18 вересня 2026 р. Модерна доба

50. Узагальнення: «Утворення національних держав. Міжнаціональні відносини»

РУБРИКА «ПРИГАДАЙТЕ»

Які народи у ХІХ ст. утворили власні держави, а які залишались складовими інших імперій?
У ХІХ столітті власні національні держави здобули або відновили греки, серби, румуни, болгари, а також об’єдналися італійці та німці. Водночас українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, фіни, кримські татари та народи Кавказу й Центральної Азії залишалися розділеними або підкореними у складі Російської, Австро-Угорської та Османської імперій.

Чому Австро-Угорщину називали «клаптиковою імперією»? Які народи у ній проживали?
Її називали «клаптиковою імперією», тому що вона об’єднувала під владою династії Габсбургів безліч різних етносів без спільної мови, культури чи географічної цілісності. У державі проживали австрійські німці, угорці, чехи, словаки, поляки, українці (русини), хорвати, серби, словенці, румуни та італійці.

Які форми боротьби за національні права здійснювали ці народи?
Народи використовували як легальні мирні методи (створення просвітницьких товариств, преси, політичних партій, участь у роботі парламентів), так і радикальні форми спротиву (повстання, революційні виступи під час «Весни народів» 1848–1849 років, страйки та бойкоти).

1. ЗАСТОСОВУЄМО НОВІ ЗНАННЯ

1. Скориставшись знаннями, набутими під час вивчення теми, за допомогою QR-коду укладіть розповідь на тему «Утворення національних держав. Міжнаціональні відносини».

ХІХ століття увійшло в історію як «доба націй та націоналізму». Рушійною силою епохи стала ідея про те, що кожен народ має право на самовизначення та власну суверенну державу. Найяскравішими прикладами цього процесу стали об’єднання роздробленої Італії навколо Сардинського королівства завдяки зусиллям Кавура і Гарібальді, а також об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю» під проводом прусського канцлера Отто фон Бісмарка.

Водночас у багатонаціональних імперіях — Австро-Угорській, Російській та Османській — національне питання набуло гостроти через політику асиміляції та гноблення поневолених народів. Поки Австро-Угорщина йшла шляхом конституційних компромісів (дуалізму та парламентського представництва), Російська імперія жорстко придушувала польські повстання, забороняла українську мову Валуєвським циркуляром та Емським указом і колонізувала Кавказ та Центральну Азію. Руйнування імперських бар’єрів і боротьба бездержавних народів за автономію чи незалежність перетворили міжнаціональні відносини на головний чинник міжнародної кризи напередодні Першої світової війни.

2. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати ключові теми. Прокоментуйте результати.

Ключові аспекти об’єднання Німеччини та Італії:

Промпт (UA): «Історична картина в стилі реалізму XIX століття: з одного боку Джузеппе Гарібальді в червоній сорочці тисне руку королю Віктору Еммануїлу II на фоні італійського краєвиду, з іншого боку Отто фон Бісмарк у прусській військовій формі на тлі Дзеркальної зали Версаля у 1871 році, деталізовано, висока якість».
Prompt (EN): «Historical 19th-century oil painting: Giuseppe Garibaldi in a red shirt shaking hands with King Victor Emmanuel II against an Italian landscape on one side, and Otto von Bismarck in Prussian uniform in the Hall of Mirrors at Versailles 1871 on the other side, highly detailed, realistic».
Коментар: Зображення наочно зіставляє два шляхи консолідації: народно-визвольний революційний рух в Італії знизу та мілітарне об’єднання Німеччини згори прусською монархією.

Австро-Угорщину як «клаптикову імперію»:

Промпт (UA): «Алегорична політична карикатура XIX століття: дворогий австрійський орел намагається втримати кігтями клаптикову ковдру, зшиту з прапорів народів Австро-Угорщини (чехів, угорців, українців, поляків, хорватів), яка тріщить по швах, вінтажний стиль».
Prompt (EN): «Allegorical 19th-century political cartoon: a two-headed Austrian eagle struggling to hold together a patchwork quilt made of different national flags of Central European peoples, tearing at the seams, vintage engraved style».
Коментар: Метафора «клаптикової ковдри» підкреслює крихкість штучного союзу та неминучість розпаду дуалістичної імперії через національні розбіжності.

Український національно-визвольний рух в Російській та Австро-Угорській імперіях:

Промпт (UA): «Контрастне історичне зображення кінця XIX століття: зліва таємне засідання української Громади в Києві при свічках біля портрета Шевченка під загрозою жандармів, справа відкрите засідання українських депутатів у Галицькому сеймі у Львові за трибуною з українським прапором».
Prompt (EN): «Split historical illustration: secret meeting of Ukrainian intellectuals in Kyiv under candlelight hiding prohibited books on the left, and Ukrainian representatives giving a speech in the Galician Parliament in Lviv under legal blue-and-yellow symbols on the right, 19th century».
Коментар: Ілюстрація фіксує суттєву різницю між підпільним культурництвом у Російській імперії та легальною парламентсько-політичною боротьбою в австрійській Галичині.

