18 вересня 2026 р. Модерна доба

63. «Східне питання» у європейській політиці

ПРИГАДАЙТЕ

Яку роль у європейській політиці відігравали Пруссія та Австрія у XIX ст.?

Пруссія та Австрія були провідними державами Центральної Європи, які постійно змагалися за лідерство в німецькому світі та збереження монархічного ладу після Віденського конгресу 1815 року. Австрійська імперія Габсбургів, володіючи багатонаціональними землями, намагалася придушувати будь-які революційні рухи й водночас стримувати просування Росії на Дунаї та Балканах. Пруссія натомість зосереджувалася на економічному зростанні, створенні Митного союзу та поступовому об’єднанні німецьких земель навколо Берліна.

Які чинники спричинили зростання інтересу європейських держав до Балкан у XIX ст.?

Головним чинником став стрімкий занепад Османської імперії, яку називали «хворою людиною Європи». Її слабкість відкривала шлях до контролю над стратегічними чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли та торговельними шляхами до Азії. Окрім того, балканські християнські народи підняли хвилю визвольних повстань, чим скористалися великі держави: Росія намагалася встановити свій протекторат під виглядом захисту православ’я, а Велика Британія та Австрія прагнули не допустити зміцнення росіян у Середземномор’ї.

ПОМІРКУЙТЕ (сторінка 147–148)

Що символізує клубок ниток із позначками на ньому?

Клубок символізує складний вузол суперечностей так званого «східного питання» — переплетення інтересів європейських держав, прагнень балканських народів до свободи та проблеми володінь Османської імперії. Написи на клубку («Боснія», «Герцеговина», «Болгарія», «Румелія») вказують на конкретні території, які великі імперії намагалися відірвати або переділити між собою.

Як художник передає суперництво між державами?

Художник зобразив лідерів трьох імперій — Великої Британії (Дізраелі), Росії (Олександр II) та Австро-Угорщини (Франц Йосиф I), які з напругою та підозрою тягнуть нитки в різні боки. Замість співпраці кожен намагається перетягнути якомога більший шматок нитки чи взагалі розрізати клубок на власну користь, що підкреслює взаємну недовіру й геополітичний егоїзм.

Чому вирішення «східного питання» виглядає заплутаним?

Вирішення було заплутаним, бо інтереси держав були діаметрально протилежними: Росія хотіла виходу до Середземного моря через протоки, Британія прагнула зберегти морську гегемонію та шляхи до Індії, Австрія боялася посилення слов’ян біля своїх кордонів, а самі балканські народи вимагали повної незалежності, а не заміни османського ярма на російське чи австрійське.

Що говорить цей малюнок про вплив великих держав на долю народів Балкан?

Малюнок свідчить про те, що долю народів Балкан вирішували за їхніми спинами володарі кабінетів у Лондоні, Петербурзі та Відні. Місцеві нації сприймалися не як рівноправні учасники переговорів, а лише як розмінна монета чи безголосий матеріал у чужих геополітичних торгах.

Чи справді ці держави «розв’язували» проблему, чи переслідували власні інтереси?

Держави переслідували винятково власні імперські інтереси. Гучні заяви про захист християн чи збереження миру були лише дипломатичним прикриттям для захоплення нових колоніальних ринків, баз і сфер впливу.

Чи можна провести паралелі між «східним питанням» XIX ст. і сучасними міжнародними конфліктами?

Такі паралелі очевидні. Сьогодні великі світові держави нерідко так само використовують конфлікти в слабших чи перехідних регіонах (наприклад, на Близькому Сході чи в Східній Європі) як проксі-війни для демонстрації сили та боротьби за енергоресурси, нехтуючи суверенітетом і безпекою місцевого населення.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 149–150)

Що символізує поведінка Джека щодо турецького солдата?

Поведінка рядового Джека символізує зверхнє, колоніальне ставлення західних держав до свого союзника — Османської імперії. Британці та французи воювали на боці османів не заради поваги до них, а використовували турецьку армію як дешеву живу силу та інструмент для стримування Росії.

