§ 6. Початок українського національного відродження (Власов)
Прочитайте уривки з «Енеїди» Івана Котляревського та дайте відповіді на запитання:
• 1. Які образи в наведених уривках свідчать, що джерелом твору були реалії козацької доби? З яким настроєм автор згадує про козацьку минувшину? Яку думку втілено в цитованих рядках?
Джерелом твору виступають козацькі реалії: образ «парубка-козака», куріння люльок, пісні про гетьмана Петра Сагайдачного та Запорозьку Січ, згадка про набір у пікінери, назви історичних козацьких полків (Лубенський, Гадяцький, Полтавський), а також військовий одяг і зброя — козацькі шапки та списи.
Автор згадує козацьку добу з теплотою, сумом за втраченим і водночас із гордістю за лицарську звитягу українського війська.
У рядках звучить думка про збереження історичної пам’яті народу та невмирущу славу козацтва часів Гетьманщини.
• 2. Які наслідки мала колоніальна політика Російської імперії для становища української мови та культури?
Царський уряд повністю ліквідував залишки української державної автономії. Російська імперія витіснила українську мову зі школи, друкарень, судочинства та церкви. Українську культуру влада оголосила провінційною та селянською, а мову вважала лише діалектом російської. Чимало талановитих українців мусили служити імперській системі.
• 3. Чому щодо умов, які склалися в Україні на початку ХІХ ст., історики послуговуються поняттям «національне відродження»?
Цим терміном позначають повернення до життя національної свідомості після періоду занепаду та імперського тиску. Українці не змирилися із втратою Гетьманщини. Освічені діячі почали збирати народний фольклор, писати історичні праці та створили літературу живою розмовною мовою, що заклало основу для модерної нації.
1. З якими подіями та історичними діячами пов’язують початок українського національного відродження?
Початок відродження пов’язують із виходом у 1798 році в Петербурзі перших трьох частин поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це був перший художній твір, який автор написав живою народною мовою.
Також витоки відродження пов’язані з діяльністю Новгород-Сіверського гуртка дворян-автономістів у 1780–1790-х роках та таємною місією Василя Капніста до Берліна у квітні 1791 року.
Важливими подіями стали публікації збірок фольклору Миколи Цертелєва (1819) і Михайла Максимовича (1827), чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії» (1822) та «Граматика малоросійського наріччя» Олексія Павловського (1818).
Чому початковою датою українського національного відродження вважають вихід друком 1798 р. перших трьох частин «Енеїди»? Почніть укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», вибравши основні події та дати, пов’язані з суспільно-культурним життям на теренах України, що перебували під владою Російської імперії (частину таблиці, присвячену подіям на західноукраїнських землях, заповнюватимете на уроках наступної теми).
• Чому початковою датою вважають вихід друком «Енеїди» 1798 року?
Твір Івана Котляревського вперше ввів у літературу живу народну українську мову замість застарілої книжної. Поема показала багатий побут, традиції та характер українців, повернула інтерес до героїчної козацької доби і стала першою ластівкою культурного пробудження.
• Синхронізована таблиця «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»:
| Українські землі у складі Російської імперії | Українські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії |
|---|---|
| 80–90-ті рр. XVIII ст. — діяльність Новгород-Сіверського гуртка дворян-автономістів | (матеріал наступної теми) |
| Квітень 1791 р. — таємна поїздка Василя Капніста до Берліна | (матеріал наступної теми) |
| 1798 р. — вихід друком у Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського | (матеріал наступної теми) |
| 1805 р. — відкриття Харківського університету за ініціативи Василя Каразіна | (матеріал наступної теми) |
| 1816–1819 рр. — видання у Харкові першого щомісячника «Український вісник» | (матеріал наступної теми) |
| 1818 р. — вихід «Граматики малоросійського наріччя» Олексія Павловського; публікація байки «Пан та Собака» Петра Гулака-Артемовського | (матеріал наступної теми) |
| 1819 р. — публікація збірки Миколи Цертелєва «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень» | (матеріал наступної теми) |
| 1822 р. — видання «Історії Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського у чотирьох томах | (матеріал наступної теми) |
| 1827 р. — вихід збірки народних пісень «Малоросійські пісні» Михайла Максимовича | (матеріал наступної теми) |
| Кінець 1820-х – середина 1830-х рр. — діяльність гуртка харківських романтиків | (матеріал наступної теми) |
| 1833–1838 рр. — вихід випусків збірника «Запорозька старина» Ізмаїла Срезневського | (матеріал наступної теми) |
На підставі фактів, викладених у замітці, дайте відповіді на запитання:
• Історія створення й опублікування «Енеїди» І. Котляревського, сюжет твору, новаторство автора:
Іван Котляревський почав писати поему близько 1794 року і тривалий час поширював її лише в рукописних копіях. Конотопський шляхтич Максим Парпура отримав один зі списків і власним коштом надрукував перші три частини твору в 1798 році в Петербурзі без відома автора. У 1808 році вийшло друге видання, а в 1809 році автор випустив власне доповнене видання з чотирьох частин. Над п’ятою та шостою частинами поет працював понад двадцять років.
