55-56. Османська імперія — «хвора людина Європи»
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, що таке «військова революція». Які її складові та значення в історії Європи?
Військова революція ранньомодерної доби — це докорінна зміна військової справи в Європі XVI–XVII століть. Вона полягала в масовому переході до ручної вогнепальної зброї та артилерії, появі регулярних постійних армій, запровадженні нової лінійної тактики і спорудженні бастіонних фортець. У результаті європейські держави різко посилили свою міць, централізували владу монархів і здобули вирішальну перевагу над традиційними східними державами, зокрема Османською імперією.
РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом / покликанням)
Перейдіть за QR-кодом або покликанням (за можливості скористайтеся інтегрованим атласом «Історія України. Всесвітня історія» для 9 класу) і за допомогою карти «Османська імперія. Територіальні втрати» укладіть хронологічну таблицю територіальних втрат Османської імперії.
| Рік / період | Втрачена територія | Держава або статус, набутий територією |
|---|---|---|
| 1774, 1783 рр. | Кримське ханство, Північне Причорномор’я | Анексовано Російською імперією |
| 1812 р. | Бессарабія | Перейшла до Російської імперії за Бухарестським миром |
| 1829–1830 рр. | Греція | Здобула повну державну незалежність |
| 1830 р. | Алжир | Захоплений Францією, початок колонізації |
| 1856–1878 рр. | Сербія, Румунія, Чорногорія | Визнано повну незалежність на Берлінському конгресі |
| 1878 р. | Болгарія | Створено автономне князівство Болгарія та Східну Румелію |
| 1878 р. | Кіпр, Карс і Батум | Кіпр під контролем Великої Британії; Карс і Батум відійшли Росії |
| 1881–1882 рр. | Туніс і Єгипет | Туніс захопила Франція; Єгипет окупувала Велика Британія |
| 1908 р. | Боснія і Герцеговина | Анексована Австро-Угорщиною |
ПОМІРКУЙТЕ! (с. 101)
Подумайте, які чинники стають вирішальними під час занепаду колись могутніх імперій. Зверніть увагу на назву параграфа. Як вислів «хвора людина Європи» відображає ставлення інших держав до Османської імперії?
Вирішальними чинниками занепаду стають відставання в економіці й технологіях, небажання еліт модернізувати армію, слабка центральна влада, корупція та наростання національно-визвольних рухів підкорених народів.
Вислів «хвора людина Європи», автором якого вважають російського царя Миколу І, підкреслює глибоку кризу та нежиттєздатність Османської держави. Він демонструє прагматичне й цинічне ставлення європейських великих держав, які сприймали імперію не як рівного партнера, а як пацієнта при смерті, чию багату спадщину й території залишалося лише поділити між собою.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 102)
За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку про султана Махмуда ІІ. Порівняйте картини, які зображують султана. Як вони відображають владу та реформаторський дух Махмуда ІІ? Уявіть, що ви художник / художниця у XIX столітті. Як би ви зобразили реформи султана у символічній формі?
Махмуд ІІ (1785–1839, правив у 1808–1839 роках) — тридцятий султан Османської імперії, один із найрішучіших реформаторів. Прийшов до влади під час гострої кризи та заколотів. Головним його тріумфом стала ліквідація свавільного корпусу яничарів у 1826 році («Щаслива подія»), що відкрило шлях до створення регулярної армії за європейським зразком. Він провів адміністративну й аграрну реформи, скасував середньовічні тімари, запровадив міністерства, відкрив світські навчальні заклади і зобов’язав чиновників носити європейські мундири та фески.
На картині Генріха Шлезінгера (1839 р.) султан постає як освічений європейський монарх: на ньому немає тюрбана чи традиційних східних шат, він одягнений у сучасний військовий мундир із золотим шиттям і червону феску. Його поза та погляд упевнені, сповнені гідності й готовності до інтеграції в цивілізований світ. Натомість друга картина («Махмуд ІІ наказує стратити яничарів») відображає жорстку й безкомпромісну сторону його влади: султан на коні впевненою рукою керує розправою над бунтівниками. Разом ці полотна доводять, що реформаторський дух спирався на залізну волю та рішучість зламати опір ретроградів.
