5. У горнилі воєн: крах імперій та народження національної свідомості
ПРИГАДАЙТЕ
Які чинники сприяють перемогам у війнах? Як війни впливають на долю населення?
Перемогу у війні забезпечують міцна економіка держави, достатня кількість зброї та боєприпасів, високий вишкіл армії, талант полководців і чіткий план дій. Не менш важливу роль відіграють високий бойовий дух воїнів, підтримка суспільства та допомога союзників.
Війни завжди несуть лихо простим людям. Вони спричиняють загибель військових і цивільних, руйнують домівки, фабрики й дороги. Війна приносить голод, спалахи хвороб, розлучає родини і змушує сотні тисяч біженців залишати рідні краї.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Порівняйте склад коаліцій. Складіть стовпчикову діаграму участі країн у коаліціях. Яку роль у Наполеонівських війнах відігравала Велика Британія, зважаючи на те, що вона є учасницею майже всіх коаліцій? Поясніть її стратегію.
Порівняння складу союзів показує, що Велика Британія брала участь у всіх шести коаліціях проти Наполеона (з другої по сьому). Росія, Австрія та Швеція виступали противниками Франції майже постійно і входили до п’яти коаліцій. Пруссія приєднувалася лише тричі, бо певний час намагалася тримати нейтралітет. Інші держави (Португалія, Неаполітанське королівство, Османська імперія, Саксонія, Іспанія та Нідерланди) долучалися епізодично залежно від того, де точилися бої.
Велика Британія була головним організатором та спонсором коаліцій. Вона мала найсильніший флот і розвинену промисловість, тому надавала союзникам гроші й озброєння для сухопутної війни. Стратегія Британії полягала у збереженні рівноваги сил у Європі, недопущенні контролю Франції над портами континенту та захисті власних світових торговельних шляхів.
РОБОТА З КАРТОЮ
На карті «Європа періоду Наполеонівських війн», що розміщена на першому форзаці цієї частини підручника, знайдіть місця основних битв, згаданих у таблиці. Позначте їх на контурній карті. Визначте, які території Франція приєднала або над якими встановила контроль після перемог у Третій та Четвертій коаліціях.
Географічні орієнтири для позначення битв:
- Битва при Маренго (1800 рік) — Північна Італія, на схід від Алессандрії.
- Битва під Ульмом (1805 рік) — Південна Німеччина, Баварія, на річці Дунай.
- Трафальгарська морська битва (1805 рік) — південно-західне узбережжя Іспанії, біля мису Трафальгар неподалік Кадіса.
- Битва під Аустерліцом (1805 рік) — Моравія, на схід від міста Брно (сучасна Чехія).
- Битви під Єною та Ауерштедтом (1806 рік) — Тюрингія, Центральна Німеччина, на південний захід від Лейпцига.
- Битви під Прейсіш-Ейлау та Фрідландом (1807 рік) — Східна Пруссія, на південний схід від Кенігсберга (Калінінграда).
- Битва під Ваграмом (1809 рік) — Австрія, на північний схід від Відня.
- Битва народів під Лейпцигом (1813 рік) — Саксонія, біля міста Лейпциг.
- Битва під Ватерлоо (1815 рік) — Бельгія, на південь від Брюсселя.
Після розгрому Третьої коаліції (1805 рік) Франція отримала землі Венеції, Істрію та Далмацію, які увійшли до підконтрольного Італійського королівства. Наполеон ліквідував Священну Римську імперію і створив із 16 німецьких князівств залежний Рейнський союз під власним керівництвом.
Після перемоги над Четвертою коаліцією (1807 рік) за Тільзитським миром Пруссія втратила половину території. З її західних володінь Наполеон утворив підконтрольне Вестфальське королівство, а на польських землях заснував васальне Варшавське герцогство. Росія та Пруссія визнали всі завоювання Франції і погодилися дотримуватися Континентальної блокади проти Британії.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Динаміка заголовків паризьких газет тих днів: «Корсиканське чудовисько висадилося в бухті Жуан», «Людожер іде до Грассу», «Узурпатор увійшов у Гренобль», «Бонапарт зайняв Ліон», «Наполеон наближається до Фонтенбло», «Його імператорська величність очікується сьогодні у своєму вірному Парижі».
