§ 6. Соціально-політичне та економічне становище західноукраїнських земель (Хлібовська)

Зміст

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ

1. Дізнайтеся, який легендарний альманах випустив Маркіян Шашкевич у 1837 році. А ще — з яким українським літературним шедевром його часто порівнюють за значенням та впливом на нашу культуру?

У 1837 році Маркіян Шашкевич разом із однодумцями видав альманах «Русалка Дністровая». За значенням і впливом на нашу культуру цей альманах часто порівнюють з «Енеїдою» Івана Котляревського, оскільки він започаткував нову українську літературу народною мовою на західноукраїнських землях.

2. Доведіть чи спростуйте думку: «Маркіян Шашкевич здійснив крок до вивільнення руської мови з духовної і політичної резервації».

Ця думка цілком правдива. До його сміливого виступу в освіті, церкві та публічному житті панували польська, німецька або латинська мови, а українську мову вважали мовою неписьменних селян. Своїми промовами українською мовою в семінарії та соборі Святого Юра Маркіян Шашкевич вивів рідне слово у високу культуру і повернув йому гідність.

3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, хто входив до гуртка «Руська трійця» та які головні ідеї вони відстоювали, щоб розбудити українську національну свідомість у Галичині.

До гуртка «Руська трійця» входили Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Вони відстоювали введення живої народної мови в літературу, науку й церковні проповіді, збирали народний фольклор і доводили єдність усього українського народу по обидва боки кордону.

ЗГАДАЙТЕ. ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ. ЧИ ПАМ’ЯТАТЕ ВИ

Згадайте, які українські регіони належали до Австрійської імперії.

До складу Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття належали Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

Як ви розумієте значення понять: «реформа», «освічений абсолютизм»?

Реформа — це перетворення або поліпшення певної сторони суспільного життя, яке державна влада проводить мирним і законним шляхом. Освічений абсолютизм — це політика монархів другої половини XVIII століття, які проводили реформи «згори» на основі ідей Просвітництва для оновлення держави, але зберігали свою необмежену владу.

Чи пам’ятаєте ви, що в Карпатах зародився рух опришків? Що вам про це відомо?

Рух опришків був збройним опором селян проти феодального та національного гніту в Карпатах, на Прикарпатті й Закарпатті. Опришки об’єднувалися в невеликі мобільні загони, нападали на панські маєтки та ділили захоплене майно з бідними селянами.

Упродовж уроку з’ясуйте, якою була політика австрійського уряду щодо українського населення.

Австрійський уряд ставився до українських земель як до джерела сировини та ринку збуту товарів. Влада спиралася на іноземну адміністрацію і підтримувала панування польської шляхти в Галичині, румунських бояр у Буковині та угорського дворянства в Закарпатті.

1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ. ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ

1. На які адміністративно-територіальні одиниці поділялися західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії?

Галичина входила до складу Королівства Галичини і Лодомерії з центром у Львові та поділялася на округи — дистрикти. До цього ж королівства на правах автономного краю у 1786 році увійшла Буковина з центром у Чернівцях. Закарпаття належало до угорської частини монархії та поділялося на жупи (комітати) на чолі з жупанами.

2. Хто здійснював централізовану систему управління в західноукраїнських землях?

Централізоване управління здійснювали підпорядковані Відню державні чиновники, якими були переважно австрійці або німецькомовні чехи та угорці.

3. Як імперська влада організувала управління західноукраїнськими землями?

Імперська влада спиралася на призначених чиновників, а німецька мова отримала статус офіційної. У Галичині діяв становий сейм із польської шляхти, але вся реальна влада належала губернатору, якого призначав цісар. Буковиною керував підзвітний Львову староста, а Закарпаттям управляли угорські чиновники.

РОЗГЛЯНЬТЕ КАРТИНУ

Розгляньте картину, уявіть, що ви архітектор, розкажіть, з якою метою була побудована площа, що розміщено в будівлях навколо площі.

Площу Ринок у Чернівцях побудували як головний торговельний, діловий та адміністративний центр міста. У будівлях навколо площі розміщувалися міська ратуша, органи управління, готелі, банківські контори, а на перших поверхах будинків діяли крамниці та торговельні лавки.

2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

1. Як розвивалося сільське господарство в першій половині ХІХ століття?

Сільське господарство розвивалося повільно і зберігало кріпосницький характер. Прогрес полягав у поширенні посівів картоплі, кукурудзи, конюшини та люцерни. На Закарпатті займалися виноградарством і садівництвом, у гірських районах — вівчарством і лісозаготівлею, а найману працю та нові машини поміщики використовували рідко.

2. Назвіть найбільші західноукраїнські міста першої половини ХІХ століття.

Найбільшими містами були Львів, Броди, Тернопіль, Дрогобич, Станіслав, Самбір, Коломия, Перемишль, Чернівці, а на Закарпатті — Ужгород і Мукачеве.

3. Що сприяло розвитку торгівлі?

Розвитку торгівлі сприяли прокладання мережі мурованих доріг, зняття обмежень для діяльності купців і посилення зв’язків із західними провінціями імперії. Головними осередками торгівлі залишалися щоденні торги та регулярні ярмарки.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Розгляньте світлини Ігоря Меліка, 2018 року «Таїна народних промислів Карпат». Назвіть, які промисли ми бачимо на світлинах. Користуючись інтернет-ресурсами, дізнайтесь, які промисли розвивалися в Галичині, Буковині, Закарпатті в першій половині ХІХ століття. Складіть розповідь та колаж на тему: «Промисли Західної України в ХІХ столітті».

На світлинах зображені бондарство, гончарство, ткацтво та обробка шкіри.