Якби я був художником XIX століття, я б намалював алегоричну композицію: Махмуд ІІ розрубує яничарський ятаган європейською офіцерською шаблею біля підніжжя стародавніх мурів Стамбула, а на задньому плані над Босфором сходить яскраве сонце, освітлюючи сучасні кораблі, друкарські верстати та студентів із книгами.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 103)
Роздивіться зображення. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чи відбувалася подібна зустріч насправді. Складіть коротку історичну довідку на тему «Зовнішня політика Абдул-Меджида».
Особистої тристоронньої зустрічі саме в такому форматі, як показано на гравюрі (одночасна бесіда трьох правителів в одній кімнаті), не відбувалося. Це алегорична політична ілюстрація часів Кримської війни (1853–1856 рр.), яка символізує тісний військово-політичний союз Османської імперії, Великої Британії та Франції проти Російської імперії. Першим султаном, який дійсно здійснив державний візит до Лондона й Парижа, став лише наступник Абдул-Меджида — султан Абдул-Азіз у 1867 році.
Зовнішня політика Абдул-Меджида (1839–1861) була спрямована на збереження цілісності імперії за рахунок дипломатичного зближення з провідними західними державами. Головним викликом стала Кримська війна проти Росії, де султан заручився збройною підтримкою Великої Британії, Франції та Сардинії. Паризький мирний договір 1856 року формально визнав Османську імперію частиною європейського «концерту націй» та гарантував її незалежність. Проте за цю допомогу султан був змушений піти на великі поступки західному капіталу: взяв перші колосальні зовнішні позики та надав іноземцям широкі привілеї, що заклало підвалини фінансової залежності імперії.
ПОМІРКУЙТЕ! (с. 104)
Чи можна сказати, що Танзимат наближав Османську імперію до європейських держав? Поясніть свою думку.
Так, Танзимат безумовно наблизив імперію до Європи, оскільки заклав правові норми сучасного типу. Держава вперше гарантувала безпеку життя, честі й майна всім підданим незалежно від віри, зрівняла мусульман і немусульман перед судом, створила світські комерційні суди, відкрила світські школи та започаткувала академію наук. Водночас це наближення було суперечливим: європейські економічні норми призвели до засилля іноземних товарів і фінансової кабали, а традиційне мусульманське суспільство та духовенство сприймали західні запозичення як загрозу ісламу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 105)
За допомогою матеріалів параграфа доповніть у зошиті або нотатнику запропоновану лінію часу.
Заповнені елементи схеми:
- «Товариство нових османів» — 1865 р.
- 1866 р. — Спроба заколоту «нових османів» з метою усунення султана Абдул-Азіза.
- Засуха і голод в Анатолії — 1873 р.
- 1874 р. — Нищівна епідемія холери в Лівані та Сирії.
- Заколот і зречення Абдул-Азіза — 1876 р. (30 травня 1876 року).
ПОМІРКУЙТЕ! (с. 105)
Яку роль у середовищі османів відігравала релігія? Чому, на вашу думку, султан жорстоко переслідував християн та нетурецьке населення імперії? Як через зображення підкреслюється влада та авторитет султана? Як могли сприймати такі церемонії різні верстви населення?
Релігія (іслам) була фундаментом османської державності, законів і повсякденного життя. Султан вважався халіфом — духовним лідером усіх мусульман світу.
Абдул-Гамід ІІ переслідував християн (вірмен, болгар, греків), оскільки боявся розпаду імперії: європейські держави використовували захист християн як привід для втручання у внутрішні справи Османської імперії. Султан намагався згуртувати мусульманську більшість через ідеї панісламізму, штучно розпалюючи ненависть до меншин і вбачаючи в них «п’яту колону».
На фотографії урочистого виїзду на п’ятничну молитву (церемонія Селямлік) влада й велич правителя підкреслені пишним кортежем, парадною каретою, щільними шеренгами відбірної гвардії та загальною атмосферою абсолютного благоговіння.