Сюжет запозичено з однойменної поеми Вергілія про втечу троянців після падіння Трої та їхні пошуки нової батьківщини.
Новаторство полягало в тому, що автор переніс античні події на українські землі. Він одягнув троянців у стрій козаків, наділив їх національним гумором і втілив пам’ять про Гетьманщину та Запорозьку Січ. Поема перетворилася на енциклопедію народної культури.
• Обґрунтуйте твердження І. Франка про те, що від І. Котляревського українська література «приймає характер новочасної… стає чим раз ближче реального життя…»:
Твердження Івана Франка пояснюється тим, що Котляревський відмовився від застарілих релігійних тем та штучної книжної мови. Він увів у літературу реальне повсякденне життя українського народу, народний гумор, яскраві звичаї та розмовну мову людей.
• Поясніть, як ви розумієте поняття «нова українська література»:
Нова українська література — це світська художня література, яку автори створюють народною розмовною українською мовою на основі реалістичних сюжетів із народного життя.
• Чому І. Котляревського вважають зачинателем сучасної української літературної мови?
Він перший написав великий поетичний твір живою народною полтавською говіркою. Поет показав її лексичне багатство, мелодійність та художню виразність, що відкрило шлях до формування єдиних літературних норм.
• Чому для початкового етапу національного відродження питання мови і твореної нею літератури мали пріоритетне значення?
Рідна мова була головним доказом самобутності народу та його окремішності від росіян. Твори народною мовою допомагали зберегти національну пам’ять, рятували культуру від асиміляції та об’єднували різні суспільні стани.
Подискутуйте з приводу міркувань українського громадського діяча, політика кінця XIX – першої третини XX ст., дослідника української літератури Сергія Єфремова, викладених у наведеному уривкові:
• У чому літературознавець убачав епохальне значення «Енеїди»?
Сергій Єфремов бачив значення «Енеїди» в тому, що вона стала поворотною точкою в історії народу. Вона підсумувала минулу епоху козацької Гетьманщини та стала міцним зерном для розгортання всього модерного національного руху.
• На підставі яких ідей, що так виразно простежуються в поемі, він робить висновок про утвердження в українській літературі нових цінностей? Які ці цінності?
Вчений помітив у творі ідеї глибокого демократизму, людяності та щирого захисту прав простої людини і всього народу. Цими новими цінностями стали гуманізм, свобода, вірність рідній землі та повага до народної мови.
• У чому їх важливість для національного відродження?
Ці цінності допомогли українцям подолати почуття меншовартості перед імперією. Вони пробудили національну гідність і перетворили звичайне захоплення фольклором на свідому боротьбу за права та свободу народу.
2. Чому Харків називають колискою національного відродження Наддніпрянської України?
На початку XIX століття Харків став головним освітнім та інтелектуальним центром Лівобережжя. У 1805 році зусиллями просвітника Василя Каразіна та коштом місцевої громади тут відкрили перший у підросійській Україні університет.
Заклад зібрав талановитих викладачів і студентів. У місті виходили перші часописи «Український вісник» (1816–1819) та «Український журнал». У харківській пресі вперше вжили назву «українець» замість офіційного «малорос». Пізніше тут активно діяв гурток харківських романтиків на чолі з професором Ізмаїлом Срезневським.
ПОМІРКУЙТЕ
На підставі яких фактів Харків називають колискою національного відродження? Продовжте укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
• Факти, на підставі яких Харків називають колискою національного відродження:
Харків отримав таку назву завдяки конкретним подіям:
- Заснування у 1805 році Харківського університету з ініціативи Василя Каразіна.
- Поява першої україномовної віршованої байки Петра Гулака-Артемовського «Пан та Собака» у 1818 році.
- Випуск перших періодичних часописів «Український вісник» та «Український журнал».
- Перше публічне вживання етноніма «українець» на шпальтах місцевих видань.
- Діяльність гуртка харківських романтиків та видання Ізмаїлом Срезневським фольклорного збірника «Запорозька старина» у 1833–1838 роках.
