4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 6. Розгортання індустріальної революції у країнах Західної Європи (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке індустріальна революція?

Індустріальна революція — це перехід від ручного ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Вона супроводжувалася впровадженням машин, які замінили ручну працю, та створенням машинобудівної галузі.

2. Коли і де вона розпочалася та які мала особливості?

Індустріальна революція розпочалася в другій половині XVIII століття у Великій Британії. Її особливостями стали технічні винаходи в текстильній промисловості, створення парового двигуна та широке використання кам’яного вугілля. Також Британія мала великі ресурси з колоній, сильний флот і багато вільної робочої сили.

3. Назвіть основні соціальні наслідки індустріальної революції для країн, де вона розпочалася.

Основними наслідками стали швидка урбанізація та переселення селян до міст. Утворилися нові верстви суспільства: промислові робітники та середній клас. На фабриках почали масово працювати жінки й діти. Також посилилися міграційні процеси між містами та різними країнами.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Метод «Інтелект-карта». Визначте прояви й наслідки впливу індустріальної революції в країнах Західної Європи.

Конспект інтелект-карти:

Прояви: перехід до фабричного виробництва і машин, швидке зростання кількості міст (урбанізація), переважання промисловості над сільським господарством, масова робота людей на заводах.
Наслідки: формування робітничого та середнього класів, розвиток правової держави й парламентської демократії, розгортання руху за права жінок (суфражизм), зростання зарплат і поступове скорочення тривалості робочого дня наприкінці XIX ст.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Метод «Дискусійна проблема». Як змінилося життя людини в період становлення індустріального суспільства порівняно з Ранньомодерною добою?

У Ранньомодерну добу більшість людей жила в селах і працювала на землі. В індустріальну добу населення масово переселилося в міста та влаштувалося на заводи й фабрики.

Ручна праця змінилася машинною, а темп життя значно прискорився. Залізниці й пароплави дали змогу швидко подорожувати та виїжджати на заробітки в інші країни.

Походження людини перестало бути головним показником успіху. На перше місце вийшли освіта, ділові якості та вміння працювати. Також у суспільстві поступово закріпилися рівність перед законом, виборче право, а жінки отримали оплачувану роботу й почали відстоювати свої права.

НАСЕЛЕННЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА США В XIX ст.

1. У якій країні темпи зростання кількості населення в цей період були найбільшими? Чим, на вашу думку, це було зумовлено?

Найбільші темпи зростання населення продемонстрували США. Кількість жителів країни зросла з 5,3 млн у 1800 році до 76,2 млн у 1900 році, тобто більш ніж у 14 разів. Це було зумовлено масовою імміграцією мільйонів європейців у пошуках вільної землі та роботи, а також високою народжуваністю.

Серед європейських країн за загальною кількістю людей лідирувала Росія, населення якої зросло з 37,0 млн до 125,6 млн осіб (майже в 3,4 раза) через традиційно високу народжуваність у селах та приєднання нових територій.

2. Яка держава мала найбільшу кількість населення на початку та наприкінці XIX ст.?

Найбільшу кількість населення і на початку XIX ст. (37 млн осіб у 1800 р.), і наприкінці століття (125,6 млн осіб у 1900 р.) мала Російська імперія.

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ

Висловіть припущення, які почуття та сподівання охоплювали людей у цей момент. Поясніть свою думку (до гравюри «Іммігранти на океанському пароплаві, що пропливають повз Статую Свободи в гавані Нью-Йорка», 1887 р.).

Людей охоплювали надія, радість і хвилювання. Вони залишали злидні, безземелля чи переслідування у своїх країнах. Статуя Свободи була для них символом нового початку, безпеки та гідного життя в Америці. Водночас мігранти відчували тривогу, адже їм належало облаштуватися на новому місці, знайти роботу й вивчити чужу мову.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ

Метод «Оберіть позицію». Чи можна стверджувати, що соціальний розвиток країн, де відбувалася індустріальна революція, не зазнавав суттєвих змін? Поясніть свою думку.

Ні, таке твердження є помилковим. Соціальний розвиток зазнав докорінних змін.

Старі феодальні стани відійшли в минуле. Замість них провідне місце зайняли промислові підприємці, новий середній клас і робітники. Люди стали вільними, отримали громадянські права та можливість змінювати свій соціальний стан завдяки освіті й праці. Крім того, виник рух жінок за рівноправність у суспільстві та сім’ї.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. На які риси людини середнього класу звертає увагу мислитель?

Жульєн де Ламетрі звертає увагу на відсутність пихатості та збереження людської гідності за будь-яких умов. Він підкреслює її чуйність до проблем бідних, працьовитість, незалежність та почуття законної гордості за власні чесноти.

2. Чи можна стверджувати, що поява середнього класу суттєво змінювала суспільство? Обґрунтуйте свою думку.

Так, поява середнього класу докорінно змінила суспільство. Ця верства стала основою стабільності, бо її представники мали стабільний дохід, не зазіхали на чуже майно та сумлінно працювали. Вони цінували порядок, підтримували розвиток освіти й законності, а також сприяли розвитку демократії.

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Закінчіть речення».

