19 вересня 2026 р. Модерна доба

§ 45. Модель світу ХІХ століття

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ

Які ідеї набули поширення в політичному житті світу в ХІХ столітті?

У ХІХ столітті провідними політичними ідеями стали лібералізм, консерватизм, соціалізм та націоналізм. Люди вимагали захисту прав і свобод громадянина, обмеження абсолютної монархії конституціями, а також створення власних національних держав.

Як вплинула промислова революція на світогляд людей ХІХ ст.?

Промисловий переворот показав колосальну силу людського розуму й машин, замінивши релігійний фаталізм вірою у науково-технічний прогрес. Суспільство повірило, що людина може підкорити сили природи та перебудувати навколишній світ для власної зручності.

Як ви розумієте поняття «поступ (прогрес)», «еволюція»?

Поступ, або прогрес, — це безперервний рух суспільства від простішого до досконалішого стану через накопичення знань, технічних винаходів та вдосконалення культури. Еволюція — це процес повільних, закономірних і поступових якісних змін живої природи або людських інститутів без раптових руйнівних потрясінь.

РОБОТА З ДЖЕРЕЛОМ (С. 148–149)

Чому, за словами Івана Франка, погляд на всевладну державу може бути привабливим для бідних людей?

Для знедолених верств населення та сиріт ідея сильної державної опіки виглядала спокусливо, бо обіцяла гарантований щоденний хліб, житло, роботу та захист від жорстокості опікунів чи працедавців. Людей приваблювала впевненість у завтрашньому дні, де кожен отримує забезпечення від народження до старості.

Які небезпеки криються у поглядах соціал-демократів на «народну державу»?

Головна небезпека полягає в перетворенні держави на абсолютного господаря над усіма сферами життя громадян. Замість свободи суспільство ризикувало отримати тотальний поліцейський нагляд, ліквідацію особистої ініціативи та відновлення нерівності, коли чиновники-керманичі набувають необмеженої диктаторської влади над мільйонами підлеглих.

Що, на думку Івана Франка, трапиться з власною волею і думкою кожної людини в такій державі?

Особиста воля та незалежна думка неминуче зникнуть і завмруть, оскільки всесильний державний апарат визнає їх шкідливими для загального порядку. Виховання вільних особистостей поступиться місцем суворій духовній муштрі, спрямованій лише на вирощування слухняних і зручних для системи гвинтиків.

Чому «народна держава» могла б стати перешкодою для «дійсного поступу»?

Такий устрій насильно зрівняв би людей на певному рівні ситості й зупинив би розвиток на довгі століття. Справжній поступ творять неспокійні, невдоволені досягнутим особистості, а всевладна держава душила б будь-яке інакомислення, заколот і прагнення новизни, перетворившись на гігантську в’язницю.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.1 (С. 149)

Як тогочасні вчені ставилися до співіснування науки й релігії?

Більшість учених ХІХ століття не бачили нездоланного протиріччя між вірою та науковими дослідженнями. Багато дослідників залишалися щирими християнами чи навіть духовними особами, вважаючи, що наука відкриває закони, за якими Бог створив матеріальний всесвіт, отже, наукове пізнання і релігія органічно доповнюють одне одного.

Які нові поняття прийшли на зміну «Провидінню» та «Божественній волі» в ХІХ столітті?

На зміну релігійним уявленням про напередвизначеність прийшли поняття «поступ», «прогрес», «розвиток», «природний закон» та «еволюція». Суспільство почало пояснювати події природними закономірностями та здатністю людини самостійно змінювати навколишній світ за допомогою науки.

Чому філософів-марксистів критикували за абсолютизацію діалектики?

Марксистів критикували за те, що вони механічно перенесли діалектичні закони на людську мораль і виправдовували жорстокість та насильство. Вважаючи, що з крайнощів зла обов’язково народиться добро й комуністичний лад, вони заперечували загальнолюдські моральні межі та знецінювали цінність окремого життя.

РОБОТА З ДЖЕРЕЛОМ (С. 151–152)

Чим, на думку Івана Франка, боротьба за існування в людському суспільстві відрізняється від боротьби в тваринному світі?