• Продовження синхронізованої таблиці (події Наддніпрянщини):
| Українські землі у складі Російської імперії | Українські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії |
|---|---|
| 1805 р. — заснування Харківського університету | (матеріал наступної теми) |
| 1816–1819 рр. — видання часопису «Український вісник» | (матеріал наступної теми) |
| 1818 р. — друк першої байки живою мовою «Пан та Собака» | (матеріал наступної теми) |
| Кінець 1820-х – середина 1830-х рр. — об’єднання студентів у гурток харківських романтиків | (матеріал наступної теми) |
| 1833–1838 рр. — вихід 6 випусків збірника «Запорозька старина» | (матеріал наступної теми) |
Прочитайте уривок із автобіографії Миколи Костомарова і дайте відповіді на запитання:
• 1. Як автор розповіді ставиться до І. Срезневського? Чим він захоплював сучасників?
Микола Костомаров ставиться до Ізмаїла Срезневського із щирим захопленням, повагою і теплотою. Срезневський вражав сучасників глибокою ерудицією, гострим розумом, палкою відданістю науці та щирою любов’ю до слов’янської спадщини й українського народу. Дім ученого став осередком щирих розмов і наукових пошуків молоді.
• 2. Як в уривкові документа відображено особливості епохи? Чим зумовлено вживання назви «малоросійська народність»? Чому, як свідчить М. Костомаров, у ті часи було дуже мало творів української літератури? Як діячі епохи намагалися змінити цю обставину?
Уривок показує хвилю романтичного захоплення історією, народними піснями та козацькою спадщиною серед університетської молоді 1830-х років.
Слова «малоросійська народність» були наслідком офіційної імперської політики. Російська влада не визнавала українців самостійним народом і вживала офіційну назву «малороси».
Творів новою мовою бракувало, бо тоді панував стереотип про її непридатність для високої науки та поезії. Також діяли суворі цензурні обмеження. Діячі культури змінювали це власними силами: збирали козацькі пісні й думи, вивчали пам’ятки минулого, писали оригінальні вірші та байки і видавали збірки народної творчості.
ДОСЛІДІТЬ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/WrGcNTi1 або кодом, перегляньте уривок відеозапису передачі з циклу «Батьки-засновники» (Українське радіо, ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко, гість — літературознавець Ростислав Семків), присвяченої «Енеїді» І. Котляревського, та дайте відповіді на запитання:
• Наведіть кілька аргументів, якими могли керуватися автори, обираючи цю тему для розмови:
- Котляревський здійснив справжній мовний переворот, подібний до того, що зробив Данте Аліг’єрі в Італії (перейшовши з мертвої латини на народну італійську). Поет «одним рішучим жестом» увів багату народну мову Полтавщини та Слобожанщини у велику літературу й викликав ефект «вау!» у сучасників.
- Уже до першого видання 1798 року в Петербурзі було додано словник на 1500 питомих українських слів із перекладом, що наочно демонструвало самобутність української мови та її відмінність від російської.
- Після ліквідації козацького устрою відверто патріотичний твір російська цензура неодмінно заборонила б. Котляревський геніально одягнув троянців у козацькі строї та жупани, а форму бурлеску й травестії використав як легальне прикриття для возвеличення духу Запорозької Січі.
• Поділіться в загальному колі фактами, які вас зацікавили найбільше. Чи виникло у вас бажання прочитати славетну поему?
Найбільше зацікавило те, що Котляревський почав писати поему зовсім молодим — у 20-річному віці, навчаючись у семінарії, де за дотепні вірші дістав прізвисько «рифмач». Також вражає історія з ілюстраціями Анатолія Базилевича до ювілейного видання 1968 року: радянська цензура пропустила безпрецедентну для того часу кількість оголених фігур козаків і богів лише тому, що сцени формально зображували «пекло», що інтерпретували як «атеїстичну сатиру». Бажання прочитати твір безумовно є — це динамічний, сповнений народної енергії та живого гумору шедевр.
• Чому запрошений до розмови літературознавець, розповідаючи про історію створення поеми, вдається до аналогій із сучасними мистецькими явищами?
Літературознавець Ростислав Семків порівнює «Енеїду» з популярними нині «фанфіками» (fanfiction) за мотивами культових франшиз — таких як «Гаррі Поттер» або «Гра престолів».
Він пояснює це так:
- За часів Котляревського класична латинська «Енеїда» Вергілія була обов’язковим шкільним каноном у гімназіях та семінаріях (як сьогодні кожен підліток знає всесвіт «Гаррі Поттера»). Але академічне зубріння латини навіювало нудьгу.
- Створення пародійного переспіву (травестії) працювало за принципом сучасного фанфіка: фанати беруть відомих героїв і переписують сюжет під свої реалії, жартують та змінюють фінал.
