10 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 5. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. США в першій половині XIX ст. (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які європейські держави мали колоніальні володіння в Південній Америці наприкінці XVIII ст.?

Наприкінці XVIII ст. найбільші володіння в Південній Америці належали Іспанії та Португалії. Також невеликі колоніальні володіння у Гвіані мали Велика Британія, Нідерланди та Франція.

2. Що таке національно-визвольна боротьба?

Національно-визвольна боротьба — це рух поневоленого народу за ліквідацію іноземного панування, звільнення від колоніального чи національного гніту та створення власної незалежної держави.

3. Наведіть приклади національно-визвольної боротьби народів тогочасної Європи.

Прикладами такої боротьби є національно-визвольне повстання в Греції проти влади Османської імперії, рух карбонаріїв в Італії за визволення й об’єднання країни, а також повстання поляків проти влади Російської імперії.

4. Покажіть на карті атласу територію США на кінець ХVІІІ ст.

Наприкінці XVIII ст. територія США охоплювала землі від атлантичного узбережжя на сході до річки Міссісіпі на заході. На півночі вона межувала з британською Канадою, а на півдні — з іспанською Флоридою.

5. Яким було становище США на кінець Ранньомодерної доби?

США здобули незалежність під час Війни за незалежність і ухвалили Конституцію. Вони стали федеративною республікою, де на Півночі зароджувалося машинне виробництво, а на Півдні зберігалося плантаційне господарство з працею темношкірих рабів.

1. ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА НАПРИКІНЦІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XIX СТ.

Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Визначте особливості становища Латинської Америки в цей період.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. більшість земель регіону належала Іспанії та Португалії. Суспільство мало чіткий поділ за походженням: панівну верхівку складали білі вихідці з Європи та креоли, а нижчі щаблі займали метиси, мулати, самбо, індіанці й темношкірі раби. Більшість індіанців належала державі, сплачувала податки та відбувала повинності. Поширеними були боргове рабство (пеонаж) і рабська праця на плантаціях. Економічний розвиток колоній гальмували високі податки метрополій, державні монополії та сувора заборона торгувати з іншими державами.

2. ПОВСТАННЯ НА ОСТРОВІ ГАЇТІ. ПЕРЕДУМОВИ БОРОТЬБИ ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПРОТИ ІСПАНСЬКОГО ПАНУВАННЯ

Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Визначте передумови та результати повстання на острові Гаїті.

Проблема: Антиколоніальне повстання на острові Гаїті 1791–1804 рр.
Причини: Жорстока експлуатація темношкірих рабів французькими колонізаторами; вплив ідей рівності та свободи Французької революції; прагнення рабів скинути неволю.
Факти й докази: Повстання спалахнуло в серпні 1791 року під проводом Франсуа Домініка Туссена (Лувертюра). Повстанці завдали поразки колоніальним військам і витримали інтервенцію Наполеона Бонапарта, продовживши опір навіть після загибелі свого лідера.
Висновок: Повстання завершилося повною перемогою, скасуванням рабства та проголошенням у 1804 році Республіки Гаїті — першої незалежної держави в Латинській Америці.

Покажіть території латиноамериканських держав станом на 1829 р.

Станом на 1829 рік незалежними державами стали:

У Північній та Центральній Америці: Мексика та Федеративна республіка Центральної Америки.
На островах Карибського моря: Гаїті.
У північній частині Південної Америки: Велика Колумбія (землі сучасних Колумбії, Венесуели, Еквадору й Панами).
У центральній та південній частині континенту: Перу, Болівія, Чилі, Парагвай, Сполучені провінції Ла-Плати (Аргентина), Уругвай, а також Бразильська імперія на сході.

3. ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ІСПАНСЬКИХ КОЛОНІЙ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ (1810—1826 РР.). ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ БРАЗИЛІЄЮ

Працюємо в малих групах. Метод «Акваріум». Якими були основні події Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці? Чим здобуття незалежності Бразилією відрізнялося від таких самих процесів в інших регіонах континенту?