Що карикатура висміює — відносини між союзниками чи дисципліну в армії?

Карикатура висміює насамперед лицемірство союзницьких відносин. На словах Османська імперія була рівноправним партнером антиросійської коаліції, а насправді британські вояки дивилися на турок звисока, як на підкорених або службовий персонал.

Як ця карикатура може відображати моральний стан солдатів під час Кримської війни?

Вона демонструє цинізм, втому та моральне розкладання солдатів у виснажливих окопах під Балаклавою й Севастополем. Військові намагалися рятуватися чорним гумором і грубими витівками від тифу, холери, жахливого холоду та недбалості власного командування.

Уявіть себе карикатуристом / карикатуристкою. Запропонуйте власний сюжет карикатури, яка могла б з’явитися у часи Східної війни 1853–1856 рр.

Сюжет карикатури «Невдалий візит до кримського горішка»: Російський ведмідь у військовій формі Миколи I намагається розгризти міцний залізний горіх із написом «Севастопольські протоки», але ламає об нього зуби. Позаду нього стоять британський лев і французький півень у морських одностроях, які тримають велетенські парові лещата й затискають лапу ведмедя, доки австрійський двоголовий орел підкрадається ззаду й висмикує в нього з кишені дунайські землі.

ПИТАННЯ ДО ФОТО ТА ІЛЮСТРАЦІЙ (сторінка 151)

Чому будівництво залізниці від Балаклави до Севастополя було важливим для британських військ?

Кримське бездоріжжя восени та взимку перетворювало ґрунтові дороги на непролазне болото, через що підвезення снарядів, їжі та теплого одягу від порту до передової займало тижні й коні гинули сотнями. Військова залізниця завдовжки близько 11 км дозволила за кілька годин доставляти до 240 тонн вантажів щодня, що забезпечило вирішальну перевагу союзників в артилерійському обстрілі Севастополя.

Яким чином нові засоби зв’язку змінювали взаємодію між фронтом і цивільним населенням у країнах союзників?

Підводний та суходільний електричний телеграф уперше в історії передавав новини з поля бою за лічені години, а не тижні. Завдяки цьому газети публікували репортажі майже в реальному часі, суспільство в Лондоні та Парижі миттєво дізнавалося про жахливі втрати й нехлюйство генералів, що змушувало уряди виправдовуватися, змінювати міністрів та терміново реформувати польову медицину.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом / відеоматеріалом qr.orioncentr.com.ua/RBdJm, сторінка 151)

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від ютуб-каналу «Історія на карті» — «Кримська війна: велика поразка Російської імперії». Складіть у зошиті хронологічну лінію подій Кримської війни. Напишіть короткий висновок: чи можна Кримську війну вважати «першою сучасною війною»?

Хронологічна лінія подій Кримської (Східної) війни (1853–1856 рр.):

Висновок: чи можна Кримську війну вважати «першою сучасною війною»?

Так, Кримську війну цілком обґрунтовано вважають першою війною модерного типу. У ній вирішальну роль зіграли новітні досягнення промислової революції: парові броньовані кораблі з гвинтовими двигунами, нарізна стрілецька зброя (штуцери Міньє), військова польова залізниця, підводний електричний телеграф та щоденна фото- й газетна журналістика. Крім того, саме ця війна започаткувала сучасні стандарти польової хірургії та санітарного догляду за пораненими завдяки Миколі Пирогову та Флоренс Найтінгейл.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 152)

Розгляньте репродукцію картини «Підписання миру в Парижі» (Луї Едуард Дюбюф, 1856 р.). Як художник показує ставлення союзників і ворогів одне до одного?

Художник зобразив дипломатів у розкішній залі в позах зовнішньої підкресленої чемності, витонченого аристократизму й світського спокою. Проте композиція чітко розкриває приховане напруження: представники держав-переможниць (Франції та Великої Британії) стоять упевнено, розкуто, займаючи центр картини як господарі становища. Російські посланці виглядають стриманими, напруженими й відособленими, змушеними миритися з диктатом коаліції. Картина показує, що вороги зберегли холодну дипломатичну дистанцію, де переможці великодушно погоджуються на мир, а переможені змушені підкоритися умовам нейтралізації Чорного моря.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 153)

Який вплив Східної війни на населення України мав на увазі Шевченко, обурюючись її початком?