Національні питання в Російській імперії: порівняльний аналіз становища народів Кавказу, Центральної Азії та Європи:

Промпт (UA): «Імперська карта Російської імперії кінця XIX століття з трьома сценами: фінський сейм, що захищає автономну конституцію, кавказькі горяни під час Кавказької війни на фоні гірських фортець, та кочовики Центральної Азії під наглядом царських чиновників, вінтажна графіка».
Prompt (EN): «Vintage 19th-century imperial map with three vignette scenes: Finnish senate defending local autonomy, Caucasian mountain fighters facing imperial troops, and Central Asian nomads under tsarist administrative rule, detailed archival engraving».
Коментар: Малюнок показує градацію колоніальної політики царату: від поступового обмеження автономій у Європі до відвертого військового завоювання на Кавказі та в Туркестані.

Національні рухи поляків, киримли. Єврейські рухи:

Промпт (UA): «Триптих національного відродження: польські повстанці 1863 року в строях під білим орлом; Ісмаїл Гаспринський у Бахчисараї біля друкарського верстата з газетою “Терджиман”; Теодор Герцль на трибуні сіоністського конгресу в Базелі, реалістичний історичний малюнок».
Prompt (EN): «Triptych of national movements: Polish insurgents of 1863 with banners; Crimean Tatar reformer Ismail Gasprinsky with the Terciman printing press in Bakhchysarai; Theodor Herzl addressing the Zionist congress in Basel, historical art style».
Коментар: Зображення відображає різноманітність тактик: збройне повстання у поляків, просвітництво та реформування ідентичності у киримли, політичний сіонізм та боротьбу проти антисемітизму у євреїв.

2. УЗАГАЛЬНЮЄМО ТА ПЕРЕВІРЯЄМО

Скориставшись сервісом Kahoot (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/uWXLT), позмагайтеся усім класом у вправності відповідей на запитання за матеріалом вивченої теми.
Участь у вікторині дозволяє закріпити ключові дати (об’єднання Італії 1861 р. та проголошення Німецької імперії 1871 р.), поняття «Весна народів», «дуалізм», зміст Емського указу (1876 р.) та особливості національних рухів кінця XIX століття.

Укладіть перелік ключових понять і термінів за темою розділу.

Нація — стійка спільнота людей, об’єднана спільною мовою, культурою, історичною пам’яттю, територією та усвідомленням власної ідентичності.
Націоналізм — ідеологія й політичний напрям, базовим принципом якого є визнання нації найвищою цінністю та основою держави.
Рісорджименто — національно-визвольний рух італійського народу за ліквідацію роздробленості та створення єдиної держави.
Дуалізм (дуалістична монархія) — форма державного устрою, за якої дві суверенні держави об’єднуються під владою одного монарха зі спільними міністерствами (як в Австро-Угорщині).
Русифікація — комплекс заходів царського уряду Росії, спрямований на насильницьке викорінення мов, культур і звичаїв неросійських народів.
Шовінізм — крайня, агресивна форма націоналізму, що проповідує вищість однієї нації над іншими та розпалює національну ворожнечу.
Сіонізм — єврейський національний рух, спрямований на відродження єврейського народу на історичній батьківщині — у Палестині.

Скориставшись застосунком Suno, створіть власну музичну композицію та обміняйтеся із однокласниками / однокласницями.

Назва треку: «Голос Націй»
Жанр у Suno: Epic Orchestral Rock, dramatic, energetic drums, male vocal

Куплет 1:
Іскри свободи палять старий трон,
Падає темний імперський кордон.
Кавур і Гарібальді ведуть свій народ,
Єдина Італія робить поворот!
А Бісмарк на півночі креслить межу,
Залізом і кров’ю єднає державу чужу.

Приспів:
Голос націй крізь бурі лунає щомить,
Прагнення волі нічим не спинить!
Від Рейну до Вісли, від Альп до Дніпра —
Ми скинемо пута, прокинутись час, бо настала пора!

Куплет 2:
У Відні та Пешті панує дуал,
Та клаптики імперії чекає обвал.
У Києві й Львові Шевченка рядки
Будують мости крізь брехню і віки.
Валуєвський розчерк згорає у прах,
Зникає з очей багатовіковий страх!

Аутро:
Світає над світом, де нація кожна жива,
Свобода і гідність — не просто слова!

ІНФОГРАФІКА «ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ» (ЗАСОБАМИ NAPKIN AI)

Аналітичний підсумок:
Індустріальна революція докорінно змінила структуру суспільства: вона замінила ручну працю машинною, перетворила аграрне суспільство на індустріальне та породила два провідні класи — промислову буржуазію і найманих робітників. Економічне піднесення створило матеріальну базу для військової могутності імперій та прискорило формування національних держав.

3. ПРОЄКТНА РОБОТА

1. Проаналізуйте, чому Балкани у ХІХ ст. стали джерелом постійної напруженості. Укладіть інтерактивну карту, на якій позначте ключові держави, імперські впливи та конфлікти. Поміркуйте, які фактори вплинули на те, що цей регіон став нестабільним.

