6. Початок українського національного відродження
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Як козацька старшина боролася за відновлення державних прав України у XVIII ст.?
Козацька старшина намагалася відновити державні права України шляхом подання петицій імператорам про повернення давніх прав і вольностей, захисту залишків автономії Гетьманщини та збереження козацького судочинства. Також старшина шукала дипломатичної й військової підтримки за кордоном, а наприкінці XVIII століття створила Новгород-Сіверський автономістський гурток.
2. ГР 1. Яким був національний склад населення Наддніпрянської України?
Абсолютну більшість населення Наддніпрянщини становили українці, які переважали в сільській місцевості. У містах і окремих регіонах також проживали росіяни, євреї, поляки, а на півдні України селилися німці, греки, болгари та представники інших народів.
3. ГР 1. Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють?
Національне відродження — це процес пробудження й формування національної самосвідомості народу, що виявляється у відродженні мови, культури та прагненні до власної державності. Його поділяють на три етапи: академічний (науковий), культурницький (літературний) і політичний.
4. ГР 1. Що вам відомо про «Історію Русів» та значення цього твору для української культури?
«Історія Русів» — це видатний анонімний історико-політичний твір кінця XVIII — початку XIX ст., у якому подано історію України від найдавніших часів до 1768 року. Цей твір доводив право українського народу на самоврядування, засуджував порушення козацьких вольностей та надихав багатьох діячів українського руху, зокрема Тараса Шевченка.
5. ГР 1. Використовуючи знання з української літератури про «Енеїду» І. Котляревського, розкрийте роль творів нової української літератури для національного самоусвідомлення української спільноти.
Твори нової української літератури показали, що жива народна мова є повноцінною і здатна передавати як побутові, так і глибокі патріотичні почуття. «Енеїда» Івана Котляревського прославила козацькі традиції, звичаї та дух волелюбності, що допомогло українцям усвідомити свою самобутність і окремішність від інших народів.
1. ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ
ГР 2. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Якою була роль історичної пам’яті й національної ідеї в розвитку української спільноти? Дайте аргументовану відповідь.
Історична пам’ять про козацьку державу та її вольності об’єднувала людей і допомагала зберігати власну ідентичність в умовах імперського тиску. Національна ідея перетворила ці спогади на чітке бачення спільного майбутнього і спонукала людей переходити від етнографічних досліджень до боротьби за відновлення автономії та політичних прав народу.
2. ПЕРШІ СПРОБИ НАЩАДКІВ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЧИНИТИ ОПІР АСИМІЛЯТОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Назвіть три аргументи, які доводять, що в діяльності Новгород-Сіверського гуртка втілювалися патріотично-автономістські традиції.
Я вважаю, що в діяльності Новгород-Сіверського гуртка втілювалися патріотично-автономістські традиції української старшини. Оскільки учасники гуртка послідовно боролися проти імперської асиміляції та прагнули відродити самоврядування українських земель. Наприклад, гуртківці вимагали широкої адміністративної, культурної й церковної автономії Гетьманщини, поширювали патріотичні твори про козацьку добу, а Василь Капніст у 1791 році здійснив таємну поїздку до Берліна в пошуках підтримки збройного повстання. Отже, Новгород-Сіверський гурток зберіг державницьку пам’ять козацької еліти і став містком до нового етапу визвольного руху.
ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ
ГР 1. На які особливості українського національного відродження Лівобережної України вказує історик?
Історик указує на те, що головною рушійною силою відродження на Лівобережжі були нащадки козацької старшини (малоросійське дворянство), у пам’яті яких зберігалися традиції автономії краю. Саме ця еліта сформувала ідеологію автономізму, спрямовану на відновлення самоврядування українських земель у складі держави.
3. ПОШИРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ ТА СЛОБОЖАНЩИНІ
ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Денотатний граф». Створіть структурно-логічну схему, яка характеризує поширення українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині.
Схема наочно демонструє два головні регіональні осередки відродження кінця XVIII — першої половини XIX століття, їхніх провідних діячів, ключові напрями праці та головний історичний підсумок:
Структурно-логічна схема відображає:
- Лівобережний напрям спирався на родинні козацькі архіви, захист прав старшини та перші літописні історичні праці.
