Модерна доба

§ 6. Розвиток українських земель у період Великої Французької революції та наполеонівських воєн (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

— причини, етапи та результати Французької революції ХVІІI століття;

Причинами революції стали криза абсолютизму, привілеї дворянства й духівництва та поширення ідей Просвітництва. Основними етапами були: початок революції та встановлення конституційної монархії (1789–1792), республіка і якобінська диктатура (1792–1794), термідоріанський період і Директорія (1794–1799). Результатами стали ліквідація абсолютизму, ухвалення «Декларації прав людини і громадянина» та знищення феодальних порядків.

— події наполеонівських воєн та їх наслідки.

Головними подіями стали битви під Аустерліцом, Бородіно, Лейпцигом і Ватерлоо. Наслідками воєн були крах імперії Наполеона, поширення його Цивільного кодексу, пробудження національних рухів у Європі та новий поділ кордонів за рішеннями Віденського конгресу.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

— поняття «адміністративна одиниця», «масонська ложа»?

Адміністративна одиниця — це окрема територіальна частина держави (губернія, повіт, намісництво) для організації місцевого управління. Масонська ложа — це первинний осередок таємного суспільно-етичного руху «вільних мулярів» («каменярів»), учасники якого прагнули морально вдосконалити людину та об’єднати людство за принципами свободи, рівності й братерства.

6.1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРІОД ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Охарактеризуйте ставлення влади Австрійської та Російської імперій до ідей Французької революції.

Влада обох імперій сприйняла Французьку революцію негативно. Вони боялися втратити трон і привілеї. Імперії посилили цензуру, почали боротися з таємними товариствами і переслідувати будь-які прояви національного відродження.

2. Поміркуйте, чи змінилася суспільна думка населення українських земель під впливом революційних подій у Франції.

Суспільна думка освічених верств населення помітно змінилася. Люди читали «Декларацію прав людини і громадянина» та промови французьких депутатів через іноземні часописи. Окремі дворяни захоплювалися ідеями свободи, поширювали революційні брошури, а автономісти сподівалися відродити Гетьманщину за допомогою Наполеона.

3. Які політичні розрахунки робив Наполеон щодо українського питання?

Наполеон розглядав українські землі як зручне місце для нападу на Росію та територію для розрахунків зі своїми союзниками. Польський генерал Сокольницький радив йому створити на кордонах Росії декілька герцогств і набрати 40 тисяч козаків і татар у військо. Правобережну Україну французи планували або віддати новому Литовському князівству, або залишити Польщі.

6.2. УКРАЇНСЬКІ ЗАГОНИ У НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙНАХ

1. Чому, на вашу думку, Російська імперія дозволила відродити козацькі полки?

Олександр І опинився майже без союзників перед великою французькою армією. Імперії терміново були потрібні досвідчені та вправні вершники для захисту кордонів. Тому влада вирішила використати волелюбність українців і дозволила створити кінні козацькі полки.

2. Поміркуйте, чому план щодо набору козацьких формувань було значно перевиконано.

Українці масово записувалися до війська, тому що влада пообіцяла їм повернення козацького статусу, привілеї та звільнення від селянських повинностей. Прагнення здобути особисту волю і відродити козацькі традиції спонукало добровольців ставати до лав захисників.

3. Яка доля спіткала козацькі полки після розгрому Наполеона?

Царський уряд порушив обіцянки. У 1816 році всі козацькі полки ліквідували. Частину козаків перетворили на регулярну легку кінноту — уланські полки. Решту людей просто повернули назад до селянського стану і кріпацтва.

6.3. МАСОНИ ТА ЇХНІ ІДЕЇ

1. З якою метою створювали масонські ложі?

Головною метою масонів було об’єднання всіх народів світу в одну родину, яка б жила за принципами свободи, рівності та братерства. Вони хотіли змінити світ на краще через моральне вдосконалення кожної людини, її поведінки та внутрішнього світу.

2. У яких українських містах діяли найвідоміші масонські ложі? Хто входив до цих таємних організацій?

Найвідоміші ложі діяли в Одесі («Понт Евксинський», «Трьох царств природи»), Києві («З’єднаних слов’ян») та Полтаві («Любов до істини»). До них входили вчителі, лікарі, військові, чиновники та шляхта. За національністю це були українці, росіяни, поляки, євреї, греки та французи.

