§ 50. Світогляд людини ХІХ століття

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Які ідеї характерні для епохи Просвітництва?

Для Просвітництва характерні віра в безмежну силу людського розуму, визнання природних прав людини (на життя, свободу і власність), ідеї суспільного договору, рівності громадян перед законом та поділу державної влади на гілки. Просвітники гостро критикували релігійний фанатизм, станові привілеї та необмежену владу монархів.

Як змінився світогляд людини ХІХ століття під впливом промислової революції?

Життя людей прискорилося й стало підпорядковуватися годиннику та розкладу виробництва, а не зміні пір року. З’явилася непохитна віра в техніку, науку й постійний поступ. Старий патріархальний побут поступився місцем раціоналізму, практичності та прагненню матеріального збагачення.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «позитивізм», «прогресизм», «секулярність»?

• Позитивізм — напрям у науці та філософії, що визнає справжнім знанням лише факти, перевірені дослідами та спостереженнями, відкидаючи будь-яку містику й припущення.
• Прогресизм — віра в неминучий поступ людства від темряви й варварства до кращого суспільства, подолання бідності та хвороб завдяки науці, техніці й реформам.
• Секулярність — звільнення суспільного життя, освіти й держави від контролю церкви, коли релігія стає приватною справою кожної людини.

50.1. ЗМІНИ В ЖИТТІ ТА ЦІННОСТЯХ «ДОВГОГО ХІХ СТ.»

1. Які ключові історичні процеси «довгого ХІХ ст.» (крім наполеонівських війн) призвели до зміни світогляду європейців?

До таких процесів належали революційні потрясіння (зокрема хвиля революцій 1848–1849 років), промисловий переворот і технічна модернізація, масове переселення селян до міст (урбанізація), міграція європейців на інші континенти, а також швидкий розвиток ринкових капіталістичних відносин.

2. Визначте, як змінилося коло спілкування пересічної людини в ХІХ ст. порівняно з попередніми епохами.

Раніше селянин усе життя спілкувався лише з власною родиною, сусідами по селу та місцевим священником. У ХІХ столітті переїзд до міст чи праця на заводах змусили людей постійно взаємодіяти з чужинцями: державними посадовцями, поліцією, власниками підприємств, майстрами та найманими робітниками з різних регіонів.

3. Які традиційні цінності руйнувалися, на вашу думку, в результаті соціальних та економічних змін, що відбувалися в Європі в ХІХ ст.?

Руйнувалися засади патріархальної родини, де авторитет батька був абсолютним, а дорослі діти жили разом зі старшим поколінням. Зникала станова замкненість, беззаперечна покора поміщикам і церкві. Замість традиційного сільського колективізму й неквапливого звичаєвого права запанував індивідуалізм і розрахунок.

50.2. ПОЗИТИВІЗМ І НОВІ ВИКЛИКИ: НАУКОВИЙ ПІДХІД, ДЕМОГРАФІЯ І «ГОЛОДНА СВОБОДА»

1. Чому, на думку позитивістів, надання освіти широким колам населення не вирішувало наявних проблем, і які нові загрози несла промислова революція?

Позитивісти бачили, що сама лише грамотність не захищає від соціальних лих, спричинених індустріалізацією. Промислова доба породила нові серйозні загрози: різке зубожіння робітників, руйнівні економічні кризи, появу жахливої за смертоносністю зброї у війнах і високу небезпеку епідемій у брудних, перенаселених робітничих кварталах.

2. Які наслідки мав демографічний вибух для селянської родини та міст, і як держави намагалися законодавчо обмежити цей процес?

Через стрімке зростання населення селянські наділи під час поділу між дітьми дрібнішали до такого стану, що вже не могли прогодувати родину. Держави почали ухвалювати закони, за якими землю міг успадкувати лише один спадкоємець (зазвичай старший син). Решта дітей залишалася без власності та вирушала на заробітки до міст, які захлиналися від безробіття, що руйнувало родинні стосунки й провокувало конфлікти між поколіннями.

3. Поясніть, що таке «голодна свобода» і чому скасування кріпацтва та рабства не призвело до негайного покращення становища соціальних низів.