Основними подіями Війни за незалежність іспанських колоній були:

Повстання в найбільших центрах колоній (Буенос-Айрес, Каракас, Кіто, Богота) влітку 1810 року та усунення іспанської влади.
Проголошення незалежності Венесуели у 1811 році та Сполучених провінцій Ла-Плати у 1816 році.
Похід генерала Хосе де Сан-Мартіна через Анди й визволення Чилі (1817–1818 рр.) та узбережжя Перу (1821 р.).
Визвольний похід Сімона Болівара й утворення республіки Велика Колумбія в 1821 році.
Проголошення незалежності Мексики у 1821 році під проводом Агустіна де Ітурбіде.
Остаточний розгром іспанців у Верхньому Перу та утворення Болівії, а також капітуляція останнього іспанського гарнізону на острові Чилое в січні 1826 року.

Здобуття незалежності Бразилією відбулося майже безкровно. У 1808 році туди переїхав португальський королівський двір. Коли у 1821 році король повернувся додому, знать Бразилії не забажала відновлення колоніального стану. У вересні 1822 року принц-регент проголосив незалежність під гаслом «Незалежність або смерть». Бразилія стала конституційною монархією (імперією), тоді як іспанські колонії вибороли незалежність у жорстокій збройній війні й встановили республіканський лад.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, чи вдалося С. Болівару втілити в життя свої задуми.

Сімону Болівару вдалося здійснити свою головну мету — вибити іспанських колонізаторів із Південної Америки та здобути незалежність для нових республік. Проте його головний задум щодо міцного союзу латиноамериканських держав зазнав поразки. Через боротьбу місцевих еліт за владу, сепаратизм і спалахи громадянських конфліктів Велика Колумбія розпалася на окремі держави ще за його життя.

Що надихало революціонерів Латинської Америки на боротьбу за незалежність?

Революціонерів надихали ідеї європейського Просвітництва, успішний приклад Війни за незалежність США та здобутки Французької революції. Також їх надихало прагнення стати господарями власної землі та почуття спільної латиноамериканської гідності.

4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ І ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ США В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Працюємо в парах. Метод «Удвох». Визначте особливості соціально-економічного й політичного життя США в цей період.

В економіці США спостерігався різкий контраст між регіонами. На Півночі розгорталася індустріальна революція та стрімко розвивалася промисловість, а на Півдні панувало плантаційне господарство з використанням праці рабів. Протягом першої половини XIX ст. США пережили транспортну революцію: з’явилися річкові пароплави, мережа каналів, а за довжиною залізниць країна вийшла на перше місце у світі. У суспільному житті виник рух аболіціоністів за скасування рабства, а уряд розпочав примусове виселення корінних індіанців у резервації за річку Міссісіпі. У політиці склалася двопартійна система: спочатку змагалися федералісти та демократичні республіканці, а в 1828 році постала Демократична партія.

З’ясуйте, якими методами здійснювали цей процес (освоєння Дикого Заходу).

Освоєння Дикого Заходу здійснювали шляхом масового переселення американських фермерів на нові незаймані землі. Влада використовувала примусове виселення індіанських племен у віддалені резервації, збройні сутички з корінним населенням, а також прискорене прокладання каналів і залізниць для сполучення нових територій зі сходом країни.

5. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ США. «ДОКТРИНА МОНРО»

Працюємо в малих групах. Метод «Інтелект-карта». Як відбувалося територіальне зростання США і які методи застосовувала влада?