У тваринному світі часто панує жорстока індивідуальна бійка за виживання за принципом «хто сильніший, той і правий». Натомість людський розвиток ґрунтується на єднанні, солідарності, взаємній підтримці та захисті слабких, тому перенесення законів дикої природи на людей є кроком назад до дикунства.

Які форми «боротьби за існування» розрізняє Іван Франко?

Франко розрізняє дві форми боротьби: поодиноку (вовчу), де кожен виживає сам за себе за рахунок знищення інших, і громадську (як у бджіл, мурах та людей), де особини об’єднуються заради спільного блага, замінюючи внутрішню ворожнечу колективною працею.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.2 (С. 152)

Які ідеї були висунуті в теорії уніформізму Чарльза Лайєлла?

Лайєлл стверджував, що наша планета формувалася протягом величезного проміжку часу (не менше трьохсот мільйонів років) під дією тих самих природних сил, які діють і сьогодні з однаковою швидкістю. Він довів, що життя спершу виникло у водній стихії і лише потім опанувало суходіл.

Які ключові поняття є основою теорії еволюції Чарльза Дарвіна?

Основними поняттями дарвінізму є природний добір, спадковість, мінливість та боротьба за існування. Згідно з цією теорією, організми розмножуються швидше за наявні ресурси, а в умовах суперництва виживають лише ті, чиї індивідуальні зміни найкраще пристосовані до середовища.

Ким був Грегор Мендель і який його внесок у науку?

Грегор Мендель був чеським природодослідником і монахом, який експериментально досліджував закономірності схрещування гороху. Він відкрив фундаментальні закони спадковості ознак предків, заклавши підвалини сучасної генетики.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.3 (С. 152)

Як вплинуло на розвиток техніки формулювання законів збереження енергії?

Відкриття збереження та перетворення енергії пояснило принципи взаємодії тепла, руху й електрики. Це дозволило інженерам перейти від випадкових здогадок до точних розрахунків і створити потужні теплові двигуни, генератори, електричні турбіни та промислові електростанції.

Хто першим відкрив рентгенівські промені?

Першовідкривачем і дослідником короткохвильового випромінювання був німецький фізик Вільгельм Рентген, який опублікував результати своїх дослідів і згодом отримав Нобелівську премію. Водночас винахід катодної трубки для створення подібних променів здійснив український фізик Іван Пулюй.

Назвіть ключові відкриття в галузі зв’язку.

До найважливіших досягнень належать створення електромагнітного телеграфу Самуелем Морзе, винахід і вдосконалення телефона Александром Беллом і Томасом Едісоном, а також розробка бездротового радіозв’язку Генріхом Герцем і Гульєрмо Марконі.

Що дізнаємося за покликанням та QR-кодом про науково-технічні відкриття?

Матеріали за посиланням показують, як наукові винаходи ХІХ століття докорінно трансформували побут людей і виробництво. Розвиток електричного освітлення подовжив робочий день, швидкий телеграфний і телефонний зв’язок об’єднав континенти в єдиний інформаційний простір, а радіо відкрило еру масових комунікацій.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.4 (С. 155)

Які відкриття ХІХ ст. в хімії мали вагомий вплив на господарську діяльність?

Вирішальне значення мали створення перших органічних сполук (сечовини Велером) для виробництва добрив у сільському господарстві, розробка періодичної системи хімічних елементів Менделєєвим та впровадження процесів пастеризації Пастером. Це стимулювало текстильну, харчову та фармацевтичну промисловість.

Які три відкриття в хімії та медицині ви вважаєте найвагомішими? Чому?

Найвагомішими є винахід знеболювальних засобів для хірургії (дозволив рятувати людей без больового шоку), відкриття збудників небезпечних інфекцій і вакцинації Кохом, Пастером і Дженнером (зупинило спустошливі епідемії), а також синтез органічних сполук (дав людству сучасні матеріали та ліки).

Поясніть зв’язок між науковими відкриттями та початком впровадження законів екологічного спрямування.