«Голодна свобода» — це стан, коли колишні кріпаки або раби юридично стали вільними людьми, але не отримали землі, грошей чи знарядь праці для власного господарювання. Вони залишилися сам на сам із потребою виживати й мусили найматися на найважчу працю за мізерну платню чи тарілку юшки, фактично потрапляючи в економічну кабалу до нових господарів.

50.3. ПРОГРЕСИЗМ І СЕКУЛЯРНІСТЬ. ВІРА В ПОСТУП, НОВІ ІДЕЇ ТА ОСЛАБЛЕННЯ ВПЛИВУ ЦЕРКВИ

1. Які політичні реформи стали проявом прогресизму в політичній сфері?

Проявами політичного прогресизму були скасування кріпосного права й рабства, поступове розширення виборчих прав для представників середнього та робітничого класів, розробка конституцій і створення парламентських систем, що обмежували абсолютну сваволю правителів.

2. Наведіть приклади помилковості ідеалізації прогресу в ХІХ ст. Як теорія Дарвіна була використана для обґрунтування расових теорій і панування одних народів над іншими?

Ідеалізація розбилася об реальність, коли бурхливий ріст фабрик призвів до монополій, криз перевиробництва та жорстокої експлуатації людей. Біологічне вчення Чарльза Дарвіна про природний добір перенесли на суспільство, вигадавши антинауковий «соціальний дарвінізм». Європейці почали стверджувати, ніби виживання найсильніших діє й серед рас, тому «розвинені білі нації» нібито мають природне право підкорювати, колонізувати та визискувати народи Африки й Азії.

3. Назвіть основні наслідки секулярності для церкви та суспільства.

Суспільство отримало свободу совісті, рівність представників різних релігій перед законом і світську освіту. Державні органи взяли на себе реєстрацію народжень, шлюбів та смертей. Церква втратила монополію на ідеологію, землі та пряме втручання в політику, натомість зосередилася на благодійності, допомозі сиротам, хворим і нужденним.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа ««Соціальний ліфт» ХІХ століття»

Приклади нових шляхів для покращення власної долі в ХІХ столітті:

• Інженерна справа та винахідництво (створення машин і технологій).
• Промислове підприємництво або торгівля на внутрішньому та світовому ринках.
• Здобуття університетської освіти (професії лікаря, юриста, викладача, агронома).
• Служба у великих комерційних корпораціях або колоніальних торговельних компаніях.
• Виїзд на заробітки чи освоєння нових земель («золота лихоманка», еміграція до США чи Канади).

Який із цих шляхів (освіта чи спадщина) був більш доступним для широких мас населення і чому?

Більш доступним для вихідців із низів став освітній шлях. Спадщину селянин або бідний міщанин отримати не міг просто тому, що його родина не володіла багатствами. Натомість освіта давала змогу здібній людині завдяки власному розуму й працьовитості опанувати професію інженера чи вчителя і піднятися на кілька щаблів вище за своїх батьків.

КОРИСНА ГРА: «ЦІННОСТІ ХІХ СТОЛІТТЯ»

Гра перевіряє вміння розпізнавати провідні поняття модерної доби за їхніми ознаками:

• «Позитивізм» поєднується з експериментальною наукою, фактами й дослідженнями природи.
• «Прогресизм» співвідноситься з вірою в розвиток техніки, поширенням прав людини та вдосконаленням суспільства.
• «Секулярність» відповідає за відокремлення церкви від держави та розвиток світської освіти.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рівень I

1. Розмістіть у хронологічному порядку такі події / явища: поява позитивізму; виникнення расових теорій; скасування кріпацтва / рабства в більшості країн Європи; поширення дії Кодексу Наполеона; філософія Просвітництва.

1. Філософія Просвітництва (XVIII ст.).
2. Поширення дії Кодексу Наполеона (початок ХІХ ст., 1804 р.).
3. Поява позитивізму (1830-ті рр.).
4. Скасування кріпацтва / рабства в більшості країн Європи (середина ХІХ ст., революції 1848 р. в Австрійській імперії, 1861 р. в Російській імперії).
5. Виникнення расових теорій (друга половина ХІХ ст.).

2. Назвіть і покажіть на карті географічні регіони, куди відбувалися міграції населення.

