5. Віденський конгрес і його наслідки

Зміст

1. Які чинники сприяють перемогам у війнах?

Перемогу у війнах забезпечує поєднання чисельної переваги армії, високого рівня військової підготовки та стратегічного таланту командування. Також вирішальними факторами є стабільне економічне забезпечення, розвинена логістика, моральний дух війська та наявність потужних союзників.

2. Які війни впливають на населення?

Найбільший вплив на населення мають масштабні та тривалі війни, що супроводжуються бойовими діями безпосередньо на заселених територіях. Такі конфлікти призводять до примусової мобілізації, руйнування господарств, голоду, епідемій, масової міграції та зміни політичних кордонів, що докорінно змінює повсякденне життя людей.

3. Які територіальні зміни зазнала Європа протягом другої половини XVII–XVIII ст.?

Протягом цього періоду в Європі відбулося зміцнення позицій Пруссії та Росії, що супроводжувалося розширенням їхніх кордонів за рахунок сусідніх територій. Найважливішою подією стали три поділи Речі Посполитої, внаслідок яких ця держава припинила своє існування, а її землі були розподілені між Росією, Австрією та Пруссією. Також відбулися зміни в колоніальних володіннях та перерозподіл територій в Італії та Німеччині внаслідок серії воєн за спадщину.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Як змінювався тон газетних заголовків залежно від наближення Наполеона до столиці? Про що це свідчило?

Тон газетних заголовків змінювався від відверто ворожого та зневажливого («Корсиканське чудовисько», «Людожер») до нейтрального («Бонапарт зайняв Ліон»), а з наближенням до Парижа — до підлесливого та глибоко шанобливого («Його імператорська величність очікується сьогодні у своєму вірному Парижі»). Така різка зміна свідчила про пристосуванство тогочасної преси до політичних обставин, страх перед силою Наполеона та визнання його фактичної влади в міру відновлення контролю над країною.

ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС

Проаналізуйте карикатуру й визначте, яким саме подіям часів Віденського конгресу її присвячено. Хто є головним героєм карикатури? Поясніть емоції героїв карикатури. Яким, на вашу думку, є ставлення автора до історичних персонажів?

Карикатура «Конгрес не може поділити пиріг» присвячена подіям Віденського конгресу 1814–1815 років та суперечкам довкола переділу кордонів Європи. Головним героєм (центральною фігурою, що раптово з’являється і зриває поділ) є Наполеон Бонапарт, повернення якого з острова Ельба перервало роботу конгресу. Емоції переляканих монархів та дипломатів відображають раптовість і страх перед відновленням влади Наполеона. Ставлення автора є сатиричним та критичним, адже він висміює загарбницькі апетити володарів, які ділили Європу наче пиріг.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Перелічіть головні рішення Віденського конгресу.

• Франція зобов’язувалась відновити свої кордони, що існували до 1792 р.
• Колишні Австрійські Нідерланди й Голландія об’єднувалися в Нідерландське королівство.
• В Італії були відновлені скасовані Наполеоном держави, зокрема було відновлено Сардинське королівство (П’ємонт).
• Австрія відмовилася від Австрійських Нідерландів і замість них одержала Далмацію, Тироль і Тернопіль, відновила свою владу в Північній Італії (Венеції й Ломбардії).
• Пруссія одержала майже половину території Саксонії, більшу частину Вестфалії, Рейнську область, Померанію і польську Познань.
• Велика Британія закріпила за собою острів Мальта, Маврикій, Тринідад, Тобаго, Капську область на півдні Африки, острів Цейлон та установила протекторат над Іонічними островами.
• Росія приєднала Королівство Польське (створене з більшості земель колишнього герцогства Варшавського), а також за нею закріплювалися захоплена у Швеції Фінляндія й Бессарабія, захоплена в Османської імперії.
• Після остаточної ліквідації Священної Римської імперії німецької нації був створений Німецький союз, до складу якого ввійшли 34 незалежні німецькі держави й чотири вільні міста.
• З 19 швейцарських кантонів була утворена Швейцарська конфедерація, що одержала гарантію «вічного нейтралітету».
• Норвегія, що раніше належала Данії — союзниці Наполеона, була від неї відокремлена і отримала своїм правителем короля Швеції.

Ось коротка відповідь: 

Головними рішеннями Віденського конгресу стали повернення Франції до кордонів 1792 року, накладення на неї контрибуції та відновлення принципу легітимізму. До Росії відійшла частина Польщі з Варшавою, Холмщина та Підляшшя. Велика Британія закріпила за собою о. Мальту, Капську колонію та Цейлон. Пруссія отримала частину Саксонії та Рейнську область, а Австрія здобула Ломбардію і Венецію. Також було створено Німецький союз із 38 держав, проголошено вічний нейтралітет Швейцарії та об’єднано Бельгію й Голландію в Нідерландське королівство.

