§ 46-47. Національні культури. Українська культура

Зміст

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Згадайте, що таке культура, музей, університет.

Культура — це вся сукупність матеріальних і духовних надбань людства, що включає мову, науку, мистецтво, традиції та моральні норми. Музей є науково-дослідною і просвітницькою установою, яка збирає, зберігає, вивчає й виставляє для огляду пам’ятки історії та мистецтва. Університет — це заклад вищої освіти та науковий осередок, де готують висококваліфікованих фахівців і проводять фундаментальні дослідження.

Які мистецькі пам’ятки минулого викликають у вас захоплення та асоціацію з певним народом, країною?

Софія Київська чи козацькі барокові церкви одразу асоціюються з історією та духовною традицією українського народу. Так само Ейфелева вежа чи Лувр у Парижі викликають чіткий образ Франції, а Колізей і фрески Відродження уособлюють спадщину Італії.

Як ви розумієте поняття «національна культура», «меценат»?

Національна культура — це самобутній світ традицій, художніх творів, світогляду й мови конкретного народу, що вирізняє його з-поміж інших. Меценат — це багата людина або підприємець, який добровільно та безкорисливо підтримує фінансами діячів науки, літератури й мистецтва заради суспільного поступу.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР У ЄВРОПІ

1. Які спільні риси та особливості мали національні культури європейських народів кінця XVIII — початку ХХ ст.?

Спільною рисою стало стрімке зростання інтересу до власного фольклору, історії, народної мови та утвердження національної самосвідомості. Водночас особливістю бездержавних народів, зокрема українців, поляків чи чехів, було те, що культура заміняла собою політичні інститути й правила за головний інструмент боротьби проти імперської асиміляції.

2. Які чинники зумовили прискорення розвитку культур у ХІХ ст.?

Головними рушіями стали промисловий переворот, розширення шкільної освіти, поява парового друку та періодичної преси. Розвиток залізниць і поштової служби сприяв швидкому обміну інформацією між митцями й науковцями різних країн.

3. Поміркуйте і доберіть приклади, як саме індустріалізація та урбанізація впливали на культурний розвиток.

Через індустріалізацію мільйони селян переїжджали до міст, формуючи новий прошарок освічених городян і робітників, яким були потрібні доступні книги, вечірні школи, театри та музеї. Наприклад, завдяки дешевому масовому книгодруку книги Шевченка чи Діккенса почали розходитися багатотисячними накладами серед широких кіл суспільства.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.2. РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР

1. Які завдання покладалися на університети монархами, що їх створювали?

Монархи прагнули отримати вірнопідданих і фахових державних службовців, юристів та офіцерів для зміцнення імперського апарату. Крім того, австрійська й російська влада сподівалася через університети здійснювати русифікацію чи онімечування місцевих еліт.

2. Чому, на вашу думку, попри спроби імперської влади, Київський та Харківський університети стали осередками українського культурного життя?

В університетах викладали та навчалися прогресивні інтелектуали, захоплені історією й мовою рідного краю. Дослідження фольклору та минулого, які розпочали Михайло Максимович, Микола Костомаров та їхні студенти, закономірно переросли з академічного інтересу у відкритий національний рух.

3. Які інші заклади вищої освіти, крім університетів, були центрами освіти в Україні?

Важливими осередками були Волинський (Кременецький) ліцей, що став центром науки на Правобережжі, Рішельєвський ліцей в Одесі та Ніжинська гімназія вищих наук (пізніше ліцей князя Безбородька), де вчилися Гоголь і Гребінка. Також діяли Технічна академія у Львові та Київський політехнічний інститут.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.3. МУЗЕЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ

1. Як, на вашу думку, музеї можуть сприяти формуванню національної свідомості?

Музеї наочно демонструють давність народу, його мистецьку майстерність і державні традиції, збираючи артефакти в єдину лінію пам’яті. Відвідувач музею відчуває гордість за спільну історію предків і бачить матеріальні докази самобутності своєї нації.

2. Яке значення мали музеї у країнах, що не мали власної державності?

Для бездержавних націй музеї служили своєрідними фортецями збереження пам’яті від загарбання імперіями. Вони компенсували відсутність державних архівів і символів, доводячи право народу на рівне місце серед вільних суспільств.

3. Які українські музеї були створені в ХІХ ст.? Чому в багатьох колекціях музеїв світу опинились артефакти з України?

У ХІХ ст. з’явилися Феодосійський та Одеський музеї старожитностей, Археологічний музей при Київському університеті та Музей старожитностей і мистецтв у Києві (1899 р.). Артефакти з українських земель масово вивозилися до Петербурга, Москви чи Відня через імперську політику грабунку колоніальних окраїн та централізацію знахідок у столичних імперських зібраннях.

