58. Колоніальна експансія

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, що таке «колонії» і «метрополії». Коли і як утворилися колоніальні імперії? У чому їх відмінність від континентальних імперій?

Колонія — це залежна країна або територія, позбавлена політичної й економічної самостійності, якою управляє метрополія. Метрополія — це держава, що володіє колоніями та використовує їхні ресурси.

Колоніальні імперії почали формуватися наприкінці XV — на початку XVI століття внаслідок Великих географічних відкриттів, коли Португалія та Іспанія за допомогою флоту захоплювали заморські землі. Головна відмінність колоніальних імперій від континентальних (як-от Австро-Угорщина чи Росія) полягає в тому, що їхні володіння були розкидані по різних континентах і відділені від метрополії океанами, тоді як континентальні імперії розширювалися за рахунок сусідніх суходільних земель.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 121)

Розгляньте карту Хуана де ла Коса (1500 р.). Новий Світ зображений зліва зеленим, а Старий Світ — білим. Як карта відображає ідею поділу світу між Іспанією та Португалією (Тордесільяський мир)?

Карта Хуана де ла Коса чітко розмежовує два простори. Зеленим кольором на заході виділено нещодавно відкриті землі Америки (Новий Світ), що відходили у сферу впливу Іспанії, а праворуч світлими тонами зображено Європу та Африку зі шляхами до Індії (Старий Світ), де монополію за Тордесільяським договором зберігала Португалія.

Які наслідки підписання Тордесільяського миру та відкриттів Нового Світу для подальшої колоніальної експансії Європи?

Договір запобіг прямій війні між Іспанією та Португалією, закріпивши за ними монополію на пограбування колоній. Проте інші європейські держави (Англія, Франція, Нідерланди) не визнали цього папського поділу й проголосили принцип свободи морів. Це спричинило запеклу кількавікову морську боротьбу, каперство та подальші війни за переділ заморських територій.

Намалюйте власну схему «Старий Світ і Новий Світ», показавши можливі маршрути мореплавців і зони впливу Іспанії та Португалії.

Наведена схема показує розмежування сфер експансії: усе, що на захід від демаркаційної лінії, колонізували іспанці через Атлантику, а землі на схід опановували португальці вздовж африканського узбережжя та в басейні Індійського океану.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (с. 122)

Які деталі на картині Чарльза Белла «Прибуття Яна ван Рібека» показують взаємодію європейців із місцевим населенням?

На картині видно європейців зі зброєю та офіційним прапором Об’єднаної Ост-Індської компанії, які демонструють намір закріпитися на березі. Місцеві жителі (кой-коїн) стоять перед прибулими з жестами здивування й перестороги. На передньому плані видно спробу встановлення контакту через обмін подарунками або товарами, де колонізатори пропонують європейські дрібнички в обмін на худобу та харчі.

Складіть короткий діалог між ван Рібеком і місцевим вождем, який би міг відбутися під час зустрічі.

Ян ван Рібек: «Мир вашим землям. Ми прибули з далекої Європи під прапором компанії. Нам потрібні прісна вода, м’ясо та зелень для наших матросів, а натомість ми дамо вам залізо, тканини та тютюн».

Місцевий вождь: «Вітаємо вас, подорожні. Ми готові дати биків та вівці в обмін на міцні ножі та мідь. Але пам’ятайте, що ці пасовища годують наші стада вже багато поколінь, і вони не продаються».

Обговоріть, які економічні та політичні наслідки мала діяльність Ост-Індських компаній для місцевого населення.

Політично корінні народи втратили свою незалежність: їхні володарі ставали маріонетками компаній або знищувалися, а традиційні державні утворення руйнувалися. В економічному плані колоніальні монополії відбирали землю, обкладали населення непосильними поборами, винищували ремесла через завезення фабричних товарів і вивозили всі цінні ресурси (прянощі, золото, бавовну) до Європи, що спричиняло масовий голод і зубожіння.

ПОМІРКУЙМО! (с. 124)

Чи можна назвати суперництво Росії та Великої Британії в Азії «Великою грою»? Які цілі переслідували обидві держави? Йдеться лише про територіальну експансію чи про боротьбу за політичний та економічний вплив?

