6. Віденський конгрес та його рішення

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте зміст Вестфальського миру. Назвіть його основні положення.

Вестфальський мир 1648 року завершив Тридцятилітню війну в Європі. Він заклав основи сучасної системи міжнародних відносин, де суверенні держави визнавалися рівноправними суб’єктами політики незалежно від панівної релігії.

Основні положення миру:

• Визнання рівноправності католицьких і протестантських (лютеранських і кальвіністських) держав.
• Закріплення політичної роздробленості Священної Римської імперії через надання німецьким князям права укладати зовнішні союзи.
• Офіційне визнання незалежності Швейцарського Союзу та Республіки Об’єднаних провінцій (Нідерландів).
• Перехід земель Ельзасу та частини Лотарингії до Франції, а Західної Померанії — до Швеції.

Яких територіальних змін зазнала Європа протягом другої половини XVII–XVIII століть?

У цей період значно зросли території трьох великих монархій: Австрії, Пруссії та Російської імперії. Унаслідок трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 роки) ця держава повністю зникла з карти Європи, а її землі поділили між собою Росія, Австрія та Пруссія. Російська імперія завоювала узбережжя Балтійського й Чорного морів та анексувала Кримське ханство (1783 рік). Австрія розширила кордони на Балканах, а Пруссія закріпила за собою Сілезію.

1. ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

• Опишіть, що ви бачите на карикатурі (персонажі, об’єкти, їхні дії).

На карикатурі «Політичний баланс» (1815 рік) зображено великі підвісні терези. На лівій шальці вагів стоїть представник Великої Британії (герцог Веллінгтон), який висипає золоті монети та кладе важкі мішки з грошима з великої скарбниці. На правій шальці сидять і стоять континентальні монархи: російський цар Олександр I, австрійський імператор Франц I, прусський король Фрідріх Вільгельм III та французький король Людовік XVIII. Британське золото переважує всіх монархів разом узятих.

• Кого, на вашу думку, символізують зображені фігури?

Фігури символізують лідерів держав антинаполеонівської коаліції. Постать біля скарбниці уособлює Велику Британію, яка фінансувала війни проти Наполеона і диктувала умови миру. Інші монархи символізують провідні держави континенту (Росію, Австрію, Пруссію та відновлену монархію Франції), чий політичний вплив значною мірою залежав від англійських субсидій і взаємних компромісів.

• Які предмети зображені біля фігур? Що вони можуть символізувати?

Біля фігур зображено терези, відкриту скриню з гербом Британії, мішки з золотом та документи. Терези символізують європейську рівновагу сил («баланс сил»). Золото й скриня уособлюють британську фінансову могутність як головний важіль у встановленні цього балансу, а папери символізують міжнародні договори та переділ територій.

• Придумайте власний заголовок до цієї карикатури, який відображав би її зміст.

«Британське золото на шальках європейської рівноваги».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою таблиці нанесіть на контурну карту Європи основні територіальні зміни.

Під час роботи з контурною картою Європи виконайте такі дії:

1. Франція: обведіть кордони держави станом на 1792 рік (територія зменшилася до початку революційних завоювань).
2. Нідерландське королівство: позначте спільним кольором об’єднані території Північних Нідерландів (Голландії) та Південних (колишніх Австрійських Нідерландів — сучасної Бельгії).
3. Австрійська імперія: виділіть території Північної Італії (Ломбардію і Венецію), Далмацію, Тіроль, а також Західну Україну (Галичину разом із поверненою Тернопільщиною).
4. Королівство Пруссія: зафарбуйте землі північної частини Саксонії, Рейнську область, Вестфалію, Померанію та польську Познань.
5. Російська імперія: позначте приєднання більшої частини Герцогства Варшавського (створене Королівство Польське), а також підтвердження володіння Фінляндією та Бессарабією.
6. Велика Британія: позначте під контролем британської корони середземноморський острів Мальта та архіпелаг Іонічних островів біля узбережжя Греції.
7. Німецький союз: обведіть зовнішню межу конфедерації з 34 німецьких держав та 4 вільних міст на чолі з Австрією.
8. Швейцарська конфедерація: позначте територію 19 кантонів і зробіть напис «вічний нейтралітет».
9. Королівство Швеція: позначте приєднання Норвегії, яку відібрали у Данії.

ПОМІРКУЙМО!

• Яка країна зазнала найбільших територіальних втрат за підсумками Віденського конгресу?

Найбільших територіальних втрат зазнала Франція. Вона втратила всі землі, завойовані Наполеоном Бонапартом у Центральній і Південній Європі, та повернулася до кордонів 1792 року.

