18 вересня 2026 р. Модерна доба

54. Китай — боротьба за незалежність

ПРИГАДАЙТЕ (сторінка 84)

Пригадайте особливості Китайської імперії у Середньовіччі. Які основні принципи конфуціанства?

У Середньовіччі Китай був могутньою централізованою імперією з розвиненим ремеслом, торгівлею та високим рівнем культури. Країною керувала династія імператорів через розгалужену систему чиновників-мандаринів, які складали складні державні іспити. Китайці вважали свою державу центром світу — Піднебесною, оточеною варварами.

Основними принципами конфуціанства були синівська шанобливість, повага до старших і влади, дотримання традицій та ритуалів, вірність обов’язку, гуманність і справедливість. Суспільство уявлялося як велика родина, де правитель піклується про підданих, а піддані беззаперечно коряться володарю.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 84)

Пригадайте, коли і як відбулося завоювання Китаю маньчжурами. Як це вплинуло на політичне і соціально-економічне становище Китаю?

Завоювання Китаю маньчжурами почалося в 1644 році, коли кочівники скористалися селянським повстанням і падінням династії Мін, та остаточно завершилося в 1682 році встановленням влади маньчжурської династії Цін. Маньчжури підкорили країну силою, змусивши китайських чоловіків носити маньчжурські коси на знак покірності.

Це завоювання призвело до консервації феодальних порядків та появи маньчжурської військово-політичної еліти, яка контролювала вищі посади й армію. Водночас династія Цін перейняла китайську систему управління й конфуціанство, але гальмувала розвиток міст, промислів та вільної торгівлі, оберігаючи традиційний уклад.

Які ризики несе надмірний контроль над суспільством? Чи можна виправдати обмеження свободи заради стабільності?

Надмірний тотальний контроль пригнічує ініціативу людей, зупиняє науковий і технічний розвиток, породжує доноси, страх і корупцію. Рано чи пізно це призводить до застою в державі та вибуху народних повстань, як це сталося в Цінському Китаї.

Обмеження свободи заради міфічної стабільності виправдати не можна, адже така стабільність є штучною і тимчасовою. Справжній порядок і розвиток держави можливі лише тоді, коли громадяни мають права, довіряють законам і можуть вільно працювати та висловлювати думки.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (сторінка 85)

Прочитайте афоризми Конфуція. Які ідеї в них відображені? Чи можна їх вважати суто релігійними?

У цих висловах відображено ідеї самовдосконалення, критичного мислення, справедливості та соціальної рівноваги. Конфуцій підкреслює, що мудрий правитель має починати дисципліну із себе, справедливо ділити ресурси, щоб подолати бідність, і відмовлятися від агресивних війн заради миру.

Ці ідеї не є суто релігійними, бо в них немає молитов, містики чи поклоніння богам. Це передусім етико-філософські та соціально-політичні настанови про мораль, відповідальність людини перед суспільством і мистецтво мудрого державного управління.

РОЗГЛЯНЬТЕ МАЛЮНОК (сторінка 86)

Розгляньте малюнок, поданий на попередній сторінці (Маттео Річчі та Сюй Гуанци). Чому італійські місіонери, як-от Маттео Річчі, були важливі для науки та технологій у Китаї, незважаючи на політику самоізоляції? Чому, попри суворий контроль та закритість країни, держава допускала окремі культурні й наукові контакти?

На гравюрі Атанасіуса Кірхера 1667 року зображено італійського єзуїта Маттео Річчі в традиційному шовковому вбранні китайського вченого-мандарина поруч із китайським високопосадовцем і науковцем Сюй Гуанци. Між ними розташовані європейські наукові прилади, географічні карти та книги, а над ними сяє християнська емблема.

Місіонери були надзвичайно цінними для китайського двору, бо привезли передові європейські знання з астрономії, точної математики, картографії, гідравліки та ливарної справи для виготовлення гармат. Вони допомогли реформувати імператорський календар, який мав сакральне значення для управління імперією.

