7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 6. Початок українського національного відродження в Наддніпрянській і Слобідській Україні (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що таке українське національне відродження? Чому, на вашу думку, народ, який тривалий час жив під владою інших імперій, раптом починає «відроджуватися»? Які чинники могли цьому сприяти? Яку роль відіграють освічені люди у цьому процесі? Чому? Які «сліди» (явища, події, твори) у житті українців ХІХ ст. могли б указувати на те, що вони починають усвідомлювати себе єдиним народом?

Українське національне відродження — це пробудження національної самосвідомості народу, який не мав власної держави. Народ починає відроджуватися через загрозу зникнення рідної мови, звичаїв та культури під тиском імперії. Цьому сприяли загальноєвропейські зміни, поширення ідей Просвітництва, романтизму та пам’ять про козацькі часи.

Освічені люди відіграють у цьому процесі головну роль. Вони досліджують минуле, записують усну народну творчість, унормовують мову та пишуть нею перші художні й наукові твори. Саме інтелігенція поширює ці знання серед народу та формує спільну свідомість.

Слідами усвідомлення себе єдиним народом стали такі явища:

вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського живою народною мовою 1798 року;
поширення рукопису «Історія Русів»;
створення перших патріотичних осередків, зокрема Новгород-Сіверського гуртка;
відкриття Харківського та Київського університетів, де вивчали українські традиції та історію.

1. ЩО РОЗУМІЄМО ПІД УКРАЇНСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ ВІДРОДЖЕННЯМ

ПОМІРКУЙТЕ

Що таке українське національне відродження? У чому відмінності між його окремими етапами?

Українське національне відродження XIX — початку XX ст. — це пробудження національної самосвідомості народу, що не мав власної державності.

Відмінності між його окремими етапами подано в таблиці:

Етап відродження	Хронологічні межі	Основний зміст і діяльність	Головна відмінність
Фольклорно-етнографічний	Кінець XVIII — 40-ві роки XIX ст.	Збирання та вивчення історичних документів, етнографічних і фольклорних пам’яток.	Діяльність має академічний характер і зосереджена на збереженні старовини.
Культурницький	40-ві роки XIX ст. — кінець XIX ст.	Боротьба за розширення сфери вжитку української мови, розвиток літератури, науки, театру та освіти.	Активне впровадження народної мови у культуру й освіту, вихід за межі кабінетних досліджень.
Політичний	Кінець XIX ст. — початок XX ст.	Створення та зміцнення політичних партій і організацій, боротьба за національне визволення.	Перехід від суто культурницьких завдань до вимог автономії та власної незалежної держави.

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі схеми визначте етапи українського національного відродження та поясніть, у чому полягали їх відмінності.

Відповідно до схеми виділяють три етапи українського національного відродження:

Фольклорно-етнографічний (кінець XVIII — 40-ві роки XIX ст.): діячі збирали й вивчали старовинні рукописи, народні звичаї, думи та пісні.
Культурницький (40-ві роки XIX ст. — кінець XIX ст.): українські патріоти розширювали вжиток рідної мови, стрімко розвивали літературу, наукові дослідження, шкільництво й театр.
Політичний (кінець XIX ст. — початок XX ст.): виникли політичні партії, а національний рух висунув вимогу політичної автономії та державної незалежності.

Головна відмінність між етапами полягає у зміні мети та масштабів: від рятування пам’яток давнини невеликим колом науковців через всебічну культурно-просвітницьку роботу до відкритої політичної боротьби за власну державу.

2. Визначте, про який етап національного українського відродження (перший, другий чи третій) ідеться в уривках із сучасних історичних досліджень. Які нові відомості щодо цих етапів повідомляють дослідники?

У першому уривку історика Ореста Субтельного йдеться про другий (культурницький) етап. Автор додає важливі відомості про те, що цей період приніс несподіване відродження місцевих мов і їх дедалі ширше використання в літературі та системі освіти.

