5. Соціально-економічне становище
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Якими були особливості економічного становища українських земель у другій половині XVIII ст.?
Економіка залишалася аграрною і спиралася на кріпосництво та поміщицьке землеволодіння. У 1783 році російський уряд остаточно закріпачив селян Лівобережжя та Слобожанщини. Попит на сільськогосподарську продукцію зростав, тому поміщики намагалися вирощувати більше зерна для продажу на внутрішньому й зовнішньому ринках.
2. ГР 1. Що таке індустріальна революція? Де й коли вона розпочалася в Європі? Які зміни в європейському суспільстві вона спричинила?
Індустріальна революція — це перехід від ручної праці в ремеслі та мануфактурі до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Вона розпочалася в 60-х роках XVIII ст. у Великій Британії. У суспільстві цей процес викликав швидке зростання міст і сформував дві нові верстви: підприємців (буржуазію) та найманих робітників.
3. ГР 1. Покажіть на карті атласу міста, засновані на українських землях у другій половині XVIII ст.
У другій половині XVIII ст. на південних землях України заснували такі міста: Катеринослав (1776 р., сучасний Дніпро), Херсон (1778 р.), Маріуполь (1778 р.), Севастополь (1783 р.), Миколаїв (1789 р.), Одеса (1794 р.) та Луганськ (1795 р.). На карті вони розташовані в степовій зоні вздовж узбережжя Чорного й Азовського морів та біля великих судноплавних річок.
4. ГР 1. Як розвивалася торгівля в Україні у XVIII ст.?
Торгівля відбувалася на великих регулярних ярмарках, а також на сільських і міських базарах. Важливу роль відігравав чумацький промисел, який забезпечував перевезення солі, риби та збіжжя. Після закріплення Російської імперії на узбережжі Чорного моря почала активно розвиватися морська зовнішня торгівля через нові південні порти.
5. ГР 1. Які товари вивозили з українських земель, а які завозили?
З українських земель вивозили зерно, вовну, сало, шкіру, тютюн, худобу, поташ, віск і мед. Завозили промислові вироби, якісні тканини, метал, зброю, предмети розкоші, а також чай, каву, прянощі й вино.
1. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРАРНИХ ВІДНОСИН
ГР 3. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Поясніть, чому збереження кріпацтва стало головною причиною кризи, незважаючи на короткочасне зростання прибутків поміщиків.
Кріпаки працювали примусово і не мали зацікавленості в результатах праці, тому продуктивність їхньої роботи була низькою. Поміщики намагалися збільшити доходи через урочну систему, місячину та скорочення селянських наділів. Це розорювало селянські господарства, руйнувало купівельну спроможність населення і гальмувало ринковий розвиток усієї економіки.
Що зумовлювало поширення подібних палацових комплексів у ХІХ ст.?
Появу таких розкішних садиб зумовило зростання прибутків дворян від продажу зерна на європейських ринках. Поміщики прагнули показати своє багатство, підкреслити високий статус і наслідувати спосіб життя столичної аристократії.
ГР 2. Які висновки щодо частки приватновласницького і державного селянства у складі населення регіонів українських земель можна зробити за діаграмами?
На Правобережжі абсолютно переважало приватновласницьке селянство (58%), а державних селян було лише 20%. На Лівобережжі та Півдні більшість становили особисто вільні державні селяни (53% і 51% відповідно). Це створювало значно кращі умови для розвитку вільнонайманої праці, вільного господарювання та торгівлі саме на південних і лівобережних землях.
ГР 2. Працюємо в парах. Про які настрої в суспільстві свідчить поширення чуток про звільнення селян? Обговоріть і визначте ставлення російської влади до можливості скасування кріпосного права. Поясніть свою думку.
Поширення чуток свідчило про сильне прагнення селян здобути волю та про наростання протестних настроїв у селах. Російська влада ставилася до скасування кріпацтва вороже й рішуче придушувала будь-які спроби заговорити про волю. Вона боялася зачепити інтереси поміщиків-дворян, які були головною опорою трону. Указ імператора прямо вимагав суворо карати поширювачів таких розмов.
2. ПОЧАТОК ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть інфографіку, яка характеризує зміни, що відбувалися на українських землях у складі Російської імперії на початку індустріальної революції.
Головними змінами стали перехід від ручної праці до машинної, витіснення мануфактур заводами й фабриками та формування прошарку вільнонайманих робітників за збереження гальмівного впливу кріпацтва.
