Початок українського національного відродження в Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості
Пригадайте, які заходи здійснив російський уряд для скасування української автономії. Як ці заходи змінювали становище різних соціальних груп? Чому політика російського самодержавства викликала появу опозиції?
Російський царизм поступово ліквідував інститути Гетьманщини, зруйнував Запорозьку Січ, скасував полково-сотенний устрій і закріпачив селян Лівобережжя та Півдня. Козацьку старшину зрівняли в правах із російським дворянством: вона отримала станові привілеї та землі, проте втратила політичну автономію своєї батьківщини, тоді як селяни опинилися в повній феодальній залежності. Наступ на давні права, русифікація та кріпосницький гніт породили невдоволення, спонукавши патріотичну дворянську еліту перейти в опозицію до імперської влади.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте історичну інформацію в блок-схемі: замініть питання-підказки на відповіді. Після завершення роботи дайте відповіді на запитання:
| Складова | Зміст |
|---|---|
| Передумови | Ліквідація автономії Гетьманщини, закріпачення селянства, поширення ідей Просвітництва, Французької революції та романтизму. |
| Ідеї | Відновлення автономних прав України, ствердження права кожного народу на власний державний розвиток, відродження мови та традицій. |
| Осередки та лідери | Новгород-Сіверський автономістський гурток (Василь Капніст), Ніжинська гімназія вищих наук (брати Безбородьки), Харківський університет (Василь Каразін, Ізмаїл Срезневський, Петро Гулак-Артемовський, Микола Костомаров). |
| Форми діяльності | Дослідження історії та пошук старовинних грамот, збирання етнографічних матеріалів і фольклору, видання часописів («Український вісник») та книг («Енеїда», «Історія Русів», збірки народних пісень). |
1. Чому рушійною силою українського національного відродження стали саме представники аристократії — нащадки козацьких старшинських родів?
Нащадки козацької старшини володіли високим рівнем освіти, зберегли родинні архіви з історичними документами та пам’ятали часи Гетьманщини. Доводячи своє шляхетське походження перед Герольдією в Петербурзі для отримання дворянства, вони почали ґрунтовно досліджувати історію України й стали її першими культурними захисниками.
2. За якими ознаками можна визначити, що діячі українського відродження діяли під впливом романтизму?
Вони проявляли підвищений інтерес до минулого козацької доби, записували народні пісні, казки та обряди, а також почали писати літературні твори живою народною мовою. У центрі їхньої уваги опинився простий селянин як носій справжньої духовності та культури народу.
3. Чим діяльність української течії опозиційного руху відрізнялася від польської та російської течій?
Український рух був на академічному етапі й зосереджувався на наукових дослідженнях, збиранні фольклору та літературі задля відродження історичної пам’яті. Польський рух мав на меті відновлення незалежної Речі Посполитої через підготовку збройного повстання, а російський (декабристи) прагнув ліквідувати самодержавство й кріпацтво через військовий переворот.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?
«Малоросійство» виникло через бажання української еліти здобути дворянські привілеї та побудувати кар’єру в імперії, поєднуючи сентиментальну любов до рідного краю з безумовною політичною вірністю російському царю. У незалежній Україні це явище проявлялося як комплекс меншовартості та орієнтація на російський культурний простір, однак сучасні події остаточно витісняють цей спадок із суспільної свідомості.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про яку з передумов пробудження української національної самосвідомості йдеться в документі?
У документі йдеться про реакцію на імперське гноблення, запровадження кріпосного права та збереження історичної пам’яті про козацькі вольності й права Гетьманщини.
2. Які ознаки національного самоусвідомлення називає автор документа?
Автор виділяє наявність окремої мови, спільну історичну долю, прагнення зберегти самобутність і небажання розчинятися в імперському панівному етносі.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави?
Після ліквідації автономії в Україні не залишилося власних державних органів чи армії, тому визволення з-під влади Російської імперії потребувало підтримки впливових європейських держав і зовнішнього військово-дипломатичного союзу.
2. Від чого міг залежати успіх місії В. Капніста в Пруссії?
Успіх залежав від готовності Пруссії розпочати війну проти Росії, а також від здатності українського дворянства гарантувати масове антиросійське збройне повстання всередині краю.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Визначте, чим оцінка дій московської армії автором «Історії Русів» відрізнялася від офіційної (російської) версії подій. Який вплив наведені в книзі факти справляли на читача першої половини ХІХ ст.? Чому?
Офіційна імперська пропаганда представляла похід Петра I як законне покарання зрадників, тоді як автор «Історії Русів» засуджує різанину в Батурині, розкриваючи жорстокість царизму та терор проти мирного цивільного населення.
Твір викликав у читачів ХІХ століття обурення діями імперії, зруйнував офіційні міфи про «добровільне братерство» та пробудив патріотичні почуття й автономістські прагнення.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте добірку поштових марок і з’ясуйте, що вони «повідомляють» про життя І. Котляревського та його твір «Енеїда».
Марка 1995 року містить портрет письменника і роки його життя (1769–1838), позначаючи його як зачинателя нової української літератури. Марка 2016 року з ілюстрацією Анатолія Базилевича «Еней був парубок моторний…» показує Енея як хороброго козака, що відображає головну ідею твору: перенесення класичного античного сюжету на український народний ґрунт і живий козацький колорит.