У другому уривку істориків Валерія Шевчука та Михайла Тараненка схарактеризовано два етапи:

У першій частині тексту описано третій (політичний) етап. Дослідники додають, що національно-патріотичні організації міцніли поступово: вони перейшли від культурницьких питань до вимог місцевого самоврядування, потім автономії, а згодом — повноцінної незалежності.
У другій частині фрагмента охарактеризовано перший (фольклорно-етнографічний, або академічний) етап. Автори зазначають, що збирання старожитностей і рукописів інтелектуалами було викликане передусім ностальгійними настроями та острахом, що самобутність українського народу незабаром зникне під тиском культури імперії.

2. ЯКІ ЯВИЩА СВІДЧИЛИ ПРО ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Які чинники обумовили розвиток національного руху? Чому «Енеїду» пов’язують із цим рухом?

Розвиток національного руху обумовили такі чинники:

активність нащадків козацької еліти, які пов’язували власну історію з Козацькою державою;
творчість Івана Котляревського та харківських письменників-романтиків (Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Євгена Гребінки);
поширення західноєвропейських політичних та інтелектуальних ідей (природні права особи, національна ідентичність);
популярність європейського романтизму з пошуком ідеалу в історичному минулому та народній культурі;
розгортання етнографічних досліджень і збереження фольклору як джерела культурних цінностей народу.

«Енеїду» Івана Котляревського (1798 р.) пов’язують із цим рухом, оскільки вона стала першим твором нової української літератури, написаним живою народною мовою. Вона засвідчила високу самобутність українського слова й у художній формі зберегла козацьку пам’ять.

ДОСЛІДІТЬ

1. Як Ярослав Грицак оцінює «Енеїду»? Яку ідею відображають ілюстрації до неї на с. 37? Що спільного між ілюстраціями й думкою історика?

Ярослав Грицак оцінює «Енеїду» як феномен української культури, що своїм корінням сягає козацької доби. Переодягання персонажів Вергілія (римських героїв і олімпійських богів) в українські шаровари, вишивані сорочки та свитки, на думку вченого, свідчить про глибокий і нерозривний зв’язок твору з живою пам’яттю про козацтво.

Ілюстрації Анатолія Базилевича передають козацький тип персонажів: античні герої постають в образах бравих, життєлюбних українських козаків у національному вбранні та з традиційною зброєю.

Спільним між думкою історика та малюнками художника є те, що обидва вбачають в «Енеїді» не просто гумористичне наслідування класичної поеми, а яскраве художнє відтворення козацького духу, традицій і характеру українського народу.

2. Який вплив, на думку історика Ігоря Гирича, здійснила Французька революція на українську еліту? У чому ця еліта вбачала основи національної ідентичності?

На думку історика Ігоря Гирича, під впливом наслідків Французької революції володарський (династичний) тип держави змінився на національний, тому українська еліта у своїх поглядах на державність також обрала національний вимір.

Основи національної ідентичності еліта вбачала в таких критеріях:

народний голос і творчість: історія нації збережена самим народом у думах і піснях, а завдання науки — вивчати й розкривати цей фольклор;
мовний критерій: народ — це не стан (не гурт шляхти чи вірян), а спільнота певної території, об’єднана спільною мовою;
географічні межі етнічної території: Україна визначалася як землі «від Сяну до Дону та Кубані».

3. Як пов’язані, на думку історика, український національний рух і європейський романтизм як культурна течія?

На думку Ярослава Грицака, романтики піднесли народ, його культуру й звичаї як вияв самостійного духу. Світ уявлявся їм велетенською арфою, де кожна нація — це окрема унікальна струна, а зникнення бодай одного народу зруйнувало б усесвітню гармонію. Ця філософія надала українському рухові морального обґрунтування: боротьба за рідну мову та пам’ять стала боротьбою за порятунок самобутнього народу від розчинення в імперії.