Ці заголовки висвітлюють події березня 1815 року під час повернення Наполеона з острова Ельба («Сто днів»). Вони показують разюче лицемірство та пристосуванство тогочасної паризької преси. Коли Наполеон лише висадився на берег із невеликим загоном, газети зневажливо називали його «чудовиськом» та «людожером». У міру того, як армія переходила на його бік, тон ставав нейтральним («Бонапарт», «Наполеон»). Коли ж імператор без жодного пострілу підійшов до Парижа, преса запопадливо зустріла його пишним титулом «Його імператорська величність».
2. НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ: ПОБІЧНИЙ ЕФЕКТ ІМПЕРІЇ
Дайте власне визначення поняттю «нація».
Нація — це стійка спільнота людей, яка має спільну мову, культуру, історичну пам’ять, спільну територію проживання та прагне до власного державного й політичного самовизначення.
ПОМІРКУЙМО! (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/ckPWR)
Опишіть, що зображено на картині, поданій за покликанням («Ранок після битви при Ватерлоо», Джон Хевісайд Кларк, 1816 р.). Які емоції та враження викликає у вас ця сцена? Як, на вашу думку, ця ілюстрація відображає наслідки битви та загалом характер Наполеонівських війн? Поясніть, чому художник обрав саме такий момент для зображення. Яку ідею він хотів донести до аудиторії?
На картині Джона Кларка «Ранок після битви при Ватерлоо» зображене всіяне тілами поле бою. Поміж загиблих воїнів та вбитих коней ходять жінки й поранені солдати, які намагаються знайти рідних або допомогти потерпілим. На обрії видно дим пожеж.
Ця сцена викликає жах і щире співчуття. Вона показує війну не як парад чи тріумф полководців, а як справжню людську трагедію.
Ілюстрація підкреслює загарбницький характер воєн, наслідком яких завжди є смерть, каліцтво і руїна. Художник показав саме ранок після битви, коли стихнув гуркіт гармат і відкрилася моторошна правда. Митець хотів нагадати суспільству про страшну ціну імперських амбіцій.
ПОМІРКУЙТЕ!
Яким чином зміни, принесені Наполеоном, одночасно викликали й підтримку, й опір серед європейських народів?
Європейці підтримували Наполеона за скасування кріпацтва, ліквідацію станових привілеїв дворянства, рівність усіх перед законом за Цивільним кодексом та розвиток світської освіти. Проте французьке панування несло великі податки, примусові рекрутські набори до французького війська, грабунки та зневагу до місцевих звичаїв. Це викликало сильне обурення людей та переросло у партизанську війну й національно-визвольний опір.
ПОМІРКУЙТЕ!
Чому, на вашу думку, після падіння імперії Наполеона національні рухи не зникли, а, навпаки, зміцніли? Які наслідки це мало для подальшої європейської історії?
Національні рухи зміцніли, бо спільна боротьба проти окупантів об’єднала людей і допомогла їм усвідомити себе єдиними народами — німцями, іспанцями, італійцями. Народи відчули власну силу та гідність і вже не бажали повертатися до абсолютизму та феодальних порядків.
Усе XIX століття пройшло під знаком боротьби за незалежність і створення національних держав. Це призвело до революцій «Весни народів» 1848–1849 років, об’єднання Італії та Німеччини, а також розгортання визвольних рухів у Центрально-Східній Європі.
3. НАПОЛЕОН І УКРАЇНА
Згадайте, коли і за яких умов було ліквідовано державні утворення українців та кримських татар у XVIII столітті.
Інститут гетьмана в Україні російська імператриця Катерина II скасувала 1764 року. Запорозьку Січ російські війська зруйнували 1775 року, а на початку 1780-х років царський уряд остаточно ліквідував полково-сотенний устрій Лівобережжя і запровадив кріпацтво (1783 рік). Того ж 1783 року Російська імперія анексувала Кримське ханство, скинула останнього хана Шагіна Ґірея і повністю ліквідувала татарську державність.
ПОМІРКУЙТЕ!
Розгляньте варіанти планів Наполеона щодо України, подані на наступній сторінці. Знайдіть суперечності. Чи відповідали ці плани інтересам народів України? Свою думку обґрунтуйте.
