§ 52. Місто та його мешканці

Зміст

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Які винаходи сприяли появі фабричного виробництва?

Вирішальну роль відіграли парова машина Джеймса Ватта, механічний ткацький верстат Едмунда Картрайта та прядка «Дженні» Джеймса Гаргрівза. Вони замінили ручну ремісничу працю машинною тягою, сконцентрували робітників в одному приміщенні та започаткували масовий фабричний випуск продукції.

Як поява фабрик вплинула на життя людей?

Фабрики зруйнували традиційний селянський та ремісничий уклад. Мільйони селян вирушили до міст у пошуках заробітку, перетворюючись на найманих робітників. Їхнє життя стало залежати від фабричного гудка, робочої зміни тривалістю 12–16 годин і коливань ринку, що змусило жити у бідних перенаселених кварталах.

Де найраніше виникло машинне виробництво?

Машинне виробництво найраніше виникло у Великій Британії в середині XVIII століття завдяки багатим покладам вугілля і заліза, накопиченим капіталам, наявності вільної робочої сили та розвиненій торгівлі.

Як ви розумієте поняття «урбанізація», «індустріальне суспільство»?

Урбанізація — це стрімке зростання ролі міст, збільшення чисельності міського населення та поширення міського способу життя внаслідок промислового розвитку.

Індустріальне суспільство — це етап розвитку цивілізації, де головну роль відіграють промислове фабричне виробництво, машинні технології, капітал і наймана праця, а більшість людей мешкає в містах або пов’язана з промисловістю й сферою послуг.

52.1. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІСТ

1. У чому полягала політика імперій щодо зміни національного складу міст? Як це проявилося у Львові, Києві, Харкові та на Донбасі?

Імперські уряди намагалися зберегти контроль над великими містами шляхом їхньої русифікації чи германізації, а також через цілеспрямоване переміщення чиновників і робітників. У Львові створювалася численна німецькомовна та польська адміністрація, а чиновників-українців висилали на службу до інших регіонів Австро-Угорщини (Чехії чи Хорватії). У Києві та Харкові царська політика витісняла українську мову з освіти та вжитку, через що з другої половини XIX століття там суттєво зросла частка російськомовних городян. На шахти і заводи Донбасу до 1861 року потрапляли переважно російські селяни-оброчники, які мали паспорти для відходу, тоді як українські кріпаки були юридично прив’язані до поміщицької панщини і змогли масово рушити в міста лише після селянської реформи.

2. Проаналізуйте, як зміни у віковому та гендерному складі населення міст могли вплинути на їхню соціальну та економічну динаміку.

На початку XIX століття до міст прибували здебільшого молоді неодружені чоловіки, які забезпечували дешеву й мобільну робочу силу для важкої індустрії та будівництва. Це провокувало часті соціальні вибухи, кримінал та пияцтво через брак сімейного побуту. Коли до середини століття склад населення збалансувався за віком і статтю, у містах почали активно формуватися міцні робітничі родини, зросла потреба у відкритті шкіл, дитячих притулків, житла для родин і лікарень, що стабілізувало міський простір і розширило сферу побутових послуг.

3. Поясніть контрасти соціального життя міст, навівши приклади розміщення житла різних верств населення.

Житловий простір XIX століття був різко розділений за рівнем достатку. Багата аристократія та промисловці будували палаци й особняки поблизу зелених парків або виїжджали у заміські резиденції, проводячи в місті лише зимовий сезон. Середній клас (інтелігенція, крамарі) винаймав багатокімнатні поверхи над своїми майстернями чи магазинами ближче до центру. Натомість робітники та міська біднота тулилися у перенаселених підвалах, темних горищах або нічліжках на брудних робітничих околицях, де доводилося платити 2 пенси лише за право поспати, повиснувши на мотузці.

52.2. МОДЕРНІЗАЦІЯ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ АНТИСАНІТАРІЇ

1. Назвіть основні причини антисанітарії в європейських містах ХІХ ст.