Цінська влада допускала такі контакти вибірково й прагматично. Імператори прагнули користуватися європейськими технічними новинками для зміцнення власної армії та державного апарату, водночас суворо контролюючи проповідь релігії, аби іноземні ідеї не підривали конфуціанські засади.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 86)

Проведіть у класі дебати щодо політики Цінського двору на тему: «Зовнішня політика Китаю: прагнення збереження культури чи амбіції цивілізаційної переваги?».

Позиція першої сторони (збереження культури): Маньчжурський двір намагався захистити самобутню тисячолітню культуру Китаю, конфуціанську мораль і традиційні ремесла від руйнівного впливу європейських колонізаторів, які приносили війни, експлуатацію та знецінення духовних цінностей. Закриття портів сприймалося як спосіб зберегти стабільність і мир.

Позиція другої сторони (амбіції зверхності): Імператори дивилися на весь навколишній світ із позиції винятковості та гордині. Вони вважали європейців звичайними заморськими варварами, які мали сплачувати данину й бити чолом богдихану. Ця пиха засліпила правителів, не дозволила побачити науково-технічний прогрес Заходу та призвела до військової відсталості й краху країни.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ: ПОМІРКУЙМО (сторінка 87)

Які внутрішні реформи міг би провести Китай, щоб уникнути подібних конфліктів у майбутньому?

Китай міг модернізувати свою армію та флот за європейськими стандартами, створити сучасну військову промисловість і забезпечити війська новітньою вогнепальною зброєю замість луків і списів.

Також державі слід було відмовитися від глухої самоізоляції, встановити нормальні дипломатичні відносини з іншими країнами, реформувати митницю для цивілізованої торгівлі та розвивати власне виробництво й науку, подолавши корупцію чиновників.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 87)

Чому Нанкінський договір вважають «початком епохи нерівноправних договорів» для Китаю? Як укладення договору показує зміни у відносинах між Китаєм і європейськими державами?

Нанкінський договір 1842 року став першим документом, який Британія силою зброї нав’язала Китаю на виключно вигідних для себе умовах. Він грубо порушив суверенітет країни, адже імперію Цін змусили віддати Гонконг, відкрити порти, сплатити величезні викупи й позбавили права вільно встановлювати митні збори на чужі товари.

Цей договір показав повний крах цінської ілюзії про зверхність над світом. Китай перетворився з могутньої неприступної імперії на жертву колоніального тиску європейських держав, які відтоді диктували свої умови з позиції військової сили.

Уявіть себе журналістом / журналісткою. Напишіть коротку статтю в газету «Завершення Першої опіумної війни: Нанкінський договір».

«Лондонські хроніки», серпень 1842 року
«Завершення Першої опіумної війни: Нанкінський договір»

Британська зброя здобула блискучу перемогу над застарілою маньчжурською армією. 29 серпня на борту нашого військового корабля «Корнволліс» представники цінського богдихана підписали капітуляцію, що відкриває нову еру світової торгівлі.

Відтепер британські торговці отримують повну свободу дій у п’яти ключових портах Китаю, включно із Шанхаєм і Гуанчжоу, а острів Гонконг переходить у вічне володіння Її Величності королеви Вікторії. Пекін змушений сплатити 21 мільйон доларів за знищений раніше опіум та воєнні витрати нашої корони. Залізна брама Сходу впала: європейський капітал тепер безперешкодно диктуватиме свої правила на безкрайніх просторах Азії.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 88)

Прокоментуйте слова Хун Сюцюаня: «Мої очі бачать за захід, за північ — ріки й гори, мій голос лунає на сході і півдні, біля Сонця й Місяця… У моїх руках — Всесвіт і сила карати, я знищую зло, зберігаю праведне і звільняю стражденних».