- Слобожанський осередок спирався на Харківський університет, розвиток художньої літератури народною мовою та збирання етнографії.
- Обидва потоки об’єдналися у спільну боротьбу за утвердження української самобутності.
4. УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА
ГР 2. Працюємо в малих групах. Уявіть, що вас прийняли до Кирило-Мефодіївського братства. Створіть агітаційний плакат (ескіз), який ілюструє програмові ідеї товариства.
Концепція плаката:
- Центральний символ: перстень із написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.» як знак єднання слов’янської молоді та освіти.
- Візуальні образи: в центрі — карта слов’янських земель без імперських кордонів, поруч розірвані ланцюги кріпацтва та відкрита книга як символ народної просвіти.
- Головні гасла: «Слов’янська федерація рівних республік!», «Воля кожному народові, свобода селянину!», «Християнська любов, рівність і братерство замість царської тиранії!».
УКРАЇНА І СВІТ
Наведіть приклади з курсу всесвітньої історії, на підставі яких можливо зробити ці припущення.
У першій половині XIX століття європейські народи вели активну боротьбу за власну свободу. Організація Джузеппе Мадзіні «Молода Італія» ставила за мету звільнити край від чужоземного ярма та об’єднати його в єдину республіку. Польські патріотичні товариства боролися за відновлення своєї державності, а діячі чеського відродження поширювали ідеї слов’янської взаємності. Ці процеси охопили всю тогочасну Європу напередодні «Весни народів» 1848–1849 років і надихали членів Кирило-Мефодіївського братства в Києві.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Перші спроби нащадків козацької старшини чинити опір асиміляторській політиці російської влади на Лівобережжі:
Нащадки козацької старшини намагалися зберегти автономний статус свого краю і права часів Гетьманщини. Вони створили Новгород-Сіверський автономістський гурток, поширювали патріотичні твори та шукали союзників за кордоном під час берлінської місії Василя Капніста 1791 року.
Розвиток українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині:
На Лівобережжі рух спирався на родинні архіви та дослідження козацького минулого дворянами-автономістами. На Слобожанщині центром стала наукова й літературна праця Харківського університету, де діячі утверджували народну мову та назву «Україна».
Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського національного руху:
Кирило-Мефодіївське братство вперше поєднало культурницьку працю з політичною програмою визволення народу. Братчики висунули ідею рівноправної федерації християнських республік, скасування кріпацтва і самодержавства, що заклало фундамент для новітнього українського руху.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Відгадай героя або героїню». Правила гри. Учитель (учителька) записує на картці прізвище історичної особи. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десять) або за певний час відгадати, про кого йдеться. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні», «частково».
Орієнтовний діалог під час гри (загадана особа — Василь Капніст):
- Чи є ця особа нащадком козацької старшини? (Так).
- Чи належав цей діяч до Новгород-Сіверського гуртка? (Так).
- Чи був він поетом і громадським діячем? (Так).
- Чи їздив він до Берліна у 1791 році з таємною місією до короля Пруссії? (Так).
Відповідь: Це Василь Капніст.
2. ГР 2. Поясніть, чи могло розпочатися українське національне відродження без звернення його учасників до історичної пам’яті свого народу. Чому?
Ні, національне відродження не могло розпочатися без звернення до історичної пам’яті. Спогади про автономію Гетьманщини та козацькі вольності нагадували українцям про їхню самобутність. Пошук документів у родинних архівах для підтвердження дворянства спонукав нащадків старшини досліджувати минуле рідного краю. Саме ці історичні джерела переконали освічених українців у тому, що вони є окремим народом із власними правами на самоврядування.
3. ГР 1. Наведіть слова-асоціації до поняття «автономісти». На їхній основі складіть власне визначення.
Слова-асоціації: самоуправління, Гетьманщина, права і вольності, козацька старшина, внутрішні закони.
Автономісти — це люди, які відстоюють право певної частини держави самостійно вирішувати свої внутрішні питання в межах чинних загальнодержавних законів.
4. ГР 1. Назвіть хронологічні межі та основні події першого етапу національного відродження, які описують його зміст.