Міграційні потоки спрямовувалися з країн Європи насамперед до Північної Америки (Сполучені Штати Америки та Канада), Південної Америки (Аргентина, Бразилія), а також до Австралії та Нової Зеландії. Всередині самої Європи тривала масштабна внутрішня міграція із сільськогосподарських регіонів до промислових районів (Рур у Німеччині, центральні графства Англії, Донбас тощо).

Рівень II

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли виникла філософія позитивізму?
• Що називають «голодною свободою» селян після скасування кріпацтва?
• Хто був засновником теорії позитивізму й автором «Курсу позитивної філософії»?
• Де шукали заробітку селяни, які не отримали земельного спадку?
• Звідки ми можемо дізнатися про вплив ідей позитивізму на українських інтелектуалів?
• Чому промислова революція породила нові соціальні страхи та конфлікти?
• Як прихильники расизму спотворили наукову теорію Чарльза Дарвіна?
• Який результат мало відокремлення церкви від державного управління та шкільництва?

4. Проаналізуйте, як ідеї позитивізму, прогресизму та секулярності, незважаючи на їхню мету раціонального та гуманного розвитку, самі породили нові соціальні проблеми та загрози. Назвіть ці нові виклики.

Прагнення спиратися лише на силу науки породило самовпевненість і відчуття вседозволеності. Позитивізм і прогресизм вилилися у створення смертоносної зброї масового ураження та псевдонауковий соціальний дарвінізм, яким виправдовували колоніальні загарбання й нерівність народів. Секулярність, зруйнувавши традиційну релігійну мораль, у деяких середовищах призвела до байдужості, жорстокості та войовничого атеїзму, який у ХХ столітті став основою для кривавих тоталітарних режимів.

5. Оцініть, чи дійсно матеріальний і технологічний прогрес у ХІХ столітті випереджав соціальний та етичний прогрес. Як ці історичні приклади вчать нас критично ставитися до поняття «поступу», який не супроводжується комплексними соціальними реформами та захистом людської гідності?

Матеріальний розвиток явно випередив моральний. Люди навчилися будувати парові двигуни й залізниці, але не навчилися справедливо розподіляти багатства: мільйони робітників жили в злиднях, працювали по 14 годин і не мали елементарних прав. Цей досвід доводить, що будь-який технічний поступ без гуманізму, поваги до людської гідності та соціального захисту веде не до процвітання, а до кривавих соціальних вибухів та війн.

Рівень III

6. Вправа «Секулярність: за і проти»

Позитивні наслідки:

• Запровадження свободи совісті та рівності громадян перед законом незалежно від віросповідання.
• Розвиток вільної світської науки та шкільної освіти без церковної цензури.
• Перетворення церкви на благодійну організацію, зосереджену на допомозі слабким.

Негативні наслідки:

• Руйнування традиційної моралі, що стримувала жорстокість та егоїзм у суспільстві.
• Поява войовничого атеїзму та переслідування вірян у майбутньому.
• Втрата духовної опори людьми, які опинилися на самоті перед труднощами індустріального світу.

Есей: «Функції церкви в ХІХ столітті: від політики до доброчинності»

Упродовж століть церква була могутнім володарем Європи. Вона диктувала закони монархам, володіла незліченними землями, контролювала кожну книжку і записувала людину від дня хрещення до самої смерті. Проте «довге ХІХ століття» зламало цю непохитну систему.

Революції, поширення Кодексу Наполеона та розвиток науки витіснили церкву з владних кабінетів. Держава забрала собі реєстрацію громадянського стану, зробила школи світськими, а право — однаковим для католиків, протестантів чи православних. Здавалося, релігія мала зникнути під натиском фабричних труб і лабораторій.

Проте церква не зникла, а знайшла своє справжнє покликання. Звільнившись від боротьби за владу, священники й чернечі громади пішли до народу. Саме церковні місії створювали притулки для безпритульних дітей, організовували безкоштовні їдальні для злидарів і шпиталі для бідних фабричних робітників. Образ «сестри милосердя» став новим символом християнства. Втративши політичний трон, церква зберегла духовний вплив, навчившись бути опорою людського милосердя у суворому світі машин і капіталу.