51. Неєвропейські народи перед викликами модерного суспільства
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте основні риси традиційного суспільства. Що вам відомо про історію країн Сходу у періоди Стародавнього світу та Середньовіччя?
Традиційне суспільство спирається на сільське господарство, натуральне виробництво, суворий поділ на стани та авторитет давніх звичаїв і релігії. У ньому майже немає соціальної мобільності, а людина підпорядкована своїй громаді чи родині.
Країни Сходу в давнину та в епоху Середньовіччя були колисками могутніх імперій (Індія, Китай, арабські халіфати, Османська імперія). Вони славилися високою культурою, винаходами, містами-велетнями та розвиненими ремеслами, але влада в них завжди належала абсолютним правителям, чия воля вважалася священною.
ПОМІРКУЙМО! (с. 57)
Порівняйте східну модель влади з античною чи європейською середньовічною моделлю. У чому полягає ключова різниця між ними? Які можуть бути наслідки такої різниці?
У східній моделі правитель був деспотом, живим уособленням бога на землі та верховним власником усієї землі та майна підданих. Тут не було поняття непорушної приватної власності: чиновник чи купець міг у будь-яку мить втратити все за велінням володаря.
В античності існували полісні традиції громадянських прав і виборних посад, а в середньовічній Європі діяли договірні відносини («васал мого васала — не мій васал»), самоврядування міст і захищене феодальне право на землю.
Наслідком такої різниці стало те, що в Європі поступово виникли вільний ринок, захист приватної власності та політична конкуренція, тоді як на Сході тотальний контроль держави заморозив суспільні зміни та завадив швидкому промисловому розвитку.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 57–58)
Розгляньте карикатуру, подану на наступній сторінці (Посольство Макартні, Джеймс Ґілрей, 1793 р.). Як художник зобразив ставлення китайських чиновників до європейських дивовиж? Як карикатура відображає уявлення китайської імперії про себе? За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, чому британська місія Макартні зазнала невдачі? Як це відображено в карикатурі? Як художник передає нерівність між сторонами та культурні стереотипи?
На карикатурі Джеймса Ґілрея імператор Цяньлун та його сановники споглядають привезені британцями дари із зарозумілою байдужістю та зневагою. Китайський правитель сидить на узвишші, дивлячись на заморських гостей крізь хмари диму, а складні наукові прилади — глобуси, телескопи й механічні іграшки — виглядають для придворних як непотрібні забавки чужинців-варварів. Імперія Цін сприймала себе як «Піднебесну», центр світобудови, який самодостатній і не потребує нічого ззовні.
Місія лорда Джорджа Макартні 1793 року зазнала краху через глибокий цивілізаційний конфлікт: британці прагнули встановити рівноправні дипломатичні та торговельні відносини, відкрити нові порти та скасувати обмеження для купців. Натомість у Пекіні посольство вважали звичайною місією «варварів», що прибули скласти данину. До того ж Макартні категорично відмовився виконувати традиційний обряд «коутоу» — земні поклони з биттям чолом об підлогу перед імператором.
На малюнку ця нерівність підкреслена гіперболізованими позами: британські дипломати схилені й підповзають із подарунками, тоді як китайський імператор зображений неприступним і пихатим. Художник також висміює стереотипи обох сторін — наївне бажання європейців здивувати східного володаря брязкальцями й водночас сліпу замкненість Китаю від решти світу.
ПОМІРКУЙМО! (с. 59)
Як ви розумієте вислови британського історика Арнольда Тойнбі: «Східні громади вражають своєю незмінністю й традиційністю»; «Східне село — маленький світ, що лишається незмінним крізь віки»; «Громада живе за власним ритмом, незалежно від династій»?
Тойнбі вказує на те, що фундаментом східних цивілізацій було автономне сільське життя, засноване на круговій поруці, розподілі води, традиційному ремеслі та взаємодопомозі. Усі політичні потрясіння — зміна правлячих династій, палацові перевороти чи навіть іноземні завоювання — відбувалися «нагорі», в столицях. Вони майже не зачіпали глибинні порядки сільського світу: селяни продовжували обробляти землю, сплачувати податки новим чиновникам і жити за законами пращурів так само, як і тисячу років тому.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 60)
Розгляньте репродукцію картини, що зображує, як британський генерал і чиновник Роберт Клайв зустрічається з бенгальським державним діячем Мір Джафаром (Битва при Плессі, Френсіс Гейн, 1760 р.). Які ознаки східної держави помітні у зображенні Мір Джафара та його оточення? Як композиція підкреслює відносини між європейцем і представниками Сходу? Як картина показує зіткнення різних культурних моделей влади — східної та європейської?
