46. Євреї — нація без держави
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте причини та приклади гонінь на євреїв у Європі в часи Середньовіччя. Що таке антисемітизм та у чому ви бачите його корені?
У Середньовіччі головною причиною переслідувань була релігійна нетерпимість християнської церкви. Євреїв безпідставно звинувачували в розп’ятті Христа, оскверненні святинь, поширенні чуми через «отруєння криниць» та приписували їм ритуальні вбивства. Це призводило до кривавих погромів під час Хрестових походів, вигнання з Англії, Франції та Іспанії, а також примусового переселення в закриті міські квартали — гетто.
Антисемітизм — це вороже ставлення, упередженість і дискримінація щодо євреїв як релігійної, етнічної чи культурної групи. Його корені криються в релігійному фанатизмі, ксенофобії (страху перед чужими звичаями і закритою громадою), а також в економічній заздрості, адже через середньовічні заборони на володіння землею євреї зосереджувалися на торгівлі, фінансах і лихварстві, стаючи зручними «цапами-відбувайлами» за будь-які суспільні негаразди.
РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом с. 39)
Аналіз карти «Смуга єврейської осілості в Росії, 1835–1917 рр.»
Карта демонструє жорстку територіальну сегрегацію єврейського населення в Російській імперії, оформлену законами 1795 та 1835 років:
- Територіальне обмеження: понад 90% єврейського населення імперії було штучно замкнено виключно в західних та південно-західних губерніях — на українських, білоруських, литовських землях та в Царстві Польському.
- Подвійна ізоляція: навіть у межах самої «смуги» євреям заборонялося без спеціальних дозволів оселятися в стратегічних містах (Київ, Миколаїв, Севастополь, Ялта), а «Травневі правила» 1882 року заборонили їм селитися та купувати нерухомість у сільській місцевості.
- Життя поза смугою: за межами дозволених губерній (у Петербурзі, Москві, Харкові) громади налічували лише кілька тисяч осіб і складалися виключно з привілейованих груп (купці 1-ї гільдії, випускники університетів, ремісники цехів, відставні солдати-кантоністи).
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (с. 39)
1. За допомогою документа висловіть свою думку, чи вважали себе євреї, що брали участь у повстанні Тадеуша Костюшка, патріотами Польщі?
Так, євреї безперечно вважали себе патріотами своєї вітчизни. У документі зазначено, що вони добровільно й пліч-о-пліч із польськими міщанами, шляхтою та монахами будували укріплення Варшави, співали революційну «Марсельєзу», хоробро билися під артилерійським вогнем і навіть відбивали гармати у ворога. Газети того часу прямо констатували, що євреї не шкодували життя заради спільного блага.
2. Як вплинула на польсько-єврейські та російсько-єврейські відносини участь представників єврейського народу у повстанні Тадеуша Костюшка?
Для польсько-єврейських відносин це стало важливим прикладом солідарності та спільної боротьби за свободу, що зблизило передові кола обох народів. Натомість для російської імперської влади такий героїчний спротив лише посилив підозрілість до євреїв: царат став сприймати єврейську спільноту як потенційно бунтівну та нелояльну групу, що прискорило впровадження дискримінаційної «смуги осілості».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 40)
Розгляньте листівку. Що могло змусити єврейські родини залишати свої домівки в Російській імперії на початку ХХ ст.? Складіть короткий список «обмежень смуги осілості», які могли змушувати людей залишати Російську імперію.
На листівці початку 1900-х років («З Новим роком» на ідиші та англійській) зображено типову єврейську родину на набережній із валізами та вузликами: чоловік дивиться у далину з надією, жінка тримає немовля, а поруч стоять діти в традиційному одязі. На горизонті видніється американський корабель і Статуя Свободи. Залишати рідні домівки людей змушували постійні криваві погроми, злидні та повне безправ’я.
Обмеження «смуги осілості», що штовхали до еміграції:
- Заборона виїжджати й вільно селитися за межами визначених західних і південних губерній.
- Заборона купувати землю та орендувати маєтки в сільській місцевості, що позбавляло засобів до існування.
- Відсоткова норма (квота 5–10%) на вступ до гімназій та університетів для єврейської молоді.
- Заборона обіймати державні посади, служити офіцерами в армії та обмеження на роботу в адвокатурі.