- Завдяки такій аналогії дослідник показує, що для читачів кінця XVIII століття поема Котляревського була не «застиглим музейним пам’ятником», а актуальним, вірусним молодіжним мемом, який говорив із аудиторією сучасною зрозумілою мовою.
• Складіть невеликий текст, який спонукатиме ваших однолітків до знайомства з першим твором української класичної літератури:
«Енеїда» Івана Котляревського — це справжній літературний блокбастер і найвеселіша козацька класика. Тут олімпійські боги сваряться й бенкетують, як козацька старшина, а троянці на чолі з парубком Енеєм долають морські бурі, б’ються за правду і не втрачають почуття гумору навіть у пеклі. Це твір, з якого почалася сучасна українська мова, сповнений соковитого полтавського гумору та колоритних описів. Розгорніть «Енеїду» — і ви побачите, наскільки драйвовою, сміливою та актуальною може бути класика!
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Узагальніть матеріали параграфа в дискусії з приводу міркувань сучасного історика Я. Грицака: «Романтичні погляди на народну творчість відкривали нові перспективи для національного розвитку. “Приспані” і “змертвілі” нації треба було “пробуджувати” і “відроджувати” (хоча насправді перші національні будителі-романтики не так відроджували “старі”, як будували цілком “нові” нації)»:
• Поясніть, спираючись на історичні факти, образну основу поняття «національне відродження»:
Образна основа будується на метафорі пробудження після міцного сну. Після знищення залишків козацької автономії в кінці XVIII століття українська старшина отримувала російське дворянство і переходила на імперські звичаї. Здавалося, що українська нація згасає. Але діячі культури почали записувати народні пісні, звичаї, склали першу граматику та видали поему Котляревського. Це пробудило почуття гідності та власної самобутності.
• Поділіться припущеннями, що мав на увазі вчений, наголошуючи, що «будителі-романтики не так відроджували “старі”, як будували цілком “нові” нації»:
Ярослав Грицак мав на увазі, що стара українська нація за доби Гетьманщини трималася на козацькому стані та його привілеях. Відновити такий устрій у XIX столітті вже було неможливо. Романтики почали спиратися не на привілеї шляхти, а на розмовну мову і культуру селян. Вони об’єднали всі верстви населення в єдину модерну націю за мовною та культурною ознакою.
1. Укладіть перелік понять за змістом параграфа, усно витлумачте їх.
Головні поняття параграфа:
- Національне відродження — процес пробудження національної свідомості народу, що виявляється у розвитку його мови, вивченні минулого та прагненні до самовизначення.
- Дворяни-автономісти — українські шляхтичі Лівобережжя, нащадки козацької старшини, які прагнули відновити самоврядування України в межах імперії.
- Фольклористика — наука, що записує та досліджує усну народну творчість: пісні, казки, приказки і думи.
- Романтизм — мистецький напрям кінця XVIII — першої половини XIX століття, який возвеличував народні традиції, мову й героїчну козацьку історію.
- Нова українська література — художня література, написана розмовною українською мовою на основі світських і народних сюжетів.
2. У чому історичне значення виходу друком перших частин «Енеїди» І. Котляревського?
Твір започаткував сучасну українську літературну мову та нову літературу. Поема довела, що мова простого народу придатна для написання великих художніх творів. Вона зміцнила національну гідність і пробудила пам’ять про козацьку добу.
3. Хто з історичних діячів доби сприяв розгортанню першого етапу національного відродження на українських землях під владою Російської імперії? Стисло визначте внесок кожного.
Внесок історичних діячів доби:
- Іван Котляревський — написав «Енеїду», створив фундамент сучасної української літературної мови.
- Василь Капніст — учасник Новгород-Сіверського гуртка, який у 1791 році здійснив таємну подорож до Пруссії заради відновлення козацької автономії.
- Максим Парпура — шляхтич-меценат, який власним коштом видав перші три частини «Енеїди» у 1798 році.
- Василь Каразін — домігся відкриття Харківського університету в 1805 році, що став центром культури й науки.
- Олексій Павловський — створив першу працю з опису фонетики й граматики народної мови («Граматика малоросійського наріччя», 1818).
- Микола Цертелєв — опублікував першу збірку козацьких дум і народних пісень (1819).
- Михайло Максимович — видатний учений, який видав три фундаментальні збірки українських пісень.
- Дмитро Бантиш-Каменський — написав першу узагальнювальну працю «Історія Малої Росії» (1822).
- Ізмаїл Срезневський — очолював гурток харківських романтиків і видав збірники «Запорозька старина».