Ці слова яскраво демонструють релігійний фанатизм та месіанську впевненість вождя тайпінів. Хун Сюцюань щиро вірив, що отримав божественне покликання очистити світ від «демонів» — маньчжурських загарбників і гнобителів. У його промові звучать безмежні претензії на абсолютну верховну владу та прагнення поєднати образ небесного рятівника з безжальним карателем старого ладу.

За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку про Хун Сюцюаня.

Хун Сюцюань (1814–1864) — вождь селянського повстання та засновник Небесної держави тайпінів. Народився в бідній селянській родині народності хакка в провінції Гуандун. Кілька разів безуспішно намагався скласти конфуціанські іспити на вчений ступінь, після чого переніс тяжку душевну хворобу.

Познайомившись із брошурами християнських протестантських місіонерів, він оголосив себе молодшим братом Ісуса Христа, якого Бог послав на землю скинути маньчжурську династію Цін. У 1851 році очолив масове народне повстання тайпінів і заснував державу зі столицею в Нанкіні. Останні роки провів у палацовій розкоші, відійшовши від управління армією, і наклав на себе руки під час облоги Нанкіна цінськими військами в 1864 році.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 90)

Чому, на вашу думку, Тайпінська держава, проголосивши ідеї рівності, фактично відтворила традиційну китайську монархію? Поміркуйте, які культурні, політичні або особистісні чинники могли цьому сприяти.

Головна причина полягала у вікових конфуціанських традиціях, де суспільство не уявляло життя без обожнюваного правителя-монарха. Керівники повстання були вчорашніми селянами, які мріяли не про народовладдя, а про «справедливого царя».

Особистісні амбіції Хун Сюцюаня та його соратників узяли гору над високими ідеалами рівності. Отримавши владу і багатства, вони миттєво обросли гаремами, титулами князів і поринули в міжусобну криваву гризню за трон.

Прочитайте цитату з Тяньцзінського договору: «Для визначення кордонів будуть зроблені детальний опис та карти суміжних просторів, які і послугують обом урядам на майбутній час безспірними документами про кордони». Чому питання встановлення кордонів стало настільки актуальним саме в період опіумних воєн і тиску Заходу на Китай?

У традиційній свідомості Китаю чітких демаркованих кордонів не існувало, бо імперія вважалася безмежною, а сусідні народи — васалами.

Проте європейські держави та Росія мислили категоріями міжнародного права нового часу, де кожен метр території мав бути юридично закріплений договорами. Скориставшись військовою поразкою і безпорадністю Китаю під час Опіумних воєн, колоніальні імперії прагнули швидко відірвати від нього великі прикордонні землі (як це зробила Росія з Приамур’ям і Примор’ям) та назавжди узаконити свої територіальні здобутки на картах.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 91)

Розгляньте інфографіку «Умови Пекінської угоди». За допомогою додаткових джерел інформації напишіть короткий діалог між представником імперії Цін і британським дипломатом під час укладання Пекінської угоди. Передайте: 1) мотиви кожної сторони; 2) емоції; 3) компроміс (чи його відсутність).

Представник імперії Цін (великий князь Ґун, пригнічений, із тремтінням у голосі):
Ваші варварські війська спалили перлину наших імператорів — палац Юаньмін’юань, ваші гармати стоять біля брами Пекіна. Ми змушені погодитися на ваші грабіжницькі вимоги, аби врятувати столицю від цілковитого спустошення і зберегти трон богдихана.

Британський дипломат (лорд Елгін, холодний, зарозумілий, із почуттям повної зверхності):
Йдеться не про варварство, а про покарання за вашу пихатість і невиконання угод! Її Величність вимагає негайного відкриття порту Тяньцзінь для вільної торгівлі, виплати восьми мільйонів лянів сріблом і передачі нам Цзюлуна. Або ви підписуєте трактат просто зараз, або наші полки рознесуть Заборонене місто на порох.