- Штучне зубожіння через надмірну конкуренцію ремісників і дрібних торгівців, замкнених у містечках-штетлах.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 41)
За допомогою додаткових джерел інформації ознайомтеся з біографією Теодора Герцля. Як наведена цитата відображає становище євреїв у Європі наприкінці XIX ст.? Чи було таке становищем проявом дискримінації?
Цитата Герцля («Як єврей я б ніколи не зміг зайняти пост судді. Тому я розлучився одночасно і з Зальцбургом, і з юриспруденцією») наочно показує феномен «скляної стелі» в тогочасній Центральній Європі. Навіть маючи блискучу юридичну освіту, знання законів та бездоганну репутацію, єврей в Австро-Угорщині не міг отримати статус судді без переходу в християнство. Це було прямим проявом дискримінації за етнічно-релігійною ознакою, коли формально декларована конституційна рівність розбивалася об приховані урядові бар’єри та суспільні антисемітські забобони.
ПОМІРКУЙМО! (с. 42)
Чому обмеження не поширювалися на євреїв, які приймали християнство? Як така політика уряду могла впливати на соціальну та економічну ситуацію єврейської громади?
У Російській імперії підданство та правовий статус базувалися не на сучасній етнічній ідентичності, а на конфесійній належності: держава вважала себе православною імперією, тому юдеї вважалися «іновірцями». Хрещення розглядалося владою як знак повної лояльності трону та готовності до інтеграції, що автоматично відкривало права державної служби та вільного пересування.
Ця політика боляче била по єврейській громаді. Соціально вона розколювала родини, адже перехід у християнство сприймався традиційною спільнотою як тяжка зрада і віровідступництво. Економічно це спричиняло «відтік мізків» та капіталу: найзаможніші купці або обдаровані інтелектуали іноді хрестилися заради кар’єри й виїзду зі «смуги», позбавляючи громаду лідерів та внутрішніх благодійних ресурсів.
АНАЛІЗ ФОТОДОКУМЕНТІВ (с. 42)
Євреї-ремісники та торгівці в Україні кінця ХІХ ст. (тесляр, муляр, торговці квасом і бубликами):
Світлини демонструють типовий соціальний зріз єврейського містечка:
- Усі герої зосереджені в сферах ручної ремісничої праці (тесля, муляр) або вуличної дрібної торгівлі харчами (квас, бублики).
- Зовнішній вигляд свідчить про бідність та збереження традицій: скромний робочий одяг, бороди, головні убори (картузи та капелюхи).
- Фото спростовують антисемітський міф про те, що всі євреї були заможними банкірами чи орендарями — абсолютна більшість населення вела щоденну важку фізичну боротьбу за виживання.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 43)
Розгляньте зображення. Які висновки про побут євреїв початку ХХ ст. можна зробити? За допомогою мережі «Інтернет» підберіть ілюстрації, які б відображали історію єврейства у складі Російської імперії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Створіть колаж і представте роботу в класі. Методом сторітеллінгу озвучте колаж, спираючись на інформацію параграфа.
На картині Яна Машковського «У корчмі на Поділлі» (1851 р.) та фотографії «Гайсин Штетл» початку ХХ ст. ми бачимо типові риси тогочасного єврейського побуту:
- Штетл був невеликим затишним містечком із щільною дерев’яною одно-двоповерховою забудовою, немощеними вузькими вулицями та обов’язковою ринковою площею в центрі.
- Корчма та ринок слугували основними майданчиками щоденної міжкультурної взаємодії, де євреї, українські селяни та польська шляхта торгували, укладали угоди, наймали робітників і дізнавалися новини.
- Побут був скромним, консервативним і релігійним: громада жила навколо синагоги, хедерів (шкіл) та кагалу, де кожен знав одне одного й допомагав сусідам у біді.
Ідея для колажу та сторітеллінг:
Колаж можна скласти з 4 зображень: світлина галасливого базару в штетлі, портрет учнів у єврейській початковій школі (хедері), фото зруйнованих крамниць після погрому 1905 року та посадка емігрантів на трансатлантичний пароплав у порту Одеси.