РОБОТА З QR-КОДОМ: МУЗЕЙ ХАНЕНКІВ

Ознайомтеся з історією створення Музею Ханенків.

Подружжя Богдана та Варвари Ханенків присвятило понад сорок років колекціонуванню світових мистецьких шедеврів — від живопису старих європейських майстрів до вишуканої східної кераміки та скульптури. У своєму заповіті 1917 року Богдан Ханенко передав це безцінне зібрання у дар рідному Києву з непорушною умовою, що колекція має бути публічним міським музеєм і ніколи не залишатиме місто.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.4. МЕЦЕНАТИ — ПОКРОВИТЕЛІ МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ

1. Як меценати допомагали діячам культури в умовах відсутності державної підтримки?

Вони власним коштом виплачували стипендії талановитим студентам і художникам, субсидували театральні трупи, викуповували цінні рукописи та фінансували заснування приватних музеїв і шкіл. Завдяки їхній допомозі митці мали змогу вчитися за кордоном і не полишати творчість заради заробітку.

2. Поясніть, чому благодійність меценатів була не лише фінансовою, а й політичною та національною дією.

Фінансування українських часописів, наукових видань і виставок в умовах цензурних заборон Валуєвського циркуляра та Емського указу було формою ненасильницького спротиву імперії. Підтримуючи рідну мову й науку, меценати свідомо вкладали ресурси в національне виживання та майбутню самостійність України.

3. Яку роль у розвитку української культури відіграли Богдан і Варвара Ханенки, Василь Симиренко та Андрей Шептицький?

Подружжя Ханенків створило видатний музей світового мистецтва в Києві, прищеплюючи українцям високий естетичний смак європейського рівня. Василь Симиренко таємно жертвував мільйонні капітали на видання творів класиків, газети «Рада» та діяльність Наукового товариства імені Шевченка. Митрополит Андрей Шептицький заснував Національний музей у Львові, відкривав українські школи й надав стипендії для європейського навчання плеяді митців, зокрема Михайлу Бойчуку та Модесту Сосенку.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.5. ХУДОЖНІ СТИЛІ ТА ІДЕЇ

1. Опишіть відмінності між романтизмом і реалізмом. Як вони проявилися в українській літературі?

Романтизм звертався до героїчного козацького минулого, виняткових характерів і сильних емоцій, що видно у ранній творчості Тараса Шевченка та поетів-романтиків. Реалізм зосередився на правдивому, тверезому показі повсякдення, кріпосницьких злиднів і соціальних суперечностей, що яскраво втілено у прозі Панаса Мирного, Марка Вовчка та Івана Нечуя-Левицького.

2. Які ідеї лежать в основі натуралізму та символізму? Назвіть українських представників цих напрямків.

Натуралізм спирався на скрупульозне фіксування фактів і темних сторін буття (бідність, спадкові вади, хвороби), що відобразилося в соціальних творах Івана Франка про життя бориславських нафтовиків. Символізм же заперечував копіювання дійсності, передаючи тонкі душевні переживання через багатозначні образи й натяки, що було притаманно поезії Олександра Олеся та ранній прозі Михайла Коцюбинського.

3. Які художні стилі (напрямки) переважали на початку ХІХ ст. і що стало їхньою альтернативою?

На початку ХІХ століття домінував класицизм із суворими античними канонами й раціональністю. Його альтернативою став романтизм, який висунув на перший план народний дух, бунтарство та культ індивідуальної свободи.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 46—47.6. НОВІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ

1. Чому, на вашу думку, в культурі поширюються ідеї емансипації та наукова фантастика?

Модернізація суспільства виявила кричущу несправедливість безправного стану жінок, робітників і дітей, спонукаючи літературу боротися за їхню людську гідність. Разом з тим небачений науково-технічний прогрес породив фантастику, оскільки люди прагнули уявити наслідки впровадження нових машин, мандрівок у космос і підводний світ.

2. Яку роль відігравали жінки-письменниці в поширенні ідей емансипації?

Вони доводили суспільству інтелектуальну рівність жінок власним талантом і сміливо описували жіночу психологію та прагнення незалежності у своїх текстах. В Україні Наталя Кобринська, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська та Леся Українка започаткували жіночий рух, закликаючи жінок здобувати освіту й економічну самостійність.

3. Поясніть, чому творчість Жуля Верна та Герберта Веллса вважається науковою фантастикою.

Ці автори спиралися на реальні наукові відкриття, теорії й технологічні винаходи свого часу, екстраполюючи їх у майбутнє. Їхні твори містили не магію чи казку, а раціональне моделювання винаходів (підводний човен «Наутілус», літаки, машина часу) та соціальних наслідків наукових експериментів.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «ПРОЄКТ МУЗЕЮ»

Вправа «Проєкт музею». Уявіть, що ви отримали замовлення на розробку і реалізацію проєкту «Музей українського культурного відродження» (кінець XVIII — початок ХХ ст.). Які експонати та інтерактивні елементи ви б туди включили?