Так, термін «Велика гра» влучно характеризує протистояння цих імперій у Центральній Азії та на Середньому Сході у XIX столітті.

Велика Британія прагнула захистити Індію («перлину британської корони») від проникнення росіян, створивши буферні держави в Афганістані та Персії. Російська імперія завойовувала Середню Азію, шукаючи нові ринки збуту, сировину (бавовну) та можливість шантажувати Лондон загрозою походу на Індію заради контролю над чорноморськими протоками. Це була не просто боротьба за території, а масштабна геополітична та економічна сутичка за домінування над торговельними шляхами і вплив на місцеві уряди.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 125)

Розгляньте російський плакат 1914 р. «Антанта». Кого символізують три жіночі фігури на плакаті?

Три жінки втілюють алегоричні образи держав Троїстої згоди: ліворуч стоїть Росія (жіноча постать у давньоруському одязі з православною символікою та хрестом), у центрі — Франція (Маріанна у фригійському ковпаку), а праворуч — Велика Британія (Британія в шоломі й зі щитом).

Яку роль відіграє тло плаката?

Тло із зображенням моря та військових кораблів підкреслює силу флотів трьох імперій (підпис знизу: «Союзъ трехъ флотовъ»), що вказує на стратегічний контроль над світовими морськими шляхами та непохитну оборонну потугу союзу.

Які деталі підкреслюють оборонний характер союзу?

Фігури тримаються за руки, стоять спокійно й не здійснюють агресивних наступальних рухів. У руках Британії щит, у руках Росії — хрест для духовного захисту, що мало показати союз як гарант миру, справедливості та оборони проти ворожої експансії.

Чи можна назвати цей плакат засобом мобілізації суспільства?

Безперечно. Плакат створював образ величних і праведних союзників, які об’єдналися заради спільної перемоги, викликав патріотичне піднесення та запевняв громадян, що разом держави здолають будь-якого суперника.

Як союзницький образ трьох держав на плакаті пов’язаний з їхнім прагненням стримати німецький вплив у світі?

Агресивні колоніальні та морські претензії кайзерівської Німеччини змусили давніх суперників забути про старі суперечки. На плакаті вони постають єдиним фронтом, демонструючи готовність колективно блокувати німецькі спроби переділу світу.

Уявіть себе художником / художницею початку ХХ ст. Створіть плакат на тему: «Колоніальна експансія європейських держав у ХІХ ст.».

Опис задуму плаката:
Плакат зображує мапу світу у вигляді велетенського пирога або золотого яблука, яке з різних боків розрізають великими ножами лідери колоніальних імперій: британський Джон Буль, німецький кайзер Вільгельм II та французька Маріанна. Під столом лежать пограбовані народи Африки та Азії в кайданах. Вгорі розміщено гасло: «Цивілізація чи поділ здобичі?», а поруч лежать гармати й тюки з вивезеним хлопком і золотом.

Промпт для генерації зображення через ШІ:

A satirical political cartoon poster from the early 20th century (1900s style, vintage lithograph, detailed etching). European leaders dressed as John Bull, Kaiser Wilhelm II, and Marianne are standing around a large wooden table, aggressively carving a massive globe-shaped cake labeled “Africa and Asia” with long sabers. Under the table, impoverished indigenous people watch in chains. In the background, imperial battleships belch black smoke in a colonial harbor with piles of plundered gold, cotton, and ivory. Distressed paper texture, muted vintage colors, bold typography banner at the top: “The Great Scramble”.

РОБОТА З КАРТОЮ (с. 126, за QR-кодом https://qr.orioncentr.com.ua/gfZgy)

Визначте, які європейські держави мали найбільші колоніальні володіння в Африці.

Найбільші колоніальні володіння належали Франції (34% території континенту, переважно північ і захід) та Великій Британії (30% території, витягнуті смугою з півночі на південь).

За картою укладіть перелік колоніальних володінь кожної з європейських держав в Африці.