Індустріальна революція розпочалася в другій половині XVIII ст. у Великій Британії.
Унаслідок урбанізації в Європі зросла кількість міст (а також міського населення).
Індустріальне суспільство — це суспільство, у якому більшість людей зайнята на промислових підприємствах, промисловість переважає над сільським господарством, а більшість населення живе в містах.
Найчисленнішою новою верствою суспільства стало промислове робітництво.
В умовах розвитку індустріального суспільства доходи населення зросли.

2. Які основні ознаки відрізняють індустріальне суспільство від попередніх етапів розвитку? Поясніть свою думку.

Індустріальне суспільство вирізняють такі головні ознаки:

Більшість людей працює на заводах і фабриках, а промисловість домінує над сільським господарством.
Міське населення переважає над сільським через швидку урбанізацію.
У виробництві застосовують машини, парову енергію та наукові відкриття замість ручної праці.
Зник становий поділ суспільства, натомість провідну роль отримали робітники, підприємці та середній клас.
Поступово утвердилися верховенство закону, приватна власність і парламентська демократія.

3. Як індустріальна революція вплинула на розвиток міст Європи?

Вона спричинила швидке зростання кількості та розмірів міст. Селяни масово переїжджали до міст у пошуках заробітку на фабриках. Кількість великих європейських міст із населенням понад 100 тисяч осіб збільшилася з 17 у 1800 році до 103 у 1890 році. Такі міста, як Лондон, Париж, Берлін і Відень, стали мільйонниками. Водночас у містах загострилися проблеми житла, санітарії та водопостачання в бідних робітничих кварталах.

4. Як індустріальна революція вплинула на політичне життя країн Заходу?

У політичному житті закріпилися принципи правової держави та недоторканності приватної власності. Влада поділилася на законодавчу, виконавчу й судову. Почалося формування парламентської демократії з регулярними виборами. Виборчі права поступово розширювалися, а жінки утворили рух суфражисток і почали боротися за право голосу.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

5. Покажіть на карті атласу найбільші за кількістю населення міста Європи в ХІХ ст.

Найбільшими містами Європи в 60–70-х роках XIX століття, населення яких сягнуло близько 1 мільйона осіб, були:

Лондон — столиця Великої Британії, розташований на південному сході острова на річці Темза.
Париж — столиця Франції, розташований у північній частині країни на річці Сена.
Берлін — столиця Німеччини, розташований на північному сході країни на річці Шпрее.
Відень — столиця Австрійської імперії, розташований на річці Дунай.

6. Чи можна стверджувати, що індустріальна революція суттєво змінила умови життя більшості робітництва? Поясніть свою думку.

Так, умови життя робітників змінилися докорінно. Вони перейшли від праці на землі до важкої роботи біля верстатів у фабричних цехах. Спершу умови були дуже тяжкими через тривалий робочий день (до 14–16 годин), низьку платню та відсутність страховок від хвороб і травм. Проте в останній третині XIX ст. заробітна плата зросла на 30–50 %, покращилося харчування, а тривалість робочого дня скоротилася до 8–12 годин.

7. Працюємо разом. Метод «Акваріум». Порівняйте особливості розвитку соціальної сфери індустріального суспільства з доіндустріальним етапом.

Ознака	Доіндустріальний етап	Індустріальне суспільство
Основна сфера праці	Сільське господарство (робота на землі)	Фабрично-заводська промисловість
Місце проживання	Більшість жила в селах	Більшість проживає в містах (урбанізація)
Соціальний устрій	Станова ієрархія (дворяни, духовенство, селяни)	Класовий поділ (буржуазія, середній клас, наймані робітники)
Можливість змінити стан	Вкрай низька, статус визначало походження	Висока, статус залежить від освіти, знань і капіталу
Роль жінки	Замкнена в родині, правова залежність від чоловіка	Праця на виробництві, початок боротьби за рівні права

8. Чи можна вважати боротьбу жінок за свої права важливим явищем цього періоду розвитку людства? Поясніть чому.

Так, це явище було надзвичайно важливим. Жінки масово пішли працювати на підприємства та стали самостійно заробляти гроші. Проте вони отримували значно меншу платню за чоловіків і не мали виборчих прав. Боротьба суфражисток заклала основу для повного зрівняння прав жінок і чоловіків у політиці, освіті, роботі та повсякденному житті у XX столітті.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

9. Підготуйте усне повідомлення або напишіть есе за темою «Які соціальні якості ставали найважливішими для людини індустріального суспільства».

В індустріальному суспільстві походження людини відійшло на другий план. Найважливішою рисою стала освіченість, оскільки нові технології, парові машини, залізниці та фабрики потребували кваліфікованих інженерів, лікарів, юристів і фахівців.

Не менш важливими були наполегливість, ділова кмітливість і готовність учитися. Людина мусила швидко пристосовуватися до ритму міського життя та конкуренції. Саме ці якості допомагали звичайним людям досягти добробуту та стати шанованими представниками середнього класу.

10. За додатковими джерелами складіть добірку творів мистецтва, у яких відображалися нові реалії життя європейських країн в умовах індустріальної революції.

