§ 5. Велика Британія в 1815–1870 рр.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Якими були наслідки наполеонівських війн для Великої Британії? Чому воєнні дії у Європі сприяли піднесенню цієї країни?
Наслідком наполеонівських війн стало остаточне закріплення за Великою Британією статусу провідної морської, промислової та колоніальної держави світу. Воєнні дії в Європі розгорталися на території суперників і руйнували їхнє господарство, тоді як Британія уникнула бойових дій на своїй землі. Розгром Франції усунув головного конкурента, що дозволило британцям взяти під контроль світові торговельні шляхи і безперешкодно продавати власні промислові товари.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, що таке обмежена монархія. Коли почалося формування парламентської монархії у Великій Британії?
Обмежена монархія — це форма правління, за якої владу монарха обмежують закони або виборний представницький орган (парламент). Формування парламентської монархії у Великій Британії почалося наприкінці XVII століття після ухвалення «Білля про права» 1689 року, який закріпив верховенство парламенту у сфері законодавства та податків.
ДОСЛІДІТЬ
1. Накресліть схему за зразком і за текстом параграфа доповніть її.
| ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВИБОРЧИХ РЕФОРМ | НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВИБОРЧИХ РЕФОРМ |
|---|---|
| Ліквідація «гнилих містечок» та перерозподіл місць у парламенті на користь великих промислових міст. | Жіноцтво не мало права голосу. |
| Збільшення кількості виборців майже вдвічі за першою реформою та надання виборчих прав новим верствам у 1867 році. | Зберігався достатньо високий майновий ценз. |
| Зміцнення політичного впливу промислової буржуазії та зростання ваги Палати громад. | Більшість депутатів і надалі обирали від сільських округів. |
| Підтвердження можливості здійснення політичних реформ мирним еволюційним шляхом. | Деякі малонаселені містечка й селища все ж зберігали привілей обирати своїх депутатів. |
2. Розгляньте карикатуру. Поміркуйте, чому частина британських політиків виступала за збереження несправедливої виборчої системи в країні.
Частина політиків, переважно землевласницька еліта та лідери партії торі, захищала стару систему через небажання втрачати реальну владу. «Гнилі містечка» належали багатим аристократам або залежали від них, тому лендлорди могли вільно призначати своїх депутатів до парламенту. Збереження цієї системи гарантувало аристократії ухвалення вигідних законів (наприклад «хлібних законів») і захищало їхні маєтки й прибутки від впливу промисловців та робітників.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, що таке протекціонізм. Чому уряд Великої Британії поступово відмовився від подібних принципів? Порівняйте ваші висновки з текстом параграфа.
Протекціонізм — це економічна політика держави, спрямована на захист власних виробників від іноземної конкуренції за допомогою високих мит на імпорт. Британія відмовилася від неї, оскільки завершила промисловий переворот раніше за інші країни. Британські товари фабричного виробництва були якіснішими та дешевшими за іноземні аналоги, а митні бар’єри лише заважали британським купцям вільно виходити на зовнішні ринки. Перехід до фритредерства закріпив за країною статус «майстерні світу».
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте зображення. Поміркуйте, чому система вигідної для Великої Британії вільної торгівлі не змогла ефективно врегулювати продовольчої кризи в Ірландії. Що, на вашу думку, мав удіяти уряд за таких обставин? Чи є в Україні монументи, подібні до пам’ятника в Дубліні?
Система вільної торгівлі та політика невтручання держави в економіку (laissez-faire) виявилися згубними під час продовольчої кризи. Ринкові механізми працювали на вигоду великих власників: лендлорди продовжували вивозити зерно та інше продовольство з голодуючої Ірландії на експорт до Британії, бо там платили вищу ціну. Уряд мав негайно зупинити вивезення їжі з острова, запровадити тверді ціни на хліб, організувати пряму безкоштовну допомогу їжею для селян і створити дієві програми підтримки. В Україні подібними пам’ятниками є монументи жертвам Голодомору 1932–1933 років, зокрема Національний музей Голодомору-геноциду в Києві та пам’ятні хрести по всій країні.
ПОМІРКУЙТЕ
Якими колоніями володіла Велика Британія до початку Французької революції? Які вигоди отримувала метрополія із цих територій?
До початку Французької революції Британія контролювала Канаду, значну частину Індії, колонії в басейні Карибського моря (Ямайку, Барбадос), розпочала освоєння Австралії та утримувала низку прибережних фортів у Західній Африці. Метрополія вивозила з цих володінь дешеву сировину (бавовну, цукор, прянощі, чай, тютюн), використовувала землі для збуту фабричної продукції та контролювала найважливіші торговельні морські шляхи.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте картосхему та визначте, які території контролювала Велика Британія. Які переваги надавали «майстерні світу» ці володіння?