Тарас Шевченко обурювався тим, що українське селянство знову ставало гарматним м’ясом для загарбницьких амбіцій царату. Українці, не маючи власної держави, мусили гинути за імперські інтереси «вінчаних катів», віддавати свій останній хліб, коней, воли та терпіти рекрутчину й розорення заради чужої для них війни.

РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом / атласом qr.orioncentr.com.ua/Dxe8s, сторінка 153)

Скориставшись QR-кодом або покликанням (за можливості — інтегрованим атласом «Історія України. Всесвітня історія» для 9 класу), опрацюйте карту «Східна (Кримська) війна 1853–1866 рр.». Визначте, яким чином Східна (Кримська) війна зачепила українські землі.

Військові дії велися безпосередньо на території України — у Криму (оборона Севастополя, бої на Альмі, під Балаклавою, штурм Євпаторії) та в акваторії Чорного й Азовського морів (обстріли Одеси, Керчі, Бердянська, Маріуполя). Південні українські губернії стали головною тиловою базою армії, звідки мобілізували тисячі селян і вилучали продовольство, а на Правобережжі війська перебували в бойовій готовності через загрозу наступу Австрії. Надзвичайний тиск спричинив потужні антикріпосницькі рухи — «Київську козаччину» (1855 р.) та «Похід у Таврію за волею» (1856 р.), а за умовами Паризького миру 1856 року Росія втратила контроль над гирлом Дунаю та півднем Бессарабії.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 153)

Висловіть припущення, якою була справжня мета виселення кримських татар з історичної батьківщини.

Справжньою метою російського царату було знищення автохтонного мусульманського елементу Криму й повна русифікація стратегічного півострова. Російська влада підозрювала кримських татар у нелояльності та симпатіях до одновірної Османської імперії, тому прагнула зачистити причорноморські землі від корінного народу, щоб заселити їх лояльними колоністами й перетворити півостров на суто військовий плацдарм.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (сторінка 153)

Які права кримських татар були порушені внаслідок політики Російської імперії?

Було брутально порушено право на життя, свободу від примусового переселення (депортації), недоторканність приватної власності (майно та землі масово грабували чи конфісковували) та свободу совісті й віросповідання. Корінний народ було позбавлено права жити на своїй історичній батьківщині та зберігати самобутню культуру.

Як знання про такі події допомагає оцінювати сучасні процеси в Криму?

Знання історії показує незмінність імперської колоніальної тактики Росії. Окупація Криму у 2014 році, переслідування Меджлісу, арешти кримськотатарських активістів і примусове витіснення незгодних є прямим продовженням політики царату ХІХ століття та сталінської депортації 1944 року, спрямованих на винищення національної ідентичності півострова.

Сформулюйте 2–3 кроки, які можуть сприяти захисту прав корінних народів сьогодні:

Забезпечення реального міжнародно-правового тиску на держави-агресори через постійний моніторинг ООН, санкції та судове переслідування за воєнні злочини проти меншин.
Закріплення та підтримка автономних прав, самоврядування і статусу корінних народів у національному законодавстві на рівні Декларації ООН про права корінних народів.
Державне фінансування культурно-освітніх програм: розвиток рідної мови, захист пам’яток історії та відкриття медіа для збереження національної спадщини.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ (сторінка 154)