Фактори нестабільності:

Ослаблення Османської імперії («хворого чоловіка Європи»), що не могла контролювати християнські народи.
Зіткнення геополітичних інтересів великих держав: Росія прагнула захопити протоки Босфор і Дарданелли під гаслом «панславізму», Австро-Угорщина розширювала володіння на західні Балкани (Боснія і Герцеговина), а Велика Британія блокувала вихід росіян до Середземного моря.
Територіальні суперечки між новоутвореними молодими балканськими державами (Греція, Сербія, Болгарія, Чорногорія, Румунія), кордони яких часто не збігалися з етнічними межами проживання народів.
Складне переплетення релігій (православ’я, католицизм, іслам) та зростання агресивного націоналізму, через що Балкани отримали назву «пороховий льох Європи».

Параметри для інтерактивної карти (наприклад, у Google My Maps):

Держави регіону: Османська імперія, Королівство Сербія, Князівство (Царство) Болгарія, Королівство Греція, Королівство Румунія, Чорногорія.
Зони імперських інтересів: стрілки експансії Австро-Угорщини на Сараєво та Росії на Константинополь і Дунайські князівства.
Вузли конфліктів: Кримська війна (1853–1856 рр.), Російсько-турецька війна (1877–1878 рр.), Боснійська криза (1908 р.), Перша та Друга Балканські війни (1912–1913 рр.).

2. Дослідіть національну політику Австро-Угорщини. Укладіть цифрову хмару слів або інфографіку, що відображає вимоги слов’янських народів. Поміркуйте, чому дуалістична система не вирішила їх національне питання. Як це позначилося на становищі українців?

Хмара ключових слів для візуалізації:
Федералізація, рівноправність, триалізм, автономія, шкільництво рідною мовою, чеський сейм, український університет, пропорційне представництво, скасування панщини, самоврядування, русини, мовні права, Галичина, Закарпаття, Буковина.

Чому дуалістична система не вирішила питання:
Угода 1867 року поділила владу лише між двома панівними націями — австрійськими німцями та угорцями. Слов’янські народи, які складали більшість населення імперії (понад 45%), залишилися на правах підлеглих меншин, що породило постійну внутрішню політичну кризу та вимоги перебудови імперії у федерацію рівних націй (або триалістичну австро-угорсько-слов’янську державу).

Становище українців:

У Східній Галичині та на Буковині українці користувалися певними конституційними правами (діяли «Просвіта», Наукове товариство ім. Шевченка, українські гімназії та посли в рейхсраті), проте владу в краї австрійський уряд віддав польській шляхті, що викликало жорстке україно-польське протистояння.
На Закарпатті, яке належало до угорської частини монархії (Транслейтанії), панувала агресивна мадяризація: українські школи закривалися, русинська культура витіснялася, а національний рух гальмувався.

3. Узагальніть особливості українського національного руху в Російській та Австро-Угорській імперіях. Укладіть порівняльну таблицю. Яка з імперій створювала більше можливостей для його розвитку?

Критерій порівняння	Українські землі в Російській імперії (Наддніпрянщина)	Українські землі в Австро-Угорщині (Галичина, Буковина, Закарпаття)
Політико-правовий режим	Самодержавний абсолютизм, цензура, відсутність парламенту та політичних партій до 1905 року.	Конституційна монархія, наявність Віденського парламенту та крайових сеймів, громадянські свободи.
Державна мовна політика	Жорстка русифікація, офіційна заборона мови (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).	Офіційне визнання русинської (української) мови однією з крайових, навчання рідною мовою в школах Галичини.
Організаційні форми руху	Напівлегальні громадівські організації («Громади»), таємні гуртки (Братство тарасівців).	Легальні товариства («Просвіта», НТШ), кооперативи, читальні, перші політичні партії (РУРП, УНДП, УСДП).
Головна мета етапу	Культурно-просвітницька робота, пробудження самосвідомості, перехід до політичних вимог автономії наприкінці століття.	Легальна парламентська боротьба за поділ Галичини на українську й польську, відкриття українського університету, розбудова нації.

Спільні риси національного відродження в обох імперіях:

Усвідомлення неподільності українського народу та ідеї соборності по обидва боки імперського кордону.
Провідна роль інтелігенції як рушійної сили руху та опора на спадщину Тараса Шевченка.
Еволюція від суто просвітницької та етнографічної діяльності до формування політичних програм і створення партій.
Спільна мета — збереження національної самобутності, розвиток рідної мови, літератури та освіти.

Підсумок щодо можливостей:
Австро-Угорська імперія створювала значно більше легальних можливостей для розвитку українського руху завдяки конституційним свободам, існуванню парламенту та можливості легально видавати літературу рідною мовою. Саме тому Галичина стала «Українським П’ємонтом» — надійним осередком націєтворення для всього українства.

4. ВИХІДНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Онлайн-тестування за посиланням або QR-кодом підсумовує розуміння понять «нація», процесів об’єднання Німеччини та Італії, особливостей політики русифікації царату, суті австро-угорського дуалізму та значення Балканського півострова в міжнародних кризах кінця XIX століття.