У зображенні бенгальського правителя Мір Джафара та його почту привертає увагу розкішний східний одяг — шовкові тюрбани, довгі гаптовані халати, шаблі в коштовних піхвах, а також присутність слуг із парасолями й опахалами, що символізують монаршу велич.
Композиційно картина чітко розмежовує дві сили: Роберт Клайв тримається впевнено, прямо й спокійно, уособлюючи переможну силу Ост-Індської компанії, тоді як бенгальська делегація поводиться нерішуче, визнаючи свою поразку та змушений компроміс.
Це зіткнення показує контраст двох типів влади: з одного боку стоїть організована європейська корпоративно-військова система з чіткою субординацією та прагматичним розрахунком, а з іншого — традиційне деспотичне правління, схильне до зрад, палацових інтриг і показної розкоші, яке виявилося безсилим перед регулярною армією колонізаторів.
ПОМІРКУЙМО! (с. 60–61)
Розгляньте зображення китайського міста кінця XVII ст., подане на наступній сторінці (Місто, малюнок кінця XVII ст., с. 61). Яку роль відігравала культура в організації міського простору?
Культура і філософія відігравали вирішальну роль у плануванні китайського міста: воно завжди будувалося згідно з принципами гармонії, симетрії та суворої геометрії (феншуй і конфуціанський порядок).
На малюнку видно масивні мури, рівні вулиці, канальні артерії з мостами, що символізують контроль людини над простором і чітку ієрархію. Місто слугувало не стільки торговельною вольницею, скільки центром адміністративної влади, де розташування будівель, висота пагод і дахів чітко підкреслювали статус їхніх мешканців та авторитет держави.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 61)
За допомогою додаткових джерел інформації укладіть чекліст основних ідей Конфуція, починаючи з фрази: «Учитель сказав…». Поясніть, як ці ідеї впливали на розвиток китайського суспільства та держави.
Чекліст основних ідей Конфуція:
- Учитель сказав: правитель повинен бути правителем, підданий — підданим, батько — батьком, а син — сином (кожен зобов’язаний чітко знати своє місце в суспільній ієрархії).
- Учитель сказав: шануй батьків своїх і старших за віком, бо синівська шанобливість є основою будь-якої чесноти й порядку.
- Учитель сказав: не роби іншим того, чого не бажаєш собі (золоте правило моралі та гуманності «жень»).
- Учитель сказав: керувати народом треба силою чесноти й прикладом, а не лише суворими покараннями.
- Учитель сказав: справжній благородний муж («цзюнь-цзи») прагне справедливості, чесності та знань, а не особистої користі.
Ці ідеї перетворилися на офіційну ідеологію імперського Китаю. Вони забезпечили надзвичайну міцність держави: суспільство сприймалося як одна велика родина, де імператор був «батьком», чиновники — «старшими братами», а піддані мали беззаперечно підкорятися. Завдяки іспитам на знання конфуціанських книг державою керували освічені чиновники. Водночас надмірний культ старовини й традицій зробив китайське суспільство вкрай консервативним і неготовим до модернізації.
ПОМІРКУЙМО! (с. 62)
Поясніть, чому на початковому етапі колоніальної експансії Європи Схід залишався економічно самодостатнім. Зробіть висновок: якими були головні цілі європейців у період торговельної експансії на Схід.
Східні держави мали розвинене ремесло й сільське господарство, виробляючи практично все необхідне для власного споживання. Ба більше, місцеві шовк, порцеляна, бавовняні тканини, чай та прянощі перевершували європейські аналоги за якістю. Європейські мануфактури просто не мали товарів, які могли б зацікавити жителів Азії, тому європейцям доводилося розраховуватися за східну продукцію американським сріблом і золотом.
Головними цілями європейців у період торговельної експансії були захоплення стратегічних торговельних баз і портів, встановлення монополії на вивезення рідкісних східних товарів (передусім спецій і тканин) та отримання надприбутків від перепродажу цих товарів у Європі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 63)
Роздивіться індійські монети — класичну срібну рупію та рупію 1887 р. Хто зображений на монеті і чому це важливо в контексті Індії? Який висновок про роль грошей як інструмент колоніальної політики можна зробити за допомогою цієї монети?
На колоніальній рупії 1887 року викарбовано профіль британської королеви Вікторії з написом «VICTORIA EMPRESS» (Вікторія — Імператриця). Це мало колосальне символічне й політичне значення: королева Великої Британії офіційно проголошувалася імператрицею Індії, що демонструвало остаточну ліквідацію незалежності індійських князівств після повстання сипаїв і перехід країни під пряме управління Британської корони.