Поміркуйте, чому в Україні увічнюють пам’ять про історичних діячів / діячок та їхню спадщину в поштових марках і пам’ятних монетах.
Державні марки та пам’ятні монети є засобом популяризації національної історії та культури як всередині країни, так і у світі. Вони формують повагу до минулого, закріплюють у суспільній пам’яті імена діячів національного відродження та підкреслюють державну спадкоємність.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Про яку роль перших діячів українського відродження мовить історик?
Ярослав Грицак наголошує на ролі діячів як «будителів», які завдяки фольклорним дослідженням та романтичному світогляду фактично розпочали творення сучасної української нації.
2. Які почуття пробуджувало в українців знайомство з фольклорною та етнографічною спадщиною українського народу?
Вивчення пісень, дум і звичаїв викликало гордість за власну історію, почуття національної гідності та розуміння самобутності українців як окремого європейського народу.
ПОМІРКУЙТЕ
Які особливості академічного етапу національного відродження дозволяють назвати його фольклорно-літературним?
На цьому етапі ще не висувалися прямі політичні вимоги, а основні зусилля спрямовувалися на збирання етнографічних матеріалів, дослідження фольклору, вивчення козацької історії та написання перших літературних творів народною мовою.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження в Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості».
Пояснення понять:
- Романтизм — ідейний і мистецький напрям кінця XVIII — першої половини XIX ст., що характеризувався особливим інтересом до народної творчості, історії, фольклору та внутрішнього світу людини.
- Автономія — право певної території чи спільноти на самоврядування у внутрішніх справах у межах єдиної держави.
- Еліта національна — провідна верства суспільства, яка усвідомлює інтереси своєї нації та спрямовує зусилля на її розвиток і державне самовизначення.
- Суспільно-політичний рух — діяльність різних груп та організацій, спрямована на здійснення змін у державному ладі чи суспільному житті.
Факти історії українського національного відродження:
- 1787 р. — розробка Василем Капністом проєкту відновлення козацьких формувань.
- 1791 р. — таємна поїздка Василя Капніста до Берліна в пошуках підтримки Пруссії для визволення України.
- 1798 р. — видання в Петербурзі поеми «Енеїда» Івана Котляревського, що започаткувала нову українську літературну мову.
- 1805 р. — відкриття Харківського університету за сприяння Василя Каразіна.
- 1819 р. — публікація першої друкованої збірки українських дум Миколою Цертелєвим.
- 1827, 1834, 1849 рр. — видання наукових збірок фольклору Михайлом Максимовичем.
- 1846 р. — перша офіційна публікація «Історії Русів» у Москві Осипом Бодянським.
Українське відродження ґрунтувалося на ідеях романтизму:
Інтерес діячів до вивчення народних пісень, звичаїв, героїчного козацького минулого та використання простої народної мови в літературі відповідав романтичному культу народності та самобутності націй.
Роль нащадків козацької старшини на академічному етапі відродження:
Нащадки старшини впорядковували родинні архіви та давні грамоти, зберігали козацькі традиції, фінансували наукові дослідження й створили перші патріотичні історичні праці, що заклали основу для модерного національного руху.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чим український національний рух першої третини ХІХ ст. відрізнявся від польського й російського? Чим були зумовлені ці відмінності?
Український рух перебував на початковому, академічному етапі й займався дослідженням мови, історії та культури. Польський рух був політично зрілим і збройним, спрямованим на відновлення Речі Посполитої (повстання 1830–1831 рр.), а російський рух декабристів мав на меті реформування всієї імперії шляхом революційного повалення царизму.
Ці відмінності пояснюються тим, що значна частина українського дворянства інтегрувалася в імперську систему, отримала станові привілеї та обрала шлях лояльності, через що український рух тоді ще не мав широкої соціальної бази й політичних структур.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. За допомогою опції пошуку за зображенням (наприклад, «Гугл об’єктив») розпізнайте зображення історичних діячів. Розробіть проєкт поштової марки або пам’ятної монети з нагоди найближчого ювілею одного з діячів (на вибір).
На портретах зображені діячі української культури та науки:
- Ліворуч: Петро Гулак-Артемовський — письменник, байкар, професор і ректор Харківського університету.
- Посередині: Василь Каразін — учений-винахідник, просвітник, засновник Харківського університету.
- Праворуч: Ізмаїл Срезневський — мовознавець, етнограф, лідер гуртка «харківських романтиків».
Проєкт ювілейної поштової марки «Василь Каразін (1773–1842)»:
- Назва марки: «Василь Каразін — засновник Харківського університету».
- Сюжет та композиція: У центрі марки розміщено портрет Василя Каразіна. На тлі зображено старовинний корпус Харківського університету, рукопис та фізичні прилади, що символізують наукову спадщину вченого.
- Текстові написи: «Україна / UKRAINA», номінал «U», напис: «Василь Каразін (1773–1842) — просвітник і вчений».
- Символічний зміст: Марка підкреслює внесок Каразіна у відкриття першого модерного університету на українських землях у складі імперії, який став головним центром формування української інтелігенції та розвитку науки.