Перший етап (академічний, або фольклорно-етнографічний) тривав від кінця XVIII століття до 1840-х років. Його зміст визначають діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка, поїздка Василя Капніста до Берліна (1791 р.), вихід «Енеїди» Івана Котляревського (1798 р.), відкриття Харківського університету (1805 р.), збирання фольклору Миколою Цертелєвим і Михайлом Максимовичем та поширення «Історії Русів».
5. ГР 1. У яких програмових документах знайшли відображення погляди членів Кирило-Мефодіївського братства? Назвіть програмові ідеї братчиків.
Погляди братчиків відображені в «Книзі буття українського народу», «Статуті слов’янського братства Святих Кирила і Мефодія», а також у відозвах «До братів українців» і «До братів великоросів і поляків». Головні ідеї братства:
- Створення добровільної демократичної слов’янської федерації рівноправних християнських республік зі спільним представницьким собором.
- Ліквідація кріпацтва та скасування станової нерівності людей.
- Побудова суспільного життя на основі християнської моралі.
- Особлива роль українського народу в об’єднанні й визволенні слов’янських націй.
- Поширення освіти серед народу через відкриття шкіл та видання підручників.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з початком українського національного відродження.
На історичній карті слід знайти та вказати:
- Новгород-Сіверський (північ Лівобережжя, осередок патріотів-автономістів).
- Харків (Слобожанщина, перший підросійський університет європейського зразка, центр видання альманахів).
- Полтаву (осередок виходу перших творів нової літератури, творчість Івана Котляревського).
- Київ (відкриття Університету Святого Володимира, місце заснування Кирило-Мефодіївського братства).
- Санкт-Петербург (столиця імперії, де виходили «Енеїда», фольклорні праці та перший «Кобзар» Тараса Шевченка).
7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Які назви мали політичні режими у Франції та Великій Британії в період, коли на українських землях діяло Кирило-Мефодіївське братство?
У період 1845–1847 років у Франції існував режим Липневої монархії на чолі з королем Луї-Філіппом I, а у Великій Британії діяла парламентська (конституційна) монархія за правління королеви Вікторії.
2) Чи могли німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель, яких вважають одними із засновників націоналізму, дізнатися про появу Кирило-Мефодіївського братства? Чому?
Ні, вони не могли про це дізнатися, тому що обидва філософи померли задовго до створення товариства: Йоганн Фіхте помер у 1814 році, а Георг Гегель — у 1831 році. Кирило-Мефодіївське братство виникло наприкінці 1845 — на початку 1846 року.
8. ГР 1. Створіть інтерактивну лінію часу та розмістіть на ній ключові події першого етапу національного відродження. Додайте короткі коментарі з їхнім описом та значенням.
| Рік / Період | Історична подія | Значення для національного руху |
|---|---|---|
| 70–90-ті рр. XVIII ст. | Діяльність Новгород-Сіверського гуртка | Початок організованого опору асиміляції та обстоювання автономії краю. |
| 1791 р. | Місія Василя Капніста до Берліна | Спроба знайти зовнішню підтримку Пруссії для повстання на Лівобережжі. |
| 1798 р. | Вихід «Енеїди» Івана Котляревського | Поява першого літературного твору, написаного живою народною українською мовою. |
| 1805 р. | Відкриття Харківського університету | Створення першого науково-освітнього центру, що згуртував нову українську еліту. |
| 1840 р. | Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка | Вихід збірки поезій, яка стала потужним стимулом національного пробудження. |
| 1841 р. | Вихід альманаху «Ластівка» | Перше видання, де всі твори друкувалися виключно українською мовою. |
| Грудень 1845 — березень 1847 рр. | Діяльність Кирило-Мефодіївського братства | Перехід до висунення політичної програми визволення українського народу. |
9. ГР 2. Розв’яжіть пізнавальні завдання.
1) Деякі вчені вважають, що діяльність Кирило-Мефодіївського братства показала російському уряду небезпеку зростання національної свідомості української спільноти. Чи згодні ви із цим? Чому?