Розвиток хімії допоміг ученим довести, що промислові відходи й нечистоти отруюють воду в річках і спричиняють масові спалахи холери та тифу. Уряди усвідомили, що смертність у містах загрожує економіці, тому змушені були впроваджувати каналізацію, очищення води й штрафувати фабрики за забруднення довкілля.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.5 (С. 158)

Чи можна вважати наукові географічні дослідження ХІХ ст. безумовним благом, якщо їхнім прямим наслідком стало поневолення людей та виснаження ресурсів? Обґрунтуйте, де проходить межа між науковим інтересом та економічною експлуатацією.

Наукові дослідження розширили знання про планету, відкрили нові види рослин і тварин, збагатили культуру та географію, що є безперечним благом для цивілізації. Проте межа між наукою та експлуатацією порушувалася тоді, коли вслід за дослідниками приходили військові та комерційні монополії, перетворюючи досліджені землі на колонії, винищуючи тварин заради жиру й перетворюючи тубільців на рабів.

Перелічіть території, до дослідження яких долучалися вихідці з України.

Вихідці з України брали участь в освоєнні Сибіру, узбережжя Тихого океану, Камчатки, Сахаліну та Алеутських островів, першій антарктичній експедиції на чолі з Беллінсгаузеном (Іван Завадовський), дослідженнях Центральної Азії та Монголії (Микола Пржевальський), островів Океанії та Нової Гвінеї (Микола Миклухо-Маклай) та Аляски (Агапій Гончаренко).

Як, на вашу думку, були пов’язані економічні процеси, які відбувалися в ХІХ ст., з дослідженнями нових територій та новими географічними відкриттями?

Індустріалізація потребувала гігантської кількості сировини (вугілля, каучуку, нафти, металів) та нових ринків збуту фабричних товарів. Саме економічні інтереси великих корпорацій та імперських урядів штовхали їх щедро фінансувати експедиції в глибини Азії, Африки й Північної Америки.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 45.6 (С. 160)

Яку роль відіграло розшифрування стародавніх писемностей у розвитку історичної науки? Поясніть, чому ці відкриття були такими важливими.

Розшифрування єгипетських ієрогліфів Шампольйоном та месопотамського клинопису Роулінгсоном перетворило історію з переказу міфів на точну науку, засновану на автентичних текстах. Учені вперше змогли прочитати закони, літописи та релігійні твори цивілізацій, які мовчали тисячі років.

Чи можемо ми засуджувати дії європейських археологів того часу, які вивозили пам’ятки до Європи, якщо це було поширеною практикою? Поясніть свої міркування.

З позицій сучасного міжнародного права вивезення національних скарбів є пограбуванням і проявом колоніалізму. З іншого боку, в тогочасних умовах занепаду місцевої влади багато пам’яток могли бути назавжди знищені грабіжниками чи використані селянами як будівельне каміння, а в європейських музеях вони збереглися для науки.

Чим, на вашу думку, викликаний інтерес до національних історій, появу якого спостерігаємо в ХІХ ст.?

ХІХ століття стало епохою пробудження націй та боротьби за самовизначення. Багатотомні праці про минуле народу допомагали формувати спільну пам’ять, почуття гордості за предків та єдність суспільства перед обличчям імперського гноблення.

ВПРАВА «ТВОРЦІ МАЙБУТНЬОГО» (С. 160)

Створіть «прогнозний постер» або колаж, який показує, як відкриття XIX століття в обраній галузі вплинули на XX і XXI століття.

Для демонстрації спадкоємності наукових досягнень обрано фізику. Нижче наведено схему зв’язку ключових ідей ХІХ століття із сучасними технологіями:

Схема наочно підтверджує, що сучасний смартфон, навігатор, домашній інтернет та високоточна медична діагностика є прямим продовженням фундаментальних фізичних експериментів кінця позаминулого століття.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ (С. 160)

1. Створіть інфографіку «Винаходи ХІХ століття».

