§ 49. Реалізм та імпресіонізм. «Український модерн»

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Мистецькі стилі XVIII – першої половини ХІХ століття:
У цей період послідовно панували класицизм із його прагненням до античної гармонії, суворої симетрії й раціоналізму, а також романтизм, що утверджував культ почуттів, неповторної індивідуальності, пристрастей і національної самобутності. У першій половині XVIII століття ще залишалося впливовим бароко з його пишністю, контрастами та динамікою.

Які історичні пам’ятки на території України їх репрезентують:
Класицизм яскраво представлений палацом Кирила Розумовського в Батурині та будівлею Червоного корпусу Київського університету Святого Володимира архітектора Вікентія Беретті. Романтизм знайшов утілення в ландшафтних парках, таких як «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві, а козацьке бароко — у соборах Києво-Печерської лаври та Софійському соборі після їх перебудови.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ

Поняття «реалізм», «модернізм»?
Реалізм — це мистецький напрям середини та другої половини XIX століття, який прагнув правдиво, всебічно й без прикрас змальовувати реальне повсякденне життя людей, їхній побут і соціальні проблеми.

Модернізм — це загальна назва нових напрямів кінця XIX – початку XX століття, що рішуче відкинули копіювання дійсності на користь пошуку нових художніх форм, суб’єктивного світовідчуття, символів та творчої свободи індивіда.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ДО ПУНКТУ 49.1 (с. 186)

1. Чому, на вашу думку, реалізм, попри свій домінуючий статус, не був притаманний усім культурним сферам?
Реалізм вимагав прямого відображення конкретних життєвих ситуацій, соціальних контрастів і психології людини, тому найкраще проявився в літературі, драматургії та образотворчому мистецтві. Натомість такі сфери, як архітектура чи музика, спираються на абстрактну мову форм або звуків і мають суто прикладне чи емоційне призначення. Архітектура XIX століття вирішувала утилітарні завдання промислового буму через еклектику й інженерні конструкції, де буквальний реалістичний образ відтворити неможливо.

2. Поміркуйте, як викриття вад і недоліків суспільства, характерне для реалізму, могло сприяти оздоровленню соціуму. Чому імпресіонізм, що виник як частина реалізму, поступово відійшов від нього, втрачаючи матеріальність форм?
Показуючи злидні, дитячу працю, лицемірство багатіїв та свавілля влади без прикрас, митці-реалісти змушували суспільство відчути моральну відповідальність і вимагати конкретних реформ — від законів про працю робітників до зміни шкільної системи.

Імпресіонізм відійшов від реалізму, бо його представники перенесли увагу з дослідження соціальних вад на передачу власного миттєвого враження від світла й атмосфери. Вони усвідомили, що людське око бачить не стільки застиглу форму предмета, скільки рухливі відблиски променів на ньому, через що контури предметів на полотнах поступово розчинялися у грі фарб.

3. Чи можна стверджувати, що модернізм був лише противагою реалізму, а не його еволюційним продовженням?
Ні, модернізм не був просто запереченням реалізму, він виріс із його внутрішньої кризи. Прагнучи глибшого пізнання людини, митці помітили, що точний опис побуту не може розкрити прихованих порухів душі, страхів, снів і передчуттів, породжених швидкісним XX століттям. Модернізм еволюційно перейшов від зовнішнього спостереження за дійсністю до дослідження суб’єктивного внутрішнього світу особистості.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ДО ПУНКТУ 49.2 (с. 189)

1. Чи можна вважати творчість Оноре де Бальзака відображенням «влади золота» у французькому суспільстві? Обґрунтуйте свою думку.
Так, це головний стрижень його багатотомної «Людської комедії». У творах на зразок «Гобсек» чи «Батько Горіо» Бальзак детально змалював, як жадоба наживи та грошові розрахунки витісняють щирі почуття, руйнують сім’ї та штовхають людей на зраду, роблячи капітал єдиним мірилом людської гідності в буржуазній Франції.