Історія для виступу (сторітеллінг):
«Уявімо молодого ремісника Авраама з містечка Гайсин. Він усе життя шив чоботи в крихітній майстерні біля ринку, розмовляв мовою ідиш і мріяв віддати сина до університету. Проте закони імперії перекреслили його мрії: до гімназії діяла сувора квота, землю купити забороняли, а в жовтні 1905 року натовп чорносотенців ущент розграбував його крамницю. Зібравши залишки речей у вузлики, родина Авраама вирушила до Одеси, а звідти — за океан, до Нью-Йорка, щоб почати нове життя у свободі».
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (с. 44)
Чим відрізняються упередження, стереотипи та дискримінація? Які дії окремої людини можуть сприяти толерантності? Як закони можуть захищати права національних і релігійних меншин?
Стереотип — це спрощене, узагальнене уявлення про групу людей (наприклад, думати, що всі євреї займаються виключно фінансами). Упередження — це вже емоційне, негативне налаштування чи оцінка людини лише через її належність до певної групи без знання її особистості. Дискримінація — це практичні дії, обмеження прав чи пряме насильство (наприклад, позбавлення права на освіту, заборона професій чи погроми). Отже, стереотип живе в думках, упередження — у почуттях, а дискримінація проявляється у вчинках і законах.
Окрема людина може сприяти толерантності через критичне мислення, відмову від поширення чуток та образливих жартів, вивчення культури сусідніх народів та особисте дружнє спілкування без упереджень.
Закони захищають права меншин шляхом гарантування рівності всіх громадян перед судом, криміналізації мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті, забезпечення права навчатися рідною мовою, сповідувати свою віру й брати участь у державному управлінні.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 45)
Прочитайте уривки з Патенту толерантності 1789 р. Чому імператор Йосиф II вирішив видати цей патент? Чому влада встановлювала обмеження на переселення євреїв у певні райони? Як це пов’язано з концепцією «смуги осілості»? Патент можна вважати кроком до рівності чи це було формою контролю і дискримінації одночасно? Намалюйте або опишіть сцену, що ілюструє життя єврейської або протестантської громади після введення Патенту.
Імператор Йосиф II, як правитель-реформатор доби освіченого абсолютизму, прагнув зробити державу сильнішою, тому намагався інтегрувати євреїв у загальнодержавну економіку, перетворити їх на «корисних підданих», які б платили податки, служили в армії та володіли німецькою мовою.
Обмеження на переселення встановлювалися через побоювання економічної конкуренції між єврейськими та християнськими торговцями, а також щоб не дратувати консервативну шляхту й міщан. Це безпосередньо перегукується з ідеєю «смуги осілості» в Росії, хоча в Австрії обмеження були значно м’якшими й стимулювали перехід до продуктивної промислової та сільськогосподарської праці.
Патент толерантності був одночасно і кроком до рівності, і формою державного контролю. З одного боку, скасовувалися ганебні середньовічні приниження (примусові позначки на одязі, заборони виходити на свята), дозволялося засновувати фабрики, вчитися в школах та вільно орендувати житло. З іншого боку, документ грубо обмежував традиційне життя: забороняв мову ідиш та іврит у документах, не дозволяв будувати відкриті публічні синагоги й суворо обмежував зростання кількості єврейських родин.
Опис сцени життя громади після Патенту:
Віденське передмістя. У новозбудованій світлій школі сидить клас, де вчитель німецькою мовою веде урок арифметики для єврейських хлопчиків, одягнених за загальноєвропейською міською модою без традиційних пейсів і ярмулок. На порозі школи стоїть батько-підприємець у сучасному сюртуку з кишеньковим годинником, тримаючи в руках офіційний урядовий дозвіл на відкриття ткацької фабрики. Проте в його очах відчувається тривога: у приватній розмові з рабином він стиха говорить на ідиші про те, що за дверима синагоги тепер не можна відкрито молитися так, як заповідали предки.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (с. 46)
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Що таке «смуга осілості» в Російській імперії і яка мета її створення?
«Смуга осілості» — це спеціально визначена царськими указами територія в західних і південно-західних губерніях Російської імперії, за межами якої євреям категорично заборонялося постійно проживати. Метою її створення була ізоляція єврейського населення від внутрішніх губерній імперії, недопущення конкуренції з російським купецтвом та контроль над спільнотою, що опинилася під владою Росії після поділів Речі Посполитої.
2. Як змінювалася чисельність єврейського населення у Європі протягом XIX ст.?