Головними причинами були відсутність водогонів, дощової каналізації та вивезення побутових відходів на тлі вибухового приросту населення. Вулицями щодня пересувалися сотні тисяч коней, які залишали тони гною, а нечистоти з вигрібних ям стікали прямо в річки, звідки брали воду для пиття. Це перетворювало міські водойми на розсадники холери, черевного тифу та дизентерії.

2. Опишіть, у чому полягала суть «османізації Парижа» і які критичні зауваження висувалися проти цієї перебудови.

Префект Жорж Ежен Осман зруйнував старі середньовічні нетрі в центрі Парижа й проклав широкі прямі бульвари, збудував сучасну каналізацію, нові мости, вокзали та водогони. Критики стверджували, що Наполеон III переслідував насамперед поліцейську мету: по широких проспектах війська могли легко застосовувати артилерію й розганяти повстання, а бідноту просто витіснили з центру на околиці, не врахувавши її потреб.

3. Поясніть, чому міста цієї доби, як-от Лондон, називали «Великим димом». Які міста України також були задимленими?

Лондон отримав прізвисько «Великий дим» через сотні тисяч вугільних топок парових машин, теплових станцій, металургійних заводів і печей звичайних будинків, які щодня викидали в небо їдкі хмари кіптяви. В Україні схожа ситуація спостерігалася у великих промислових центрах Донбасу й Придніпров’я — Юзівці, Катеринославі, а також у промислових районах Харкова та Києва.

4. Чим відрізнялися підходи до перебудови міст у Лондоні (після «Великого смороду») та Парижі (Осман) за соціальними наслідками?

У Лондоні перебудова під керівництвом Джозефа Базелджета мала суто інженерний та санітарний характер: місто будувало підземні колектори, насосні станції та набережну без примусового знесення цілих кварталів і виселення мешканців. У Парижі ж реконструкція Османа була радикальною соціально-просторовою чисткою, яка зруйнувала помешкання тисяч робітників і витіснила незаможні верстви на маргінес, фактично розділивши місто на багатий центр і бідні околиці.

52.3. НОВИЙ ПОБУТ, МОДА ТА ДОЗВІЛЛЯ ГОРОДЯН

Практичне завдання зі с. 245: Виміряйте та пробіжіть на шкільному стадіоні дистанцію, що дорівнює висоті Ейфелевої вежі, на яку підіймається ліфт.

Згідно зі схемою на с. 245, висота верхнього рівня, куди підіймається ліфт Ейфелевої вежі, становить 276,13 м (при загальній висоті зі шпилем 325 м). Стандартне коло шкільного стадіону має довжину 200 або 250 метрів. Отже, щоб подолати дистанцію у 276 метрів, учню потрібно пробігти одне повне 200-метрове коло та ще приблизно третину наступного кола (76 метрів).

1. Опишіть, як змінилося планування та комфорт міського житла в ХІХ ст.

Квартири позбулися анфіладного планування з прохідними кімнатами. З’явився чіткий поділ на функціональні зони: вітальню, кабінет, кухню, спальню та окрему дитячу. Завдяки винаходу ліфта Отіса верхні поверхи стали престижними, у будинках з’явилися водогін, газ, а наприкінці століття — електричне освітлення, водяне опалення та простіші, зручніші меблі.

2. Чому універсальні магазини на кшталт «Бон Марше» стали революцією в торгівлі, та які нові принципи вони запровадили?

Універмаги ліквідували традиційний базарний торг, запровадивши чіткі цінники з фіксованою вартістю товарів. Клієнтам дозволили вільно ходити поміж полицями, оглядати речі без обов’язку негайної купівлі, повертати невідповідний товар або замовляти його поштою за каталогами.

3. Напишіть короткий внутрішній монолог модника / модниці ХІХ ст., який / яка розмірковує про перехід від розкішного одягу до одягу «для зручності».