Головна суперечність планів Наполеона полягала в тому, що він не сприймав українські землі як єдине ціле. Французький штаб збирався розчленувати Україну: Правобережжя передати підконтрольному Волинському королівству, Галичину залишити союзній Австрії, Південь і Бессарабію віддати Османській імперії, а на Лівобережжі утворити буферну державу «Наполеоніду».
Ці плани не відповідали інтересам українців. Вони не приносили незалежності, а лише замінювали російське панування іншими іноземними володарями та надовго розривали єдиний український народ між різними залежними утвореннями.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/RYDFt)
Хто з вищого православного духовенства України підтримав Наполеона та якими мотивами він керувався?
Найбільш помітною постаттю серед прихильників Наполеона став архієпископ Могилівський та Вітебський Варлаам Шишацький, українець за походженням. Він мав зв’язки з колами українських автономістів, які сподівалися на відродження Гетьманщини. Коли французька армія вступила в білоруські землі, владика Варлаам публічно визнав владу Наполеона і склав йому присягу. За його розпорядженням місцеві священники почали на богослужіннях згадувати ім’я Наполеона замість царя Олександра I. Цей вчинок свідчить про те, що частина української духовної еліти щиро вірила, що поразка Російської імперії допоможе відновити самоврядування України.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Розпорядження про створення Українського козацького війська (1812 р.)
• Яку роль відігравало козацьке військо в умовах війни 1812 р.?
Козацьке військо служило мобільним резервом російської армії. Кінні полки вели розвідку, перерізали обози противника, прикривали фланги регулярних частин і вели виснажливу маневрену війну.
• Які умови служби та обов’язки передбачало «Розпорядження про створення Українського козацького війська» 1812 р.?
Козаки мусили за власний кошт спорядити коня, дістати зброю та форму й прибути до полку. Натомість їх звільняли від державних податків і рекрутчини. По завершенні боїв вони поверталися додому, але залишалися у козацькому стані, який разом із привілеями мали успадкувати їхні сини.
• Чому російський імператор вдався до формування ополчення з добровольців?
Французька «Велика армія» налічувала понад 600 тисяч воїнів і мала чисельну перевагу. Регулярних військ Росії бракувало для стримування ворога, тому Олександр I звернувся по допомогу до ополченців та українських козаків.
• Що спонукало українців вважати, що він планує відродити козацький устрій?
Людей спонукала сама назва «Українське козацьке військо», обіцянка звільнити від кріпосницьких повинностей і зберегти козацький стан для дітей, а також надія отримати під поселення казенні землі після перемоги.
ПОМІРКУЙТЕ!
Розгляньте листівки із зображеннями вояків XIX ст. Чим їхній одяг відрізнявся від традиційного? Про що це свідчить?
Одяг вояків поєднував елементи традиційного строю та загальноімперської форми. Вершник Кримськотатарського полку вдягнений у східне вбрання та шапку, але має піку військового зразка. Оберофіцер Полтавського ополчення носить європейський темний мундир наполеонівської доби з еполетами й ківер. Козак Українського полку має каптан із широким поясом та козацьку шапку зі шликом.
Це свідчить про те, що імперська влада свідомо спиралася на давні бойові звичаї українців і кримських татар, проте підпорядковувала добровольчі формування вимогам регулярної армії та використовувала їхні патріотичні почуття для власного порятунку.
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Поясніть, чому Наполеон у підсумку зазнав поразки.
Франція вела безперервні війни, які виснажили її скарбницю та призвели до втрати сотень тисяч дорослих чоловіків. Французьку армію підірвала тривала партизанська війна в Іспанії та повний розгром походу в Росію 1812 року. До того ж проти Наполеона згуртувалася потужна коаліція майже всіх провідних держав Європи, сили якої значно перевищували ресурси Франції.
2. Опишіть, як наполеонівські війни сприяли зростанню національної свідомості європейських народів.
Французькі війська принесли до європейських країн гасла свободи, рівності й скасування станів, що дало людям відчуття особистої гідності. Коли ж почалися реквізиції та утиски, народи згуртувалися для спільного опору окупантам. Захист рідної землі від чужинців допоміг німцям, іспанцям та італійцям подолати внутрішню роздробленість і відчути себе єдиними націями.