Представник імперії Цін (схиляє голову, з глибоким відчаєм):
Це не компроміс, це беззастережна капітуляція перед вашою зброєю. Ми віддаємо Цзюлун і відкриваємо порти, бо в нас немає вибору. Забирайте срібло й відведіть свої війська.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 92)

За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку про імператрицю Ци Сі.

Ци Сі (1835–1908) — маньчжурська імператриця, наложниця імператора Сяньфена, яка зуміла стати фактичною володаркою Китаю майже на пів століття (1861–1908). Після народження сина-спадкоємця отримала статус імператриці-регентші та шляхом палацових переворотів зосередила в руках абсолютну владу.

Вона була хитрою та жорстокою правителькою, яка трималася за старовину й придушувала будь-які спроби оновлення країни, зокрема скинула імператора Гуансюя під час «Ста днів реформ». За її правління Китай зазнав ганебних поразок у війнах з іноземними державами й перетворився на знекровлену напівколонію.

Уявіть, що ви — історик / історикиня, що аналізує подану нижче карикатуру як історичне джерело. Оцініть, наскільки вона об’єктивна. Які події чи особливості політики Ци Сі вона спрощує або перебільшує? Поясніть, як ця карикатура пов’язана з політикою «самопосилення».

Карикатура зображує Ци Сі дволикою: з одного боку — це традиційна східна правителька в імператорському одязі, а з іншого — володарка, яка нібито дивиться в бік сучасних перетворень або лицемірно маніпулює європейцями.

Джерело є суб’єктивним, оскільки карикатура завжди використовує гротеск і перебільшення. Вона спрощує складну політичну боротьбу при дворі до образу підступного єдиновладдя Ци Сі, дещо перебільшуючи її готовність до реального оновлення держави.

Зв’язок із політикою «самопосилення» прямий: імператриця погоджувалася лише на поверхові військові й технічні запозичення в іноземців (купівлю зброї, будівництво кораблів), щоб захистити свій трон. Проте вона категорично відкидала докорінні політичні та правові реформи, що зрештою прирекло спроби модернізації на повний провал.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 93)

Розгляньте літографію «Взяття Бакніню», подану на попередній сторінці, яка зображує битву французьких і китайських військ у В’єтнамі під час війни 1884–1885 рр. Подумайте, хто міг бути автором літографії? Чи є вона пропагандистською?

Автором літографії був французький художник-ілюстратор кінця XIX століття (малюнок призначався для французької періодики). На картині французькі солдати у формі й колоніальних шоломах зображені героїчно, злагоджено та мужньо йдучи на штурм ворожих укріплень під прапором республіки, тоді як китайські захисники перебувають у паніці й хаосі.

Ця робота безумовно є відверто пропагандистською. Вона створювалася для французької публіки з метою показати тріумф європейської армії, виправдати колоніальне загарбання В’єтнаму та створити міф про легку військову перевагу «цивілізаторів» над азійськими військами.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 93, з використанням QR-коду)

За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації (QR-код qr.orioncentr.com.ua/7nFAU) заповніть таблицю у зошиті або нотатнику.

Критерій	Пекінська угода 1860 р.	Симоносекський договір 1895 р.
Хто нав’язав договір	Велика Британія, Франція та Російська імперія.	Японська імперія (після перемоги в японо-китайській війні).
Територіальні втрати Китаю	Велика Британія отримала півострів Цзюлун; Росія закріпила за собою землі на схід від річки Уссурі (Примор’я).	Японія отримала острів Тайвань, острови Пенхуледао та Ляодунський півострів (останній пізніше повернуто під тиском Росії, Франції і Німеччини).
Економічні умови	Виплата контрибуції Британії та Франції по 8 млн лянів сріблом; відкриття для торгівлі порту Тяньцзінь; дозвіл на виїзд китайських робітників (кулі).	Сплата велетенської контрибуції в 200 млн лянів сріблом; відкриття нових портів для торгівлі; надання японцям права будувати підприємства в Китаї та ввозити обладнання без мит.
Політичні наслідки	Остаточна втрата суверенітету над митницями; легалізація опіуму; створення Посольського кварталу в Пекіні; початок перетворення Китаю на напівколонію.	Визнання Китаєм повної «незалежності» Кореї (перехід її під контроль Японії); крах політики «самопосилення»; початок відкритого поділу Китаю на сфери впливу світовими державами.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 94)

Наведіть факти, які підтверджують тезу, що «до кінця XIX ст. Китай майже повністю перетворився на напівколонію іноземних держав». Яким чином економічна та військова активність західних держав обмежила суверенітет Китаю?