ГР 1. Що сприяло стрімкому зростанню кількості промислових робітників між 1825 і 1846 рр.?
Стрімке зростання кількості робітників було викликане початком індустріальної революції в 1830-х роках. У цей час масово будували фабрики й заводи в цукровій, суконній та металообробній галузях. Також зубожілі й обезземелені селяни йшли на заробітки, щоб сплатити поміщику грошовий оброк.
Чи можна уважати цей завод свідченням початку індустріальної революції на українських землях?
Так, Луганський чавуноливарний завод був яскравим свідченням початку промислового перевороту. Він використовував кам’яне вугілля Донбасу, запроваджував парові машини та виробляв промислову продукцію для військових і господарських потреб.
3. СЕЛА Й МІСТА
ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Які зміни, притаманні розвитку українських сіл і міст у цей період, на вашу думку, були найважливішими? Чому?
Я вважаю, що найважливішою зміною стало виникнення в містах промислових фабрик і поява вільнонайманих робітників. Оскільки це підривало підвалини кріпосництва, викликало зростання міського населення втричі та перетворювало старі містечка на промислові центри. Наприклад, порт Одеса виріс до 114 тисяч жителів, а біля нових механічних підприємств виникали великі робітничі селища. Отже, зародження машинної індустрії та ринку вільної праці в містах започаткувало модернізацію суспільства.
ГР 2. За інформацією з відкритих джерел порівняйте перелік українських міст з найбільшою кількістю населення в середині ХІХ ст. та зараз. Чи змінився він? Поясніть, чому і як саме.
У середині XIX ст. найбільшими містами були Одеса (114 тис.), Київ (71 тис.), Львів (70 тис.), Бердичів (54 тис.) та Харків (50 тис.). Зараз лідерами за кількістю жителів є Київ, Харків, Одеса, Дніпро та Львів. Перелік істотно змінився. Бердичів втратив значення після занепаду ярмарків і прокладання залізниць в обхід міста. Натомість такі міста, як Дніпро й Запоріжжя, стрімко зросли завдяки бурхливому розвитку металургії, машинобудування та вугільної промисловості в другій половині XIX і XX століттях.
Що на гравюрі вказує, що краєвид Одеси належать до ХІХ ст.?
На гравюрі видно вітрильні судна та перші пароплави з характерними димарями в морі, класичну архітектуру будівель початку XIX століття, а також перевезення вантажів возами з кіньми й волами.
4. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ
ГР 3. Працюємо разом. Метод «Оберіть позицію». Чи можна стверджувати, що в сучасній торгівлі нічого не змінилося порівняно із серединою ХІХ ст.? Чому?
Я не погоджуюся з таким твердженням. У середині XIX ст. торгівля спиралася на сезонні ярмарки, містечкові базари та повільний гужовий транспорт. Розрахунки вели готівкою або натурою. Сьогодні покупки здійснюють у постійних супермаркетах чи інтернет-магазинах за допомогою електронних платежів, а вантажі доставляють швидкісними поїздами, вантажівками та літаками. Спільним залишився лише сам принцип товарообміну між виробником і покупцем та провідна роль морських портів у міжнародній торгівлі.
ГР 3. Працюємо в парах. Підготуйте розповідь про ярмаркову торгівлю.
У першій половині XIX ст. ярмарки були осередком життя українських міст і сіл. Вони відбувалися кілька разів на рік і збирали тисячі купців, селян і ремісників. На великих загальних ярмарках продавали зерно, вовну, коней, сукно та вироби із заліза. Скупники оптом скуповували тут товари для відправлення за кордон. Ярмарок був також місцем відпочинку й розваг. Тут виступали музиканти, лялькарі, фокусники та мандрівні театри, а селяни дізнавалися останні новини.
Що зумовило розквіт чумацького промислу у першій половині ХІХ ст.?
Розквіт чумацтва зумовила відсутність залізниць у поєднанні з величезним зростанням експорту зерна через чорноморські порти, а також постійна потреба населення в доставці солі з Криму й риби з Дону.
5. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Наведіть три аргументи, які підкріплюють вашу думку щодо запитання «Чи відбулися важливі зміни в розвитку Півдня України в ХІХ ст.?». Проаналізуйте свої аргументи щодо наявності в них суперечностей і помилок.