Я згоден із цією думкою. Діяльність братчиків довела царській владі, що український рух вийшов за межі мирного збирання пісень і висунув політичні вимоги. Ідея створення вільної слов’янської федерації загрожувала самому існуванню Російської імперії, а заклик скасувати кріпацтво руйнував її соціальний лад. Саме тому влада вдалася до арештів, суворих заслань і заборони для Тараса Шевченка писати та малювати.
2) Поясніть, як ви розумієте зв’язок між ідеями Просвітництва, романтизмом і діяльністю осередків національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.
Просвітництво утвердило віру в розум, освіту та природне право кожного народу на розвиток. Романтизм викликав щире захоплення народними казками, думами, живою мовою та героїчною історією козацтва. Українські діячі в Харкові та Києві спиралися на ці ідеї. Вони збирали фольклор, писали книги для простого народу і довели, що українці мають багату самобутню культуру та гідні кращого майбутнього.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
10. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Використовуючи інформацію з відкритих джерел, охарактеризуйте діяльність Кирило-Мефодіївського братства за такими пунктами: 1) роки діяльності; 2) структура братства; 3) кількість учасників; 4) мета та види діяльності. Результат роботи подайте у вигляді структурно-логічної схеми (інтерактивної презентації, виступу в стилі ТED тощо).
| Пункт характеристики | Зміст |
|---|---|
| Роки діяльності | Грудень 1845 р. — березень 1847 р. |
| Структура братства | Таємна просвітницько-політична організація на чолі з ініціативною групою (М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш). Символ товариства — золотий перстень із написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.». |
| Кількість учасників | 12 дійсних членів товариства (серед них Т. Шевченко, О. Маркович), а також близько 100 активних однодумців і прихильників. |
| Мета та види діяльності | Мета: утвердження слов’янської єдності, побудова федерації вільних християнських республік із центром у Києві, ліквідація самодержавства, кріпацтва і станового поділу. Види діяльності: викладацька робота в навчальних закладах Києва, збирання коштів на відкриття народних шкіл, написання підручників («Повість про український народ» П. Куліша), створення програмових документів та агітаційних відозв. |
11. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Чи можна стверджувати, що в цей період на українських землях у складі Російської імперії відбувався перший період українського національного відродження? Чому?
Так, можна стверджувати, що в цей час відбувався саме перший (академічний або культурницький) етап національного відродження. Усі зусилля діячів зосереджувалися навколо вивчення рідної мови, збирання фольклору, створення перших граматик і написання художніх творів. Діяльність Новгород-Сіверського гуртка та Кирило-Мефодіївського братства поступово перевела цей рух від етнографії до перших політичних вимог і підготувала перехід до наступних етапів боротьби.
12. ГР 1. Дослідіть життя та діяльність І. Котляревського, В. Каразіна, М. Костомарова, П. Куліша (на вибір). Напишіть автобіографію від його імені.
Я, Микола Костомаров, народився 1817 року на Слобожанщині в селі Юрасівка. З дитинства я щиро полюбив українські пісні та козацькі перекази, тому під час навчання в Харківському університеті присвятив себе історичній науці та збиранню фольклору. У 1846 році мене обрали професором російської історії Київського університету Святого Володимира. У Києві разом із Василем Білозерським, Миколою Гулаком і Пантелеймоном Кулішем ми заснували таємне Кирило-Мефодіївське братство. Я мріяв про вільний союз усіх слов’янських народів без царів і панів, тому написав програмовий твір нашого товариства — «Книгу буття українського народу». У березні 1847 року за доносом провокатора мене заарештували й після ув’язнення відправили на заслання до Саратова. Попри покарання й переслідування, я залишився відданим українському народові та його правді до кінця своїх днів.
13. ГР 2. Висловіть власну аргументовану думку щодо тези, що Т. Шевченко став символом українського національного руху.
Тарас Шевченко став символом українського визвольного руху через безкомпромісну правду у своїх віршах. Він першим закликав людей не просити в царя милості, а рішуче скинути ланцюги кріпацтва і боротися за волю. Його поезія повернула народові історичну гідність та об’єднала українців Лівобережжя, Правобережжя і Слобожанщини в єдину націю. Незламна мужність поета під час заслання до солдатів довела, що ідею свободи неможливо знищити в’язницями чи заборонами.