Проєкт музею передбачає чотири ключові простори, що розкривають поступове перетворення етнографічного фольклорного руху на зрілу модерну націю. Завдяки мультимедійним сенсорним панелям, оцифрованим раритетам і зонам віртуальної реальності музей поєднує автентичні історичні предмети із залученням сучасного глядача.

КОРИСНА ГРА: УКРАЇНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ

Ознайомтеся з онлайн-вікториною за покликанням або QR-кодом.

Гра допомагає закріпити хронологію та географію появи вищих навчальних закладів України: Львівський університет (1784 р.), Харківський (1805 р.), Київський святого Володимира (1834 р.), Новоросійський в Одесі (1865 р.) та Чернівецький (1875 р.). Основна ідея гри — показати, як імперські за задумом установи стали плацдармами для плекання національної інтелігенції.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

РІВЕНЬ І

1. Порівняйте процеси формування національних культур у країнах, що мали власну державу, та в країнах, де такої державності не було.

У незалежних державах (як Франція чи Велика Британія) формування культури забезпечувалося державними коштами, урядовими академіями, музеями та загальнообов’язковою шкільною програмою. У бездержавних народів (українців, чехів) культурне відродження трималося на приватному ентузіазмі інтелігенції та пожертвах меценатів, переборюючи імперську цензуру, заборони мови й переслідування поліції.

2. Поясніть, як університети, музеї та меценати взаємодіяли між собою, створюючи сприятливі умови для культурного відродження.

Університети виховували вчених і письменників, які досліджували народні старожитності й формували колекції. Меценати надавали фінанси для викупу цих експонатів, будівництва музеїв і друку праць, а музеї ставали відкритими майданчиками, де суспільство пізнавало власну історію та консолідувалося як нація.

РІВЕНЬ ІІ

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли було засновано Харківський університет за ініціативи Василя Каразіна?
• Що передбачав заповіт промисловця Василя Симиренка щодо його спадщини?
• Хто очолював тривалий час Чеський національний музей у Празі?
• Де було відкрито славнозвісний Волинський ліцей, названий сучасниками «Волинськими Афінами»?
• Звідки ми можемо дізнатися про масштаби меценатської діяльності родини Ханенків?
• Чому імперський уряд прагнув позбавити автономії новостворені університети в Україні?
• Як жінки-письменниці долали суспільні упередження для публікації власних творів?
• Який результат мала діяльність митрополита Андрея Шептицького для збереження галицького мистецтва?

4. Які чинники, на вашу думку, були найважливішими для розвитку української національної культури наприкінці XVIII — на початку ХХ ст.?

Найважливішими чинниками стали діяльність національно свідомої інтелігенції, створення перших вищих шкіл і ліцеїв, вихід «Енеїди» Котляревського та «Кобзаря» Шевченка, що заклали народну мову в основу літератури. Не менш вирішальну роль відіграла щедра фінансова підтримка вітчизняних підприємців-меценатів і збереження фольклорної спадщини селянства.

5. Проаналізуйте, як поєднання європейських тенденцій та унікальних національних особливостей сформувало українську культуру цього періоду. Як культурні процеси кінця XVIII — початку ХХ ст. вплинули на формування сучасної української ідентичності?

Українські митці органічно переймали передові загальноєвропейські художні стилі (романтизм, реалізм, модернізм), наповнюючи їх питомим українським змістом: боротьбою проти покріпачення, пошуком козацької волі та захистом рідного слова. Саме в цей період було остаточно створено сучасну літературну мову, національну класичну музику й фаховий театр, що зробило українців модерною європейською нацією з непохитним усвідомленням власної окремішності.

РІВЕНЬ ІІІ

6. Вправа «Меценати». Які три проєкти ви б обрали для підтримки, якби жили в ХІХ ст. та мали фінансові можливості? Обґрунтуйте свій вибір, враховуючи потреби української культури того часу.

Першим проєктом стало б фінансування мережі таємних або легальних україномовних недільних шкіл і видання дешевих підручників та «Кобзарів» для селян, адже грамотність рідною мовою була головною умовою захисту від русифікації.

Другим проєктом стало б заснування щоденної всеукраїнської газети для безперешкодного поширення правдивих політичних новин та об’єднання інтелектуалів Наддніпрянщини й Галичини.

Третім кроком була б закупівля експонатів і будівництво публічного Національного музею в Києві для збереження козацьких клейнодів, стародруків і археологічних знахідок від пограбування та вивезення імперськими чиновниками до Петербурга.