Мусульманська консервативна більшість сприймала цю церемонію з побожністю як доказ непохитності ісламського порядку. Натомість освічена інтелігенція, «нові османи» та пригноблені національні меншини вбачали в ній лицемірну демонстрацію диктатури та середньовічного деспотизму епохи «зулюма».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 106)
Розгляньте карикатуру та дайте відповіді на запитання. Що мав на увазі автор, називаючи Абдул-Гаміда «першокласним м’ясником»? Як карикатура відображає ставлення європейців до політики султана? Складіть короткий коментар від імені європейського журналіста того часу, який коментує карикатуру.
Автор карикатури назвав султана «першокласним м’ясником» через організовану державою жорстоку різанину вірменського населення в 1894–1896 роках, жертвами якої стали сотні тисяч людей. На малюнку правитель зображений у фартусі м’ясника із закривавленими руками та ножем біля своєї «лавки», що прямо вказує на кривавий терор як державний метод управління.
Карикатура свідчить про глибоку відразу, осуд та обурення європейського суспільства політикою султана, якого в Європі відкрито таврували як «Кривавого султана».
Коментар від імені європейського журналіста:
«Париж, 1904 рік. Французька преса справедливо змальовує володаря Османської імперії не монархом, а кривавим м’ясником власного народу. Поки дипломати у високих кабінетах продовжують грати в геополітику, вулиці Стамбула залиті кров’ю безневинних християнських підданих. Європа більше не може заплющувати очі на деспотизм Абдул-Гаміда — цей режим є плямою ганьби на сумлінні сучасного цивілізованого світу».
ПОМІРКУЙТЕ! (с. 107)
Розгляньте зображення. Подумайте, яким чином ідеї Французької революції вплинули на програму та дії руху молодотурків. Які символи свободи та влади можна побачити на картині? Кого символізує жінка в кайданах? Як художник передає ідею визволення, єдності та надії? Уявіть себе художником / художницею: які кольори, символи та персонажі ви б використали для зображення свободи?
Ідеї Французької революції безпосередньо лягли в основу молодотурецького руху. Навіть головне гасло на літографії та листівці відтворює знамениту французьку тріаду: «Свобода, рівність, братерство» («Hürriyet, müsavat, uhuvvet»). Молодотурки прагнули ліквідувати деспотичний абсолютизм, замінити його конституційним ладом і зрівняти громадян у правах.
На картині присутні символи влади та свободи: червоні османські прапори з півмісяцем, конституційні сувої, зброя в руках офіцерів і портрети ідейних лідерів реформ. Жінка в кайданах у центрі символізує саму батьківщину (Османську імперію), яка стогне під ярмом султанського деспотизму й тиранії зулюма.
Художник передає визволення тим, що революційні офіцери (Ніязі Бей та Енвер-паша) розбивають ці кайдани, звільняючи жінку. Навколо неї об’єднуються представники різних народів і конфесій у світлих святкових тонах, а вгорі ангел тримає стрічку зі священними словами свободи, символізуючи надію на новий початок.
Якби я зображував свободу, я б використав білий та бірюзовий кольори світанку, намалював розірвані ланцюги на тлі розкритої книги законів (Конституції), а замість вояків зі зброєю помістив молодь різних національностей, яка разом будує міст у майбутнє.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Що означає вислів «хвора людина Європи» щодо Османської імперії?
Цей вислів підкреслював хронічну військово-політичну й фінансову слабкість імперії у XIX столітті. Він означав, що держава перебуває на межі остаточного розпаду і великі європейські держави лише вичікують зручного моменту для поділу її територій.
2. Які фактори сприяли занепаду Османської імперії у XVIII–XIX ст.?
Головними факторами стали відставання від Європи у військовій справі, слабкий розвиток промисловості та приватної власності, економічна залежність через іноземні пільги-капітуляції, корупція, бунти яничарів і розгортання визвольних повстань поневолених балканських та арабських народів.
3. Які реформи здійснив султан Махмуд II і що вони змінювали в армії та державному управлінні?
Махмуд ІІ повністю ліквідував застарілий яничарський корпус і створив регулярну армію європейського зразка. У державному управлінні він ліквідував середньовічну систему військових ленів (тімарів), заснував міністерства, відкрив світські інженерні та медичні школи й зобов’язав чиновників носити європейський одяг.
4. Що таке епоха Танзимату, які її основні напрями та результати?
