичного діяча довідалися? На підставі інформації в підручнику та фільмі укладіть анкету для розгорнутої характеристики М. Костомарова за планом: 1) роки життя; 2) відомості про батьків та дитячі роки; 3) освіта, інтереси, світогляд; 4) товариське коло; 5) географія; 6) кохання; 7) громадська діяльність та взаємини з владою; 8) кар’єра; 9) творчість; 10) внесок у розвиток історичної науки. Обговоріть фактаж анкети в загальному колі.
Нові подробиці життя М. Костомарова, які стали відомі з фільму:
- Драматична історія першої дисертації: першу магістерську роботу Костомарова про Берестейську унію 1596 року за доносом харківського архієпископа Інокентія царська влада (міністр освіти С. Уваров) визнала «бунтівною», а надрукований наклад за наказом міністерства було конфісковано і спалено. Вченому довелося писати й захищати нову дисертацію — про українську народну поезію.
- Військова служба та фольклорні відкриття: після закінчення університету він служив юнкером Кінбурнського драгунського полку в місті Острогозьку на Воронежчині (колишнє полкове місто Слобідських козаків), де досліджував козацькі архіви та переконався, що справжню історію народу слід вивчати не лише за сухими актами, а через живу пісню і народну творчість.
- Драматична історія кохання: арешт у березні 1847 року стався буквально за кілька днів до запланованого вінчання з Аліною Крагельською. Їх розлучили на довгі десятиліття; вони зустрілися знову аж у 1873 році (через 26 років), коли Аліна вже була вдовою і матір’ю трьох дітей, обвінчалися 1875 року і прожили разом щасливе десятиліття до його смерті.
- Заслання до Саратова: у 9-річному засланні Костомаров працював у статистичному комітеті та таємному відділі зі справ розкольників, де дослідив унікальні документи й написав історичний бестселер «Бунт Стеньки Разіна», який захоплено конспектував навіть імператор Олександр II.
- Публічний диспут проти «норманської теорії»: 19 березня 1860 року в Петербурзькому університеті відбулася знаменита публічна наукова дуель між Костомаровим і російським істориком М. Погодіним, де Костомаров відстоював самобутність руського націотворення та роль народних мас і вічового устрою.
| План характеристики | Відомості про М. Костомарова |
|---|---|
| 1) Роки життя | 1817–1885 рр. (прожив 67 років, сповнених драматичних злетів і випробувань). |
| 2) Відомості про батьків та дитячі роки | Народився у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Син поміщика Івана Костомарова та української селянки-кріпачки Тетяни Розмахової. Батько загинув від рук розбійників, не встигнувши юридично визнати сина, тому хлопчик формально вважався кріпаком. Мати зуміла оформити його викуп і дати початкову освіту. |
| 3) Освіта, інтереси, світогляд | Навчався у Воронезькій гімназії (єдиний із випуску вступив до вишу). 1837 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Захоплювався фольклором, мовознавством, літописами. За світоглядом — романтик, християнський демократ, федераліст, прибічник панславізму на засадах свободи і рівності. |
| 4) Товариське коло | Тарас Шевченко (близький друг), Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Микола Гулак, Опанас Маркович; у петербурзький період — діячі української громади та часопису «Основа». |
| 5) Географія | Юрасівка — Воронеж — Харків — Острогозьк — Рівне (вчителював у гімназії) — Київ — Санкт-Петербург (Петропавлівська фортеця та університет) — Саратов (місце 9-річного заслання) — Дідівці під Прилуками (маєток дружини). |
| 6) Кохання | Аліна Леонтіївна Крагельська. Заручини 1847 року були розірвані через арешт у справі кирило-мефодіївців. Закохані знову віднайшли одне одного через 26 років і обвінчалися 1875 року. |
| 7) Громадська діяльність та взаємини з владою | Головний ідеолог і засновник Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847). У березні 1847 р. заарештований за доносом провокатора О. Петрова, ув’язнений у казематі Петропавлівської фортеці, засланий до Саратова на 9 років із забороною викладати й друкуватися. 1861 року висунув знамениту концепцію двох руських народностей. |
| 8) Кар’єра | Учитель гімназій у Рівному та Києві; з 1846 р. — ад’юнкт-професор кафедри російської історії Київського університету св. Володимира; з 1859 р. — екстраординарний професор Петербурзького університету (його лекції збирали аншлаги, студенти виносили професора на руках). |
| 9) Творчість | Програмний документ братства «Книга буття українського народу», поетичні збірки під псевдонімом Ієремія Галка («Українські балади», «Вітка»), історичні драми «Сава Чалий» та «Переяславська ніч». |
| 10) Внесок у розвиток історичної науки | Основоположник народницького напряму в українській історіографії (доводив, що суб’єктом історії є народ, а не царі). Запровадив метод усної історії та етнографічних досліджень. Автор монументальних праць «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої», «Дві руські народності». Довів етнічну, ментальну й політичну самостійність українського народу. |
• Узагальніть матеріали параграфа у схемі (ментальній карті) «Розгортання національного руху в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства». Обґрунтуйте (усно), що виникнення братства засвідчило завершення романтичного періоду національного відродження.
Схема відображає розгортання руху: від вивчення народних джерел до формулювання конкретних республіканських вимог і практичної просвіти.
Виникнення братства засвідчило завершення суто романтичного періоду національного відродження. Українські діячі перейшли від пасивного збирання етнографічних пам’яток та ностальгії за козацьким минулим до практичної політичної дії. Вони створили нелегальну організацію, написали першу програму побудови республіки і висунули чіткі соціальні вимоги.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Витлумачте поняття національна самосвідомість.
Національна самосвідомість — це усвідомлення представниками народу своєї спільної мови, культури, історії та спільних інтересів, а також розуміння необхідності боротися за власне майбутнє і державність.
2. У чому історичне значення Кирило-Мефодіївського товариства?
Товариство вперше випрацювало програму українського національного руху і розпочало перехід від суто культурницького до політичного етапу визвольної боротьби.
3. Схарактеризуйте роль М. Костомарова та Т. Шевченка в розгортанні національного руху в 40-ві рр. ХІХ ст.
Микола Костомаров дав українському руху міцну наукову основу та сформулював його програмні засади. Тарас Шевченко своєю поезією перетворив заклик до здобуття волі на факт масової свідомості та згуртував народ для рішучого спротиву поневолювачам.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/5rDHN9AQ або кодом та виконайте завдання онлайн.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/5rDHN9AQ.