Перетворення на напівколонію підтверджується тим, що іноземці взяли під контроль морські митниці Китаю, отримали право екстериторіальності (непідсудності місцевим судам) та розділили імперію на закриті сфери впливу.

Іноземні держави відкривали свої концесії в містах, захоплювали військові бази (Циндао — Німеччина, Порт-Артур — Росія, Вейхайвей — Британія) і монополізували будівництво стратегічних залізниць. Суверенітет Китаю став чистою формальністю: цінський уряд більше не міг самостійно ухвалювати закони, встановлювати податки чи контролювати власні фінанси.

ПОМІРКУЙМО (сторінка 95)

Як девіз «Гуансюй» відображав політичні прагнення імператора? Чому проєкт реформ не був довготривалим і зустрів опір у Китаї?

Девіз «Гуансюй» перекладається як «Славна наступність», що відображало бажання імператора повернути династії колишню велич, але вже шляхом глибинної модернізації та запозичення кращих світових практик за зразком японської доби Мейдзі.

Проєкт «Ста днів реформ» 1898 року швидко провалився, бо реформи готувалися вузьким колом молодих інтелектуалів на чолі з Кан Ювеєм без підтримки армії та широких мас. Вони торкалися привілеїв маньчжурської знаті й чиновників-консерваторів, які об’єдналися навколо впливової імператриці Ци Сі, вчинили переворот і кинули реформаторів до в’язниць або стратили.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 96)

Деякі іхетуані вважали себе невразливими до куль та снарядів… За допомогою додаткових джерел інформації складіть чекліст «10 заповідей іхетуаня». Які основні цілі ідеології іхетуанів?

Чекліст «10 заповідей іхетуаня»:

Беззаперечно слухатися волі богів і наказів своїх воєначальників.
Підтримувати імператорську династію Цін і разом нищити іноземців («Смерть чужинцям!»).
Викорінювати християнство як чуже вчення та виганяти або карати іноземних місіонерів.
Щоденно виконувати ритуальні вправи традиційного бойового мистецтва (кулачного бою для здобуття захисту від куль).
Знищувати залізниці, телеграфи, школи та фабрики, створені чужинцями.
Не купувати й не вживати іноземних товарів, передусім опіуму.
Не грабувати простих китайських селян і не чинити насильства проти чесного люду.
Карати місцевих віровідступників — китайців, які зрадили предків і прийняли християнство («вторинних варварів»).
Зберігати вірність традиціям предків і конфуціанській моралі.
Бути готовим віддати життя як священний воїн за очищення священної землі Піднебесної.

Основними цілями іхетуанів були вигнання іноземних колонізаторів, знищення християнства та західних винаходів і повернення Китаю до старих патріархальних порядків.

ПОМІРКУЙМО! (сторінка 97)

Розгляньте карикатуру (ілюстрація 2 на с. 97). Яким чином художник показав вплив кожної держави на Китай? Які символи або образи використані для передачі ідеї «поділу Китаю»? Чому ця карикатура могла бути створена саме у Франції і яке ставлення французів вона відображає?

На відомій французькій карикатурі Анрі Мейєра (1898 р.) Китай алегорично зображений у вигляді великого пирога з написом «Chine», який за столом ділять лідери світових держав.

