7 Як виникають стереотипи
МОТИВАЦІЙНЕ ЗАПИТАННЯ
Чи можуть стереотипи здаватися корисними, але насправді шкодити людям?
Так, стереотипи можуть здаватися зручними, бо вони спрощують нам життя і допомагають швидко приймати рішення. Але насправді вони часто шкодять: показують людей не такими, якими вони є насправді, заважають здійснювати мрії та призводять до несправедливих образ і цькування.
ЦІКАВО
Як ти вважаєш, чому термін «стереотип» пішов від друкарства?
Я думаю, цей термін взяли з друкарства тому, що металева пластина-стереотип штампувала абсолютно однакові відбитки тексту. Так само і в житті: коли в голові є стереотип, людина немов під один шаблон судить про всіх представників певної групи, не помічаючи, що всі ми різні.
ПОМІРКУЙ
Який стереотип може сформуватися в такий спосіб?
Через такі казки формується хибний стереотип, що дівчата нібито завжди слабкі, безпорадні й мають лише чекати на порятунок, а хлопці обов’язково повинні бути безстрашними силачами, які все вирішують самі.
ЦІКАВО
Відшукайте в додаткових джерелах приклади діяльності науковиць.
Ось кілька визначних прикладів:
- Ада Лавлейс — написала перший у світі комп’ютерний алгоритм і вважається першою програмісткою в історії.
- Розалінд Франклін — її дослідження та рентгенівські знімки допомогли відкрити структуру ДНК.
- Кетрін Джонсон — геніальна математикиня, яка проводила складні розрахунки траєкторій для космічних польотів NASA.
ЦІКАВО
Чи існує цей стереотип у наші дні?
На жаль, так. Досі деякі люди зверхньо ставляться до народів з інших континентів і вважають власні звичаї єдино правильними. Іноді навіть у кіно чи блогах представників інших культур показують відсталими або дивакуватими, що є проявом цього застарілого стереотипу.
ЦІКАВО
Як потрібно боротися з расовими стереотипами?
Я вважаю, що треба більше дізнаватися про культуру та історію різних народів і пам’ятати, що колір шкіри чи національність ніяк не визначають розум або характер. Потрібно оцінювати кожну людину лише за її вчинками та не мовчати, коли бачиш несправедливість чи образи.
Чому однією із «Цілей сталого розвитку» було визначено гендерне питання?
Тому що жінки й дівчата становлять половину населення Землі, і якщо їхні права обмежують, то програє все людство. Коли жінки мають рівні права на освіту, роботу й керівні посади, суспільство розвивається набагато швидше, а життя стає безпечнішим і заможнішим.
ДОКУМЕНТ
Чому в документі окрему увагу приділено гендерним питанням?
Тому що в багатьох родинах досі діють застарілі стереотипи, які обмежують права дівчат і хлопців або навіть призводять до домашнього насильства. Держава прагне створити такі умови, щоб кожна дитина почувалася в безпеці й могла обирати власне майбутнє без жодної дискримінації.
ПОМІРКУЙ
Сучасна українська письменниця Оксана Забужко зазначає, що фемінітиви в українській мові не просто граматично правильні, а й мають нейтральне забарвлення. Поясни цю думку.
Письменниця має на увазі, що для нашої мови слова на зразок «вчителька», «лікарка» чи «письменниця» є рідними та природними, а не якимось вигаданим правилом. Вони звучать абсолютно звично й поважно, допомагаючи точно сказати, ким саме є людина.
ЗАВДАННЯ
Розглянь фемінітиви у «хмаринці слів». Які з них тобі відомі, а які ти зустрічаєш уперше? Доповни перелік фемінітивів.
Мені добре знайомі слова: учителька, лікарка, учениця, художниця, директорка, акторка, продавчиня, українка.
Уперше або дуже рідко я бачу фемінітиви борчиня, ворогиня, діячка, творчиня.
До цього списку можна додати: водійка, інженерка, програмістка, архітекторка, тренерка, рятувальниця.
РЕФЛЕКСІЯ
Як ти можеш допомогти змінити хибні стереотипи у своїй школі, родині або серед друзів?