3. ЧОМУ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО АВТОНОМІСТСЬКОГО ГУРТКА

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть і запишіть план розповіді «Новгород-Сіверський гурток в історії України». Розкажіть про діяльність гуртка за вашим планом.

План розповіді «Новгород-Сіверський гурток в історії України»:

Причини виникнення автономістського руху на Чернігово-Сіверщині у 80–90-х роках XVIII ст.
Склад осередку: нащадки козацьких старшинських родів та їхній лідер Григорій Полетика.
Програмні вимоги: захист прав шляхетства та відновлення автономії Лівобережної України.
Просвітницькі й наукові ініціативи гуртківців (проєкти навчальних закладів, вивчення генеалогії, пошук літописів).
Трактат «Історія Русів» як відображення світогляду автономістів.

Розповідь за планом:
Наприкінці XVIII ст. царський уряд остаточно ліквідував залишки автономії Гетьманщини. Хоча верхівка козацької старшини зрівнялася з російським дворянством, дрібна шляхта була змушена самостійно доводити свої права. Це породило рух патріотів рідного краю — автономістів.

У 80–90-х роках XVIII ст. у місті Новгород-Сіверський виник патріотичний гурток, який згуртував нащадків відомих козацьких родин: Григорія Полетику, Мелхиседека Значко-Яворського, Григорія Долинського, Михайла Миклашевського. Його провідним ідеологом виступав Григорій Полетика, який у своїх творах обґрунтовував історичні автономні права Лівобережної України та місцевого шляхетства.

Гуртківці займалися не політичними змовами, а культурно-просвітницькою працею: вони розробляли плани створення власної гімназії, університету та академічного осередку, збирали літописи й архівні джерела з історії козаччини, укладали родоводи. Кульмінацією ідейного пошуку цього кола однодумців став політичний трактат «Історія Русів».

ДОСЛІДІТЬ

Чому, на вашу думку, час, місце написання й автор «Історії Русів» залишилися невідомими? Яке значення мала поява «Історії Русів» для розвитку національно-визвольного руху на українських землях?

Час, місце написання та ім’я автора твору залишилися невідомими через жорстку цензуру й небезпеку репресій з боку самодержавної влади. Твір відкрито викривав імперську колоніальну політику царату щодо Лівобережжя та засуджував нищення прав і свобод українців.

Значення появи «Історії Русів» для національного руху:

твір переконливо обґрунтував, що саме Україна (а не Московія/Росія) є прямою правонаступницею та спадкоємицею княжої Київської Русі;
трактат представив українців як окремий, гордий народ із багатою державотворчою традицією козацтва;
праця виховувала патріотизм і національну гідність у багатьох поколінь діячів українського руху (зокрема членів Кирило-Мефодіївського товариства та Тараса Шевченка).

4. ЯК ДІЯВ ХАРКІВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Доведіть, що протягом першого етапу національного відродження відбувався розвиток української мови, преси та книгодрукування.

Розвиток української мови, преси та книгодрукування на першому етапі підтверджують беззаперечні факти:

створення часописів: поява в Харкові 1812 року першої газети «Харьковский еженедельник», а у 1816 році — журналу «Украинский вестник», де друкувалися перші українськомовні художні твори;
становлення наукового мовознавства: вихід у Санкт-Петербурзі 1818 року праці Олексія Павловського «Грамматика малороссійскаго нарѣчія»;
публікація фольклору та періодичних видань: видання збірки пісень Миколи Цертелєва (1819 р.), «Українського альманаху» (1831 р.) та шести випусків «Запорожской старины» (1833–1838 рр.) Ізмаїла Срезневського;
фундаментальні історичні публікації: «Історія Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського (1822 р.) та п’ятитомна праця Миколи Маркевича (1842–1843 рр.).