Територіальне зростання США відбувалося чотирма основними шляхами:

Купівля земель: Луїзіана у Франції за 15 млн доларів (1803 р.), Флорида в Іспанії за 5 млн доларів (1819 р.), Месілья у Мексики (1853 р.) та Аляска в Російської імперії (1867 р.).
Дипломатичні домовленості з Великою Британією: передача району Ред-Рівер (1818 р.) та поділ території Орегону (1846 р.).
Військова експансія та приєднання: анексія самопроголошеного Техасу (1845 р.) та перемога у війні з Мексикою (1846–1848 рр.), за якою США відібрали Каліфорнію, Неваду, Юту, Аризону й Нью-Мексико.
Внутрішня колонізація: примусове виселення індіанців у резервації та освоєння фермерами Дикого Заходу.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. У чому полягала сутність проголошеної президентом «доктрини Монро»?

Сутність «доктрини Монро» полягала у проголошенні взаємного невтручання країн Америки та Європи у справи одне одного. Вона ґрунтувалася на трьох засадах: поділ світу на сфери впливу Європи й Америки, повна заборона нових європейських колонізацій на Американському континенті та неприпустимість будь-якої збройної інтервенції європейських імперій у справи незалежних держав Нового світу.

2. Чому її характеризували коротким гаслом «Америка для американців»?

Гасло «Америка для американців» підкреслювало, що європейські держави більше не мають права втручатися в життя народів Американського континенту. Водночас Сполучені Штати цим гаслом оголошували всю Західну півкулю зоною власних національних інтересів і лідерства.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Відгадайте героя або героїню».

Цей видатний діяч народився у Венесуелі, став військовим ватажком визвольного руху і отримав почесне звання «Визволитель». Він створив республіку Велика Колумбія, звільнив кілька держав від влади іспанської корони, а одну з них назвали на його честь. Відповідь: Сімон Болівар.

2. Якими були особливості повстання на острові Гаїті як першого успішного антиколоніального виступу в Латинській Америці?

Головною особливістю повстання було те, що його очолив колишній темношкірий раб Франсуа Домінік Туссен (Лувертюр), а основну армію становили темношкірі раби. Це стало першим і єдиним в історії успішним повстанням невільників, у результаті якого рабство було знищено, колонізаторів вигнано, а в 1804 році проголошено першу незалежну державу регіону — Гаїтянську республіку.

3. Чим був зумовлений початок національно-визвольної боротьби в іспанських колоніях у Латинській Америці?

Визвольна боротьба була спричинена жорстким колоніальним гнітом Іспанії, високими податками, монополіями на торгівлю та політичним безправ’ям місцевої еліти — креолів. Безпосереднім приводом до виступу стало вторгнення Наполеона в Іспанію і передача іспанського престолу його брату Жозефу, через що жителі колоній відмовилися коритися новій владі й перебрали управління у свої руки.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

4. Простежте за картою атласу розгортання процесів, пов’язаних із: 1) національно-визвольним рухом та утворенням незалежних держав у Латинській Америці; 2) територіальним зростанням США в першій половині ХІХ ст.

Національно-визвольний рух у Латинській Америці охопив два головні регіони: північ материка (Венесуела, Нова Гранада) та південь (район Ла-Плати, Чилі, Перу). У результаті на карті з’явилися нові держави: Гаїті (1804 р.), Парагвай і Венесуела (1811 р.), Аргентина (1816 р.), Чилі (1818 р.), Велика Колумбія (1819–1821 рр.), Перу й Мексика (1821 р.), Бразилія (1822 р.), Болівія та Уругвай (1825 р.).
Територіальне зростання США розгорталося на захід від річки Міссісіпі до Тихого океану. Сполучені Штати подвоїли територію після купівлі Луїзіани (1803 р.), придбали Флориду (1819 р.), приєднали Техас (1845 р.), отримали Орегон (1846 р.) та відібрали в Мексики Каліфорнію і Нову Мексику за мирним договором 1848 року.

5. Виконайте завдання з хронології. 1) Складіть таблицю «Утворення незалежних держав у Латинській Америці» (дата створення, назва держави). 2) Складіть хронологію територіального зростання США.