Я вважаю, що в XIX ст. на Півдні України відбулися докорінні економічні зрушення. Оскільки цей регіон розвивався на основі вільнонайманої праці, ринкових відносин і зовнішньої торгівлі. Наприклад: 1) на Півдні кріпаки обробляли лише десяту частину земель; 2) Одеса отримала статус порто-франко і стала експортними воротами краю; 3) тут успішно розвивалися вирощування пшениці на продаж, тонкорунне вівчарство та промислове виноробство. Отже, Південь випередив інші регіони та створив ефективну ринкову модель господарювання. Наведені факти логічні, повністю узгоджуються з підручником і не містять суперечностей.
ГР 2. Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Чим повсякденне життя чумаків нагадувало козацькі звичаї? 2. Як був організований чумацький промисел? 3. Що свідчить про використання в чумацькому промислі вільнонайманої праці з винагородою відповідно до внеску кожного робітника?
- Життя чумаків нагадувало козацькі звичаї виборністю ватажка, братерським устроєм громади, суворою військовою дисципліною та обов’язковим носінням зброї для захисту від нападів у Дикому Полі.
- Чумацький промисел організовували у валки з кількох десятків возів. Вони об’єднувалися в артіль і обирали отамана, який шукав роботу, керував походом і чинив суд у суперечках.
- Про вільнонайманий характер свідчить те, що отаман укладав договір на візникування від імені всієї артілі, приймав плату за роботу й ділив заробіток між усіма чумаками за їхньою участю у справі.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Асоціації». Правила гри. Учитель (учителька) наводить терміни, поняття, словосполучення за розглянутим матеріалом. Учні та учениці мають навести асоціації, які вони в них викликають, і пояснити їх.
- Кріпацтво — примус, панщина, урочна система, місячина, безправ’я селян.
- Індустріальна революція — парові двигуни, заводи, фабрики, машинне виробництво, наймані робітники.
- Чумацтво — вози-паровиці, мажі, сіра степова худоба, сіль із Криму, артіль, отаман.
- Порто-франко — Одеса, безмитна торгівля, морські причали, зерновий експорт.
2. ГР 2. Які явища в розвитку сільського господарства в цей період свідчать про прояви кризи старої моделі розвитку й зародження нової моделі?
Про кризу старої моделі свідчили низька ефективність праці кріпаків, обезземелення селян, використання виснажливої урочної системи та місячини й розорення дворянських маєтків. Про зародження нової моделі свідчили активне застосування найманої праці на Півдні, розвиток товарного виробництва пшениці й цукрових буряків для ринку, купівля землі заможними селянами та їхнє майнове розшарування.
3. ГР 1. Метод «Асоціативна квітка». Наведіть слова й словосполучення до теми «Розвиток сіл і міст у першій половині ХІХ ст.».
Основні поняття теми: швидка урбанізація, розбудова чорноморських портів, поява фабрик і заводів, скасування магдебурзького права, створення міських дум, формування робітничих передмість, сезонні селянські заробітки та збереження традиційного селянського побуту біля річок і доріг.
4. ГР 1. Опишіть особливості чумацького промислу.
Чумацтво було головним видом сухопутного транспорту в Україні. Чумаки перевозили товари великими валками на міцних дерев’яних возах-мажах, у які запрягали волів. Вони об’єднувалися в організовані артілі на чолі з отаманом. Головним маршрутом був шлях на південь: туди везли зерно, а з Криму та Дону привозили сіль і рибу. Оплата в артілі здійснювалася за вільнонайманим принципом з розподілом прибутку відповідно до внеску кожного чумака.
5. ГР 1. Охарактеризуйте особливості розвитку Півдня України.
Південь України розвивався швидше за інші регіони завдяки наявності вільних родючих чорноземів, відсутності засилля кріпацтва та переважанню вільних поселенців. Тут панувала вільнонаймана праця, активно розвивалися вирощування пшениці на експорт, тонкорунне вівчарство та виноробство. Морські порти забезпечували прямий зв’язок краю зі світовими ринками.
6. ГР 1. Поясніть зміст поняття «порто-франко».
Порто-франко — це привілей порту або прибережного міста на право безмитного ввезення та вивезення закордонних товарів.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
7. ГР 1. За картою атласу з’ясуйте сільськогосподарську спеціалізацію регіонів українських земель у ХІХ ст. Установіть взаємозв’язок між спеціалізацією регіонів та станом природного середовища.
Лівобережжя з помірним кліматом і заплавними землями спеціалізувалося на вирощуванні зернових, тютюну та конопель. Правобережжя зі сприятливими ґрунтами й достатньою кількістю опадів стало головним центром посівів озимої пшениці та цукрових буряків для заводів. Посушливий степовий Південь з родючими чорноземами спершу використовували для випасу овець, а згодом він перетворився на житницю якісної продовольчої пшениці на продаж. Природні особливості прямо визначили господарський напрямок кожного регіону.
