66. Система «озброєного миру»

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Чому Німеччина прагнула ізолювати Францію й запобігти її союзам з іншими державами? Хто міг бути потенційним союзником Франції у протистоянні з Німеччиною?

Після перемоги у франко-прусській війні 1870–1871 років Німеччина відібрала у Франції багаті провінції Ельзас і Лотарингію та наклала величезну контрибуцію. Канцлер Отто фон Бісмарк чудово розумів, що французи ніколи з цим не змиряться і шукатимуть реваншу. Тому головною метою німецької дипломатії стало утримання Франції в повній політичній ізоляції, щоб вона не мала сил розпочати нову війну наодинці.

Потенційними союзниками Франції були передусім Російська імперія та Велика Британія. Росія боялася надмірного посилення єдиної Німеччини в центрі Європи й шукала фінансової допомоги для розвитку промисловості. Велика Британія традиційно прагнула рівноваги сил на континенті й відчувала загрозу з боку німецької торгівлі та флоту.

ПОМІРКУЙМО! (с. 171)

Чому Німеччина мала мізерні колоніальні володіння? Чому інші країни були зацікавлені в утворенні військово-політичних союзів?

Німеччина об’єдналася в єдину державу лише у 1871 році, коли майже весь світ уже поділили між собою давні морські держави — Велика Британія, Франція, Іспанія та Нідерланди. Молодій німецькій індустрії вкрай бракувало сировини та ринків збуту, тому Берлін запізнився до так званого «поділу колоніального пирога» і вимагав переділу вже захоплених іншими земель.

Інші держави шукали військово-політичних союзів через взаємний страх та колосальне зростання військової потуги сусідів. Жодна велика держава вже не могла захистити свої геополітичні інтереси та кордони самотужки в разі масштабного нападу сучасної багатомільйонної армії.

Чому ідея Росії про Союз трьох імператорів (Росії, Німеччини та Австро-Угорщини) зазнала краху? Чому Велика Британія відмовилася від союзу з Німеччиною?

Союз трьох імператорів розпався через гостре й непримиренне суперництво між Росією та Австро-Угорщиною на Балканах після Російсько-турецької війни 1877–1878 років. Обидві імперії хотіли встановити контроль над землями Османської імперії, що слабшала, а Німеччина на Берлінському конгресі підтримала Австрію, образивши Росію.

Велика Британія відмовилася від альянсу з Німеччиною, тому що на початку ХХ століття саме кайзерівська Німеччина кинула прямий виклик британському пануванню: почала будувати потужний океанський військовий флот, просувала свої товари на британські ринки та намагалася прокласти Багдадську залізницю до Перської затоки, загрожуючи шляхам до Індії.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (с. 172)

(Витяг з військової конвенції від 5 (17) серпня 1892 р.)

Чи згодні ви з тезою конвенції про те, що Франція та Росія були «натхненні» прагненням до збереження миру? Чи був франко-російський союз агресивним?

Звісно, слова про «збереження миру» та «оборонний характер» були обов’язковою дипломатичною риторикою того часу. Насправді кожна сторона дбала про власні інтереси: Франція мріяла про реванш і повернення втрачених Ельзасу та Лотарингії, а царська Росія потребувала французьких кредитів на залізниці та захисту від австро-німецького тиску.

Сам союз за текстом статті 1 був оборонним, оскільки передбачав спільні дії лише у разі нападу Німеччини чи її союзників. Проте пункт про автоматичну негайну мобілізацію військ у відповідь на мобілізацію супротивника робив будь-яку регіональну кризу прямою дорогою до невідворотної глобальної війни.

ПОМІРКУЙМО! (с. 172)

Які чинники змусили Велику Британію відмовитися від політики «блискучої ізоляції»?

Головним чинником стала німецька військово-морська експансія — будівництво величезного флоту за законами адмірала Тірпіца, що загрожувало британській морській безпеці. Крім того, під час Англо-бурської війни Британія опинилася у ворожому оточенні світових держав і зрозуміла, що зберегти контроль над колоніями без союзників на європейському континенті вже неможливо.

Розгляньте плакат. Яку ідею він презентує? Які символи для цього використані?

Російський плакат 1914 року під назвою «Згода» презентує міцність, братерство та оборонну єдність трьох країн військово-політичного блоку Антанти перед спільною німецькою загрозою.