Таблиця «Утворення незалежних держав у Латинській Америці»:

Рік утворення	Назва держави
1804 р.	Гаїтянська республіка
1811 р.	Парагвай, Венесуела
1816 р.	Сполучені провінції Ла-Плати (Аргентина)
1818 р.	Чилі
1821 р.	Велика Колумбія, Перу, Мексиканська імперія
1822 р.	Бразилія (Бразильська імперія)
1823 р.	Федеративна республіка об’єднаних провінцій Центральної Америки
1825 р.	Болівія, Уругвай

Хронологія територіального зростання США:

1803 р. — купівля французької колонії Луїзіана за 15 млн доларів.
1818 р. — передача Великою Британією колонії Ред-Рівер.
1819 р. — придбання Флориди в Іспанії за 5 млн доларів (після окупації 1813–1819 рр.).
1845 р. — включення республіки Техас до складу США на правах штату.
1846 р. — договір із Великою Британією про приєднання територій Орегону.
1848 р. — закріплення за США земель Каліфорнії, Невади, Юти, Аризони та Нью-Мексико за результатами війни з Мексикою.
1853 р. — купівля території Месільї в Мексики за 10 млн доларів.
1867 р. — придбання Аляски та Алеутських островів у Російської імперії за 7,2 млн доларів.

6. Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Поміркуйте та обговоріть, чи були інші шляхи розвитку Латинської Америки та як міг виглядати регіон у разі їх здійснення.

Іншим шляхом розвитку регіону могло стати створення єдиної могутньої конфедерації іспаномовних республік, про яку мріяв Сімон Болівар. Якби країнам удалося зберегти союз, вони уникнули б виснажливих воєн між сусідами та частих військових диктатур. У такому разі об’єднана Латинська Америка стала б впливовим світовим центром сили й могла б захистити власну економіку від фінансового тиску Великої Британії та США.

7. У чому полягає значення Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці для розвитку регіону? Дайте обґрунтовану відповідь.

Війна за незалежність ліквідувала багатовікове колоніальне панування Іспанії та створила низку суверенних республік. Вона скасувала феодальні привілеї європейської знаті, подушні податки з індіанців та колоніальні монополії, що дало змогу включити регіон у світову вільну торгівлю. Водночас у багатьох державах збереглися латифундії, боргова залежність селян і політична нестабільність.

8. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Обговоріть і порівняйте процеси, що відбувалися в першій половині ХІХ ст. в Європі та Північній Америці. Висловіть обґрунтоване судження про наявність або відсутність зв’язку між ними.

Відмінне (Європа)	Спільні ознаки	Відмінне (Північна Америка / США)
Боротьба проти старих абсолютистських монархій та наслідків рішень Віденського конгресу.	Стрімке розгортання індустріальної революції, фабричного виробництва та парового транспорту.	Наявність величезних вільних земель на Заході для фермерської колонізації.
Загострення соціальних протиріч через феодальні пережитки та обмеження прав громадян.	Зростання ролі міст, швидкий розвиток торгівлі та формування нових суспільних верств.	Співіснування передової промисловості з масштабним рабовласницьким господарством.
Політична роздробленість Німеччини та Італії, національно-визвольні виступи (Греція, Польща).	Посилення суспільних рухів за виборчі права, свободи та рівність громадян.	Територіальна експансія за рахунок сусідніх колоній та швидке зростання за рахунок мігрантів.

Зв’язок між обома регіонами був прямим. Індустріальні технології надходили до США з Великої Британії, а європейські переселенці наповнювали фабрики й освоювали землі Заходу. Спроби монархів Священного союзу впливати на справи Америки викликали рішучу відповідь США у вигляді «доктрини Монро».

9. Які особливості соціально-економічного розвитку США в цей період ви вважаєте визначальними? Поясніть свою думку.