• Велика Британія: Єгипет, Англо-Єгипетський Судан, Британська Східна Африка (Кенія), Уганда, Родезія, Британська Центральна Африка, Бечуаналенд, Капська колонія, Басутоленд, Нігерія, Золотий Берег, Гамбія, Сьєрра-Леоне, острови Занзібар, Кіпр, Мальта, Сейшели.
• Франція: Французька Західна Африка (Мавританія, Сенегал, Судан/Малі, Гвінея, Кот-д’Івуар, Нігер), Французьке Конго, Алжир, Туніс (протекторат), Французький Берег Сомалі (Джибуті), Мадагаскар.
• Німеччина: Німецька Східна Африка (Танганьїка), Німецька Південно-Західна Африка (Намібія), Камерун, Того.
• Португалія: Ангола, Мозамбік, Португальська Гвінея (Гвінея-Бісау), острови Зеленого Мису, Сан-Томе і Прінсіпі, анклав Кабінда.
• Бельгія: Вільна держава Конго (особисте володіння короля Леопольда II, згодом Бельгійське Конго).
• Італія: Еритрея, Італійське Сомалі, згодом претензії на Лівію.
• Іспанія: Ріо-де-Оро (Іспанська Сахара), Ріо-Муні, Іфні, острови Фернандо-По, Аннобон.

Порівняйте, які інтереси Франції та Великої Британії перетиналися на континенті.

Велика Британія прагнула створити суцільну смугу володінь із півночі на південь («від Каїра до Кейптауна»). Франція хотіла зв’язати свої території з заходу на схід («від Дакара до Джибуті»). Ці лінії перетнулися у Фашоді (Судан) у 1898 році, що ледь не призвело до великої війни між ними.

Чому певні регіони Африки уникнули колонізації?

Незалежними залишилися лише дві країни: Ефіопія та Ліберія. Ефіопія мала сильну централізовану владу, боєздатну армію європейського типу та завдала нищівної поразки італійським інтервентам під Адуа в 1896 році. Ліберія перебувала під дипломатичним патронатом США, оскільки була заснована звільненими американськими чорношкірими переселенцями.

Подумайте, як колоніальний поділ Африки впливав на відносини між європейськими державами.

«Бійка за Африку» спричинила гострі міжнародні кризи (Фашодська криза 1898 р., Перша та Друга марокканські кризи), посилила образу Німеччини через запізнілий колоніальний поділ і зрештою стала однією з ключових передумов Першої світової війни.

Зробіть висновок, чому саме Африка стала одним із головних об’єктів боротьби великих держав у другій половині ХІХ ст.

Африка була найменш досліджена, не мала сильних централізованих держав (за винятком кількох регіонів) і володіла багатющими ресурсами: золотом, алмазами, каучуком, міддю та бавовною. Європейська промисловість вимагала нових ринків сировини та збуту, а контроль над континентом був питанням імперського престижу.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (с. 127, за QR-кодом https://qr.orioncentr.com.ua/AhATb)

Чому Британська імперія була зацікавлена в підкоренні Зулуського королівства?

Британія хотіла створити підконтрольну федерацію колоній у Південній Африці та отримати доступ до родовищ алмазів і золота. Потужна зулуська армія під боком британського Наталю сприймалася колонізаторами як постійна загроза їхньому пануванню над регіоном.

Чи можна вважати англо-зулуську війну прикладом зіткнення двох різних цивілізаційних моделей?

Так. З одного боку діяла індустріальна капіталістична імперія з найсучаснішою вогнепальною зброєю (гвинтівки, гармати, картечниці Гатлінга), а з іншого — традиційне мілітаризоване африканське суспільство, яке покладалося на холодну зброю (ассегаї), залізну дисципліну та родоплемінну відданість вождю.

Чи можна назвати зулуську боротьбу прикладом антиколоніального опору?

Безперечно. Це був героїчний опір корінного народу спробам чужоземців ліквідувати їхній суверенітет і відібрати землі. Перемога зулусів над британським регулярним військом у битві при Ісандлвані 1879 року стала символом незламності та готовності захищати рідну землю.