Протягом ХІХ ст. чисельність євреїв у Європі стрімко зростала завдяки демографічному вибуху, покращенню медицини та санітарних умов. Особливо відчутним це зростання було на українських і польських землях, де єврейське населення збільшилося в кілька разів і на кінець століття складало в окремих українських губерніях понад 8%, а в багатьох великих містах сягало 25–80% усіх міщан.
3. У чому полягала політика асиміляції євреїв у Франції, Австро-Угорщині та Росії?
У Франції євреям надали повні громадянські права ще під час революції 1791 року за умови, що вони стануть французькими громадянами юдейського віросповідання та інтегруються в загальнонаціональну культуру. В Австро-Угорщині влада заохочувала перехід на німецьку мову, світську освіту та відкривала доступ до економіки через Патент толерантності 1789 року, що завершилося повною громадянською рівністю 1867 року. У Росії замість цивілізованої асиміляції уряд застосовував політику примусової дискримінації, звуження прав та стимулювання вихрещення через погроми та обмеження «смуги осілості».
4. Які обмеження накладав уряд Російської імперії на євреїв у другій половині XIX ст.?
У другій половині XIX ст. влада ввела відсоткову норму прийому євреїв до гімназій та університетів (3–10%), вигнала євреїв-ремісників і купців із Москви, заборонила купувати та орендувати землю в селах («Травневі правила»), закрила доступ до державної служби, офіцерських звань в армії та адвокатури, а також запровадила підвищене спеціальне оподаткування.
II. Обговорюємо у групі
1) «Карта життя єврея» у межах «смуги осілості»:
- Де можна жити: виключно у визначених 15 губерніях (українські, білоруські, литовські землі) і тільки в містах та містечках (штетлах); проживання в селах, а також у Києві, Севастополі та Ялті було заборонене або вимагало спеціальних дозволів.
- Доступні професії: дрібна торгівля на ринках, ремесла (шевство, кравецтво, столярна справа, ковальство), оренда шинків і млинів, робота на харчових мануфактурах та землеробство в колоніях на півдні України.
- Обмеження влади: заборона державної служби, цензура видань на івриті та ідиші, квоти на вищу освіту, відсутність паспорта для виїзду за межі смуги, постійна загроза антисемітських погромів.
2) Короткий опис штетла:
- Головні осередки життя: синагога (центр молитви й освіти), дім родини, базарна площа як серце господарства і традиційна єврейська школа (хедер).
- Функції кагалу: до скасування 1844 року здійснював повне самоврядування, судочинство та збір податків; згодом зберігся неофіційно як релігійна рада, що опікувалася благодійністю, допомогою вдовам, сиротам і підтримкою нужденних.
- Соціальні відносини з неєвреями: обмежувалися здебільшого торговельними контактами на базарі та в майстернях, наймом на сезонні польові роботи; побутове життя та шлюби залишалися повністю відокремленими.
- Фактори еміграції: масові жорстокі погроми кінця ХІХ — початку ХХ ст., урядовий антисемітизм, абсолютна бідність та перенаселеність містечок, відсутність будь-яких життєвих перспектив для молоді.
Виступ для групи (2 хвилини):
«Постійні переслідування та державний антисемітизм у Російській імперії перетворили повсякденне життя євреїв на випробування страхом і злиднями. Кожна родина жила з відчуттям повної незахищеності, адже влада й поліція часто дивилися на насилля крізь пальці або підбурювали чорносотенців. Люди не могли вільно обирати місце проживання чи навчатися в університетах. Саме цей щоденний тиск і страх за дітей змусив понад 2 мільйони людей кинути все й тікати до США та Західної Європи, шукаючи людської гідності».
III. Мислимо творчо
Плакат-інфографіка «Єврейські громади Європи у XIX — на початку XX ст.»
Аналіз та висновки інфографіки:
Інфографіка відображає парадокс становища єврейського народу в ХІХ — на початку ХХ століття. З одного боку, відбувалося демографічне зростання, культурне піднесення та зародження модерної національної свідомості. З іншого боку, в Російській імперії люди зіткнулися з жорстокою державною сегрегацією («смугою осілості») та погромами чорносотенців. Це призвело до двох глобальних історичних наслідків: грандіозної міграційної хвилі до США та появи сіонізму — руху за відновлення власної національної держави в Палестині.