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте відгук історика Дмитра Дорошенка про діяльність Михайла Максимовича. Чи можемо ми вважати Максимовича типовим представником першого етапу українського національного відродження? Чому?

Так, Михайла Максимовича по праву можна вважати типовим представником фольклорно-етнографічного етапу.

Головними завданнями цього періоду були саме збирання, вивчення та збереження усної народної творчості. Михайло Максимович видав три фундаментальні збірки українських пісень. Як підкреслює історик Дмитро Дорошенко, у передмові до збірки «Малоросійські пісні» (1827 р.) учений проголосив принципи «народності», обґрунтував самобутню красу рідного фольклору та довів, що українська народна поезія має власну естетичну й історичну цінність.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які факти свідчать про початок українського національного відродження?

Про початок процесу свідчать такі факти:

публікація 1798 року поеми «Енеїда» Івана Котляревського живою народною мовою;
поява Новгород-Сіверського патріотичного гуртка козацьких автономістів;
заснування перших наукових центрів: Харківського університету (1805 р.) та Київського університету (1834 р.);
поширення рукопису трактату «Історія Русів»;
публікація першої української наукової граматики Олексія Павловського (1818 р.) та пісенних збірок Миколи Цертелєва й Михайла Максимовича.

2. Які прояви національного відродження були характерні для Слобожанщини в першій половині ХІХ ст.?

Для Слобожанщини були характерні такі прояви:

відкриття 1805 року Харківського університету, де європейські викладачі (зокрема професор філософії Йоган Шад) читали курси про природні права людей та виступали проти монархічного деспотизму;
започаткування періодичної преси («Харьковский еженедельник» у 1812 р. та журнал «Украинский вестник» у 1816 р.);
літературна творчість харківських романтиків (Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ’яненка);
плідна діяльність Ізмаїла Срезневського, який видав «Український альманах» (1831 р.) і серію випусків «Запорожская старина» (1833–1838 рр.).

3. Чим характеризувалася діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка?

Діяльність гуртка характеризувалася такими ознаками:

захистом станових привілеїв української шляхти та прагненням відновлення автономії Гетьманщини;
дослідженням історичних пам’яток, архівів та складанням родоводів козацьких родин;
культурно-просвітницькими ініціативами: проєктами відкриття власного університету, гімназії та академічної установи;
поширенням ідей автономізму, які згодом були відображені в трактаті «Історія Русів».

4. Як діяльність харківського осередку вписується в загальний контекст першого етапу національного відродження України?

Діяльність харківського осередку була класичним утіленням першого, фольклорно-етнографічного (академічного) етапу. Осередок концентрувався навколо університету, де науковці та літератори збирали пісенні пам’ятки, відкривали багатство народної мови, досліджували героїчне козацьке минуле та публікували збірки народної творчості. Це сформувало інтелектуальний фундамент для подальшого розвитку культури.

5. Чому на початковому етапі національного відродження було важливо зберегти історичні, етнографічні матеріали та народну мову?

Збереження мови, етнографії та історії було життєво необхідним для того, щоб науково довести самобутність українців як окремого народу. Російська імперська влада намагалася позбавити українців власної пам’яті та асимілювати їх. Фіксація пісень, літописів і мовних норм заклала підґрунтя для формування модерної нації, творення власної літератури та переходу до боротьби за відновлення державності.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Склади коротку довідку для Вікіпедії щодо однієї із запропонованих книжок. Опиши, коли й за яких обставин її написано, яке її значення в історії України.

«Енеїда» Івана Котляревського

Коли й за яких обставин написано: поему написано на рубежі XVIII та XIX століть. Перші три частини були видані без згоди автора у Санкт-Петербурзі 1798 року за ініціативи діяча Максима Парпури. Повний текст у шести частинах побачив світ у 1842 році (після смерті письменника). Твір постав на тлі недавнього скасування козацьких вольностей та зруйнування Запорозької Січі. Автор використав фабулу поеми римського поета Вергілія, наповнивши її українським козацьким життям і звичаями.