ПОМІРКУЙМО! (с. 127–128)

Яке ставлення до бурів і темношкірого населення висловлює автор цитат (Марк Твен)?

Марк Твен демонструє сатиричне та критичне ставлення до обох груп, висміюючи забобони бурів і наївність корінного населення. Проте його нищівна сатира спрямована передусім проти бурів, яких він змальовує лицемірними, жорстокими до слуг і пихатими у своїй вигаданій «богообраності».

Чому колоніальні автори часто описували місцеве населення як «дикунів»?

Це робилося свідомо, щоб виправдати загарбання земель і пограбування. Оголошуючи корінні народи «нерозвиненими» чи «дикунами», європейські імперії виставляли насильство благородною місією з принесення християнства, порядку та культури.

Які цінності чи упередження демонструє автор?

Марк Твен спирається на цінності просвітництва та гуманізму, засуджуючи расизм, рабство й релігійний фанатизм бурів. Водночас у його словах помітні європоцентричні стереотипи його доби щодо «лінощів» чи «дикості» традиційних народів Африки.

Чому колоніальна політика потребувала формування образу «нижчих народів»?

Імперіям було необхідно зняти з себе моральну відповідальність за колоніальний терор, винищення людей і примусову працю. Теорія про існування «вищих» і «нижчих» рас дозволяла суспільствам метрополій вірити, що підкорення інших народів є природним законом природи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Назвіть три періоди колоніальної експансії та поясніть, чим вони відрізнялися.

• «Торговий колоніалізм» (XVI — середина XVIII ст.): колонізатори вивозили до Європи рідкісні прянощі, цукор, тютюн і дорогоцінні метали, використовуючи переважно прибережні факторії.
• «Колоніалізм епохи індустріальної революції» (кінець XVIII — кінець XIX ст.): колонії перетворилися на ринки збуту для фабричних товарів метрополій і джерела аграрно-мінеральної сировини.
• «Колоніалізм епохи імперіалізму» (кінець XIX — XX ст.): до вивезення товарів додалося масове ввезення європейського капіталу (інвестиції у шахти, залізниці, плантації) та остаточний територіальний поділ світу між монополіями.

2. Поясніть суть Тордесільяського договору. Які наслідки він мав?

Договір 1494 року поділив відкритий за межами Європи світ між Іспанією та Португалією по меридіану на захід від островів Зеленого Мису. Усі нові землі на захід відійшли Іспанії, а на схід — Португалії. Це закріпило першість двох піренейських держав, але викликало протест інших європейських країн і дало поштовх боротьбі Англії та Франції за мореплавство.

3. Чому після здобуття незалежності країнами Америки колоніальні інтереси Європи змістилися до Африки й Азії?

Втративши володіння в Північній та Південній Америці внаслідок революцій і війн за незалежність, європейські метрополії більше не могли безкарно експлуатувати американський континент (цьому також заважала доктрина Монро США). Щоб забезпечити сировиною свої зростаючі фабрики, європейці кинулися захоплювати ринки Азії та слабо захищені багатства Африки.

4. Які чинники зумовили боротьбу за колонії у другій половині XIX ст.?

Головними рушіями стали: завершення промислового перевороту, виникнення монополій, потреба в дешевих корисних копалинах (нафта, каучук, мідь), пошук захищених ринків збуту товарів, імперський престиж держав та мілітаризація.

5. Порівняйте колоніальну політику Великої Британії, Франції та Німеччини. У чому полягали їхні цілі?

Британія орієнтувалася на колоніальний імперіалізм: розбудовувала глобальну імперію для морського домінування й викачування прибутків, надаючи білим колоніям статус домініонів. Франція мала лихварський характер експансії: вкладала капітал у державні позики й прагнула приєднати Північну та Західну Африку, насаджуючи пряме управління. Німеччина, яка спізнилася до першого поділу світу, вела агресивний мілітаристський імперіалізм, вимагаючи «місця під сонцем» і силового переділу вже захоплених іншими імперіями земель.

6. Чому наприкінці XIX ст. розпочалася боротьба за переділ світу? Які держави стали новими імперіалістичними центрами?