Твори мистецтва про індустріальну епоху:

Гюстав Доре, гравюра «Житло в Лондоні» (показує бідність і перенаселеність англійських міст).
Адольф Менцель, картина «Залізопрокатний завод» (демонструє важку працю робітників біля розпеченого металу).
Клод Моне, серія картин «Вокзал Сен-Лазар» (передає силу потягів, пару та новий ритм залізничного руху).
Чарльз Діккенс, роман «Важкі часи» (змальовує життя типового англійського фабричного містечка Коктауна).

11. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Обговоріть тему «Індустріальне суспільство — новий етап у розвитку людства».

Індустріальне суспільство стало якісно новим етапом всесвітньої історії. Воно замінило важку ручну працю машинною та забезпечило небачене зростання світової економіки. Міста перетворилися на осередки культури, освіти й технічних винаходів, а доходи людей наприкінці століття зросли.

Водночас цей період приніс гострі проблеми: виснажливу працю, використання дитячої праці та соціальну нерівність. Проте саме ці виклики підштовхнули країни до впровадження законів про захист робітників, розширення виборчих прав і створення правової держави.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Про що свідчать наведені статистичні дані історика Е. Гобсбаума?

Статистичні дані свідчать про колосальний стрибок світової промисловості та транспорту. Використання сили пари, видобуток вугілля та заліза зросли в десятки разів. Стрімкий розвиток мережі залізниць і зростання флоту об’єднали різні частини світу в єдину світову економіку.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Вплив індустріальної революції на життя людей та соціальну сферу загалом.

Індустріальна революція докорінно змінила життя європейців. Вона перетворила аграрне суспільство на урбанізоване й відкрила нові можливості для людей будь-якого походження. Головними соціальними групами стали робітники та середній клас. Революція дала поштовх боротьбі жінок за свої права, сприяла поширенню грамотності та утвердженню засад демократії й верховенства права.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Коли у Європі розпочалася індустріальна революція?
70—80-ті рр. XVIII ст. Промисловий переворот уперше розгорнувся в текстильній галузі Великої Британії в другій половині XVIII століття.

2. У чому полягав зміст індустріальної революції?
перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Ключовою сутністю революції стала повна заміна ручної праці паровими машинами й перехід до фабрично-заводського виробництва.

3. У результаті індустріальної революції головними соціальними верствами ставали
підприємці, наймані працівники. Індустріалізація змінила старий становий поділ на класову структуру, де провідне місце зайняли власники підприємств та найманий пролетаріат.

Перевірте здобуті знання

1. У 60—70-х рр. ХІХ ст. у Парижі, Берліні та Лондоні проживало близько
1 млн осіб. Завдяки високим темпам урбанізації та промислового розвитку ці європейські столиці перетворилися на великі міста-мільйонники.

2. У країнах Заходу в цей період поступово затверджувалися основи
правової держави. В суспільстві утверджувалися принципи верховенства права, недоторканності приватної власності та рівності громадян перед законом.

3. Форму державного правління, за якої уряд призначається законодавчим органом влади і уряд несе відповідальність перед ним за свою діяльність, називають
парламентською демократією. За цієї системи уряд формується парламентською більшістю й підзвітний безпосередньо обраному парламенту.

4. Термін «індустріальне суспільство» в першій половині ХІХ ст. вперше застосував
А. де Сен-Сімон. Французький мислитель Анрі де Сен-Сімон одним із перших описав формування нового суспільства, заснованого на фабричній індустрії.

5. Населення Європи на 1800 р. становило
190 млн осіб. Загальна кількість європейського населення впродовж XIX ст. стрімко зростала і до 1900 року сягнула 420 млн осіб.

6. Які райони в ХІХ ст. характеризувалися високим рівнем урбанізації?
промислові. Саме в промислових регіонах масово будувалися заводи, фабрики та шахти, які приваблювали найбільші потоки мігрантів із сіл.

7. В’їзд іноземців до країни на тривале або постійне проживання, — це
імміграція. Імміграція є процесом прибуття до нової країни, на відміну від еміграції, яка означає виїзд за межі батьківщини.

8. Суфражисти вели боротьбу за
виборчі права. Рух суфражисток ставив за мету домогтися законодавчого надання жінкам рівного з чоловіками права голосу на виборах.

9. У ХІХ ст. відбувалося кількісне зростання
промислового робітництва. Машинізація виробництва та занепад ремесел зумовили перетворення фабрично-заводських робітників на найчисленнішу верству.

10. Робітничою аристократією називали
висококваліфікованих робітників. Це була привілейована група майстрів і техніків, які мали вищу оплату праці та стабільніше матеріальне становище.

11. На кінець століття жінки на промислових підприємствах становили від загальної кількості працюючих
15 %. Розвиток легкої та швейної промисловості дав змогу жінкам масово влаштовуватися на заводи, хоча їхня праця оплачувалася значно нижче.

12. Представників яких прошарків населення в індустріальномі суспільстві пізніше дослідники назвали «середнім класом»?
інженери, викладачі, юристи. До середнього класу належали освічені люди вільних професій, службовці та дрібні підприємці з достатнім стабільним доходом.