3. Чому у французько-російській війні українці підтримали Росію?
Українська еліта боялася, що Наполеон відновить владу польської шляхти на Правобережній Україні й поверне порядки Речі Посполитої. Прості селяни пішли до ополчення та кінних полків через офіційні обіцянки царського уряду звільнити їх від кріпацтва, скасувати рекрутчину й відродити козацькі вольності.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
1. Що приносила французька армія в країни Європи: поневолення чи свободу?
Французька армія несла подвійний вплив. З одного боку, вона знищувала феодальні перепони, затверджувала рівність людей перед законом і надихала ідеями свободи. З іншого боку, перемога французів перетворювалася на чужоземне поневолення, бо місцеве населення мусило сплачувати контрибуції, забезпечувати чужі гарнізони та віддавати синів до армії загарбника.
2. Чому Наполеон не поспішав відновлювати Річ Посполиту?
Наполеон використовував надії поляків як розмінну монету у великій політиці. Він створив лише невелике васальне Варшавське герцогство, щоб отримувати відданих солдатів для своїх походів. Повне відновлення незалежної польської держави посварило б його з союзною тоді Австрією та закрило б шлях до можливих мирних угод із Росією.
3. (інша версія підручника) Яку позицію слід було обрати народам України у французько-російській війні?
Українцям слід було виходити з власних інтересів і ставити чіткі умови обом воюючим державам. Підтримувати імперію мало сенс лише за умови підписання офіційних документів про скасування кріпацтва та повернення автономії Гетьманщини. На жаль, через відсутність єдиного політичного центру та власної держави українці були змушені проливати кров за чужі імперії, які після перемоги розформували козацькі полки й повернули людей у підневільний стан.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
1. Використовуючи додаткові джерела, дізнайтеся більше про одну з битв, вказаних у таблиці за покликанням на с. 31. Підготуйте короткий опис її перебігу та значення.
Битва під Лейпцигом, або «Битва народів», тривала з 16 по 19 жовтня 1813 року. У ній зійшлися війська Шостої коаліції (Росія, Австрія, Пруссія, Швеція) загальною чисельністю понад 300 тисяч воїнів та французька армія чисельністю близько 190 тисяч бійців.
Наполеон утримував оборону навколо міста і завдавав контрударів, але чисельна перевага союзників виявилася вирішальною. Під час бою союзники французів — саксонські війська — раптово перейшли на бік коаліції. Французи змушені були поспішно відступати через єдиний міст над річкою Ельстер, який сапери підірвали зарано, відрізавши шляхи відступу ар’єргарду.
Розгром під Лейпцигом поклав край наполеонівському пануванню в Німеччині. Розпався залежний Рейнський союз, а союзні війська отримали відкритий шлях до кордонів самої Франції.
2. (інша версія підручника) 1809 року було створено тимчасове державне утворення «Королівство обох Галичин». Зробіть про нього доповідь або мапу думок.
Під час австро-французької війни 1809 року польські війська Варшавського герцогства під командуванням Юзефа Понятовського зайняли Західну та Східну Галичину і вибили австрійські гарнізони зі Львова. Поляки оголосили про утворення тимчасового польського правління над краєм під назвою «Королівство обох Галичин». Це утворення існувало лише кілька місяців і спиралося на французьку військову міць. За умовами Шенбруннського миру 1809 року Наполеон передав Західну Галичину до складу Варшавського герцогства, а Тернопільський округ відійшов до Російської імперії, через що проєкт об’єднання краю швидко припинив існування.
3. Уявіть, що у вас є можливість консультувати Наполеона з українських питань. Підготуйте поради, які б мали сприяти його перемозі над Росією.
- Офіційним маніфестом негайно скасувати кріпосне право на українських землях і наділити селян землею, що позбавить царську армію тилу й підтримки.
- Оголосити про відновлення автономної Української козацької держави, щоб схилити на свій бік козацькі полки та місцеве дворянство.
- Гарантувати недоторканність православної церкви та національних звичаїв, щоб нейтралізувати релігійну агітацію синоду Російської імперії.
- Заборонити польській шляхті претендувати на українське Правобережжя, забезпечивши українцям рівні права та самостійне самоврядування.