2. Як творчість Чарльза Діккенса, заснована на автобіографічних сюжетах, вплинула на суспільні зміни в Англії?
Діккенс на власному досвіді знав злидні та працю на фабриці вакси, тому його романи про Олівера Твіста чи Девіда Коперфілда вразили читачів правдою про нелюдські умови в сиротинцях, жорстокість учителів і безправ’я працюючих дітей. Ці книжки зчинили великий резонанс, який змусив британський парламент ухвалити закони про обмеження дитячої праці та розпочати державну шкільну реформу.

3. Які нові види споруд з’явилися в архітектурі завдяки розвитку міст? Що таке еклектика і який її зв’язок з історичними стилями?
Бурхливий розвиток індустріальних міст породив залізничні вокзали, депо, фабрично-заводські корпуси, криті ринки, біржі, банки, спортивні комплекси, універмаги та виставкові павільйони.

Еклектика — це змішування та поєднання в одній споруді конструктивних чи декоративних елементів різних історичних епох (готики, ренесансу, бароко). Її зв’язок з минулим полягав у тому, що архітектори вільно цитували відомі форми античності чи середньовіччя, пристосовуючи їх до сучасних функціональних вимог і технічних можливостей.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ДО ПУНКТУ 49.3 (с. 192)

1. Чому імпресіонізм, попри своє захоплення грою світла, не одразу знайшов позитивний відгук у глядачів? Звідки походить назва цього стилю?
Публіка та критики академічної школи звикли до гладкого малюнка, чітких ліній, вивіреної композиції та повчальних сюжетів. Роботи імпресіоністів із роздільними мазками, відсутністю чорного кольору та розмитими фігурами сприймалися ними як недбалі ескізи або невміння малювати.

Назва стилю походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression, soleil levant»), виставленої 1874 року в майстерні фотографа Надара.

2. Назвіть нові жанри літератури, які з’явилися в другій половині XIX ст.
У цей період сформувалися класичний детектив, науково-фантастичний твір, пригодницький роман та шпигунсько-авантюрна проза.

3. Чи є розвиток масової літератури кінця XIX століття відходом від принципів реалізму чи його комерційною адаптацією? Поясніть свою думку.
Це була насамперед комерційна адаптація реалістичних прийомів. Автори популярних творів (Конан Дойл, Томас Майн Рід) використовували реалістичну точність деталей, конкретний побутовий антураж і психологічну спостережливість, але підпорядковували їх захопливій інтризі та щасливому фіналу, щоб продавати книжки тисячними накладами звичайним городянам.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ДО ПУНКТУ 49.4 (с. 203)

1. Чому в умовах Російської імперії українська література не могла повноцінно розвиватися, а театр став головною сферою культурного життя? Назвіть представників «Театру корифеїв».
Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року практично заборонили друкувати навчальну, наукову й релігійну літературу українською мовою, жорстко цензуруючи оригінальні художні твори. Театр же зумів вижити завдяки легальній шпарині: цензура дозволяла п’єси про селянське життя, тому сцена стала для українців єдиною публічною трибуною рідного слова та збереження національної ідентичності.

Представниками «Театру корифеїв» були Марко Кропивницький, Михайло Старицький, брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський) і Марія Заньковецька.

2. Чи можна стверджувати, що творчість Іллі Ріпина є протиставленням російської та української ментальностей? Обґрунтуйте свою позицію.
Так, це добре видно при порівнянні двох його знаменитих полотен. У картині «Бурлаки на Волзі» зображено пригнічених, покірних тяжкій долі тяглових робітників царської Росії, які понуро тягнуть ярмо. На противагу цьому картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» дихає волелюбністю, братерством, гумором і гордістю вільних козаків, що символізують незламний демократичний дух українського народу.

3. Які споруди Василя Кричевського виконані у стилі українського архітектурного модерну?
Найвідомішим шедевром Кричевського є будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 рр.), де вперше органічно поєднано сецесійні лінії з орнаментами опішнянської кераміки та формами традиційної дерев’яної архітектури. Також у цьому стилі ним був збудований прибутковий дім родини Грушевських у Києві (1908–1909 рр.).