За картосхемою Велика Британія контролювала території на всіх континентах: Канаду в Північній Америці, Індію в Азії, Австралію та Нову Зеландію, Капську колонію на півдні Африки, а також ключові острови й порти (Гібралтар, Мальту, Гонконг тощо). Ці колонії гарантували безперебійний приплив сировини для англійських заводів, утворювали величезні ринки збуту готової продукції без конкурентів та слугували військово-морськими базами флоту.
2. Прочитайте твердження британського й південноафриканського політичного діяча ХІХ ст., бізнесмена Сесіла Родса. Як ставилися до розширення колоній британські політики та бізнесмени? Чи можна вважати ці слова виправданням британського колоніалізму? Чому?
Британські політики та бізнесмени ставилися до розширення колоній як до вигідної справи та водночас національного обов’язку. Вони прагнули нових земель для переселення надлишкового населення, отримання ресурсів і прибутків. Твердження Сесіла Родса є прямим виправданням колоніалізму, адже воно спирається на ідею расової зверхності англосаксів та стверджує, що підкорення інших народів нібито несе їм благо й порядок.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Дай визначення понять «гнилі містечка», «чартистський рух».
«Гнилі містечка» — це виборчі округи у Великій Британії (містечка та села), які з часом обезлюдніли, але зберігали право надсилати своїх депутатів до парламенту, що дозволяло багатим лендлордам легко скуповувати голоси.
«Чартистський рух» — це перший масовий політичний робітничий рух у Великій Британії 30–40-х років XIX ст., учасники якого вимагали демократизації суспільства і закріпили свої політичні вимоги в петиціях — «Народних хартіях».
2. Назви дати парламентських реформ у Великій Британії.
Перша парламентська реформа відбулася в 1832 році, а Друга парламентська реформа — в 1867 році.
3. Чому Велика Британія перейшла до політики вільного ринку?
Велика Британія перейшла до вільної торгівлі (фритредерства), оскільки завдяки промисловому перевороту її товари стали найдешевшими та найякіснішими у світі. Старі ввізні мита обмежували міжнародний товарообіг і викликали зустрічні мита інших держав, що заважало британським фабрикантам. Скасування мит допомогло Британії перетворитися на беззаперечну «майстерню світу» й закріпило перемогу промислової буржуазії над аристократами.
4. Назви найбільші колонії Великої Британії.
Найбільшими колоніальними володіннями були Індія («перлина британської корони»), Канада, Австралія, Нова Зеландія, території в Південній Африці та Гонконг. Становище внутрішньої колонії імперії фактично займала й Ірландія.
5. Стисло схарактеризуй політичний розвиток Великої Британії протягом 10–70-х років ХІХ ст.
Політичний розвиток країни відбувався шляхом поступових мирних перетворень без революцій. Головна боротьба розгорталася між партіями торі та вігів навколо виборчих прав і митних правил. Завдяки реформам 1832 і 1867 років виборче право суттєво розширилося, а влада змістилася від землевласників до промисловців. Важливим чинником суспільного життя був чартистський рух, який змусив владу замислитися над соціальними правами робітників.
6. Як ти оцінюєш вплив парламентських реформ і чартистського руху на політичний розвиток Великої Британії?
Реформи та чартизм заклали основи стабільної парламентської демократії у Великій Британії. Вони довели можливість глибоких суспільних змін мирним шляхом через відкритий діалог і закони. Чартисти хоч і не досягли негайного ухвалення хартій, проте сформували програму демократизації, більшість пунктів якої британський парламент поступово втілив у життя наприкінці XIX та на початку XX століття.
7. Які особливості колоніальної політики демонструють дії британського уряду під час Великого голоду в Ірландії?
Дії британського уряду продемонстрували жорстокість колоніальної системи та байдужість до долі залежного народу. Влада керувалася догмою невтручання в економіку й захищала право англійських поміщиків вивозити продовольство з Ірландії заради наживи, незважаючи на загибель сотень тисяч ірландців. Заходи допомоги були запізнілими, що спричинило катастрофічні втрати населення та зміцнило прагнення ірландців здобути незалежність.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Створи інфографіку про становище Великої Британії у світі у 10–70-х роках ХІХ ст.
Ключові напрями для інфографіки:
- Промисловий гігант («Майстерня світу»): Британія виготовляла понад третину світової фабричної продукції, першою завершила індустріалізацію, скасувала протекціоністські «хлібні закони» та запровадила вільну торгівлю.
- Фінансовий та морський лідер: контроль майже половини світового торговельного флоту, англійський фунт став головною світовою валютою, а Лондон — фінансовою столицею світу.
- Внутрішня демократизація: скасування середньовічних привілеїв «гнилих містечок», парламентські реформи 1832 і 1867 років, потужний виборчий рух чартистів.
- Колоніальна експансія: створення глобальної імперії, контроль над Індією, переселенські колонії в Канаді, Австралії та Новій Зеландії, відкриття ринків Китаю після «опіумних війн».