Танзимат (1839–1876 рр.) — це період модернізаційних реформ, розпочатий султаном Абдул-Меджидом. Основні напрями охоплювали зрівняння всіх підданих у правах незалежно від релігії, запровадження світського судочинства і Комерційного кодексу, реформу армії та відкриття світських шкіл. Його результатом стало оновлення державного апарату, але збереглася фінансова криза й залежність від іноземних позик.
5. Хто такі «нові османи» та яку мету вони переслідували?
«Нові османи» — це таємне товариство патріотичної інтелігенції, засноване у 1865 році. Вони прагнули обмежити всевладдя султана, запровадити конституційну монархію і парламент та зберегти цілісність імперії через єдність усіх підданих на засадах доктрини османізму.
6. Дайте визначення понять: «османізм», «пантюркізм», «панісламізм».
Османізм — концепція рівності й єдності всіх народів імперії під спільною назвою «османська нація» заради збереження держави.
Пантюркізм — ідеологія політичного й культурного об’єднання всіх тюркських народів на основі етнічної спорідненості.
Панісламізм — релігійно-політична доктрина, яка проголошує духовне й державне об’єднання всіх мусульман світу під владою халіфа.
7. Які події привели до революції 1908 р. і приходу до влади молодотурків?
Революцію спричинили деспотичний режим зулюма султана Абдул-Гаміда ІІ, фінансове банкрутство держави та загроза остаточного поділу османських земель іноземними державами після переговорів у Ревелі. Безпосереднім поштовхом став збройний виступ турецьких армійських офіцерів у Македонії в липні 1908 року, які змусили султана відновити дію Конституції.
II. Обговорюємо у групі
Проведіть у класі дискусію або дебати: «Османізм можна вважати спробою збереження імперії чи методом пригнічення національних рухів?».
Османізм починався як щира спроба ліберальної інтелігенції врятувати державу через надання всім народам рівних громадянських прав і представництва в парламенті без огляду на віру чи мову. Але в реальних умовах багатонаціональної імперії він перетворився на інструмент примусової асиміляції. Слов’яни, греки, вірмени та араби вже мали власну сформовану національну ідентичність і прагнули свободи, тому спроба влади оголосити всіх підданих «османами» та заборонити національні рухи обернулася політикою пригнічення та викликала ще більший опір.
III. Мислимо творчо
1. Уявіть, що ви — молодотурецький військовий / військова 1908 р. Напишіть коротку промову, в якій ви пояснюєте, чому треба відновити Конституцію.
«Брати по зброї, офіцери та солдати!
Погляньте на нашу нещасну вітчизну! Султанський зулюм перетворив колись велику імперію на жебрачку та слухняну іграшку в руках іноземних банкірів. Наші землі відбирають шматок за шматком, армія не отримує платні, а в столиці панують донощики й шпигуни таємної поліції. Хіба за це проливали кров наші предки? Ми вимагаємо повернення Конституції 1876 року не заради смути, а заради порятунку держави! Тільки закон, вільний парламент і рівність перед судом здатні об’єднати народ, зупинити розпад і вигнати загарбників. Нехай живе нація, нехай живе свобода!»
2. Складіть «газетну статтю» XIX ст. про реформу Махмуда II та її значення для життя простих людей.
«Стамбульський вісник», літо 1834 року
НОВИЙ ДЕНЬ НАД БОСФОРОМ: ВЕЛИКІ ЗМІНИ ПАДИШАХА
«Наказом нашого найяснішого повелителя султана Махмуда ІІ назавжди ліквідовано стару систему військових тімарів. Відтепер земля переходить до державного фонду, а свавіллю місцевих володарів покладено край.
Що це означає для звичайного землероба й ремісника? Часи, коли озброєні яничари могли безкарно пограбувати лавку торговця чи спалити врожай селянина, пішли в небуття разом із бунтівним корпусом. Запроваджуються державні суди й міністерства, а в столиці відкриваються школи, де наші сини вивчатимуть медицину та інженерну справу за зразком передових країн. Хоча старі консерватори нарікають на європейський стрій і нові податки, кожен тверезий громадянин бачить: порядок і закон повертаються на наші вулиці».