Значення в історії України: «Енеїда» започаткувала нову українську літературу, оскільки вперше в друкованій книзі було використано живу розмовну народну мову. Вона назавжди зафіксувала багатство побуту, військового укладу, одягу та кулінарії козацької доби, а також довела здатність народної мови втілювати складні художні образи, ставши могутнім каталізатором національного відродження.

2. Виконай завдання 6.1–6.6 до § 6 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному форматі на платформі електронного додатка до підручника за відповідним покликанням.

Робочий зошит

1. На контурній карті українських земель першої половини XIX ст. познач та підпиши:

• 1) Два головні осередки початкового етапу національного відродження, згадані в параграфі:
Місто Новгород-Сіверський (північ Лівобережжя, Чернігівщина, на річці Десна) та місто Харків (Слобожанщина, схід України, на річці Харків).

• 2) Місце, де було знайдено рукопис «Історії Русів»:
Чернігівщина (на північний схід від Києва; рукопис знайдено в 1828 р. у маєтку Гриньових у Стародубському повіті).

• 3) Місто, у якому вийшли у світ перша українська газета, журнал «Украинский вестник», збірка народних пісень і поезій «Український альманах»:
Місто Харків (Слобідська Україна).

• 4) Міста, у яких було засновано в першій половині ХІХ ст. університети:
Місто Харків (Харківський університет, заснований у 1805 році) та місто Київ (Київський університет святого Володимира, заснований у 1834 році).

• Чи згоден / згодна ти із твердженням про те, що наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно-культурного відродження? Свою думку доведи на підставі даних карти.
Так, цілком згоден. Харків на Слобожанщині став головним інтелектуальним центром регіону завдяки відкриттю університету в 1805 році. Тут виникли перші періодичні видання, гуртувалася наукова й літературна інтелігенція, а також з’явилися друком перші твори нової української літератури та фольклорні збірки, що започаткувало культурне піднесення на всіх українських землях.

2. Спираючись на текст параграфа, побудуй та обґрунтуй логічний ланцюжок, що показує, як європейські події / явища, ідеї вплинули на пробудження української національної свідомості.

Логічний ланцюжок:
Французька революція та поширення європейського романтизму ➝ Утвердження ідей про права людини, самоцінність націй і народної мови ➝ Звернення української освіченої еліти до козацького минулого, вивчення фольклору та мови ➝ Поява «Енеїди» Івана Котляревського, перших часописів, граматик і зародження модерного національного руху.

Обґрунтування:
Під впливом Французької революції володарський принцип підданства монарху поступився місцем концепції нації як свідомої спільноти рівноправних людей, об’єднаних мовою та спільною землею. Європейський романтизм навчив бачити в кожному народі унікальну цінність і духовну глибину. Для освіченої української шляхти Лівобережжя та Слобожанщини це стало стимулом звернутися до власного козацького минулого: розпочалося системне збирання фольклору, дослідження історії та розбудова нової літератури живою народною мовою.

3. Проаналізуй схему «Етапи українського національного відродження» в підручнику та текст параграфа. З’ясуй, яку спільну мету мали всі етапи українського національного відродження, а також у чому полягала ключова відмінність у методах кожного наступного етапу порівняно з попереднім. Свою відповідь обґрунтуй прикладами з підручника.

Спільною метою всіх трьох етапів було пробудження національної самосвідомості народу, що втратив власну державність, збереження його культурної самобутності та відновлення його історичних і політичних прав.
Ключова відмінність полягала в поступовому переростанні суто академічного інтересу у відкриту суспільно-політичну боротьбу:

Від фольклорно-етнографічного до культурницького етапу: на першому етапі діяльність обмежувалася збиранням та фіксацією старожитностей вузьким колом учених-інтелектуалів (видання збірок пісень М. Цертелєва й М. Максимовича, граматики О. Павловського, праць Д. Бантиша-Каменського). На культурницькому етапі методи стають активними й суспільними: розгортається широка боротьба за впровадження народної мови в літературу, науку, створення мережі українського театру та шкільництва.
Від культурницького до політичного етапу: якщо на другому етапі діячі зосереджувалися на культурно-просвітницьких завданнях, то на політичному етапі перейшли до методів відкритої боротьби за владу — створення політичних партій, висування програмних вимог самоврядування, автономії, а згодом і побудови власної незалежної держави.