Велика Британія представлена впізнаваною королевою Вікторією, яка по-хазяйськи встромила ніж у шматок; Німеччина — войовничим кайзером Вільгельмом II, що агресивно заносить тесак; Росія — молодим царем Миколою II, який ласо дивиться на сусідній шматок пирога; поруч сидить войовничий японський самурай з мечем. На задньому плані в розпачі підкидає руки безпорадний китайський мандарин, не в змозі цьому завадити.

Франція зображена на карикатурі у вигляді прекрасної жінки — Маріанни, яка не хапає ножа, а лише спокійно спостерігає за суперниками з-за плеча російського царя.

Малюнок створено саме у Франції, бо він висміює ненажерливість геополітичних конкурентів (передусім Англії та Німеччини), показуючи союзну дружбу з Росією. Він відображає типове для тогочасних французів ставлення: зверхнє визнання неминучого колоніального поділу Азії за бажання отримати власну частку здобичі без зайвого шуму.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ: ПОМІРКУЙМО (сторінка 98)

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чому Сунь Ятсена називають «батьком сучасного Китаю».

Сунь Ятсена шанують як «батька нації» і в комуністичному Китаї (КНР), і на Тайвані (Республіці Китай), оскільки саме він очолив визвольний рух, який повалив двохсотрічне панування маньчжурів і припинив понад два тисячоліття існування монархії.

Він запропонував нову ідеологію модернізації країни — «Три народні принципи» (націоналізм, народовладдя, народний добробут), заснував республіку та заклав фундамент для перетворення Китаю на сучасну самостійну державу.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (сторінка 98–99)

Розгляньте репродукцію картини «Революційні війська штурмують Нанкін» (Міяно, 1911 р.). Спираючись на матеріали параграфа, дайте відповіді на запитання. Які емоції викликає ця сцена? Як художник передає драматизм? Чому, на вашу думку, художник обрав саме момент штурму Нанкіна?

Картина викликає відчуття крайньої напруги, динамізму, мужності та революційного піднесення. Художник передає драматизм через використання контрастних вогняних спалахів вибухів, густий чорний дим, шквальний кулеметний вогонь і стрімкий рух повстанців уперед, попри втрати товаришів на схилі пагорба.

Художник обрав саме штурм Нанкіна, бо взяття цього великого історичного центру на півдні країни стало вирішальним переломним моментом Сіньхайської революції. Нанкін був давньою столицею китайців, і його падіння символізувало остаточний крах влади чужоземної маньчжурської династії Цін та відкрило шлях до проголошення Китайської республіки.

Уявіть, що ви журналіст / журналістка у 1911 р. Напишіть репортаж із місця подій. Як би ви зобразили цю подію з погляду захисників Нанкіна?

Репортаж із передової: «Нанкін у вогні: остання твердиня династії хитається» (грудень 1911 року)

Я пишу ці рядки під гуркіт гармат на стародавніх мурах Нанкіна. Солдати цінського гарнізону стоять на смерть біля воріт міста. У їхніх очах немає ілюзій, але є сувора вірність присязі імператору. Вони дивляться на пагорби Цзицзіньшань, звідки хвиля за хвилею накочуються революційні полки з білими пов’язками.

Для захисників міста це не просто штурм — це крах цілого всесвіту, якому служили їхні батьки й діди. «Ми захищаємо священний трон від заколотників, які продалися іноземним ідеям», — кричить поранений офіцер, перезаряджаючи гвинтівку. Проте сили надто нерівні. Повстанська артилерія пробиває проломи в стінах, гарнізон відступає у внутрішнє місто. Здається, разом із цим грудневим днем згасає історія Великої Цін, поступаючись місцем невідомому майбутньому.

РОБОТА З КАРТОЮ (сторінка 100, за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/SRYYb)

Перейдіть за QR-кодом або покликанням, розгляньте карту «Володіння європейських держав». Дайте відповідь на запитання: яку інформацію з історії Китаю та Японії ми можемо отримати з цієї карти?