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «ВИСТАВКА»

Анотації до експонатів:

Експонат 1 (Реалізм): картина Густава Курбе «Віяльниці» (1855 р.). Полотно зображує важку рутинну селянську працю без академічної манірності та фальшивої романтизації. Стриманий колорит і монументальні постаті простих жінок утверджують гідність людини праці.

Експонат 2 (Імпресіонізм): полотно Клода Моне «Враження. Схід сонця» (1872 р.). Картина демонструє відмову від чітких ліній заради фіксації мінливого стану ранкового порту через вібрацію світла й відкриті кольорові мазки.

Експонат 3 (Скульптура на межі стилів): робота Огюста Родена «Мислитель» (1888 р.). Завдяки нерівній, шорсткій фактурі бронзи світлотінь постійно змінює образ атлета, передаючи внутрішню інтелектуальну боротьбу та емоційне напруження.

Експонат 4 (Український архітектурний модерн): будівля Полтавського губернського земства Василя Кричевського (1903–1908 рр.). Споруда органічно поєднує європейську раціональну сецесію з мотивами українського бароко, керамічною мозаїкою та народним різьбленням.

КОРИСНА ГРА: «УКРАЇНСЬКИЙ РЕАЛІЗМ І МОДЕРН»

Гра за покликанням https://cutt.ly/ur18jILj спрямована на закріплення знань про митців українського культурного відродження XIX – початку XX століття через інтерактивні завдання на співвіднесення творів, авторів та мистецьких течій.

Основні відповідності для проходження завдань гри:

• Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний — класичний соціально-побутовий реалізм у літературі.
• Марко Кропивницький, брати Тобілевичі — український реалістичний театр («Театр корифеїв»).
• Микола Пимоненко, Ілля Ріпин, Киріак Костанді — реалізм та побутовий жанр у живописі.
• Іван Труш, Олександр Мурашко — імпресіонізм у живописі.
• Василь Кричевський, Владислав Городецький — архітектурний модерн і неоготика/необароко в Україні.
• Леонід Позен, Михайло Микешин — реалістична та монументальна пластика.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ: РУБРИКА I (с. 203)

1. Як промислова революція та загальні соціальні трансформації XIX століття сприяли як розквіту, так і поступовому занепаду традиційних мистецьких форм?
Фабричне виробництво, потяги, телеграф і зростання міст дали поштовх виникненню нових матеріалів (чавун, скло, готові олійні фарби в тюбиках) та розширили коло споживачів культури через масову пресу і книгодрукування. Це сприяло злету реалістичного роману та міської публіцистики.

Водночас винахід фотографії миттєво знецінив академічний портрет і точне пейзажне копіювання, а машинне тиражування речей знецінило ручну працю майстрів класичного декоративного мистецтва, що підштовхнуло митців до пошуку нових, нетрадиційних художніх мов.

2. Чи можна стверджувати, що розвиток «українського модерну» був запізнілим, але водночас унікальним явищем у контексті європейського мистецтва, що мав свої особливості, пов’язані з національними реаліями? Поясніть свої міркування.
Так, український модерн сформувався трохи пізніше за західноєвропейський через імперські заборони, цензурний тиск і колоніальне становище України. Проте це запізнення компенсувалося дивовижною самобутністю.

Якщо в Європі ар-нуво був радше естетичним бунтом проти міщанського смаку, то в Україні він став формою національного відродження. Митці органічно вплели в модерністські форми орнаменти народної вишивки, традиції гуцульського дерев’яного будівництва та спадщину козацького бароко, створивши впізнаваний маніфест української самобутності.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ: РУБРИКА II (с. 203)

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне зазначеними словами:

• Коли в Парижі відбулася перша виставка художників-імпресіоністів?
• Що стало приводом до появи назви художньої течії «імпресіонізм»?
• Хто очолив перший професійний український театр у Єлисаветграді 1882 року?
• Де чеський архітектор Йозеф Главка створив Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації?
• Звідки ми можемо дізнатися про візити Оноре де Бальзака до України та його враження від українських міст?
• Чому художник Густав Курбе був змушений створити власний «Павільйон реалізму» на Всесвітній виставці в Парижі?
• Як винахід фарб у металевих тюбиках змінив техніку малювання художників-пейзажистів?
• Який результат мала літературна діяльність Чарльза Діккенса для соціального законодавства Великої Британії?