Критерій	«Київська козаччина»	«Похід у Таврію за волею»
Причини повстання	Оприлюднення маніфесту про створення морського ополчення; поширення чуток, що запис у «козаки» звільняє від кріпацтва та наділяє поміщицькою землею.	Поширення чуток про те, що царський уряд безкоштовно наділяє переселенців у Криму землею, реманентом і дарує повну особисту волю кожному, хто прийде відбудовувати край.
Місце подій	Київська губернія (охоплено 8 із 12 повітів, понад 500 сіл: Васильківський, Канівський, Черкаський, Чигиринський тощо).	Катеринославська, Херсонська, Полтавська, Харківська губернії та рух колон селян у бік Перекопу й Таврійської губернії.
Характер повстання	Масовий стихійний антикріпосницький рух: селяни складали козацькі списки, відмовлялися від панщини, виганяли управителів і створювали власне самоврядування.	Масовий мирний рух переселенців у формі походу родинами на возах, який переріс у непокору та збройні сутички при спробі військ заблокувати переправи.
Кількість учасників	Понад 180 тисяч осіб (селяни Київщини).	Понад 150 тисяч осіб (селяни кількох українських губерній).
Наслідки повстання	Жорстоко придушене регулярними імперськими військами; понад 100 селян убито або поранено, сотні покарано різками й заслано; рух прискорив падіння кріпосного права.	Рух зупинено регулярною армією та козачими заслонами на річках і Перекопі; криваві розправи над селянами; показав царату неможливість збереження кріпацтва в імперії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (сторінка 155)

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Що таке «східне питання» у контексті європейської політики XIX ст.?

«Східне питання» — це комплекс міжнародних суперечностей і конфліктів кінця XVIII — початку XX століття, викликаних занепадом Османської імперії, визвольною боротьбою підкорених нею християнських народів Балкан і суперництвом європейських великих держав за поділ османських територій та панування над протоками Босфор і Дарданелли.

2. Які країни були головними учасниками боротьби за вплив на Балкани?

Головними суперниками були Російська імперія, Османська імперія, Велика Британія, Франція, Австрійська (згодом Австро-Угорська) імперія, а з другої половини XIX століття до боротьби активно долучилися Пруссія (Німецька імперія) та новоутворені балканські держави — Греція, Сербія, Болгарія і Румунія.

3. Назвіть ключові конфлікти та війни, пов’язані зі «східним питанням».

Основними подіями були: російсько-турецькі війни (1768–1774, 1787–1791, 1806–1812, 1828–1829 рр.), Грецька національно-визвольна революція (1821–1829 рр.), Османсько-єгипетські конфлікти (1831–1841 рр.), Кримська (Східна) війна (1853–1856 рр.), Балканська криза і російсько-турецька війна (1877–1878 рр.), а також дві Балканські війни (1912–1913 рр.).

4. Заповніть і доповніть лінію часу в зошиті або нотатнику:

Відповідність пропущених елементів:

Подія над датою 1768 р. — Початок Російсько-турецької війни (1768–1774 рр.).
Дата під подією «Повстання греків проти османів» — 1821 р.
Дата під подією «Автономія Сербії» — 1830 р. (визнання султаном за умовами миру 1829 р.).
Дата над подією «Східна війна» — 1853–1856 рр.
Подія над датою 1812 р. — Бухарестський мирний договір (приєднання Бессарабії до Росії за підсумками війни 1806–1812 рр.).

5. Чи можна було уникнути конфліктів на Балканах, якби європейські держави діяли спільно? Аргументуйте свою думку.

Уникнути конфліктів було практично неможливо, адже суперечності мали об’єктивний характер. Навіть якби імперії домовилися про мирний поділ сфер впливу, народи Балканського півострова вже переживали період національного відродження і прагнули повної свободи, а не життя під новим європейським протекторатом. До того ж хижацька природа колоніальних імперій ХІХ століття виключала довготривалу щиру співпрацю, оскільки кожна держава боялася посилення сусіда.

II. Обговорюємо у групі

Група 1. «Росія та союзники на Балканах»

Роль Росії: Росія виступала найагресивнішим рушієм дестабілізації Османської імперії, намагаючись пробити собі прямий вихід із Чорного в Середземне море та встановити одноосібний контроль над Константинополем і протоками.
Підтримка православних: Гасло «захисту одновірців-слов’ян» було зручним ідеологічним прикриттям експансії. Це дозволяло царату легітимізувати втручання у внутрішні справи османів, створювати в їхньому тилу п’яту колону повстанців та вимагати протекторату над мільйонами підданих султана.
Презентація кроку (Ункяр-Іскелесійський договір 1833 р.): У 1833 році, врятувавши султана від єгипетського паші, Росія змусила Порту укласти таємну угоду, за якою Туреччина на вимогу Петербурга мала закривати протоки для військових кораблів третіх держав. Цей крок став вершиною впливу Росії на Близькому Сході, але водночас згуртував проти неї коаліцію Британії та Франції, що врешті призвело до катастрофи в Кримській війні.