• Які нові державні утворення отримали міжнародне визнання в результаті конгресу?

Міжнародне визнання отримали Об’єднане королівство Нідерландів, Німецький союз, нейтральна Швейцарська конфедерація, а також відновлене Сардинське королівство (П’ємонт) та Королівство Польське в особистій унії з Росією.

Які країни отримали значні територіальні прирости? (інша версія підручника)

Найбільші територіальні прирости здобули держави-переможниці: Росія (приєднала більшу частину Польщі, закріпила Фінляндію і Бессарабію), Пруссія (приєднала Рейнську область, Вестфалію, частину Саксонії та Познань), Австрія (отримала Ломбардію, Венецію, Далмацію і повернула Тернопільщину) та Велика Британія (закріпила за собою стратегічні острови Мальта, Цейлон, Капську колонію).

На якій території Європи відбулися найбільші зміни у кількості та статусі держав? (інша версія підручника)

Найбільші зміни відбулися на німецьких землях. Замість розпущеної Священної Римської імперії з кількох сотень дрібних володінь створили Німецький союз, до якого увійшли лише 34 держави та 4 вільні міста.

ПОМІРКУЙМО!

• Що спонукало союзників поставити перед Францією нові вимоги?

Причиною стало повернення Наполеона до влади під час «Ста днів» навесні 1815 року та його спроба реваншу. Держави-переможниці зрозуміли, що французьке суспільство підтримує ідеї революції та наполеонівські завоювання, тому вирішили послабити країну військово й фінансово.

• Чи справедливі вони, на вашу думку?

Вимоги союзників були виправданими для безпеки сусідніх держав і відшкодування воєнних руйнувань. Водночас накладення 700 мільйонів франків репарацій та 5-річна окупація лягли важким тягарем на французьких селян і міщан, які прагнули мирного життя.

2. ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС І УКРАЇНА

Як змінився статус заселених українцями земель у кінці XVIII століття?

Наприкінці XVIII століття Російська імперія остаточно ліквідувала автономію Гетьманщини та знищила Запорозьку Січ. Унаслідок поділів Речі Посполитої Правобережна Україна відійшла до Росії, а Східна Галичина й Буковина потрапили під владу Габсбурзької монархії (Австрії). Українські землі втратили ознаки самоврядування і були перетворені на звичайні провінції двох імперій.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (Заключний генеральний акт Віденського конгресу, 9 червня 1815 р.)

ПОМІРКУЙМО!

При третьому поділі Речі Посполитої країни домовилися не використовувати титул короля Польщі. Поміркуйте, що змусило авторів акта ухвалити таке рішення.

Російський імператор Олександр I прагнув приєднати основні етнічні польські землі та заспокоїти польську шляхту після наполеонівських воєн. Він утворив автономне Королівство Польське і прийняв титул польського короля, щоб легітимізувати свою владу над поляками та створити видимість збереження їхніх національних традицій.

ПОМІРКУЙМО!

• Як ви вважаєте, чому великі держави на Віденському конгресі ігнорували права поневолених народів, зокрема українців?

Монархи великих держав дбали лише про збереження власних династій, баланс сил між імперіями та вигідні територіальні компенсації. Вони вважали кордони й підданих власною власністю і не визнавали за народами права на самостійне національне життя.

• Чим схожа ситуація на українських землях після Віденського конгресу на ситуацію із землями Польщі?

Спільним було те, що обидва народи залишилися розділеними між великими імперіями без суверенної держави. Проте поляки отримали власну автономну конституційну одиницю у формі Королівства Польського, тоді як українські землі взагалі не мали автономії і розглядалися імперськими урядами виключно як звичайні губернії та краї.

• До яких наслідків могли привести рішення ігнорувати прагнення частини народів Європи до створення власних держав?

Ігнорування національних прав викликало потужний опір, який згодом вилився у польські повстання, національно-визвольні рухи в Італії, Німеччині, Угорщині та Україні, а також спричинив загальноєвропейські революції 1848–1849 років («Весну народів»).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

• У чому полягає трагізм долі Андрія Розумовського?

Трагізм полягає в тому, що Розумовський витратив колосальні власні кошти на представницьке дипломатичне життя і просування інтересів імперії у Відні, але після страшної пожежі 1814 року втратив унікальні мистецькі шедеври і палац. Імператор залишив його без належної державної допомоги, тому видатний діяч завершив своє життя у великих боргах і скруті.

• За допомогою додаткових джерел інформації складіть його історичний портрет.

