7. Україна на політичній карті європи на початку XIX ст.: між Австрійською та Російською імперіями
ПРИГАДАЙТЕ
Коли і за яких обставин українські землі опинилися у складі Російської та Австрійської імперій?
Більшість українських земель увійшла до складу Російської імперії наприкінці XVIII ст. після ліквідації автономії Гетьманщини (1781 рік), знищення Запорозької Січі (1775 рік), трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) та завоювання Кримського ханства (1783 рік). Західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії Габсбургів: Закарпаття перейшло до неї разом із землями Угорського королівства наприкінці XVII ст., Галичина — за першим поділом Речі Посполитої 1772 року, а Буковина — за австрійсько-османською угодою 1775 року.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку. Як відбувалося входження українських земель до складу Австрійської імперії? Яким був їх адміністративний устрій наприкінці XIX ст.?
На інфографіці за допомогою блоків зі знаками додавання («+») та герба наочно проілюстровано поетапне входження українських територій до імперії Габсбургів:
- Закарпаття перейшло під владу Австрії разом з угорськими землями ще 1699 року (після витіснення османів).
- Східна Галичина була приєднана 1772 року внаслідок першого поділу Речі Посполитої.
- Буковина увійшла до складу імперії 1775 року за домовленістю з Османською імперією.
Наприкінці XIX ст. ці території не мали єдиного українського управління й були розділені: Східна Галичина разом із південними польськими повітами утворювала коронний край — Королівство Галичини і Лодомерії з центром у Львові. Буковина, яка спочатку входила до складу Галичини, ще в 1849 році стала окремим коронним краєм (герцогством) із центром у Чернівцях. Закарпаття ж перебувало безпосередньо під владою Угорського королівства і поділялося на адміністративні округи — комітати (жупи).
Перейдіть за QR-кодом або покликанням і, скориставшись історичною картою «Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперій» з інтегрованого атласу «Історія України. Всесвітня історія» для 9 класу, охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст.
У першій половині XIX ст. українські території були розділені між двома монархіями з абсолютно різним устроєм:
| Імперія | Адміністративно-територіальний поділ |
|---|---|
| Російська імперія | Українські землі поділили на 9 губерній, які об’єднували у три генерал-губернаторства: Малоросійське (Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії), Київське або Південно-Західний край (Київська, Волинська, Подільська губернії) та Новоросійсько-Бессарабське (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії). Губернаторів і генерал-губернаторів призначав імператор, а поділ зовсім не враховував етнічні межі розселення українців. |
| Австрійська імперія | Західноукраїнські землі утворили провінції: Східна Галичина разом із землями Південної Польщі склала Королівство Галичини і Лодомерії з центром у Львові. До 1849 року до складу цього краю на правах округи входила і Буковина. Закарпаття було підпорядковане Пожонській намісницькій раді Угорського королівства та поділялося на комітати (жупи). |
ПОМІРКУЙМО!
Чому, попри зростання кількості українського населення, його частка на підросійських територіях зменшувалася? Яка політика російського уряду могла сприяти цьому процесу?
Загальна кількість українців постійно зростала, але їхня відсоткова частка впала з 89% до 72,6% через колонізаційну політику імперії. Царський уряд масово роздавав землі Півдня й Лівобережжя російським дворянам, переселяв державних селян і кріпаків із центральних російських губерній, а також надавав пільги іноземним колоністам (німцям, болгарам, грекам). Крім того, імперські установи стимулювали русифікацію міст, тому багато приїжджих і городян записувалися росіянами під час переписів.
Які чинники, на вашу думку, визначали особливості національного складу різних міст? Чому деякі міста «зросійщувалися», а частина — зберігала український характер?
Національний склад міст залежав від їхнього адміністративного статусу, близькості до кордонів, торговельних шляхів та промислового розвитку.
Великі центри, адміністративні осередки та порти зросійщувалися, тому що туди масово прибували російські чиновники, офіцери, торговці та промислові робітники. Офіційною мовою діловодства й освіти була російська, тому вихідці з сіл зазнавали асиміляції.