8. ГР 1. Складіть таблицю «Нові явища в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.».
| Сфера життя | Нові явища в розвитку |
|---|---|
| Сільське господарство | Товаризація виробництва, чітка регіональна спеціалізація, використання найманої сили на Півдні, майнове розшарування селян. |
| Промисловість | Початок промислового перевороту в 1830-х рр., витіснення мануфактур паровими фабриками й заводами, бурхливий розвиток цукроваріння. |
| Міста та населення | Потроєння міського населення, утворення верств буржуазії та найманих робітників, скасування залишків магдебурзького права. |
| Торгівля й транспорт | Піднесення чумацтва, запровадження режиму порто-франко в Одесі, перетворення чорноморських портів на центри експорту зерна. |
9. ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте процеси, що відбулися на початковому етапі індустріальної революції на українських землях у складі Російської імперії та в країнах Європи. Зробіть висновок.
| Відмінне (Україна) | Спільні риси | Відмінне (Країни Західної Європи) |
|---|---|---|
| • Почалася із запізненням у 1830-х рр. • Гальмувалася кріпацтвом і браком вільних робітників • Розвивалася передусім у харчовій галузі (цукроваріння) | • Поступова заміна ручної праці машинами • Будівництво фабрик і заводів • Застосування парових двигунів • Зростання робітничих міст | • Розпочалася ще у другій половині XVIII ст. • Спиралася на ринок вільнонайманої праці • Провідну роль відігравали текстильна індустрія, металургія та машинобудування |
Індустріальна революція на українських землях мала спільну технічну основу з європейською, проте розпочалася пізніше і стримувалася кріпосницькою системою Російської імперії.
10. ГР 2. Працюємо в парах. Розв’яжіть пізнавальне завдання. На суконній мануфактурі князя Б. Юсупова в селі Ряшків на Полтавщині більшість механізмів і знарядь праці були ремісничими й ручними. Сам князь дотримувався думки, що витрати на закордонні машини, кожна з яких може замінити працю декількох робітників, — зайве марнотратство, оскільки в нього й так достатньо кріпаків для праці на мануфактурі. Поясніть за наведеним прикладом, як існування кріпацтва на українських землях у складі Російської імперії заважало поширенню тут індустріальної революції.
Приклад показує, що безплатна примусова праця кріпаків забирала в поміщиків потребу купувати машини. Власнику маєтку було дешевше навантажити роботою дармових кріпаків, ніж витрачати гроші на техніку. Через це в господарствах залишалися застарілі ручні знаряддя праці, а кріпацтво консервувало технічну відсталість і заважало розвитку фабричного виробництва.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
11. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Синтез думок». Що й чому заважало соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.?
Головною перешкодою було кріпосне право. Воно робило працю селян невигідною, стримувало появу вільного ринку робітників і тримало більшість населення в злиднях. Також розвитку заважали імперські закони, скасування міського самоврядування та відсутність залізниць. Водночас попит на зерно в Європі та вільні землі Півдня стимулювали окремі галузі, що лише яскравіше доводило переваги вільної праці над кріпосницькою.
12. ГР 2. Працюємо в малих групах. Підготуйте інсценівку із життя приватновласницьких або державних селян, чумаків, працівників фабрично-заводських підприємств на українських землях у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. Для виконання завдання доберіть інформацію з відкритих джерел. Проведіть конкурс на найкращий виступ.
Сценарій мінісценки «Чумацька артіль біля вогнища»:
Дійові особи: Отаман (досвідчений чумак) та Грицько (молодий візник).
Місце дії: Нічний степ, вогнище біля навантажених сіллю возів-маж.
Грицько: Отамане, чи далеко ще до нашого повіту? Ноги гудуть від щоденної ходи, та й воли стомилися.
Отаман: Тримайся, Грицьку! Довеземо кримську сіль та сушену рибу на Полтавський ярмарок цілими й неушкодженими — отримаємо добру плату. У нашій артілі отаман ділить заробіток справедливо, за внеском кожного.
Грицько: Це правда. Добре, що в степу ми самі собі господарі, а не спину гнемо на панщині за панські уроки!
Отаман: Твоя правда. Але пам’ятай: воля вимагає порядку. Слухай накази отамана, тримай рушницю напоготові та пильнуй волів. До світанку відпочиваємо, а далі — знову в дорогу!