Андрій Кирилович Розумовський народився 1752 року в родині останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського та здобув чудову європейську освіту в Страсбурзькому університеті. Завдяки високому походженню й дипломатичному таланту він швидко став впливовим політиком і тонким поціновувачем мистецтва.

Розумовський вирізнявся шляхетністю, гострим розумом і вмінням переконувати людей, за що віденське вище товариство називало його «ерцгерцогом Андреасом». Його слабкістю була надмірна марнотратність заради підтримки пишного стилю життя.

Головною справою життя Розумовського стала дипломатична служба. Понад двадцять років він був послом у Відні, організовував антинаполеонівські коаліції та представляв Російську імперію на Віденському конгресі 1814–1815 років. Його підтримувала імперська аристократія, а головними опонентами виступали прихильники Наполеона. Одночасно він був щедрим меценатом Людвіга ван Бетховена, який присвятив йому свої уславлені струнні квартети. Наслідком його діяльності стало зміцнення позицій антифранцузьких сил та розвиток музичної культури Європи.

Діяльність Андрія Розумовського викликає повагу до його блискучого дипломатичного таланту й меценатства. Проте сумно усвідомлювати, що син українського гетьмана віддав усі свої сили та кошти розбудові чужої Російської імперії, а не відродженню власної батьківщини.

3. СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ ЯК ГАРАНТ ВІДЕНСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ

З якою метою утворюються міждержавні союзи? Наведіть приклади міждержавних союзів в історії та сьогоденні.

Міждержавні союзи створюються для захисту кордонів, забезпечення колективної безпеки, спільного захисту від ворогів та координації торгівлі й економіки.

В історії яскравими прикладами були Священний союз, Антанта і Троїстий союз. У сьогоденні провідну роль відіграють Північноатлантичний альянс (НАТО) для колективної оборони, Європейський Союз (ЄС) для політичної та економічної інтеграції, а також Організація Об’єднаних Націй (ООН) для підтримання всесвітнього миру.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (Акт Священного союзу, 26 вересня 1815 р.)

ПОМІРКУЙМО!

Чому Священний союз, який декларував християнські цінності, став противником народних рухів за свободу й незалежність?

Монархи тлумачили християнські цінності як безумовну покору підданих законному монарху, якого нібито поставив правити сам Бог. Будь-які прагнення народів до свободи, республіки чи конституції імператори оголошували богопротивним бунтом, тому вважали своїм християнським обов’язком придушувати революції за допомогою військ.

ПОМІРКУЙМО!

• Чи можна стверджувати, що Священний союз був приречений на занепад? Свою думку обґрунтуйте.

Так, Священний союз був приречений на неминучий занепад. Він намагався силою заморозити старий феодальний порядок у той час, коли в Європі бурхливо розвивалися промисловість, ринкові відносини та національна самосвідомість народів. Крім того, між самими учасниками (Австрією, Росією та Британією) спалахнули глибокі суперечки щодо контролю над Балканами та колоніями.

• Розгляньте карикатуру на попередній сторінці. Визначте ставлення автора до учасників події.

На карикатурі 1822 року («Веронський конгрес») автор сатирично зображує європейських монархів, дипломатів і клерикалів, які зібралися навколо столу переговорів для змови проти європейських народів. Над учасниками ширяють алегоричні крилаті істоти та чудовиська, що уособлюють війну, цензуру й деспотизм, а самі правителі ділять сфери впливу та готують збройну інтервенцію в Іспанію. Автор ставиться до монархів Священного союзу вкрай критично та з неприхованим презирством, викриваючи їхнє лицемірство: за ширмою «християнського братерства» вони душили права й прагнення народів до свободи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Назвіть головні рішення Віденського конгресу.

• Повернення Франції до кордонів 1792 року та виплата нею 700 мільйонів франків репарацій.
• Відновлення на тронах законних донаполеонівських династій у Франції, Іспанії та державах Італії.
• Створення Німецького союзу під головуванням Австрії замість Священної Римської імперії.
• Об’єднання Нідерландів і колишніх Австрійських Нідерландів (Бельгії) в єдине Нідерландське королівство.
• Передача Російській імперії більшої частини польських земель у формі Королівства Польського.
• Розширення володінь Пруссії (Рейнська область, Вестфалія) та Австрії (Ломбардія, Венеція, Далмація).
• Закріплення за Швейцарією статусу вічного нейтралітету.
• Збереження за Великою Британією захоплених стратегічних колоній і морських баз (Мальта, Цейлон, Капська колонія).

2. Дайте визначення поняттю «принцип легітимізму». Яка його роль у Віденській міжнародній системі?