4. Поясніть, чи може мистецтво, як це було з реалізмом у творах Діккенса та Бальзака, дійсно впливати на політичні та соціальні зміни в суспільстві.
Мистецтво має колосальну здатність впливати на політику, бо воно звертається не до сухої статистики, а до людських емоцій та сумління. Коли читачі бачать трагедію конкретного скривдженого хлопчика в романі Діккенса чи жах моральної деградації сім’ї у книзі Бальзака, це формує потужну громадську думку. В умовах парламентської демократії політики не можуть ігнорувати суспільний запит і змушені голосувати за реформи, регулювання праці чи санітарні норми.

5. Наскільки реалізм, імпресіонізм і модернізм, попри свою різноманітність, були взаємопов’язаними і впливали один на одного, а не існували як абсолютно незалежні стилі?
Ці стилі плавно витікали один із одного й співіснували паралельно. Імпресіонізм починався як частина реалізму — намагання з максимальною точністю зафіксувати оптичну дійсність, пейзаж чи вуличний натовп.

Своєю чергою, відкриття імпресіоністів щодо вільної гри світла, розмивання твердих контурів та індивідуального бачення підготували ґрунт для модернізму, де митець отримав право повністю переосмислювати й деформувати форму заради вираження ідеї. Більшість українських митців, як-от Іван Франко чи Олександр Мурашко, одночасно послуговувалися прийомами реалізму, імпресіонізму й раннього модерну.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ: РУБРИКА III (с. 203)

6. Вправа «Есей». Напишіть есей на тему: «Взаємодія мистецтва і суспільства: урок XIX століття»

Взаємодія мистецтва і суспільства: урок XIX століття

Дев’ятнадцяте століття стало епохою, коли мистецтво остаточно полишило замкнені аристократичні салони і вийшло на галасливі міські вулиці. Соціальні революції, промисловий переворот і поява багатомільйонного класу робітників докорінно перевернули відносини між творцем і соціумом. Мистецтво перестало бути просто гарною декорацією — воно перетворилося на дзеркало суспільних суперечностей і потужний двигун суспільного прогресу.

Кожна зміна епохи народжувала свою естетичну відповідь. Коли просвітницькі ілюзії розбилися об гільйотину й наполеонівські війни, народився бунтівний романтизм, який возвеличив трагічного одинака і право народів на власну історію. Але коли фабричні труби вкрили міста сажею, а за парканами виросли нетрі, романтичні марення поступилися тверезому реалізму.

Література Діккенса, Бальзака чи Панаса Мирного, живопис Курбе і передвижників стали не просто художніми явищами, а справжнім судовим вироком несправедливому ладу. Вони змушували бачити те, від чого влада воліла відвертатися. Наприкінці ж століття шалений темп життя породив імпресіонізм та модернізм, які намагалися врятувати живу людину від бездушної конвеєрної машинизації через культ краси, враження та індивідуальної свободи.

Головний урок XIX століття полягає в тому, що культура не може жити у вакуумі: щойно суспільство опиняється в кризі, мистецтво першим б’є на сполох.

Дивлячись на виклики нашого XXI століття — стрімкий розвиток штучного інтелекту, екологічну кризу, небезпеку цифрового контролю та криваві війни — можна впевнено прогнозувати появу нових мистецьких напрямів. Найімовірніше, ми побачимо розквіт «неогуманізму» як реакції на засилля алгоритмів, що поверне цінність живій, недосконалій ручній праці митця.

Також стрімко розвиватиметься «екоарт» або напрямки документального мистецтва прямої дії, які без пафосу показуватимуть травму війни й боротьбу людини за виживання в сучасному турбулентному світі, подібно до того, як це робили класики реалізму півтора століття тому.