«Хвалити небо, що пішли в небуття ці важкі криноліни та каркаси, в яких неможливо було ані сісти в омнібус, ані протиснутися крізь натовп на вулиці! Тепер я вдягаю легку вовняну сукню чи спідницю вільного крою, в якій можу зробити прогулянку пішки через увесь парк або навіть сісти на велосипед. Так, мама досі зітхає за метрами мережива й шовку, але наш час вимагає швидкості, а не музейної нерухомості».

52.4. ТРАНСПОРТНА РЕВОЛЮЦІЯ ТА РОЗВИТОК КОМУНІКАЦІЙ

Завдання рубрики «Машина часу»: «Як трамвай підкорив Україну та Європу»

Хронологічна задача:
У 1881 році фірма «Сіменс» запустила перший електричний трамвай під Берліном, а вже в 1892 році перший в усій Російській імперії електричний трамвай рушив схилами Києва. Скільки років минуло між пуском берлінського та київського трамваїв?
Відповідь: 1892 – 1881 = 11 років.

Міста України на карті:
Кінний трамвай (конка) в Україні найперше з’явився у Львові (1880 р.) та Одесі (1880 р.). Перший електричний трамвай розпочав регулярний рух у Києві (1892 р.), а за кілька років з’явився у Львові (1894 р.), Дніпрі / Катеринославі (1897 р.) та інших великих містах.

1. Визначте економічне та соціальне значення залізниць для розвитку міст і регіонів у ХІХ ст.

Економічно залізниці зв’язали сировинні райони із заводами й морськими портами, забезпечивши дешеву і безперебійну доставку вугілля, руди та хліба, що врятувало великі міста від загрози локального голоду. У соціальному плані вони відкрили для мільйонів людей можливість подорожувати, шукати роботу на далеких відстанях і щодня добиратися з передмість до міських заводів.

2. Поясніть, як транспортна революція сприяла масовій міжконтинентальній міграції.

Поява великих сталевих пароплавів із гвинтовими двигунами скоротила подорож через Атлантику з кількох тижнів до кількох діб і суттєво здешевила вартість квитків. Разом із розгалуженою мережею еміграційних контор та залізницями це дозволило мільйонам зубожілих селян із Європи (зокрема із Західної України) організовано виїхати на постійне поселення до США, Канади та Бразилії.

3. Які винаходи у сфері комунікацій (зв’язку) суттєво прискорили передачу інформації та яким був рівень їх поширення?

Електричний телеграф, телефон Александра Белла та бездротове радіо Гульєльмо Марконі дозволили передавати новини й біржові зведення майже миттєво. Наприкінці XIX століття у передових державах діяли мільйони телефонних номерів (понад 1,5 млн у США), а трансатлантичні підводні кабелі зв’язали між собою цілі континенти.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Лист із «Великого диму» (Лондон, 1890 р.)»

«Дорогий брате! Пишу тобі з Лондона, який затягнуло звичним жовто-сірим туманом від заводського вугілля. Проте життя тут напрочуд змінилося. Завдяки новій підземній каналізації містера Базелджета ми більше не боїмося літньої холери, а на вулицях світять електричні ліхтарі. Щоранку я дістаюся до нашого магазину на трамваї всього за кілька пенсів. Нещодавно хазяїн провів у контору телефон, і ми зв’язуємося з оптовиками за лічені секунди. Місто брудне і галасливе, але воно кипить такою енергією, що я нізащо не повернувся б до тихого села».

Вправа «Містобудування, реклама, торгівля»

А. Три ключові містобудівні норми XIX століття:

1. Обов’язкова мінімальна ширина центральних вулиць (не менше 15–20 метрів) для вентиляції повітря та безперешкодного проїзду пожежних підрозділів.
2. Повна заборона спорудження дерев’яних будинків і солом’яних стріх у міській зоні з обов’язковим муруванням із цегли й перекриттям черепицею.
3. Обов’язкове підключення кожної новобудови до міської каналізаційної мережі та водогону з забороною скидання стоків у відкриті міські водойми.