Група 2. «Велика Британія та інші європейські держави»

Позиція щодо ослаблення Османської імперії: Британія та Франція послідовно виступали за збереження територіальної цілісності Османської імперії. Їм було вигідно мати слабкого, але залежного султана, ринки якого вони безперешкодно контролювали за допомогою пільгових капітуляцій.
Збереження «балансу сил»: Європейські лідери прагнули не допустити появи гегемона на континенті. Якби Росія захопила протоки й Балкани, вона стала б непереможною супердержавою, зламавши всю систему рівноваги, створену після розгрому Наполеона.
Аргументи Британії проти претензій Росії: Просування Росії на Балкани та до Середземного моря створювало пряму смертельну загрозу британським морським комунікаціям з її найголовнішою колонією — Індією. Окрім того, Лондон не бажав втрачати контроль над східносередземноморською торгівлею.

III. Мислимо творчо

1. Уявіть, що ви берете участь у дипломатичній місії у XIX ст. і повинні вирішити «східне питання» мирним шляхом. Який план дій ви запропонували б?

Дипломатичний план «Балканський консенсус»:

Інтернаціоналізація проток: оголосити протоки Босфор і Дарданелли повністю демілітаризованою зоною під спільним наглядом міжнародної комісії великих держав із вільним проходом торгових суден усіх націй.
Поетапна деколонізація Балкан: надати широку політичну автономію християнським провінціям (Греції, Сербії, Румунії, Болгарії) зі збереженням султана як номінального сюзерена на перехідний період (10 років), після чого провести референдуми про незалежність під контролем європейських спостерігачів.
Рівноправність віросповідань: прийняття султаном конституційної хартії прав людини для всіх підданих Османської імперії незалежно від релігії.
Міжнародні гарантії миру: взаємна відмова великих держав (насамперед Росії та Австрії) від будь-яких територіальних анексій на Балканах, закріплена спільним загальноєвропейським договором безпеки.

2. Коротка газетна стаття: «Європа та Балкани: боротьба за вплив»

Часопис «Європейський кур’єр» (Лондон), жовтень 1853 року

Балкани на порозі великої бурі: чи втримається крихкий мир Європи?

Над Босфором знову згущуються хмари, які загрожують накрити весь європейський континент полум’ям війни. Санкт-Петербург висунув султану безпрецедентний ультиматум, зажадавши права верховного нагляду над усіма християнами османської держави. Війська царя Миколи вже стоять на берегах Дунаю, загрожуючи проривом до Константинополя.

Уряди в Лондоні та Парижі б’ють на сполох. Сьогодні на кону стоїть не лише доля турецьких володінь, але й загальноєвропейський баланс сил. Захоплення царською імперією проток перетворить Чорне море на внутрішнє російське озеро, а морські торговельні шляхи до Індії опиняться під прицілом гармат Миколи I. Британський та французький флоти вже отримали наказ кинути якорі в затоці Бешика біля Дарданелл. Якщо цар не відведе війська, дипломати поступляться місцем гарматам, а Балкани знову стануть ареною жорстокого протистояння імперій.

САМООЦІНЮВАННЯ

Після опрацювання параграфа кожен дев’ятикласник може легко перевірити свої знання:

Я чітко знаю сутність і складові «східного питання» у міжнародній політиці ХІХ ст.
Я вмію показувати на карті ключові райони бойових дій Кримської війни та території визвольних рухів в Україні.
Я можу аргументовано пояснити наслідки Східної війни для європейських держав і для долі українського та кримськотатарського народів.