Нижче зображено лінійну хронологічну структуру ключових винаходів доби індустріалізації:

Ці відкриття охопили всі ключові галузі: від подолання хвороб і розширення біологічних знань до електрифікації побуту та створення глобальної мережі зв’язку.

2. Покажіть на карті «батьківщини» цих новацій.

Головними центрами технічних інновацій ХІХ століття були Велика Британія (електромагнітна індукція Фарадея, вакцина Дженнера, еволюційна теорія Дарвіна), Німеччина (рентгенівські промені, закони збереження енергії Гельмгольца), Франція (пастеризація Пастера, розшифрування ієрогліфів Шампольйоном), США (телефон Белла, лампи та фонограф Едісона) та українські землі (відкриття Пулюя, запуск першого електричного трамвая Піроцького, дослідження Мечникова).

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне зазначеними словами.

Коли в Берліні розпочав регулярний рух перший у світі електричний трамвай за схемою українця Федора Піроцького?
Що стало передумовою започаткування сучасної органічної хімії вченим Фрідріхом Велером?
Хто з європейських дослідників уперше зміг прочитати написи на давньоєгипетському Розетському камені?
Де саме археолог Вікентій Хвойка наприкінці ХІХ століття провів розкопки, які відкрили трипільську культуру?
Звідки ми можемо дізнатися про критичні погляди українських інтелектуалів на марксистську теорію соціалістичної держави?
Чому в європейських містах другої половини ХІХ століття почали примусово будувати централізовану каналізацію та очищати воду?
Як німецький філософ Георг Гегель пояснював розвиток світу через боротьбу протилежностей?
Який результат мало впровадження антисептики Джозефом Лістером під час хірургічних операцій?

4. Поясніть, чому Іван Франко вважав, що «народна держава» за теорією соціал-демократів, може стати «народною тюрмою». Які його аргументи?

Франко стверджував, що абсолютний контроль держави над роботою, харчуванням і навіть вихованням дітей знищить особисту свободу людини. Оскільки керувати таким велетенським механізмом буде вузька група партійних чиновників, вони швидко перетворяться на нових деспотів, а саме суспільство буде загнане в казармений режим без права на власну думку та вільний розвиток.

5. Проаналізуйте, як відкриття в одній галузі науки стимулювали розвиток іншої. Побудуйте схему взаємозв’язків.

Відкриття у фундаментальних дисциплінах миттєво викликали ланцюгову реакцію в прикладних сферах:

Фізичні досліди дали лікарям рентгенівські апарати та тонометри, а розвиток хімії дозволив синтезувати надійні знеболювальні речовини й антисептики, завдяки чому медицина стала науковою та масово рятувала життя.

6. Складіть таблицю «Українці та світова наука XIX століття».

Науковець / Дослідник	Галузь знань	Основні досягнення та внесок у світову науку
Федір Піроцький	Фізика, електротехніка	Розробив систему передачі електроенергії залізним дротом і створив перший у світі електричний трамвай.
Іван Пулюй	Електротехніка, фізика	Винайшов люмінесцентну трубку (лампу Пулюя), дослідив Х-промені раніше за Рентгена, переклав Біблію українською мовою.
Ілля Мечников	Біологія, медицина	Створив фагоцитарну теорію імунітету, заснував першу в Україні бактеріологічну станцію в Одесі, лауреат Нобелівської премії.
Вікентій Хвойка	Археологія, історія	Відкрив і дослідив трипільську культуру біля села Трипілля на Київщині, заклавши основи вітчизняної археології.
Микола Миклухо-Маклай	Антропологія, етнографія	Досліджував побут і звичаї корінних народів Океанії та Нової Гвінеї, виступав на захист прав аборигенів проти расизму.
Іван Завадовський	Географія, картографія	Офіцер флоту, один із керівників навколосвітньої експедиції, що відкрила континент Антарктиду.
Михайло Драгоманов	Історія, політологія	Обґрунтував концепцію федералізму, місцевого самоврядування та поступових демократичних реформ без насильства.
Іван Франко	Філософія, соціологія	Здійснив ґрунтовну наукову критику марксизму, довівши небезпеку диктатури так званої «народної держави».