52. Країни Латинської Америки
ПРИГАДАЙТЕ (с. 64)
Які європейські держави здійснювали колонізацію територій Південної та Центральної Америки? Які наслідки мала ця колонізація для місцевого населення?
Основними колонізаторами регіону були Іспанія, яка захопила більшу частину Центральної та Південної Америки, і Португалія, що колонізувала Бразилію. Також окремими островами Карибського басейну та невеликими територіями володіли Велика Британія, Франція та Нідерланди.
Для корінного населення колонізація обернулася справжньою демографічною катастрофою: мільйони індіанців загинули від завезених європейцями хвороб, виснажливої праці на рудниках і плантаціях та жорстокого винищення. Їхні традиційні держави й самобутні культури були зруйновані, а тих, хто вижив, позбавили земель і перетворили на безправну робочу силу.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (с. 64–65)
Поясніть політичні погляди Мігеля Ідальго. Що в них привабило мексиканців? Які причини визвольних рухів у Латинській Америці відображені в цих джерелах?
Мігель Ідальго виступав за повне повалення колоніального панування іспанців, рівність усіх суспільних верств і скасування несправедливих поборів. Мексиканців — насамперед індіанців, метисів та міську бідноту — привабили його заклик повернути відібрані землі, знищити рабство та використання образу темношкірої Богоматері Гваделупської як духовного символу захисту простого народу.
У наведених документах відображено такі причини визвольного руху: глибоке обурення свавіллям іноземних чиновників («гачупінів»), повна відсутність політичних прав у місцевого населення (про що пише Сімон Болівар: «наше політичне існування — нульове»), жорстокий податковий тягар та усвідомлення латиноамериканцями своєї окремої самобутності, яка відрізняла їх від європейців.
РОБОТА З КАРТОЮ ТА QR-КОДОМ (с. 65)
Чому Болівара та Сан-Мартіна шанують у країнах Латинської Америки? Скориставшись QR-кодом або покликанням (qr.orioncentr.com.ua/EFpp6), розгляньте карту «Новостворені держави Латинської Америки». Які нові держави з’явилися на політичній мапі світу? Порівняйте назви країн та кордони із сучасними. Спрогнозуйте причини змін.
Сімона Болівара та Хосе де Сан-Мартіна шанують як національних героїв і «Визволителів», оскільки вони присвятили своє життя звільненню континенту від багатовікового колоніального гніту. Вони створили визвольні армії, здобули вирішальні перемоги над іспанськими військами та заклали фундамент незалежних держав.
На карті після розпаду колоніальних імперій з’явилися Велика Колумбія, Мексиканська імперія (пізніше республіка), Сполучені Провінції Південної Америки (майбутня Аргентина), Чилі, Перу, Болівія, Федерація Центральної Америки, Парагвай та Бразильська імперія.
Порівняно із сучасними межами, тодішні кордони суттєво відрізнялися: Велика Колумбія згодом розпалася на Колумбію, Венесуелу, Еквадор і Панаму; Федерація Центральної Америки розкололася на Гватемалу, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа та Коста-Рику; Мексика володіла величезними північними землями, які згодом відійшли до США; Болівія мала вихід до Тихого океану.
Причинами таких змін стали внутрішня боротьба за владу між регіональними елітами, географічна віддаленість окремих областей, прикордонні війни між молодими республіками (наприклад, Тихоокеанська війна чи війна Потрійного союзу) та експансія сильніших сусідів, насамперед Сполучених Штатів Америки.
ПОМІРКУЙМО! (с. 66)
Чому бразилійці підтримали Педру? Висловіть свою думку, чому Бразилія стала єдиною латиноамериканською монархією.
Бразильці підтримали Педру, оскільки він очолив рух за незалежність від Лісабона, не допустивши повернення країни до статусу безправної колонії, чого вимагав португальський парламент. Місцеву заможну еліту влаштовувало, що перехід влади відбувався мирно, без залучення народних мас і без загрози скасування рабовласництва.
Бразилія стала монархією тому, що там уже перебувала португальська королівська династія Браганса, яка переїхала до Ріо-де-Жанейро під час наполеонівських війн. Плантатори-рабовласники вважали збереження імперської корони найкращим способом утримати єдність велетенської країни та уникнути кровопролитних громадянських воєн і розпаду територій, які охопили сусідні іспанські республіки.
2. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ (с. 66)
Які виклики мали постати перед новоствореними незалежними державами?
Молоді держави зіткнулися з руїною після тривалих воєн, відсутністю стабільних інститутів влади, гострим браком фінансів і значними зовнішніми боргами. Головними викликами стали жорстоке протистояння між лібералами й консерваторами за державний устрій, невирішеність земельного питання, глибока соціальна нерівність та територіальні суперечки за невизначені колоніальні кордони.
ПОМІРКУЙМО! (с. 66)
Які способи подолання викликів могли обрати молоді країни? Які причини поширення практики каудильїзму в Латинській Америці? Як Хуан Мануель де Росас виправдовував каудильїзм?
Країни могли піти шляхом розбудови конституційного діалогу, розвитку місцевого самоврядування, освіти та компромісів між політичними силами, або ж обрати встановлення жорсткої диктатури задля примусового наведення порядку.
Каудильїзм поширився через те, що після війн армія та її командири стали найвпливовішою організованою силою в суспільстві. Політичні партії були нездатні домовитися, демократичні традиції були відсутні, а населення, знесилене анархією та хаосом, покладало надії на «сильну руку» популярного вождя-генерала.