На плакаті використано алегоричні жіночі образи трьох держав-союзниць:

• Росія (у центрі) — постає в образі величної покровительки у давньоруському вбранні та шапці Мономаха, тримаючи православний хрест як символ духовності та захисту православної віри.
• Франція (праворуч) — уособлена республіканською Маріанною у фригійському ковпаку свободи, яка спирається на щит із палаючим серцем.
• Велика Британія (ліворуч) — постає войовничою Британією у шоломі воїтельки з адміралтейським якорем, що підкреслює її статус наймогутнішої морської володарки.

РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/nvhtz, с. 173)

Опишіть колоніальні володіння країн Троїстого союзу та Антанти. Території якого блоку були більш вдало розміщені? Який союз, на вашу думку, мав більше ресурсів? Скориставшись QR-кодом або покликанням, розгляньте історичну карту. Визначте її назву і запропонуйте легенду до неї.

Країни Антанти контролювали колосальні території на всіх континентах: Британська імперія володіла Індією, Канадою, Австралією, величезними землями у Східній і Південній Африці; Франція володіла більшою частиною Західної та Екваторіальної Африки, а також Індокитаєм; Російська імперія являла собою суцільний сухопутний простір через усю північну Євразію. Країни Троїстого союзу майже не мали колоній: Австро-Угорщина взагалі була суто континентальною імперією, Італія володіла лише окремими пустельними шматками узбережжя Сомалі та Еритреї, а Німеччина мала кілька розкиданих колоній в Африці (Того, Камерун, Намібія, Танзанія) та крихітні острови в Тихому океані.

Території Троїстого союзу займали компактне центральне положення в Європі, що давало перевагу швидкого перекидання військ внутрішніми залізницями між західним та східним фронтами. Водночас Антанта оточувала супротивників з усіх боків і повністю панувала на світових морських шляхах.

Беззаперечно більші людські, сировинні та фінансові ресурси мав блок Антанти, оскільки він спирався на ресурси світових колоній, британський банківський капітал та величезний демографічний потенціал Російської імперії.

Карту за покликанням можна назвати: «Формування військово-політичних блоків Троїстий союз та Антанта на початку ХХ століття».
До легенди карти слід включити: країни Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія); країни Антанти (Велика Британія, Франція, Росія); колонії та домініони цих держав; нейтральні європейські держави; райони основних міжнародних криз (Балкани, Марокко).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 174)

За допомогою історичного атласу знайдіть на карті регіони, де відбувалися вказані конфлікти.

Вказані в таблиці конфлікти охоплювали ключові стратегічні регіони планети:

• Далекий Схід (Корея, Маньчжурія, басейн Жовтого моря) — Китайсько-японська та Російсько-японська війни.
• Басейн Карибського моря та Тихий океан (Куба, Пуерто-Рико, Філіппіни) — Іспано-американська війна.
• Південна Африка (Трансвааль, Оранжева республіка) — Англо-бурська війна.
• Північна Африка (Марокко, узбережжя Лівії) — Марокканські кризи та Італійсько-турецька війна.
• Балканський півострів — Боснійська криза, Перша та Друга балканські війни.

Сформулюйте 2–3 головні причини, що штовхали держави до збройних протистоянь наприкінці XIX — на початку XX ст.

Головними причинами були: боротьба провідних індустріальних імперій за переділ світових колоній і сировинних баз, стрімка гонка озброєнь та підйом войовничого шовінізму, який виховував у суспільствах ненависть до сусідніх народів та прагнення домінування.

Назвіть конфлікти, в яких причиною було колоніальне суперництво. Які держави були головними учасниками цих конфліктів?

Колоніальними конфліктами були: Іспано-американська війна 1898 року (США проти Іспанії за Кубу й Філіппіни), Англо-бурська війна 1899–1902 років (Велика Британія проти республік бурів за родовища алмазів і золота), Російсько-японська війна 1904–1905 років (Росія проти Японії за володіння в Кореї та Маньчжурії), а також криза в Марокко 1911 року (протистояння Франції та Німеччини).

Визначте, які великі держави найчастіше фігурують у зазначених конфліктах. Чому? Які з них належали до Троїстого союзу та Антанти?

Найчастіше у зіткненнях брали участь Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія та Австро-Угорщина. Це пояснюється тим, що саме ці країни були найпотужнішими імперіями світу з глобальними економічними та геополітичними амбіціями на Балканах, в Азії та в Африці.

До створеного блоку Антанти входили Велика Британія, Франція та Росія. До Троїстого союзу належали Німеччина, Австро-Угорщина та Італія.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 174)

Яку проблему міжнародних відносин початку ХХ ст. відображає карикатура? Чому, попри мирні конференції, держави продовжували готуватися до війни? Які сучасні приклади міжнародних переговорів можна порівняти з цими конференціями?

Карикатура Вільяма Морріса саркастично висміює лицемірство світових лідерів: усі вони сидять під прапором «Загальний мир» (Universal Peace) у парадному одязі, але кожен ховає за спиною чи під столом величезні мечі, гвинтівки та гармати. Це показує прірву між красивими заявами про мир і реальною підготовкою до взаємного знищення.

Держави продовжували готуватися до війни через патологічну взаємну недовіру, відсутність дієвих механізмів примусу до дотримання договорів та небажання йти на компроміси щодо своїх колоніальних і територіальних претензій.

Сьогодні ці процеси нагадують безрезультатні переговори в ООН або конференції щодо скорочення ядерних арсеналів і клімату, де країни публічно підписують гучні декларації, проте паралельно збільшують свої оборонні бюджети та ведуть проксі-війни.

ПОМІРКУЙМО! (с. 175)

Які уроки цього історичного періоду ми можемо винести для сучасного світу? Як ви вважаєте, чи могли гонка озброєнь та посилення мілітаризму призвести до війни?

Головний урок полягає в тому, що накопичення зброї та створення ворогуючих воєнних блоків не гарантують безпеку, а лише збільшують ризик війни. Коли суспільство перебуває в полоні пропаганди ненависті, будь-яка дрібна регіональна іскра неминуче переростає у світову пожежу.

Гонка озброєнь та мілітаризм прямо підштовхували світ до катастрофи. Генеральні штаби отримували величезні ресурси, військова верхівка почала визначати державну політику, а новітня зброя вимагала практичного випробування. Зрештою війна стала вважатися суспільством чимось обов’язковим та очисним.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/bWyYH, с. 175)

Проаналізуйте наведений уривок про шовіністичну пропаганду в школах Європи.

Матеріали свідчать про тотальну моральну мілітаризацію молодого покоління європейців. Школи свідомо перетворили на інструмент державної пропаганди: французьких дітей виховували на ідеях кровної помсти німцям за 1871 рік і прославлянні походів Наполеона, тоді як німецьким учням щеплювали думку про національну вищість та необхідність завоювати власне «місце під сонцем». Держави виростили покоління, яке сприймало війну не як страшну біду, а як священний патріотичний обов’язок.

ПОМІРКУЙМО! (с. 176)

Яка ідея сатиричного малюнка, що поданий на с. 175 («Француз і німець» з німецької дитячої книжки «Нація повстає», 1914 р.)? Як ви вважаєте, чи були подібні сюжети у французьких виданнях? На що налаштовували читачів подібні малюнки?

Малюнок покликаний викликати зневагу до супротивника: німецький солдат зображений як спокійний, дисциплінований та міцний велетень-захисник, а французький вояк показаний кумедним, наляканим коротуном, який незграбно тікає.

У французьких дитячих журналах та листівках були точно такі самі сюжети, тільки там німців малювали жорстокими, тупими варварами-гунами у шоломах із гострими піками, які грабують мирні села.

Подібні карикатури привчали дітей і дорослих дивитися на ворога зверхньо, дегуманізували його й переконували, що перемога у майбутній війні буде швидкою, легкою та героїчною.

За легендою, Отто фон Бісмарк колись висловився так: «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священники». Як ви розумієте ці слова? Чи є актуальними вони сьогодні?

Бісмарк мав на увазі, що результат війни визначається передусім свідомістю, стійкістю та патріотизмом рядових солдатів. А ці базові цінності, дисципліну й готовність віддати життя за батьківщину формують саме вчителі в школах та священники під час проповідей.

Ці слова надзвичайно актуальні й сьогодні, під час захисту України від агресії. Національна пам’ять, громадянська позиція, критичне мислення та розуміння своїх цінностей закладаються саме в шкільних класах задовго до того, як людина бере до рук зброю.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 176)

Чому медіа виступали в ролі інструмента мілітаризму?

Медіа були головним засобом впливу на мільйони звичайних громадян. Газети роздмухували шовіністичну істерію заради сенсацій і високих накладів, а уряди використовували пресу для поширення цензури, маніпулювання фактами та закріплення образу підступного ворога. Медіа змушували людей вірити, що війна є єдиним способом захистити власну честь.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Які причини створення Троїстого союзу та Антанти?