Натомість малі провінційні міста, як-от Полтава чи Єлисаветград, зберігали український характер, бо в них не було великих військових штабів чи потужного напливу мігрантів, а міщани й ремісники тісно контактували з навколишніми українськими селами.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (Матеріали першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р.)
Які висновки про склад населення Наддніпрянської України можна зробити, спираючись на уривки документа?
За даними перепису 1897 року, українці становили абсолютну більшість усього населення краю — майже три чверті (близько 73%), переважаючи в 8 з 9 губерній. Проте в містах спостерігалася протилежна картина: українці складали там меншість (30,3%), тоді як перше місце посідали росіяни (34%), а третє — євреї (27%). Це підтверджує розрив між селом, яке залишалося суто українським, і міськими осередками, де панували неукраїнські етнічні групи.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (інша версія підручника)
Скориставшись додатковими джерелами інформації та об’єднавшись у групи, виконайте творчий проєкт на одну із запропонованих тем: «Українсько-польські відносини на початку XIX століття», «Українсько-єврейські відносини на початку XIX століття», «Українсько-російські відносини на початку XIX століття».
Тема: «Українсько-єврейські відносини на початку XIX століття»
- Економічний зв’язок. Більшість українців були хліборобами, а єврейське населення містечок займалося ремеслом, роздрібною торгівлею та орендою поміщицьких угідь і шинків. Селяни та єврейські ремісники постійно співпрацювали на місцевих ярмарках, де обмінювали сільськогосподарську продукцію на ремісничі вироби.
- Соціальне тертя. Імперська влада штучно зіштовхувала ці дві групи: шляхта часто наймала євреїв управителями маєтків або орендарями винокурень, тому селянське незадоволення поміщицьким визиском нерідко перекидалося на єврейських посередників.
- Спільне безправ’я. Обидва народи зазнавали гніту з боку імперської влади: українські селяни потерпали від кріпацтва, а єврейське населення перебувало під тягарем обмежень смуги осілості, подвійних податків та заборони на володіння землею.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Дайте визначення поняттю «губернія».
Губернія — це вища одиниця адміністративно-територіального поділу й місцевого устрою в Російській імперії, яку запровадив на початку XVIII ст. Петро I та очолював призначений імператором губернатор.
2. Визначте основні особливості регіонів: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Крим, Галичина, Буковина і Закарпаття.
- Лівобережжя (Полтавська і Чернігівська губернії) — колишня Гетьманщина, де зберігалася пам’ять про козацькі часи, а козацька старшина набула прав російського дворянства; населення було майже на 100% українським.
- Правобережжя (Київська, Волинська, Подільська губернії) — українські селяни-кріпаки перебували під соціальним і земельним гнітом польської шляхти, а в містах і містечках переважало єврейське купецтво й ремісництво.
- Слобожанщина (Харківська губернія) — зберігала традиції слобідських козацьких полків, українці становили понад 80% населення, а Харків поступово перетворювався на освітній і науковий центр.
- Крим (Таврійська губернія) — край із переважанням кримськотатарського народу, який зазнав масової колонізації, примусового витіснення корінного населення та русифікації, став головною базою Чорноморського флоту.
- Галичина (у складі Австрійської імперії) — край із центром у Львові, де більшість сільського населення складали українці-русини, але міську владу, культуру та земельні маєтки контролювала польська шляхта.
- Буковина (у складі Австрійської імперії) — поліетнічний регіон, де мешкали українці, румуни, німці та євреї; до 1849 року перебувала у складі Галичини, а згодом отримала статус окремої коронної провінції.
- Закарпаття (у складі Угорського королівства імперії Габсбургів) — найбільш відрізаний український край, поділений на комітати, де русини жили переважно в селах і зазнавали тиску угорських феодалів.
3. Як виникла смуга єврейської осілості? Яким був етнічний склад населення українських міст?