3. Як діяльність масонських лож та «Малоросійського товариства» вплинула на поширення ідей Просвітництва в Україні?

Ложі стали осередками, де люди знайомилися з європейськими ідеями рівності та свободи. Члени «Малоросійського товариства» у «Катехізисі автономіста» вимагали скасувати кріпацтво, запровадити європейське правління і прагнули незалежної України. Це пробуджувало національну та політичну свідомість освічених українців.

ВІР, АЛЕ ПЕРЕВІР

1. Як ви думаєте, чи можна вигадувати джерела?

Вигадувати джерела категорично не можна. Історія має спиратися виключно на реальні факти та документи. Вигадані свідчення створюють міфи і викривляють справжнє минуле.

2. Як перевірити, чи історик написав правду?

Потрібно знайти та прочитати оригінали архівних документів, на які він покликається. Також слід порівняти висновки історика з працями інших учених та незалежними джерелами тієї доби.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Як у документі визначено статус козаків? Які привілеї вони отримували?

За документом козаки назавжди належали до війська і мусили за першим викликом прибути на службу зі своєю зброєю, одягом і конем. Натомість їх і народжених після вступу дітей назавжди звільняли від усіх державних податків та повинностей. Безземельним обіцяли виділити казенні землі.

2. Чи було збережено привілеї для козацьких полків після закінчення війни з Наполеоном?

Ні, жодних привілеїв збережено не було. Після перемоги над Наполеоном імперська влада розпустила полки у 1816 році. Більшість українських козаків знову повернули до селянського стану.

МАШИНА ЧАСУ

1. На основі інформації створіть 5—7 іnstagram-сторіз від імені І. Котляревського, які б висвітлювали ключові моменти його життя: служба, написання «Енеїди», участь у театрі, масонській ложі, формування козацького полку, допомога нужденним.

Ось серія текстових історій для сторіз:

  1. Сторіз 1 (Військова служба): «1796–1808 роки. Сіверський карабінерний полк і бої на Дунаї. Військова виправка дала мені міцний гарт на все життя!»
  2. Сторіз 2 (Народження шедевра): «1798 рік. Вийшли друком перші три частини моєї “Енеїди”. Еней — парубок моторний, а українська народна мова нарешті зазвучала на повний голос!»
  3. Сторіз 3 (Полтавський театр): «1818 рік. Керую вільним театром у рідній Полтаві. Ставимо “Наталку Полтавку” та “Москаля-чарівника” — глядачі в захваті від рідного слова!»
  4. Сторіз 4 (Масонська ложа): «1818 рік. Став членом полтавської ложі “Любов до істини”. Шукаємо морального вдосконалення та справедливості для рідного краю.»
  5. Сторіз 5 (Формування полку): «1812 рік. Війна з Наполеоном. За дорученням генерал-губернатора створив 5-й козацький кінний полк у містечку Горошин. Козацька слава живе!»
  6. Сторіз 6 (Турбота про людей): «1827 рік. Очолив Полтавський будинок виховання дітей бідних дворян. Дбаю про кожного вихованця, бо знання та милосердя рятують світ.»

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Дослідницький кейс». У парах чи групах підберіть інформацію про життя українців у конкретній адміністративній одиниці Австрійської чи Російської імперій. Спробуйте описати один день із життя наших предків 200 років тому.

Один день із життя селянина Полтавської губернії Російської імперії у 1824 році:

Селянин прокидався ще до сходу сонця і йшов на панщину до панського двору. Він працював на панському полі від ранку до самого вечора з косою або плугом. Опівдні селяни робили коротку зупинку, щоб поїсти хліба з водою та цибулею. За роботою постійно наглядав економ, який карав різками за найменшу непокору чи втому. Тільки пізно ввечері селянин повертався додому до своєї глиняної хати. Там він лагодив інвентар при світлі скіпки та порався біля власного городу, бо вихідних кріпаки майже не мали.

КОРИСНА ГРА:

«Українські землі у період Великої Французької революції та наполеонівських воєн»

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній платформі за посиланням https://cutt.ly/4rRd3Evy.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

I

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: А. Початок Французької революції; Б. Заборона Олександром І діяльності масонських лож; В. Створення перших масонських лож в Україні; Г. Віденський конгрес; Д. Створення «Малоросійського товариства»; Е. Участь українців у війні з Наполеоном.