Хуан Мануель де Росас виправдовував авторитаризм тим, що суспільству насамперед потрібні безпека, порядок і стабільність праці, яких неможливо досягти за слабкої влади. Він стверджував, що ліберальні конституції нав’язувалися абстрактними теоретиками («фанатиками»), а без залізної руки держава просто потоне в безладі.
ПОМІРКУЙМО! (с. 67)
Чому Латинська Америка потрапила у нову залежність від промислових країн світу? Як можна було уникнути такої залежності? Розгляньте репродукцію картини. Які соціальні або історичні проблеми відображає зображена сцена?
Латинська Америка потрапила в економічну залежність, тому що її господарство було сировинним і не мало власної розвиненої промисловості. Молодим державам терміново були потрібні кредити та готові товари, тому вони відкрили ринки для Британії, Франції та США, які натомість вивозили дешеву сировину й захопили контроль над транспортною інфраструктурою та банками.
Уникнути залежності можна було шляхом протекціонізму — захисту вітчизняного виробництва митами, вкладання прибутків від експорту сировини у власні заводи й фабрики, проведення земельної реформи для розширення внутрішнього ринку та масової освіти населення.
Аналіз картини: На полотні Феліпе Сантьяго Гутьєрреса «Прощання молодого індіанця» (1876 р.) зображено бідну індіанську родину в простому традиційному одязі на тлі скромного житла. Юнак прощається з рідними, очевидно вирушаючи на заробітки до міста або на службу в армію. Картина яскраво ілюструє соціальне безправ’я і бідність корінного населення, відсутність у нього землі й перспектив розвитку в умовах панування великих латифундистів.
ПОМІРКУЙМО! (с. 68)
Як культура сприяла становленню латиноамериканських націй?
Культура відіграла вирішальну роль у формуванні почуття спільної гідності та окремішності від колишніх колонізаторів. Поєднання європейських мистецьких форм з індіанськими та африканськими мотивами створило самобутнє латиноамериканське обличчя, а література про боротьбу за свободу та школи допомогли виховати патріотизм і національну самосвідомість громадян.
3. ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА В МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ (с. 68)
Як індустріалізація могла вплинути на Латинську Америку?
Індустріалізація прискорила розбудову залізниць, телеграфу й портів, зв’язала віддалені регіони між собою та сприяла швидкому зростанню міст. Разом з тим вона закріпила однобоку спеціалізацію економік на експорті сировини та посилила залежність від іноземних інвестицій і машин.
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 68)
Появі яких соціальних груп сприяла модернізація? Визначте наслідки збереження соціальної нерівності. Про що свідчило створення профспілок, руху за земельні реформи, соціалістичних та анархістських партій?
Модернізація породила міський робітничий клас (пролетаріат), прошарок технічної інтелігенції, службовців, а також національну промислово-торговельну буржуазію.
Збереження колосальної прірви між жменькою олігархів-землевласників і мільйонами злиденних селян призводило до хронічної соціальної напруги, повстань, страйків і гальмувало розвиток внутрішнього ринку, що зрештою виливалося у вибухи революцій.
Створення профспілок, рухів за землю та лівих партій свідчило про те, що трудящі маси більше не бажали терпіти безправ’я і свавілля латифундистів, усвідомили свої соціальні інтереси та почали активно боротися за гідні умови праці, справедливий перерозподіл власності й політичні права.
ПОМІРКУЙМО! (с. 69, вгорі)
Пригадай суть доктрини Монро, яка стала підґрунтям втручання США у справи Латинської Америки. Розгляньте карикатуру. Як ця карикатура відображає політику «великої палиці»? Що символізує «залякування» Колумбії?
Суть доктрини Монро (1823 р.) зводилася до гасла «Америка для американців»: США вимагали від європейських монархій не втручатися в справи держав Західної півкулі, розглядаючи будь-яку таку спробу як загрозу власній безпеці. Згодом США використали її як прикриття власної гегемонії в регіоні.
Аналіз карикатури: На карикатурі Чарльза Гріна Буша (1903 р.) зображено велетенську постать президента Теодора Рузвельта у військовому однострої, який з грізним виразом обличчя стоїть біля гармати й тримає в руці важку палицю. Маленька фігурка колумбійського лідера з жахом дивиться на американського лідера. Малюнок безпосередньо втілює принцип політики «великої палиці» — готовність Вашингтона пустити в дію пряму військову силу та флот для досягнення власних імперських цілей.
«Залякування» Колумбії символізує силовий шантаж Вашингтона, коли колумбійський сенат відмовився ратифікувати договір про передачу США смуги землі для будівництва Панамського каналу. У відповідь США інспірували та підтримали сепаратистське повстання в Панамі, відправили туди свої військові кораблі, завадили Колумбії відновити контроль і миттєво змусили маріонетковий уряд нової держави віддати їм зону каналу.
ПОМІРКУЙМО! (с. 69, внизу)
Чому обмеженість демократії регіону була пов’язана із поширенням великого землеволодіння та експортної еліти? Як нечисленність середнього класу та низький рівень освіти сприяли збереженню олігархічного панування?
Великі землевласники-латифундисти та експортні магнати тримали в економічній залежності майже все сільське населення: батраки й орендарі були змушені голосувати так, як наказував господар маєтку. Еліта повністю контролювала виборчу систему, пресу, поліцію та суди, перетворюючи демократичні інститути на ширму для збереження своїх багатств і монополії на владу.
Через слабкість промисловості середній клас (підприємці, лікарі, вчителі, юристи) був дуже нечисленним і не міг стати міцною опорою для справжньої демократії. Більшість населення була неписьменною та затурканою злиднями, тому не могла захищати власні громадянські інтереси й легко піддавалася тиску чи популістським маніпуляціям олігархічних кланів.