Головною особливістю було співіснування двох протилежних економічних укладів — промислового капіталізму на Півночі та рабовласницького плантаційного господарства на Півдні. Північ потребувала вільної праці, розвитку фабрик і захисних мит, тоді як Південь повністю залежав від рабів та експорту бавовни до Європи. Іншою визначальною рисою була швидка територіальна колонізація Заходу, яка давала фермерам доступ до нових площ і сировини.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. Працюємо в парах. Український письменник Іван Франко розповідав про життя та діяльність С. Болівара, аналізував його ідеї. Чому, на вашу думку, І. Франка, який брав активну участь в українському національному русі в Галичині, зацікавила постать С. Болівара? Що в його діяльності могло бути корисним для українського руху?

Івана Франка зацікавила постать Болівара тому, що українці перебували під владою іноземних імперій і також прагнули національної свободи. Досвід Болівара доводив, що навіть тривала й тяжка антиколоніальна боротьба може завершитися перемогою і створенням власної держави. Для українського руху корисними були ідеї об’єднання різних верств суспільства заради спільної мети, рішучість у захисті прав народу та прагнення республіканського ладу.

11. Працюємо в парах. Розподіліть ролі та розіграйте уявний діалог між плантатором із Півдня та підприємцем із Півночі про переваги й труднощі в їхній господарській діяльності.

Підприємець із Півночі: Наші ткацькі фабрики зростають щороку, але нам украй потрібні високі ввізні мита на англійські тканини, щоб зміцнити вітчизняне виробництво. Ми платимо робітникам зарплату, вони купують наші товари, і це розвиває загальний ринок країни.

Плантатор із Півдня: Ваші мита шкодять нашому господарству! Англія купує нашу бавовну й продає нам дешевий фабричний крам, а через ваші закони ми переплачуємо. Без рабської праці ми не зберемо врожаї, на яких тримається весь експорт Сполучених Штатів.

Підприємець із Півночі: Рабство стримує розвиток сучасних машин і гальмує зростання країни. Найманий робітник працює сумлінніше за невільника, бо зацікавлений у власному заробітку.

Плантатор із Півдня: Натомість мої плантації стабільні й не знають страйків та криз, які щороку стрясають ваші північні міста. Допоки світ потребує сировини для одягу, південний уклад залишатиметься надійним підґрунтям Америки.

12. За додатковими джерелами складіть історичний портрет Франсуа Домініка Туссена (Лувертюра) або Сімона Болівара (на вибір).

Історичний портрет Сімона Болівара

Сімон Болівар (1783–1830) — видатний державний діяч і полководець Латинської Америки. Він походив із заможної креольської родини, здобув якісну європейську освіту та захоплювався ідеями Просвітництва.

Болівар очолив війну за незалежність проти іспанського панування у Венесуелі, Новій Гранаді, Кіто та Перу. Він виявив себе талановитим генералом, здійснивши складний перехід через гори Анди та здобувши вирішальні перемоги над колонізаторами. За свої заслуги він отримав від народу почесне звання «Визволитель». Болівар став президентом створеної ним Великої Колумбії і прагнув згуртувати всі визволені землі в єдину сильну республіканську федерацію. Він скасував рабство на звільнених землях та захищав права селян. Болівар увійшов в історію як символ визволення народів Південної Америки.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Становище Латинської Америки наприкінці XVIII — на початку XIX ст.
Регіон перебував під контролем Іспанії та Португалії. Розвиток гальмували високі колоніальні збори, торгові монополії, рабство темношкірих і тяжка праця індіанців на користь метрополій.

Результати національно-визвольної боротьби на Гаїті
У результаті виступу повстанці розгромили війська метрополії, скасували рабство та проголосили в 1804 році першу незалежну Гаїтянську республіку.

Передумови та результати Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці
Причинами стали гніт метрополії та вторгнення Наполеона в Іспанію. Війна завершилася ліквідацією іспанського панування та появою низки незалежних латиноамериканських республік.

