§ 43. Система «озброєного миру» — Антанта і Троїстий союз
ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ
Згадайте основні події міжнародної політики ХІХ століття та найвпливовіші держави ХІХ століття.
До ключових подій належали Наполеонівські війни, Віденський конгрес 1815 року зі створенням «Священного союзу», революції «Весни народів» 1848–1849 років, