65. Франко-прусська війна та її наслідки
ПРИГАДАЙТЕ
Які країни стояли на заваді об’єднання Німеччини? Розгляньте схему. Поясніть, які кроки до об’єднання вдалося зробити Пруссії.
Головними супротивниками об’єднання Німеччини були Австрійська імперія, яка сама змагалася за лідерство серед німецьких земель, Данія, яка утримувала німецькі герцогства Шлезвіг і Гольштейн, та Франція під правлінням Наполеона III, що прагнула зберегти роздробленість сусіда заради власної гегемонії в Європі.
Аналізуючи схему на с. 163, бачимо два вирішальні воєнні кроки Пруссії на чолі з Отто фон Бісмарком:
- Війна з Данією 1864 року: діючи в союзі з Австрією, Пруссія розгромила данців і відібрала Шлезвіг та Гольштейн. Спільне управління цими землями стало приводом для подальшого зіткнення з Австрією.
- Австро-прусська війна 1866 року: уклавши союз з Італією, Пруссія вщент розбила австрійців. Це призвело до ліквідації старого Німецького союзу, витіснення Австрії з німецьких справ та створення Північнонімецького союзу під верховенством Берліна. Пруссія анексувала Шлезвіг, Гольштейн, Ганновер і Франкфурт, перетворившись на беззаперечного лідера німецького простору.
ПОМІРКУЙМО! (с. 164)
Чому Франція була перешкодою на шляху до створення об’єднаної Німеччини?
Франція з часів Рішельє та Вестфальського миру спиралася на роздробленість німецьких земель, оскільки слабка та поділена Німеччина гарантувала французьке домінування на європейському континенті. Поява могутньої, централізованої німецької держави біля східних кордонів Франції кардинально руйнувала баланс сил і позбавляла Париж статусу провідної сили в Європі.
Як війна може бути використана задля вирішення внутрішніх проблем держави? Сформулюйте моральну оцінку такого підходу до війни.
Авторитарні уряди нерідко розв’язують «маленькі переможні війни», щоб згуртувати населення навколо націоналістичної ідеї, відвернути суспільство від економічних криз, корупції та вимог реформ, а також підняти авторитет правлячої династії (як сподівався Наполеон III).
З морального погляду такий підхід є глибоко цинічним і неприйнятним. Використання людських життів, крові й страждань як інструменту для збереження крісла політика або відволікання від внутрішніх негараздів суперечить цінностям людської гідності та гуманізму.
Як могли вплинути люксембурзькі претензії Франції на Південнонімецькі держави?
Спроба Наполеона III анексувати Люксембург у 1867 році налякала Баварію, Вюртемберг, Баден і Гессен. Вони побачили у Франції відкритого загарбника, який посягає на колишні землі Німецького союзу, що підштовхнуло південнонімецькі держави укласти з Пруссією таємні військові конвенції для спільного захисту.
Чому для О. фон Бісмарка було важливим, щоб війну почала Франція?
Якщо б Пруссія виступила нападником, європейські держави (Велика Британія, Росія чи Австрія) могли б утворити проти неї антипрусську коаліцію, а південнонімецькі князівства відмовилися б допомагати. Коли ж агресором виглядала Франція, європейські столиці зберегли нейтралітет, а в німецьких землях спалахнуло патріотичне піднесення: південні німці добровільно стали під прусські знамена захищати спільну батьківщину.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (с. 165)
Обидва документи показують, як дипломатична депеша перетворилася на спусковий гачок війни. Отто фон Бісмарк скоротив текст розмови короля Вільгельма I з послом Бенедетті в Бад-Емсі так, що король нібито грубо виставив дипломата за двері, а посол поводився зухвало.
Додатковий мовний скандал створило французьке агентство Havas: прусське військове звання «Adjutant» (офіцер вищого рангу з почесного супроводу монарха) було хибно перекладено французьким «adjudant» (унтерофіцер). Це виглядало так, ніби король зневажив посла великої держави, відправивши до нього звичайного молодшого службовця. Французька громадськість розцінила це як ляпас честі нації.
ПОМІРКУЙМО! (с. 165)
Чому Франція була проти кандидатури принца Гогенцоллерна на іспанський престол?
У разі обрання Леопольда Гогенцоллерна королем Іспанії Франція опинилася б затиснутою між двома державами, де правили представники однієї прусської династії. Це загрожувало війною на два фронти, як за часів імператора Карла V Габсбурга.
Поміркуйте: Емська депеша для Франції була причиною чи приводом для початку війни? На кому лежить провина за початок війни?
Емська депеша була виключно приводом для війни. Справжньою причиною було давнє геополітичне суперництво між Парижем і Берліном за гегемонію на континенті.
Провина лежить на обох сторонах: Бісмарк свідомо сфабрикував провокацію («махав червоною ганчіркою перед галльським биком»), прагнучи війни для злуки Німеччини, а уряд Наполеона III легковажно повівся на образу й першим оголосив війну, керуючись шовіністичними ілюзіями власної непереможності.
2. ВОЄННІ ДІЇ 1870–1871 рр. (с. 165)
Як промислова революція могла вплинути на перебіг воєнних дій?
Промислова революція докорінно змінила масштаб і швидкість війни. Густа мережа залізниць та електричний телеграф дозволили прусському штабу за лічені дні мобілізувати й доставити до кордону півмільйонне військо разом із припасами. Розвиток металургії та машинобудування дав Пруссії сталеві казнозарядні гармати Круппа, які за далекобійністю, скорострільністю та точністю набагато перевершували бронзову артилерію французів.
ПОМІРКУЙМО! (с. 166)
Чому Росія підтримувала Пруссію, погрожуючи Австрії вторгненням до Галичини?
Російська імперія прагнула скасувати принизливі статті Паризького миру 1856 року після Кримської війни, які забороняли їй тримати військовий флот на Чорному морі. Бісмарк пообіцяв Петербургу повну підтримку в цьому питанні в обмін на стримування Австро-Угорщини від реваншу проти Пруссії.
Чому Італії була вигідна поразка Франції?
Французький гарнізон стояв у Римі та захищав світську владу Папи Римського, перешкоджаючи остаточному возз’єднанню Італії. Як тільки Франція зазнала поразок і вивела свої війська з Рима, італійська королівська армія у вересні 1870 року увійшла до Вічного міста, зробивши його столицею єдиної Італії.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ (с. 166)
Історики Майкл Говард та Пол Кеннеді підкреслюють, що розгром Франції під Седаном став не випадковою помилкою генералів, а проявом глибокої кризи всієї системи Другої імперії. Армія не існує окремо від суспільства: передова система загальної військової повинності в Пруссії спиралася на розвинений транспорт, науковий підхід Генерального штабу та масове виробництво новітнього озброєння. Франція з її застарілою наймано-рекрутською моделлю, відсталою логістикою та браком важкої індустрії закономірно програла державі, яка крокувала в ногу з індустріальною революцією.
РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/0SluX, с. 167)
Чому битва під Седаном стала переломною?
Під Седаном 1–2 вересня 1870 року прусська армія замкнула в котел і змусила капітулювати головні сили регулярної французької армії разом з імператором Наполеоном III. Це призвело до краху режиму Другої імперії, відкрило німцям шлях до безперешкодного наступу на Париж та остаточно зламало воєнний хребет Франції.
За допомогою QR-коду або покликання опрацюйте карту «Франко-прусська війна» (с. 507 за покликанням qr.orioncentr.com.ua/0SluX).
На карті чітко простежуються ключові етапи війни:
- Початковий наступ об’єднаних німецьких сил із Саарбрюкена та Рейнської області трьома арміями.
- Розсічення французьких сил: армія маршала Базена опинилася в пастці у фортеці Мец (обложена та капітулювала 28 жовтня 1870 р.), а армія маршала Мак-Магона разом із Наполеоном III була притиснута до бельгійського кордону та здалася під Седаном (2 вересня 1870 р.).
- Стрімкий марш німців до Парижа, оточення столиці з 19 вересня 1870 року та вихід прусських корпусів на Луару (Орлеан) і до берегів Нормандії.
- Позначення у Версалі дати проголошення Німецької імперії (18 січня 1871 р.), капітуляції Парижа (28 січня 1871 р.) та меж переданих територій — Ельзасу і Лотарингії зі Страсбургом і Мецом.
Чому оборона Парижа була приречена на невдачу?
Париж опинився у повній блокаді, відрізаний від зовнішнього постачання хліба, палива та сировини. Прусська артилерія систематично обстрілювала житлові квартали, а новостворені провінційні армії Третьої республіки, погано навчені й озброєні, не зуміли прорвати німецьке кільце ззовні. Лютий зимовий голод, холод та хвороби неминуче вели велетенське багатомільйонне місто до виснаження ресурсів.
На основі матеріалу підручника назвіть причини поразки Франції.
Поразка була зумовлена значною чисельною перевагою німецьких військ, провалом французької мобілізації, відсутністю чіткого плану війни у командування, відсталістю артилерії порівняно зі сталевими гарматами Круппа та геніальною штабною координацією прусського генерала Гельмута фон Мольтке.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ ТА АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 167–168)
Як впровадження ідентифікаційних жетонів могло свідчити про повагу до особистості кожного солдата навіть у складних умовах війни?
Ідентифікаційний жетон гарантував, що навіть у разі загибелі чи тяжкого поранення солдат не залишиться безіменним числом у списках втрат. Держава визнавала кожну людину окремою особистістю зі своїм ім’ям, родиною і домівкою, дбаючи про її право на гідне поховання та сповіщення рідних.
Чому, на вашу думку, прусське командування вважало важливим забезпечити солдатів можливістю підтримувати зв’язок із родинами? Які цінності суспільства це відображає?
Листи з дому знімали бойовий стрес, нагадували солдатові, за що саме він б’ється — за спокій своєї сім’ї. Це відображає цінність сім’ї як основи суспільства, визнання психологічних потреб військовослужбовця та розуміння командуванням того, що людяне ставлення до бійця прямо підвищує його боєздатність і дисципліну.
Як держава може піклуватися про гідність і права своїх громадян навіть під час війни? Наведіть приклади з історії або сучасності.
Держава має забезпечувати бійців якісним медичним лікуванням, засобами захисту, соціальними виплатами, психологічною реабілітацією та юридичним захистом прав військовополонених за нормами Женевських конвенцій. Прикладом сучасної України є робота інституту уповноважених із прав людини, цифрові сервіси зв’язку, ДНК-ідентифікація полеглих захисників та державні програми протезування і підтримки родин ветеранів.
Які форми підтримки морального духу громадян і солдатів є прийнятними з погляду демократичного суспільства? Чи можна сказати, що турбота про зв’язок солдата з родиною сприяє єдності суспільства? Чому?
Прийнятними є волонтерський рух, відкрита й правдива комунікація влади без тоталітарної брехні, культурні проєкти, зустрічі з психологами, капеланське служіння та державне піклування про дітей захисників.
Зв’язок військових із родинами безпосередньо зміцнює єдність суспільства. Коли фронт і тил не розділені глухою стіною, люди відчувають солідарність, спільну відповідальність за захист Батьківщини й довіру між народом та армією.
ЗГАДАЙТЕ (с. 168)
Згадайте, коли і за яких умов було ліквідовано Священну Римську імперію.
Священна Римська імперія німецької нації була ліквідована в 1806 році імператором Францом II Габсбургом під тиском перемог Наполеона Бонапарта (зокрема після битви під Аустерліцем 1805 р.), коли німецькі правителі утворили пронаполеонівський Рейнський союз.
ПОМІРКУЙМО! (с. 168)
Чому імперію було проголошено саме у Версальському палаці?