Опрацювавши карту «Володіння європейських держав (1870–1914 рр.)», можна отримати такі ключові історичні відомості:

Китай показано як об’єкт колоніальної експансії. Карта відображає території, втрачені імперією Цін: Примор’я на користь Росії, Гонконг і Вейхайвей — Британії, Циндао — Німеччині, Тайвань і Порт-Артур — Японії. Також на карті позначено райони Боксерського повстання 1899–1900 рр., напрямки інтервенції восьми держав, вогнище Учанського повстання 10 жовтня 1911 року, провінції, охоплені революцією, та створення партії Гоміндан у 1912 році.

Японія зображена як модернізована держава, що сама стала колоніальною імперією. На карті позначено центр перемоги революції Мейдзі 1868 року в Едо (Токіо), промислові райони, а також стрімкі загарбницькі походи японського флоту та армії під час війн проти Китаю (1894–1895) та Росії (1904–1905), унаслідок яких Японія встановила протекторат над Кореєю й захопила Тайвань та Південний Сахалін.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Коли завершилося завоювання Китаю маньчжурами і утворилася Цінська імперія?

Завоювання завершилося у 1682 році, коли маньчжури остаточно придушили останні осередки опору й підкорили весь Китай під владою імперії Цін.

2. Які методи управління застосовували маньчжури у провінціях?

Маньчжури призначали на чолі провінцій двох губернаторів — військового й цивільного (зазвичай маньчжурів), які підпорядковувалися наміснику. Вони створили таємну поліцію («вершників у червоному»), суворо контролювали видобуток металів, забороняли критику влади, але водночас зберегли традиційні конфуціанські іспити для чиновників дев’яти рангів.

3. Чому Китай проводив політику самоізоляції у XVIII–XIX ст.?

Цінський уряд боявся колоніального поневолення європейцями, прагнув зберегти патріархальні порядки й вважав чужинців варварами. Тому в 1757 році морську торгівлю з іноземцями закрили в усіх портах, крім Гуанчжоу (Кантона).

4. Що передбачав Нанкінський договір 1842 р.?

Договір зобов’язував Китай передати Британії острів Гонконг, відкрити для торгівлі п’ять портів (включно із Шанхаєм), встановити низьке ввізне мито (не більше 5 %) та виплатити британцям 21 мільйон доларів компенсації й контрибуції.

5. Чому опіумні війни змінили баланс сил у Китаї та вплив іноземців?

Війни виявили повну військову й технічну відсталість маньчжурської армії та змусили імперію підписати нерівноправні договори. Іноземні держави здобули право безмитної торгівлі, контролю над морськими митницями, непідсудність китайським законам і почали ділити країну на сфери впливу.

6. Які були причини невдач тайпінів, попри підтримку селян?

Головними причинами стали розкол і кривава боротьба за владу серед верхівки повстанців, переродження вождів у звичайних феодальних деспотів, утопічність і нереалізованість земельної програми, а також пряма військова інтервенція європейських держав, які підтримали цінські війська.

7. Як рух іхетуанів відображав соціальні та національні настрої населення?

Рух боксерів відображав гнів простих китайців проти іноземного засилля, розорення країни та нав’язування чужої релігії. Люди хотіли відновити традиційне життя предків, але через неосвіченість виливали свій протест у сліпий фанатизм і погроми всього іноземного.

II. Обговорюємо у групі

За матеріалами параграфа заповніть таблицю у зошиті або нотатнику:

Учасники	Цілі	Засоби боротьби	Регіони впливу	Результат
Повстанці (солдати, студенти, робітники та ін.)	Повалення влади маньчжурської династії Цін, скасування нерівності, встановлення республіканського устрою та незалежність Китаю.	Збройні повстання, штурми урядових фортець і міст, страйки, революційна агітація в пресі.	Південний і Центральний Китай (провінції Хубей, Сичуань, міста Учан, Нанкін, Шанхай).	Повалення монархії в 1912 році, але через слабкість організації владу довелося поступитися мілітаристам.
Юань Шикай	Збереження особистої влади, встановлення власної військової диктатури та відновлення монархічного правління на свою користь.	Військовий тиск за допомогою бейянської армії, політичні інтриги, підкуп, репресії та заборона опозиційних партій.	Північний Китай, столиця Пекін, армійські гарнізони.	Став президентом, розігнав республіканський парламент, проте не зміг зберегти стабільність і помер у 1916 році.
Сунь Ятсен	Реалізація «трьох народних принципів»: повалення маньчжурів, побудова демократичної республіки, справедливий розподіл землі.	Створення підпільної партії («Тунменхой», «Гоміндан»), об’єднання патріотів, дипломатія, народні повстання.	Південний Китай (провінція Гуандун), середовище інтелігенції та емігрантів.	Обраний першим тимчасовим президентом, але змушений поступитися посадою задля збереження миру в країні.

Проведіть коротку дискусію в класі: «Чи можна було уникнути громадянської війни?». Аргументуйте позицію Сунь Ятсена та Юань Шикая.

Уникнути громадянської війни після 1912 року було майже неможливо, оскільки сторони мали взаємовиключні цілі та цінності.

Сунь Ятсен відстоював принципи демократичної республіки, народного волевиявлення та конституційного ладу. Він навіть добровільно поступився президентською посадою Юань Шикаю, сподіваючись на мирне об’єднання Півночі й Півдня навколо парламенту.

Натомість Юань Шикай спирався виключно на силу багнетів північної армії, зневажав республіканські інститути, розігнав парламент, заборонив партію «Гоміндан» і прагнув сам стати новим імператором. Таке протистояння між демократичними прагненнями та диктатурою неминуче призвело до збройного конфлікту.

III. Мислимо творчо

Уявіть, що ви консул Китаю на початку XIX ст. — які заходи ви б запропонували для захисту країни від іноземного впливу?

Якби я був консулом Китаю того часу, я б запропонував імператору відмовитися від наївної самоізоляції й діяти на випередження. Необхідно було терміново відкрити посольства в провідних європейських столицях, найняти європейських інженерів для будівництва сучасних заводів і парових кораблів та переозброїти армію.

Слід було встановити жорстку державну монополію на зовнішню торгівлю, запровадити високі захисні мита на готові товари й безжально викорінювати контрабанду опіуму разом із корупцією місцевих портових чиновників.

Створіть коротку листівку / постер, якою Сунь Ятсен міг би заохотити молодь приєднатися до революції.

Нижче подано візуальний макет революційного плаката партії «Тунменхой»:

Пояснення до постера: Листівка базується на «Трьох народних принципах» Сунь Ятсена. Вона звертається до молоді зрозумілими закликами покінчити із засиллям чужинців-маньчжурів, встановити демократичну республіку та забезпечити справедливе життя кожній родині через вільну працю.

Які історичні уроки можна винести з боротьби Китаю за незалежність у XIX–XX ст.?

Головний урок полягає в тому, що самоізоляція та гордовите заперечення світового прогресу неминуче ведуть до військової відсталості й втрати державної незалежності.

По-друге, неможливо захистити суверенітет країни без докорінних внутрішніх реформ, подолання корупції та єдності суспільства. Половинчасті заходи та спроби зберегти старі деспотичні порядки призводять лише до громадянських війн, інтервенцій та розпаду держави.

САМООЦІНЮВАННЯ

Опрацювавши матеріал параграфа, перевірте свої знання за ключовими запитаннями:

Чи можете ви пояснити, чому замкненість Цінської імперії стала причиною її поразки в Опіумних війнах?
Чи вмієте ви розрізняти причини та наслідки Першої і Другої опіумних воєн для суверенітету Китаю?
Чи можете ви схарактеризувати основні ідеї повстання тайпінів та руху іхетуанів?
Чи розумієте ви суть «Трьох народних принципів» Сунь Ятсена та історичне значення Сіньхайської революції 1911–1912 рр.?