Головними причинами були: завершення промислового розподілу світу й боротьба Німеччини за переділ колоній; прагнення Франції взяти реванш за поразку 1871 року та повернути втрачені території; непримиренне суперництво між Росією та Австро-Угорщиною за володарювання на Балканах; занепокоєння Великої Британії зростанням німецького флоту й торгівлі.

2. Дайте визначення поняттям «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація».

Геополітика — це концепція та галузь знань, що розглядає вплив географічного розташування, простору та ресурсів держави на її політичні рішення та міжнародні відносини.

Військово-політичний союз — це офіційне договірне об’єднання двох або більше держав для спільних оборонних чи наступальних військових дій та взаємної координації зовнішньої політики.

Мілітаризація — це повне підпорядкування економіки, державної політики та суспільного життя потребам війни і нарощуванню армії.

3. Які складові мілітаризації суспільства?

Складовими мілітаризації є нестримна гонка озброєнь та переорієнтація заводів на випуск військової техніки, розширення строків військової служби й призову, панування ідеології мілітаризму та шовінізму, створення пропагандистського образу зовнішнього ворога через освіту та медіа.

II. Обговорюємо у групі

1. Які основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.?

Основними тенденціями стали остаточний розпад системи балансу сил і формування двох ворогуючих монолітних коаліцій (Троїстий союз та Антанта), перенесення конфліктів у колоніальні регіони Азії та Африки, безпрецедентне технологічне нарощування військових сил і перехід до відкритої геополітичної боротьби за світове панування.

2. Чому попри значні міжнародні конфлікти другу половину ХІХ — початок ХХ ст. деякі історики характеризують як «озброєний мир»?

Цей стан називають «озброєним миром», тому що між великими європейськими державами на самому континенті понад сорок років (від 1871 до 1914 року) не виникало відкритих воєн одна проти одної. Проте цей тривалий спокій забезпечувався не дружбою чи правом, а взаємним страхом, виснажливою гонкою озброєнь та очікуванням глобального зіткнення.

3. Яке співвідношення між політикою і мораллю в модерному суспільстві?

У модерну добу політика провідних імперій майже повністю відокремилася від загальнолюдської моралі. Вона керувалася принципами «реальної політики» (Realpolitik) та національного егоїзму, коли будь-яке захоплення чужих територій, порушення договорів чи колоніальне визискування цинічно виправдовувалися вищими інтересами держави й нації.

III. Мислимо творчо

1. Уявіть, що вас обрано до парламентів Німеччини й Великої Британії, які повністю підтримують зовнішньополітичний курс своїх держав. У 1900 р. вам запропоновано виступити в парламентах цих країн із питань зовнішньої політики. Складіть тексти таких промов.

Промова депутата німецького Рейхстагу (Берлін, 1900 рік):
«Панове депутати! Часи, коли Німеччина задовольнялася лише своїми полями й лісами, назавжди минули. Наша промисловість стрімко зростає, наші фабрики потребують сировини, а наші робітники — хліба й роботи! Чому Британія та Франція володіють цілими континентами, а ми мусимо збирати крихти? Ми нікому не дозволимо відтіснити нас на узбіччя історії. Німеччина вимагає свого законного місця під сонцем! Ми мусимо збудувати непереможний океанський флот, зміцнити союз із Віднем і бути готовими мечем захистити велич нашої нації на всіх континентах!»

Промова члена Палати громад парламенту Великої Британії (Лондон, 1900 рік):
«Високоповажні колеги! Століттями безпека нашої острівної батьківщини трималася на двох китах: пануванні Королівського флоту на морях та рівновазі сил у континентальній Європі. Сьогодні ми бачимо, як у серці континенту мілітаристська Німеччина зухвало будує дредноути й загрожує нашим торговельним лініям. Наша традиційна ізоляція більше не є безпечною. Ми зобов’язані зберегти перевагу британського флоту, відкинути старі суперечки з Францією та Росією і створити міцне партнерство, здатне зупинити будь-якого агресора, який зазіхає на свободу морської торгівлі та наші володіння!»

2. Створіть інфографіку «Міжнародні кризи і збройні конфлікти початку ХХ ст. та військово-політичні блоки».

Наведена інфографіка демонструє розкол тогочасного світу на дві ворожі коаліції та ланцюжок конфліктів кінця XIX — початку XX століття. Послідовні локальні війни в колоніях та гострі кризи в Європі поступово звужували простір для дипломатії, перетворивши Балканський півострів на детонатор загальноєвропейської катастрофи.