Принцип легітимізму — це політичний принцип відновлення влади законних династій і порядків, ліквідованих унаслідок революцій та наполеонівських воєн.

У Віденській міжнародній системі цей принцип став головним юридичним інструментом монархів. Він дозволив відновити Бурбонів у Франції й Іспанії, повернути монархічні режими в італійські держави та оголосити будь-які революційні рухи незаконними й небезпечними для миру.

3. Яке значення Священного союзу?

Священний союз став першим прикладом колективного органу великих європейських держав для узгодження зовнішньої політики та запобігання великим війнам на континенті. Водночас він виконував роль карального інструменту консервативної реакції, який силою зброї душив визвольні та революційні рухи європейських народів упродовж кількох десятиліть.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

1. Чи можна вважати Віденський конгрес справедливим?

Віденський конгрес не можна вважати справедливим. Його учасники захищали виключно інтереси імператорів і королів. Кордони держав перекроювали без урахування волі, мови та історії народів. Поляки, українці, італійці, німці, норвежці та бельгійці стали розмінною монетою у геополітичних торгах чотирьох імперій.

2. Уявіть, що українські землі були представлені окремою делегацією на Віденському конгресі. Які питання, на вашу думку, могли бути порушені?

Українська делегація порушила б питання про відновлення державності та возз’єднання всіх українських земель в одній незалежній державі. Делегати вимагали б ліквідації російсько-австрійського кордону по Збручу, відновлення автономії Гетьманщини, захисту прав православної та греко-католицької церков, а також скасування кріпацтва для селян.

3. Поясніть явище плинності систем міжнародних відносин в історії людства.

Будь-яка система міжнародних відносин віддзеркалює баланс сил, що виник після конкретної великої війни. З плином часу одні держави посилюються економічно, інші слабшають, змінюється рівень техніки та свідомість людей. Старі договори перестають влаштовувати нові сили, тому баланс руйнується і формується нова система відносин.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

1. Уявіть, що ви берете інтерв’ю в учасника Віденського конгресу з однієї з країн. Складіть 3–5 запитань до нього щодо змін, які торкнулися його держави, і запишіть можливі відповіді, використовуючи інформацію з таблиці на с. 37.

Інтерв’ю з австрійським дипломатом:

— Ваша Світлосте, які землі отримала Австрійська імперія за рішенням конгресу?
— Ми значно посилили вплив у Середземномор’ї та на півдні. Наша імперія відновила владу над багатою Північною Італією — Ломбардією та Венецією, повернула собі Тіроль і Далмацію, а також повернула Тернопільський край.

— Чому Австрія погодилася віддати свої колишні володіння у Нідерландах?
— Ми усвідомлено обміняли віддалені й неспокійні Бельгійські землі на сусідні італійські провінції та Далмацію. Це дозволило нам створити суцільну територію та надійно контролювати Адріатичне море.

— Чи задоволена Австрія новим устроєм німецьких земель?
— Так, утворення Німецького союзу закріпило лідерство нашого імператора у Центральній Європі та водночас завадило Пруссії надмірно посилити свій одноосібний вплив.

— Яка головна мета Австрії у новоствореній Віденській системі?
— Наша мета — зберегти спокій, придушити будь-які революційні заколоти та забезпечити непорушність кордонів і законної влади європейських монархів.

2. Розробіть колективний мініпроєкт: створіть «Альтернативну карту Європи після 1815 р.», у якій би було враховано права на самовизначення народів. Поясніть особливості змін та їхні можливі наслідки.

Проєкт: Справедлива Європа народів (1815 рік)

Особливості кордонів на альтернативній карті:

• Об’єднана Україна: створення соборної української держави в етнічних межах від Сяну й Карпат до Дону й Кубані, де возз’єднані Галичина, Волинь, Правобережжя, Лівобережжя та Південь.
• Незалежна Польща: повне відновлення польської національної держави у межах етнічних польських земель із виходом до Балтійського моря.
• Єдина Італія: ліквідація дрібних герцогств і австрійського панування та проголошення єдиної Італійської республіки чи конституційного королівства.
• Німецька держава: створення об’єднаної федеративної Німеччини замість штучного союзу 38 дрібних князівств.
• Розпад імперій: позбавлення Російської та Габсбурзької імперій панування над пригнобленими народами Східної Європи.

Можливі наслідки:

• Усунення причин для кровопролитних національно-визвольних повстань і революцій середини XIX століття.
• Швидкий розвиток освіти, культури та економіки завдяки відсутності колоніального тиску імперій.
• Зникнення конфліктів за імперський поділ світу, що могло зберегти мир у Європі та запобігти великим світовим війнам XX століття.