У першій половині XIX століття в регіоні розвивалися видобуток солі, заготівля лісу, нафтовий та залізорудний промисли. Також місцеві жителі займалися домашнім ткацтвом, ґуральництвом, чинбарством і виготовленням кераміки.

У XIX столітті промисловість Західної України мала виразний сировинний характер. Землевласники будували ґуральні, млини та цукроварні, а селяни вдома виготовляли полотно, вовняний одяг, бочки й глиняний посуд. У Карпатах рубали й сплавляли ліс річками, на Прикарпатті варили сіль та добували першу нафту. Фабрик було мало, тому ручні ремесла та дрібні мануфактури залишалися основою місцевого виробництва.

Ілюстрація

3. СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ

1. Назвіть причини та форми соціальних протестів селян?

Причинами протестів були тяжка панщина, виснажливі шарварки, рекрутчина на 14 років, а також монопольні права поміщиків на млини й виготовлення горілки. Селяни протестували через подання скарг, відмову виходити на панщину, втечі, підпали маєтків, а також через збройну боротьбу в лавах опришків і відкриті повстання.

2. Які події відбулися в західноукраїнських землях в 1810–1825, 1831 роках?

У 1810–1825 роках у Карпатах відбулося найвище піднесення опришківського руху. У 1831 році на Закарпатті спалахнули «холерні» бунти, які розпочалися через карантинні обмеження і переросли у великий виступ селян проти всієї кріпосницької системи.

3. Хто керував виступом селян у Північній Буковині? Якими були дії влади щодо протестувальників?

Виступом селян на Буковині у 1843–1844 роках керував Лук’ян Кобилиця. Австрійська влада кинула проти повстанців урядові війська, жорстоко придушила опір, а самого Лук’яна Кобилицю заарештувала і кинула до в’язниці.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Об’єднайтеся в трійки. Попрацюйте з історичною картою «Західноукраїнські землі наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття» та виконайте завдання 1–2.

1. Визначте межі та центри адміністративних одиниць, утворених на українських землях Австрійської імперії.

На північному сході монархії існувало Королівство Галичини і Лодомерії з центром у Львові. На південний схід від нього розташовувалася Буковина з центром у місті Чернівці, яка перебувала у складі цього ж королівства. На південний захід за Карпатським хребтом лежало Закарпаття, підпорядковане Угорському королівству, з головними центрами в Ужгороді та Мукачевому.

2. Дослідіть, які території були охоплені селянськими повстаннями.

Селянські рухи охопили весь карпатський регіон. Рух опришків поширився в гірських районах біля Станіслава, Коломиї та Стрия. «Холерні» бунти охопили значну частину Закарпаття біля Мукачевого, Хуста й Севлюша. Виступи під проводом Лук’яна Кобилиці спалахнули на Буковині навколо Чернівців і Путили, а в 1846 році масове антишляхетське повстання охопило Західну Галичину та Прикарпаття.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Висловте судження. Чи був цісарський патент справжнім? Чому Лук’ян Кобилиця вдався до такого методу переконання? Розгляньте картину. Назвіть художні елементи, які відображають любов Лук’яна Кобилиці до рідного краю.

Патент був вигаданим. Лук’ян Кобилиця використав цю розповідь, бо селяни вірили в «доброго цісаря» і були впевнені, що монарх дозволив їм відібрати ліси у поміщиків. На картині любов ватажка до рідного краю підкреслюють автентичний гуцульський одяг (розшитий кептар і сорочка), люлька та гордий, сповнений сили вираз обличчя верховинця.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Проаналізуйте діаграму. Визначте, які події вона відображає. Дайте назву діаграмі та її складовим частинам. На основі діаграми створіть відеоролик чи лепбук про селянські протести в західноукраїнських землях.

Діаграма відображає головні форми та осередки селянського спротиву в західноукраїнських землях першої половини XIX століття. Складовими частинами є опришківський рух, «холерні» бунти, повстання Лук’яна Кобилиці та локальний виступ селян села Якубова Воля Самбірського округу.

Причини та форми соціальних протестів Опришківський рух «Холерні» бунти Виступи селян с. Якубової Волі Самбірського округу (1819 р.) Повстання під проводом Л. Кобилиці

План для створення лепбука:

  1. Титульна сторінка: назва «Селянські протести в західноукраїнських землях XIX ст.».
  2. Центральна вкладка: схема причин протестів (панщина, шарварки, монополії панів).
  3. Кишенька «Опришки»: розповідь про партизанську боротьбу в Карпатах у 1810–1825 роках.
  4. Кишенька «Закарпаття 1831»: хроніка «холерних» бунтів та поступки австрійського уряду в 1836 році.
  5. Розгортка «Буковина»: портрет Лук’яна Кобилиці, опис виступу 1843–1844 років та цитата про «золотий патент».
  6. Підсумок: значення виступів для скасування кріпацтва в 1848 році.

Ілюстрація

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чи вплинули ці події на життя людей у регіоні, де ви мешкаєте. Свою відповідь обґрунтуйте.

Ці виступи мали велике значення для всієї України, бо вони змусили імперську владу шукати шляхи пом’якшення визиску селян. У 1836 році на Закарпатті скасували частину повинностей і дали змогу селянам відкупитися від панщини за згодою пана. Постійний опір селян показав кризу феодальних порядків та наблизив ліквідацію панщини під час революції 1848 року.

У той час, коли… на теренах України було придушене повстання під проводом Лук’яна Кобилиці, … Тоді… у світі…

У той час, коли на теренах України у 1844 році австрійські війська придушили селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині, тоді у світі у Великій Британії в місті Рочдейл того ж 1844 року робітники заснували перший споживчий кооператив «Товариство чесних піонерів Рочдейла», який дав початок сучасному світовому кооперативному руху.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Hr1RjbdK або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Hr1RjbdK.

Light