До кінця XIX століття на планеті практично не лишилося «вільних» територій, тоді як економічна міць нових держав різко зросла. Новими агресивними імперіалістичними центрами стали Німеччина, США та Японія, які витісняли старих лідерів (Велику Британію, Францію, Португалію та Іспанію).

II. Обговорюємо у групі

Група 1. «Погляд колонізаторів»

• Аргументи на користь завоювань: європейці стверджували, що вони вищі за розвитком, а тому мають право розпоряджатися ресурсами світу задля прогресу торгівлі та промисловості.
• Список «цивілізаційних місій»: поширення християнства, ліквідація работоргівлі між місцевими племенами, будівництво залізниць і портів, вакцинація та заснування лікарень, принесення закону й освіти європейського зразка.
• Виступ (2 хв): «Панове! Ми, європейці, несемо важкий тягар цивілізації. Ми прийшли до диких народів, які загрузли у війнах і забобонах, щоб принести їм мир, закон і Слово Боже. Ми відкриваємо дороги, лікуємо хвороби та будуємо порти. Те, що ми беремо натомість копалини та бавовну — лише справедлива плата за світло цивілізації, яке ми даруємо цим землям!»

Група 2. «Погляд колонізованих народів»

• Вплив на життя населення: в економіці колонізатори забрали найкращі землі, перетворивши селян на наймитів; у культурі знищували звичаї та мови; у політиці позбавили корінні народи будь-яких прав; у побуті встановили принизливу сегрегацію.
• Наслідки війн: англо-зулуська та німецько-герерські війни призвели до геноциду, руйнування поселень, втрати худоби й вигнання людей у безплідні резервації.
• Сприйняття «місій»: місцеве населення сприймало місії колонізаторів як лицемірну маску для пограбування та поневолення.
• Виступ (2 хв): «Ми жили вільно на землі наших предків за своїми законами. Білі люди прийшли з хрестом і рушницями, називаючи нас дикунами лише тому, що ми інші. Вони спалили наші селища, відібрали худобу та землю, а нас змушують гнути спину на своїх копальнях. Нам не потрібні їхні ланцюги під виглядом цивілізації — ми прагнемо свободи, повернення рідних земель і права самим визначати свою долю!»

III. Мислимо творчо

1. Створіть короткий історичний пост для соцмереж за темою: «Чому Африка наприкінці XIX ст. стала головним об’єктом європейського колоніалізму?».

🌍 Чому саме Африка? «Бійка за континент» наприкінці XIX ст. 🔥
Уявіть собі: ще в 1870-х європейці контролювали лише 10% Африки, а вже до 1914 року — майже 90%! Як так вийшло?
1️⃣ Революція на заводах. Європейським фабрикам терміново знадобилися мідь, каучук, бавовна та золото, а власним ринкам стало тісно.
2️⃣ Технічний прорив. Пароплави дозволили плисти вглиб річок, кулемет Максим зрівняв шанси на користь колонізаторів, а хінін урятував їх від малярії.
3️⃣ Імперські понти. Для великих держав Африка стала просто картярським столом: «У кого більше територій на мапі — той найкрутіший».
У підсумку кордони накреслили під лінійку в кабінетах Лондона й Парижа, розділивши сотні народів і заклавши міни під майбутнє континенту.

2. Уявіть, що ви учасник / учасниця визвольного руху в Африці наприкінці ХІХ ст. Напишіть коротке звернення до свого народу, у якому поясніть причини боротьби проти колонізаторів.

«Брати і сестри! До нашого дому прийшли чужинці, які кажуть, що прагнуть навчити нас жити. Проте замість миру вони принесли гармати, а замість добра — кайдани. Вони забрали в нас пасовища, відібрали нашу худобу і женуть наших синів у темні копальні, вивозячи наше золото за океани.

Вони думають, що наша покора вічна, а їхні рушниці сильніші за правду. Але це наша земля, тут спочивають наші пращури, і тут мають вільно жити наші діти! Якщо ми скоримося сьогодні — завтра в нас не залишиться імені. Об’єднаймо наші списи, скиньмо страх і станьмо на захист своєї свободи!»