Б. Рекламний слоган для бюро Зоф’ї Бєсядецької:
«Квиток на надійний пароплав до Нового Світу — забезпечте власній родині заможне майбутнє без панщини та злиднів!»

В. Перелік товарів із фіксованою ціною в «Бон Марше»:

• Чоловічий готовий вовняний костюм трійка — 35 франків.
• Бавовняна повсякденна сукня фабричного пошиття — 18 франків.
• Шкіряні черевики на міцній гумовій підошві — 12 франків.
• Порцеляновий чайний сервіз на 6 персон — 9 франків.
• Пара вовняних теплих ковдр — 14 франків.

Гра «Транспортна революція та розвиток комунікацій» (за QR-кодом)

Навчальна гра містить хронологічні завдання та запитання на співвіднесення винахідників і технологій XIX століття (пароплав Фултона — 1807, залізниця Стефенсона — 1825, телефон Белла — 1876, автомобіль Даймлера і Бенца — 1885, кінематограф братів Люм’єр — 1895). Успішне проходження засвідчує, як транспортні мережі та миттєвий зв’язок перетворили розрізнені регіони на єдиний світовий економічний простір.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рівень І

1. А. Ключові події модернізації міст у хронологічному порядку:

• 1807 р. — випробування пароплава Роберта Фултона; поява перших кінних трамваїв.
• 1825 р. — відкриття першої залізниці Джорджа Стефенсона (Стоктон — Дарлінгтон).
• 1842 р. — масштабна пожежа в Гамбурзі та початок системної містобудівної перебудови.
• 1853 р. — початок масштабної «османізації» Парижа.
• 1858–1859 рр. — «Великий сморід» у Лондоні та розгортання будівництва столичної каналізації Джозефа Базелджета.
• 1881 р. — пуск першого електричного трамвая фірми «Сіменс».
• 1892 р. — запуск першого електричного трамвая в Києві.

1. Б. Порівняйте темпи зростання населення європейських (Париж, Прага) та українських (Київ, Львів) міст, визначивши періоди найбільшого демографічного стрибка.

Європейські столиці демонстрували стійке зростання: населення Парижа з 1789 по 1914 рік зросло більш ніж учетверо (з 650 тис. до 2,7 млн), а Праги — майже в 9 разів (з 79 тис. до 668 тис.). Серед українських міст справжній демографічний вибух стався у другій половині XIX століття у Києві, де населення зросло у 35 разів (з 17 тисяч у 1771 р. до майже 600 тисяч у 1913 р.), головним чином завдяки бурхливому будівництву залізниць і розвитку цукрової промисловості після 1860-х років. Населення Львова зростало повільніше й більш рівномірно — у 9 разів (з 22,5 тис. до 206 тис. у 1910 р.).

2. А. Географічні чинники росту міст:

Зростанню міст сприяли наявність судноплавних водних артерій (Дніпро для Києва, Сена для Парижа, Темза для Лондона), доступ до вугільних і залізорудних басейнів (Донбас, Манчестер) та розташування на перетині торговельних шляхів. Перешкодами ставали дефіцит питної води (як в Одесі), складний пагорбистий рельєф, що ускладнював сполучення між районами (Київ), або відсутність швидкого підведення залізниць до малих провінційних містечок.

2. Б. Схема типової організації міського простору XIX століття:

Міський простір поділився на три зони: перевантажений діловий та торговельний центр; промислово-робітничий пояс заводів і нетрів із високою щільністю та кіптявою; багаті заміські райони зі свіжим повітрям і парками.