Я можу почати із себе: не ділити ігри чи обов’язки на «суто хлопчачі» та «дівчачі», захищати однокласників, якщо їх дражнять через незвичне хобі, і не судити людей за їхнім одягом. Якщо друзі повторюють нісенітниці (наприклад, що хлопці не мають плакати), я спокійно поясню, чому це дурний стереотип.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Чи завжди стереотипи є шкідливими? Наведи приклади.
Ні, не завжди. Є стереотипи, які допомагають нам швидко орієнтуватися в житті. Наприклад, коли ми бачимо людину у формі лікаря, то одразу розуміємо, що вона може надати медичну допомогу. Проте навіть корисні уявлення не повинні заважати бачити справжню особистість.
2. Чому деякі стереотипи можуть заважати здійснювати мрії?
Через стереотипи людина починає сумніватися в собі та боятися насмішок. Наприклад, якщо хлопець мріє про бальні танці або кулінарію, а дівчина хоче займатися боксом чи стати автомеханіком, через чужі слова «це не для тебе» вони можуть опустити руки й відмовитися від улюбленої справи.
3. Чи варто боротися з традиціями, якщо вони підтримують стереотипи?
Я вважаю, що варто змінювати ті традиції, які принижують людей або обмежують їхні права. Світ змінюється, і те, що вважалося нормальним сто років тому (як-от заборона дівчатам вступати до університетів), сьогодні вже є несправедливим.
4. Чи можуть діти допомагати змінювати стереотипи в суспільстві? Як саме?
Так, ми можемо це робити щодня! Достатньо обирати гуртки за покликом серця, не дражнити інших за їхній вибір, використовувати в мові фемінітиви та показувати дорослим власний приклад щирої дружби й рівності.
5. Як медіа (телебачення, фільми, реклама) впливають на формування стереотипів?
Коли в рекламі чи серіалах сотні разів повторюють один і той самий образ, люди починають вірити, що так має бути завжди. Наприклад, якщо в усіх рекламних роликах посуд миє тільки жінка, а за кермом крутої машини показують лише чоловіка, це формує переконання, що так влаштований світ.
6. Що може зробити кожна людина, щоб не судити інших за стереотипами?
Спершу треба познайомитися з людиною ближче й оцінювати її виключно за вчинками, а не за зовнішністю, статтю чи національністю. Також не варто вірити чуткам і робити поспішні висновки про всіх людей на основі однієї людини.
7. Чи варто змінювати назви свят, щоб вони відображали причетність до них і жінок, і чоловіків?
Так, це правильно й чесно. Чудовим прикладом є зміна назви на «День захисників і захисниць України», адже на захисті нашої Батьківщини пліч-о-пліч із чоловіками стоять тисячі відважних жінок.
8. Попрацюй у групі. Разом проведіть змагання, хто пригадає більше фемінітивів.
Ось які фемінітиви ми пригадали під час гри: лікарка, водійка, поетка, президентка, захисниця, програмістка, касирка, директорка, науковиця, тренерка, рятувальниця, студентка, космонавтка, журналістка, художниця.
9. Продивися інформацію свого закладу освіти: сайт, документи тощо. Чи використовують там фемінітиви?
Я зайшов(-ла) на сайт нашої школи та переглянув(-ла) оголошення й розклад. У нас часто вживають фемінітиви: «вчителька», «класна керівниця», «директорка», «чергова медсестра». Це виглядає сучасно, грамотно й зрозуміло.
10. Склади перелік позитивних стереотипів. Порівняй його з переліком однокласників та однокласниць. Обговори в класі, як позитивні стереотипи впливають на твоє життя.
Мій перелік позитивних стереотипів:
- Українці — щирі, гостинні й хоробрі.
- Люди в окулярах — дуже розумні й багато читають.
- Спортсмени — зразок сили волі та здорового способу життя.
- Лікарі — добрі та чуйні фахівці, які завжди врятують.
- Бабусі й дідусі — мудрі та смачно годують онуків.
Ми порівняли свої записи в класі: у багатьох однокласників також були пункти про гостинність українців та розумників в окулярах.
Позитивні стереотипи допомагають нам з оптимізмом ставитися до людей. Проте на уроці ми дійшли висновку, що й вони можуть шкодити: наприклад, від людини в окулярах усі одразу вимагають бути відмінником з усіх предметів, а це створює зайвий тиск.