Смуга єврейської осілості виникла після поділів Речі Посполитої (1772–1795 рр.), коли до складу Російської імперії відійшли землі з великими єврейськими громадами. Російські купці боялися конкуренції і поскаржилися Катерині II, яка указом 1791 року заборонила євреям селитись і торгувати у внутрішніх російських губерніях, замкнувши їх у західних регіонах імперії.
Етнічний склад українських міст був строкатим: українці складали в них меншість (15–20%). На Правобережжі та в Галичині більшість городян становили євреї та поляки, у Києві та на сході — росіяни, а в південних портах (Одеса, Миколаїв) гуртувалися греки, французи, італійці, німці та вірмени.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Об’єднайтеся в групи. Визначте особливості розвитку українських земель за одним із показників: 1) кількість населення; 2) соціальний склад населення; 3) етнічний склад населення. Результати роботи кожної групи представте у вигляді інфографіки або мапи думок.
Особливості етнічного складу українських земель:
- Загальна ситуація: українці становили абсолютну більшість усього населення (близько 80% під владою Росії та понад 65% у Східній Галичині).
- Схід і Південь: масовий приплив росіян, заснування німецьких, грецьких і болгарських колоній.
- Правобережжя та Захід: висока частка польської шляхти серед землевласників та єврейського міщанства у сфері торгівлі.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
1. Поміркуйте, які етнічні групи проживають у вашому місті / селі. Проведіть мінідослідження «Культурний вплив інших народів на розвиток сучасної України».
У наших містах і селах поруч з українцями мешкають поляки, кримські татари, євреї, румуни, угорці, болгари, греки та вірмени.
Культурний вплив інших народів на сучасну Україну:
- Архітектура та містобудування: готичні й ренесансні квартали Львова збудовані під впливом польських і німецьких майстрів, а палаци Криму та Півдня увібрали традиції кримськотатарського, грецького та італійського зодчества.
- Традиційна кухня: такі популярні страви, як кримськотатарські чебуреки та янтики, подільські кльоцки, бессарабська каварма чи закарпатський бограч, стали невіддільною частиною щоденного українського раціону.
- Мова та побут: українська мова збагатилася багатьма запозиченнями з тюркських (майдан, базар, кавун), польських (ґрунт, рахунок) та німецьких слів (дах, слюсар). Це свідчить про багатовікову мирну взаємодію культур.
2. Розгляньте гравюру. Складіть короткий діалог між селянином і євреєм із гравюри. Про що вони могли б говорити? Цей діалог буде дружнім, напруженим чи нейтральним? Створіть сучасну версію цієї сцени: де вона могла б відбуватися сьогодні?
Опис гравюри: На малюнку зображено типову повсякденну зустріч у містечку чи на ярмарку: український селянин у традиційному простому одязі (полотняні штани, сорочка, бриль, з палицею в руках) спілкується з єврейським торговцем або шинкарем, одягненим у темний довгий каптан (лапсердак) та кашкет. Спокійні пози й зосереджені обличчя вказують на звичну ділову розмову — обговорення купівлі зерна чи ремісничих товарів.
Діалог між ними є нейтрально-діловим, оскільки вони залежать від взаємної торгівлі та прагнуть укласти вигідну угоду:
— Помагайбі, пане Лейбо! Привіз я сьогодні з воза два мішки доброго жита й полотно, що жінка виткала. Чи згодимося в ціні, як минулого разу?
— Доброго здоров’я, Василю! Погляну на зерно: жито в тебе сухе й чисте, візьму за доброю ціною. А тобі натомість відважу солі, куплю гасу та новеньку косу з міської крамниці віддам. Що скажеш?
— Ціна чесна, пане Лейбо. Вдармо по руках!
Сучасна версія цієї сцени: Сьогодні така ділова сцена відбувалася б на районному фермерському ярмарку чи біля оптової бази, де сучасний фермер домовляється з приватним підприємцем або власником крамниці про регулярні поставки свіжих овочів і крафтових продуктів для міського магазину.