Особливості здобуття незалежності Бразилією
Бразилія здобула суверенітет без тривалої війни під гаслом «Незалежність або смерть». У 1822 році вона стала самостійною конституційною монархією на чолі з принцом-регентом.

Основні тенденції розвитку США
Країна швидко розширювала кордони на захід, будувала залізниці й канали та формувала двопартійнy систему, паралельно переживаючи конфлікт між промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Колоніальні володіння в Південній Америці наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. мали

Іспанія, Португалія

Більша частина Південної Америки належала іспанській короні (чотири віцекоролівства), а східний масив континенту (Бразилію) контролювала Португалія.

2. Боротьбу народів проти чужоземного панування і зміну свого становища називають

національно-визвольною

Національно-визвольна боротьба спрямована на повалення іноземного колоніального гніту та здобуття державного суверенітету.

3. Конституцію США було прийнято в

1787 р.

Конституційний конвент у Філадельфії розробив та ухвалив Основний Закон США у 1787 році, створивши модель федеративної республіки.

Перевірте здобуті знання

1. Лише невелику частину працюючого населення Латинської Америки становили

вільні селяни-скотарі

Більшість населення складалася з прикріплених до землі індіанців, боргових рабів-пеонів і темношкірих невільників, тоді як вільні скотарі (гаучо та льянеро) були нечисленними.

2. У складі населення іспанських колоній Латинської Америки темношкірих рабів налічувалося близько

2 млн осіб

Згідно з історичними даними, серед 16-мільйонного населення іспанських володінь налічувалося приблизно 2 мільйони підневільних темношкірих працівників.

3. Перша незалежна держава Латинської Америки мала назву

Гаїтянська республіка

У результаті переможного повстання темношкірих рабів у 1804 році на острові Гаїті постала перша суверенна держава регіону.

4. Яка з незалежних держав Латинської Америки після розриву з Португалією стала імперією?

Бразилія

У вересні 1822 року принц-регент проголосив незалежність Бразилії від Лісабона, після чого країна стала конституційною монархією на чолі з імператором.

5. На початковому етапі війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці центром боротьби стала

Венесуела

У 1810–1811 роках саме у Венесуелі креольське «Патріотичне товариство» під проводом молодих патріотів, серед яких був Сімон Болівар, розгорнуло найактивнішу визвольну боротьбу.

6. Війна за незалежність іспанських колоній в Латинській Америці тривала

1810—1826 рр.

Війна спалахнула з повстань у найбільших містах колоній улітку 1810 року і завершилася здачею останнього іспанського гарнізону на острові Чилое в січні 1826 року.

7. У 1822—1889 рр. Бразилія за формою державного правління була

конституційною монархією

Від проголошення незалежності до військового перевороту 1889 року Бразилія зберігала монархічний лад у формі конституційної імперії.

8. Орендарів або власників землі, які вели господарство на ній переважно своєю, а також найманою працею у США називали

фермерами

Фермери становили основну рушійну силу заселення нових просторів Дикого Заходу на основі вільної підприємницької праці.

9. Яку назву мала держава в Африці, землі для якої придбали в 1816 р. аболіціоністи?

Ліберія

Американські активісти руху за скасування рабства придбали землі на узбережжі Західної Африки для повернення та розселення звільнених невільників.

10. Політичну партію послідовників Дж. Вашингтона у США називали

федералістами

Прихильники Джорджа Вашингтона та Александра Гамільтона виступали за сильну федеральну владу і централізоване керування країною.

11. Яку назву мала територія, придбана США у Франції в 1803 р.?

Луїзіана

Президент Томас Джефферсон уклав угоду з Наполеоном про купівлю величезної колонії Луїзіана за 15 мільйонів доларів, що подвоїло площу Сполучених Штатів.

12. Коли було проголошено «доктрину Монро»?

1823 р.

У грудні 1823 року президент США Джеймс Монро виголосив звернення до конгресу, де застеріг європейські держави від колоніального втручання у справи обох Америк.