Версаль був символом абсолютної могутності Франції, побудованим королем Людовіком XIV, який століттями диктував свою волю роздробленій Німеччині та відбирав у неї прикордонні землі. Проголошення німецької єдності в самісінькому серці ворожої держави мало на меті публічно принизити поваленого суперника та тріумфально сповістити світ про настання нової епохи німецького панування.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/HfBrU, с. 168)
Закони 1872 та 1873 років в анексованих Ельзасі та Лотарингії встановили німецьку мову як державну та ділову, проте німецька влада діяла гнучко. У місцевостях, де проживала франкомовна меншість (близько 11,6% населення краю), обов’язково публікувалися переклади законів, французьку мову дозволяли у районних органах самоврядування, а в школах франкомовних районів викладання тривало рідною мовою. Це свідчило про прагматичне бажання імперії поступово інтегрувати місцеве населення без надмірного спротиву.
ПОМІРКУЙМО! (с. 169)
Опишіть територіальні зміни в Європі, які відбулися внаслідок франко-прусської війни. Чому умови мирного договору були для Франції надзвичайно важкими та викликали глибоке обурення в суспільстві?
За Франкфуртським миром 10 травня 1871 року Німеччина анексувала провінцію Ельзас та північно-східну частину Лотарингії з містами Страсбург і Мец, де знаходилися найбагатші поклади залізної руди та текстильні фабрики. На Францію також наклали астрономічну контрибуцію в 5 мільярдів золотих франків, причому німецькі окупаційні війська стояли у французьких департаментах аж до повної сплати боргу. Це завдало тяжкого удару по економіці країни та образило національну гідність французів, які вважали жителів Ельзасу невіддільною частиною своєї нації.
Поясніть поняття «реваншизм». Розгляньте репродукцію картини, де учитель у французькій школі показує Ельзас-Лотарингію. Чому картина символізує реваншизм?
Реваншизм — це політична ідеологія й суспільний настрій держави, яка прагне помститися за перенесену воєнну поразку, повернути втрачені території та відновити міжнародний вплив за допомогою нової війни.
На полотні художника Альберта Беттанньє «Чорна пляма» (1887 р.) зображено шкільний клас Третьої республіки. Суворий учитель вказує указкою на мапу Франції, де відторгнуті Ельзас і Лотарингія зафарбовані суцільним жалобним чорним кольором. Усі хлопчики уважно дивляться на втрачену територію, а один учень у центрі стоїть у формі батальйону юних стрільців із військовою відзнакою на грудях. Картина прямо втілює атмосферу реваншизму: виховання цілого покоління французької молоді з дитинства готувало їх до майбутньої війни заради повернення рідних провінцій.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Назвіть причини та привід до франко-прусського конфлікту.
Головною причиною війни було прагнення Пруссії завершити об’єднання Німеччини та подолати опір Франції, тоді як Наполеон III намагався зберегти роздробленість німецьких земель і врятувати свій хиткий трон успішною зовнішньою кампанією. Приводом стала суперечка довкола кандидатури принца Леопольда Гогенцоллерна на престол Іспанії та дипломатична провокація Бісмарка з публікацією зумисно відредагованої «Емської депеші».
2. Опишіть перебіг франко-прусської війни.
Війна розпочалася 19 липня 1870 року з оголошення війни Францією. Завдяки залізничній мережі прусські сили швидко перейшли кордон і відкинули французів. У серпні прусська армія заблокувала війська маршала Базена у фортеці Мец, а 1–2 вересня завдала нищівної поразки армії маршала Мак-Магона під Седаном, захопивши в полон Наполеона III.
У відповідь 4 вересня в Парижі було скинуто монархію та проголошено Третю республіку. З 19 вересня 1870 року німці оточили Париж, який витримав понад чотири місяці тяжкої облоги і голоду. 28 січня 1871 року Франція була змушена підписати перемир’я, а в травні 1871 року війна остаточно завершилася підписанням Франкфуртського миру.
3. Назвіть причини утворення Німецької імперії.
Передумовою стало завершення промислового перевороту, формування спільного внутрішнього ринку та лідерство міцної прусської економіки й армії. Вирішальним чинником стали спільні воєнні перемоги над Францією у 1870–1871 роках, які викликали колосальне патріотичне піднесення серед усього німецького народу та змусили південнонімецькі держави подолати страх втрати автономії й погодитися на злуку під керівництвом Берліна. 18 січня 1871 року у Версалі Вільгельм I офіційно став першим кайзером єдиної Німецької імперії.