4. На основі перегляду уривків подкасту «Батьки-засновники» про «Історію Русів» дай відповіді на запитання:

• Як у творі «Історія Русів» подано ідеї про першість України та її право на свободу?

Право на свободу автор обґрунтовує природним законом: кожен народ, як і будь-яка жива істота, має право захищати життя, власність і волю. Першість України розкрита через слова гетьмана Івана Мазепи про те, що саме від нас до Москви перейшли влада, першість і сама назва Русі.

• На якій сутності російської імперії наголошував твір? Наведи 1–2 аргументи або цитати, згадані у відео.

Твір підкреслює репресивну та грабіжницьку сутність Російської імперії. Як доказ наведено трагедію знищення Батурина та спустошливі постої імперських військ на Лівобережжі під час війни 1735–1739 років. Економічний визиск підтверджує народна приказка: «Москалики-соколики поїли наші волики, а будете здорові — то поїсте й корови».

• Чому «Історію Русів» уважали небезпечною для влади Російської імперії?
Книга відкрито викривала імперські репресії та доводила право українців на опір і власну свободу. Вона руйнувала офіційний міф імперії, стверджуючи, що прямим спадкоємцем Русі є саме Україна, а не Москва.

• Що нового ти дізнався / дізналася про цей твір після перегляду? Запиши 1–2 факти або думки, які були для тебе невідомими.

Новим стало те, що автор аргументував боротьбу за свободу через концепцію природного права. Також здивувало використання простонародного фольклору в серйозному політичному творі для підсилення емоційності.

• Чи змінилося твоє ставлення до твору після перегляду відео? Поясни чому.

Так, моє ставлення змінилося. Я зрозумів, що це сміливий політичний маніфест, який ще століття тому безкомпромісно відстоював суб’єктність України.

5. Використовуючи текст підручника та додаткові джерела, склади коротку довідку для Вікіпедії про одну з книжок, зображених на фото. У довідці обов’язково зазнач: назву книги та ім’я автора; коли і за яких обставин її було написано та/або видано; стислий зміст книги; чому цей твір важливий для історії, культури та формування української національної ідентичності (додай 1–2 цікавих факти: унікальні обставини створення, заборони, відгуки тощо).

«Енеїда» (Іван Котляревський) — коротка довідка

Назва та автор: поема «Енеїда», Іван Петрович Котляревський (на фото праворуч).
Створення та видання: роботу розпочато близько 1794 року. Перші три частини вийшли друком у 1798 році в Санкт-Петербурзі коштом конотопського поміщика Максима Парпури без відома автора. Повне видання (6 частин) з’явилося у 1842 році.
Стислий зміст: бурлескно-травестійна переробка поеми Вергілія. Античні троянці перетворені на запорозьких козаків, які після падіння Трої шукають нову землю, долають випробування, потрапляють у пекло й рай та перемагають ворогів під проводом Енея.
Значення для культури та ідентичності: це перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою. Його поява 1798 року започаткувала українське національне відродження, спростувала міф про «провінційність» мови та зафіксувала козацький побут, звичаї й ментальність українців.
Цікаві факти:

Котляревський настільки образився на Парпуру за самовільний друк, що в наступній частині «відправив» його прототип у пекло серед тих, хто чуже перекупляв і друкував.
До видання 1798 року додали словничок українських слів із перекладом, що стало однією з перших друкованих фіксацій народної лексики Лівобережжя.