Рівень ІІ

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли в Лондоні відбувся «Великий сморід», що змусив владу побудувати сучасну каналізацію?
• Що стало головною причиною раптового зникнення дрібного базарування та появи фіксованих цін?
• Хто сконструював безпечний пасажирський ліфт, який відкрив шлях висотному будівництву?
• Де на території сучасної України було побудовано найпершу залізничну лінію?
• Звідки ми можемо дізнатися про реальний побут і щоденні труднощі лондонських волоцюг та робітників кінця XIX століття?
• Чому великі промислові міста континентальної Європи перетворювалися на розсадники небезпечних епідемій холери?
• Як електричний трамвай вплинув на територіальний розвиток міст та організацію робочого дня городян?
• Який результат мала «османізація» Парижа для бідніших верств столичного населення?

4. Яка логіка лежала в основі рішень з перебудови міст: естетична, санітарна чи військово-політична? Обґрунтуйте свою відповідь.

Усі три фактори діяли одночасно, проте пріоритет залежав від конкретного міста. У Парижі на першому місці була військово-політична логіка (запобігання барикадам і полегшення руху військ) разом із демонстрацією імперського престижу. Натомість у Лондоні та Гамбурзі домінували санітарна та протипожежна потреби, спричинені катастрофічними спалахами холери та спустошливими пожежами.

5. Оцініть ефективність боротьби з епідеміями в різних містах. Чи завжди фінансові витрати на модернізацію гарантували швидкий успіх?

Будівництво очисних споруд і каналізації вимагало колосальних коштів, але давало надійний довгостроковий порятунок від інфекцій. Лондон після завершення системи Базелджета практично назавжди позбувся холери. Проте успіх не був миттєвим: у Гамбурзі міська влада через надмірну дорожнечу відхилила проєкт водогону інженера Вільяма, через що в 1892 році місто пережило жорстоку епідемію. Самі по собі гроші без комплексного наукового підходу та подолання бідності в робітничих нетрях не гарантували швидкої безпеки.

Рівень ІІІ

6. Вправа «Городяни-громадяни»

А. Як проблеми міст і спроби їх вирішення відображають формування відповідальності громадян і міської влади за суспільний добробут?

Виклик індустріального міста	Реакція громадськості та благодійників	Дії міської та державної влади	Результат для суспільного добробуту
Антисанітарія та холера	Вимоги санітарних реформ, статті лікарів у пресі	Будівництво міського водопроводу та каналізації	Ліквідація спалахів епідемій, зниження рівня смертності
Безпритульність робітників	Створення «Армії порятунку», благодійні нічліжки	Створення муніципальної поліції, правила забудови	Зменшення вуличної злочинності та захист прав бідних
Пожежна небезпека	Перші страхові товариства взаємодопомоги	Заборона солом’яних стріх, створення пожежних частин	Збереження житлового фонду, перехід до цегляного будівництва
Транспортний колапс	Просвітницькі кампанії, кооперативні ініціативи	Запровадження міського кінного та електричного трамвая	Доступне пересування городян, розширення меж міст

Б. Проаналізуйте, як мовна та міграційна політика імперій (у Львові, Києві) впливала на національну самосвідомість та багатокультурність міст. Яке значення це має для сучасного розуміння громадянства?

Уряди Австро-Угорської та Російської імперій намагалися використовувати міські центри як інструменти асиміляції та контролю. Російський царизм штучно перетворював Київ і Харків на російськомовні анклави, відтісняючи українську культуру в село. Австрійська влада формувала у Львові німецько-польське чиновницьке середовище. Це породжувало захисну реакцію українців: інтелігенція та кооператори гуртувалися навколо «Просвіти», створювали власні споживчі спілки та школи, формуючи модерну національну свідомість на противагу імперському тиску.

Для сучасного розуміння громадянства цей досвід доводить, що демократичне місто не має бути знаряддям примусової асиміляції. Справжня громадянська єдність базується на взаємній повазі, рівному доступі кожного городянина до управління, захисті прав меншин та спільній відповідальності за благополуччя свого міста.