Карбування власної монети колонізаторами слугувало найважливішим інструментом контролю. Гроші витісняли традиційні місцеві платіжні засоби, підпорядковували індійську економіку імперській фінансовій системі, забезпечували легке збирання колоніальних податків на користь метрополії та закріплювали іноземне панування в щоденному житті кожної індійської родини.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Які основні цивілізації Сходу виділяють історики?
Історики виділяють три головні неєвропейські цивілізації: близькосхідно-мусульманську, індійсько-південноазійську та китайсько-далекосхідну.
2. Що таке сільська громада і яку роль вона відігравала у стабільності суспільства?
Сільська громада — це самоврядна замкнена спільнота селян одного поселення, яка спільно користувалася землею, пасовищами, водоймами та лісами. Вона забезпечувала стабільність суспільства завдяки високій самоорганізації, традиційному способу ведення господарства, взаємодопомозі та безперебійній сплаті податків державній скарбниці, залишаючись непорушною основою життя незалежно від змін імператорів чи правлячих династій.
3. Чим відрізнялися міста Сходу від європейських?
Східні міста були насамперед резиденціями правителів, військовими фортецями чи релігійними центрами, повністю підпорядкованими державній бюрократії. Вони не мали міського самоврядування (як європейське магдебурзьке право), а міські ремісники працювали на замовлення двору та знаті. Занепад володаря або перенесення столиці часто призводили до швидкого занепаду чи зникнення самого міста.
4. Яка роль релігії у східних суспільствах та у формуванні влади?
Релігія на Сході була головним регулятором життя та джерелом легітимності влади. Вона освячувала божественне походження володаря, вимагала від підданих повної покірності, консервувала усталені традиції, а в таких країнах, як Індія чи мусульманський світ, формувала саму соціальну структуру суспільства через кастовий устрій або норми шаріату.
II. Обговорюємо у групі
Порівняйте роль держави у східних суспільствах та у Європі того ж періоду. Результати роботи представте у вигляді інфографіки.
Головна відмінність полягає в тому, що східна держава пригнічувала приватну ініціативу та захищала стабільність ціною стагнації. Європейська ж модель створила умови для розвитку капіталізму, конкуренції та гарантій майнових прав, що зрештою забезпечило Заходу колосальну військово-технічну перевагу.
III. Мислимо творчо
1. Уявіть, що ви селянин / селянка у східній державі XVII ст. Опишіть свій день та ваші обов’язки перед державою і громадою.
Мій день починається вдосвіта, коли сонце ще ледь торкається верхівок рисових терас. Разом із родиною ми виходимо на ділянку, яку нам виділила громада: потрібно відремонтувати зрошувальні канали та виполоти бур’ян, адже вода — це життя нашого посіву.
Мої обов’язки суворо розписані. Перед нашою сільською громадою я відповідаю за спільний догляд греблі та мушу відпрацювати визначені старостою дні на розчищенні каналу, допомагаючи сусідам під час жнив через правило кругової поруки.
Перед державою мій обов’язок ще суворіший: після збору врожаю ми віддаємо частину зерна управителю імператорської комори як податок, а кілька місяців на рік я мушу відбувати повинність — ремонтувати шляхи або укріплювати мури в повітовому місті. Наше життя важке й передбачуване, але воно дає нам хліб і дах над головою під захистом звичаїв предків.
2. Підготуйте мініпроєкт «Як європейці змінювали соціальну структуру східних країн».
До приходу європейців суспільства Сходу спиралися на гармонійну для них тріаду: правитель із бюрократією вгорі, сільська громада внизу та залежні від влади ремісники й торговці в містах.
Європейська колонізація, що почалася як вивезення спецій, у XIX столітті докорінно зруйнувала цей баланс.
По-перше, масовий завіз дешевих фабричних тканин з Англії повністю розорив мільйони індійських ткачів і ремісників, які століттями складали кістяк міського населення; міста знелюднювалися, а ремісники були змушені йти в наймити на землю.
По-друге, колонізатори перетворили традиційних збирачів податків (наприклад, заміндарів в Індії) на приватних власників землі європейського типу, позбавивши селян їхнього вікового права володіння наділами. Селяни громади перетворилися на безправних орендарів, що спричинило хронічні злидні та масовий голод.
По-третє, європейці створили новий прошарок — компрадорську буржуазію (місцевих торговців-посередників, які багатіли на обслуговуванні колонізаторів) та європеїзовану інтелігенцію. Саме ця нова інтелігенція, засвоївши європейські ідеї свободи й нації, згодом очолила національно-визвольну боротьбу проти самих загарбників.