6. Дослідження уривка з «Енеїди» І. Котляревського в оригіналі XVIII ст. та за сучасним правописом:

• Порівняй тексти. Знайди 3‒4 ключові відмінності у написанні літер та слів. Чи змінилося у зв’язку з цими відмінностями звучання або розуміння окремих слів? Наведи приклади.
Основні відмінності полягають у використанні російської дореформеної графіки («ярижки»):

Замість літери «і» вживалися літери «и», «і» або «ѣ».
Звук [и] позначався літерою «ы» (наприклад, «моторный», «куды», «осмаленыхъ»), а голосний [у] в корені слова фіксувався літерою «о» («паробокъ» замість сучасного «парубок»).
Наприкінці слів після твердих приголосних обов’язково ставився твердий знак «ъ» («паробокъ», «козакъ», «давъ»).
Літера «є» записувалася як «е» або передавалася через сполучення йотованих літер.
Звучання слів приголосом збереглося майже без змін, адже Котляревський фонетично відтворював живу полтавську говірку, проте сучасна графіка значно спростила зорове сприйняття, читання та однозначне розуміння тексту.

• Чому, на твою думку, Котляревський використав абетку та деякі правила правопису, поширені в Російській імперії? Напиши 2–3 припущення, ураховуючи історичний контекст.
По-перше, наприкінці XVIII століття українська мова ще не мала власного кодифікованого правопису та спеціального друкарського шрифту. По-друге, усі друкарні Російської імперії були зобов’язані використовувати виключно офіційний гражданський шрифт, затверджений царською цензурою. По-третє, використання загальноімперської графіки робило книгу доступною для читання освіченим дворянством, яке виховувалося на офіційній літературі.

6. Досліди, коли і ким було створено першу граматику української мови. Напиши короткий звіт (5–7 речень) про ключові етапи розвитку українського правопису від ХІХ ст. до сьогодення. Зверни увагу на вплив історичних подій, політики, реформ.
Першу наукову граматику живої розмовної української мови уклав Олексій Павловський у Санкт-Петербурзі в 1818 році під назвою «Грамматика малороссійскаго нарѣчія». У середині ХІХ століття Пантелеймон Куліш розробив фонетичний правопис — «кулішівку», яка лягла в основу сучасної української орфографії. Імперський Емський указ 1876 року заборонив український правопис, зобов’язавши друкувати тексти виключно російською абеткою. У 1928 році під час українізації було затверджено перший соборний стандарт — «харківський правопис» (скрипниківку). Проте вже в 1933 році сталінський режим скасував його й штучно наблизив українську орфографію до російської, репресувавши провідних мовознавців. Чинний правопис 2019 року частково відновив репресовані питомі норми мови та пристосував правила до викликів сучасного слововжитку.

7. Дайте відповіді на запитання за змістом уривка зі спогадів Пантелеймона Куліша про збірку народних пісень Михайла Максимовича:

• Чому фольклор (зокрема українські пісні) мав такий потужний вплив на українську інтелігенцію ХІХ ст.?
Народна пісня зберегла в первозданному вигляді живу розмовну мову, національну естетику та правдиву пам’ять про козацькі часи, коли офіційні літописи вилучалися або переписувалися імперією. Для української інтелігенції пісні стали неспростовним доказом того, що українці є самобутнім народом із глибокою культурою, а не провінційною частиною чужої імперії.

• Яку роль відіграють сучасні українські пісні та мистецтво у формуванні національної свідомості сьогодні?
Сучасна українська музика та мистецтво виконують консолідуючу функцію: вони зміцнюють моральний дух нації, поширюють вживання рідної мови серед молоді та слугують потужним засобом культурної самоідентифікації під час збройної відсічі агресору. Мистецтво робить український спротив зрозумілим та емоційно близьким людям по всьому світу.