Хронологічна послідовність подій:

  1. В. Створення перших масонських лож в Україні (1742 р.);
  2. А. Початок Французької революції (1789 р.);
  3. Е. Участь українців у війні з Наполеоном (1812 р.);
  4. Г. Віденський конгрес (1814–1815 рр.);
  5. Д. Створення «Малоросійського товариства» (1821 р.);
  6. Б. Заборона Олександром І діяльності масонських лож (1822 р.).
Хронологічна послідовність ключових подій (1742–1822 рр.) 1742 р. Перша ложа (В) 1789 р. Франц. революція (А) 1812 р. Війна / козаки (Е) 1814–1815 рр. Віденський конгрес (Г) 1821 р. «Малорос. тов-во» (Д) 1822 р. Заборона лож (Б)

2. Покажіть на карті адміністративно-територіальні одиниці, в яких створено козацькі полки. Назвіть міста, в яких діяли масонські ложі, «Малоросійське товариство».

Адміністративно-територіальні одиниці створення козацьких полків: Київське генерал-губернаторство (Київська губернія), Полтавська та Чернігівська губернії на Лівобережжі та в Подніпров’ї.

Міста діяльності масонських лож: село Вишнівець на Волині (перша ложа), Одеса (ложі «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи»), Київ (ложа «З’єднаних слов’ян»), Полтава (ложа «Любов до істини»).

Місто діяльності «Малоросійського товариства»: Полтава.

II

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

  • Коли почалася Велика Французька революція?
  • Що пропонував створити польський генерал Міхал Сокольницький на східних кордонах?
  • Хто заснував таємне «Малоросійське товариство» на Полтавщині у 1821 році?
  • Де з’явилася перша масонська ложа на території України?
  • Звідки ми можемо дізнатися про поширення революційних ідей серед тогочасних селян і дворян?
  • Чому російський імператор Олександр І вирішив відродити українські козацькі полки у 1812 році?
  • Як царський уряд повівся з козаками після завершення воєн проти Наполеона?
  • Який результат мало поширення європейських революційних ідей для української інтелігенції?

4. Проаналізуйте, як Французька революція вплинула на формування ідеалів рівності та свободи серед української інтелігенції.

Французька революція дала поштовх для розвитку вільнодумства в середовищі української шляхти та освічених верств. Дворяни ознайомилися з гаслами рівності, правами людини і народним суверенітетом. Це спонукало багатьох замислитися над нелюдськістю кріпацтва і деспотизмом самодержавства. Ідеали революції надихнули діячів «Малоросійського товариства» записати у своєму «Катехізисі автономіста» вимоги скасувати кріпацтво, відновити самостійність України та перейти до європейських демократичних норм.

5. Яку роль у війні з Наполеоном відводила українському народові Російська імперія?

Російська імперія бачила в українцях зручний людський і військовий ресурс. Влада використала пам’ять народу про козацьку славу, щоб швидко сформувати 15 ополченських і кінних козацьких полків без значних витрат зі скарбниці. Українці мали відбити напад Наполеона і звільнити Європу, а після перемоги монархія планувала повернути людей до попереднього безправного стану.

III

6. Вправа «Вибір». Уявіть, що ви мешкаєте в українських землях у 1812 році. Вас закликають долучитися до війська Російської імперії для боротьби з армією Наполеона. Оберіть один із можливих сценаріїв ваших дій: погоджуєтеся служити, вважаючи, що це обов’язок підданого імперії; відмовляєтеся, бо не бачите особистої мотивації воювати за чужу державу. Який варіант ви б обрали? Як ваш вибір пов’язаний із поняттями «громадянська свідомість», «відповідальність», «ідентичність»?

Я оберу варіант піти на службу, але не заради російського царя, а заради відродження свого козацького роду та захисту рідного краю.

Коли чужа армія вторгається на українські терени, людина бере на себе особисту відповідальність за безпеку рідної домівки та своєї громади. Громадянська свідомість проявляється у вчинках, спрямованих на захист спільних інтересів суспільства. Козацька ідентичність у 1812 році була головним стимулом для тисяч українців, бо саме з шаблею в руках козак століттями виборював свої станові привілеї та особисту волю.

Light