2. Дайте визначення поняття «принцип легітимізму». Яка його роль у Віденській міжнародній системі?

Принцип легітимізму — це політична концепція, що передбачає відновлення прав «законних» (легітимних) династій на володіння державами, якими вони правили до Французької революції та Наполеонівських війн. У Віденській системі цей принцип став ідеологічним обґрунтуванням для реставрації абсолютизму та засобом боротьби з республіканськими і демократичними змінами.

3. Яке значення Священного союзу?

Священний союз мав на меті збереження кордонів, установлених Віденським конгресом, та підтримку монархічного ладу в Європі. Його значення полягало у створенні механізму збройного втручання у внутрішні справи інших країн для придушення революційних і національно-визвольних рухів, що забезпечило період тривалої політичної реакції в тогочасній Європі.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

4. Чи можна вважати Віденський конгрес справедливим?

Віденський конгрес не можна вважати справедливим з точки зору народів Європи, оскільки він ігнорував національні інтереси, право націй на самовизначення та перекроював кордони без урахування етнічних особливостей. Водночас для тогочасних правлячих еліт він був засобом досягнення стабільності та «справедливим» відновленням порядку, що існував до 1789 року.

5. Уявіть, що українські землі представлені окремою делегацією на Віденському конгресі. Які питання, на вашу думку, вона могла б порушити?

Українська делегація могла б порушити питання про об’єднання всіх українських територій, розділених між Російською та Австрійською імперіями, у межах однієї адміністративної або державної одиниці. Також актуальними були б вимоги щодо відновлення автономних прав українських земель, гарантій використання української мови в управлінні та освіті, а також припинення політики закріпачення селян.

6. Поясніть явище плинності систем міжнародних відносин в історії людства.

Плинність систем міжнародних відносин полягає в їхній постійній трансформації під впливом нових конфліктів, зміни балансу сил, виникнення революцій та національно-визвольних рухів. Системи, створені для стабільності (як Віденська), з часом руйнуються через суперечності між державами та підрив їхньої єдності.

МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

7. Уявіть, що ви берете інтер’ю в учасника Віденського конгресу, який представляє одну з країн. Складіть 3–5 запитань до нього щодо змін, які торкнулися його держави, і підготуйте можливі відповіді.

Інтерв’ю з представником Королівства Пруссія:

1. Які ключові територіальні надбання отримала Пруссія за результатами Заключного генерального акта?
   Згідно з рішеннями конгресу, Пруссія значно розширила свої володіння, отримавши частину території Саксонії, Познань, а також стратегічно важливі Рейнську провінцію та Вестфалію.
2. Як ви оцінюєте створення Німецького союзу та роль Пруссії в ньому?
   Німецький союз є необхідним інструментом для збереження миру в центрі Європи, де Пруссія разом із Австрією відіграватиме провідну роль, зміцнюючи свій вплив на німецькі землі.
3. Чи вважаєте ви справедливим повернення Франції до кордонів 1790 року?
   Це рішення є раціональним кроком, оскільки воно позбавляє Францію завойованих територій, але водночас зберігає її як стабільну монархію, що важливо для загальноєвропейської рівноваги.
4. Яка мета участі вашої держави у Священному союзі?
   Метою є спільний захист монархічних принципів та недопущення нових революційних заворушень, які могли б підірвати легітимний порядок у Пруссії та всій Європі.

8. Розробіть колективний мініпроєкт: створіть «альтернативну карту Європи після 1815 р.», в якій враховано права на самовизначення народів. Поясніть логіку змін і їх можливі наслідки.

Логіка змін:
Альтернативна карта побудована на принципі національної єдності, а не на інтересах правлячих династій. Основні зміни включають:

• Відновлення незалежності Польщі в її історичних межах для припинення іноземного панування.
• Об’єднання німецьких та італійських земель у єдині національні держави замість конфедерацій чи роздроблених князівств.
• Надання незалежності народам, що перебували під владою Османської та Австрійської імперій (грекам, угорцям, чехам).

Можливі наслідки:
Врахування права народів на самовизначення дозволило б уникнути серії кривавих революцій «Весни народів» у 1848–1849 роках. Створення стійких національних держав сприяло б більш гармонійному економічному розвитку Європи та зменшило б міжнаціональну напруженість, проте могло б викликати опір тогочасних великих імперій, що призвело б до локальних конфліктів за встановлення нових кордонів на початковому етапі.