• Наведи конкретні приклади, що ілюструють вплив українських пісень на патріотичні почуття та ідентичність сучасних українців.
Стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка навесні 2022 року перетворилася на глобальний гімн опору російській агресії, єднаючи мільйони людей у всьому світі. Перемога пісні «Stefania» гурту «Kalush Orchestra» на конкурсі «Євробачення-2022» утвердила віру українців у перемогу та викликала хвилю національної гордості в суспільстві.

8. Проаналізуйте уривки з праць Сергія Єфремова та Івана Огієнка про «Енеїду» Івана Котляревського та дайте відповіді на запитання:

• Чому вихід «Енеїди» у 1798 р. вважають символічним початком нового етапу в історії українського народу і українського письменства?
Поява «Енеїди» стала переломним моментом, адже це був перший твір, повністю написаний живою народною мовою. Вона довела, що після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини український народ не зник з історичної арени, а відкрив нову епоху — модерного національного відродження.

• Як Котляревський своєю творчістю зламав імперські заборони на українське друковане слово, піднявши народну мову до рівня високого письменства?
Письменник майстерно використав жанр бурлескно-травестійної поеми, перенісши античний сюжет на тогочасні українські реалії. Багатство народної лексики, тонкий гумор і висока поетична майстерність продемонстрували, що народна мова здатна передавати будь-які художні образи, зруйнувавши шовіністичний стереотип про її «мужицький» статус.

• Яке значення мала поява «Енеїди» для формування української національної ідентичності в умовах імперського тиску?
Одягнувши троянців у козацьке вбрання та зображуючи їх носіями лицарських чеснот і волелюбності, поема зберегла історичну пам’ять про Гетьманщину. Твір викликав у читачів глибоке відчуття національної гордості й чітко окреслив духовні та культурні кордони українства від імперського впливу.

9.1. Проаналізуй текст підручника і склади план розповіді на тему: «Новгород-Сіверський гурток в історії України».

Передумови виникнення автономістського руху на Чернігово-Сіверщині у 80–90-х роках XVIII ст.
Соціальний склад і провідні діячі гуртка (Григорій Полетика, Мелхіседек Значко-Яворський, Михайло Миклашевський).
Політичні погляди новгород-сіверців: захист прав українського шляхетства та обстоювання автономії Лівобережжя.
Освітні та наукові ініціативи товариства (проєкти заснування гімназії, університету, збирання літописів і родоводів).
Трактат «Історія Русів» як квінтесенція поглядів новгород-сіверських патріотів.
Історичне значення гуртка для розгортання першого етапу національного відродження.

9.2. Напиши коротку розповідь про діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка у вигляді допису до однієї із соцмереж.

Чи знали ви, що боротьба за відновлення нашої державності відродилася у затишному Новгороді-Сіверському на Чернігівщині?
Наприкінці XVIII століття місцева освічена еліта — нащадки козацьких старшин — відмовилася розчинятися в імперії. Це не було таємне товариство, а патріотичне коло однодумців, які відстоювали автономію Лівобережної України, збирали старовинні грамоти, складали козацькі генеалогії та мріяли відкрити власний університет. Саме з цього кола однодумців народилася легендарна «Історія Русів» — книга, яка нагадала всім українцям про їхню гідність, лицарську козацьку добу та невіддільне право на вільне життя!

9.3. Вислови власну думку, чи може досвід Новгород-Сіверського гуртка бути актуальним сьогодні.

Досвід Новгород-Сіверського гуртка залишається надзвичайно актуальним і в наші дні. Він наочно доводить, що навіть невелика група освічених та відданих інтелектуалів здатна зберегти історичну пам’ять народу в найтемніші часи тотального тиску та русифікації. Сьогодні, коли Росія знову намагається знищити нашу державність та ідентичність, відданість своїй культурі, дослідження правдивої історії та інтелектуальний спротив є так само важливими рубежами нашої оборони.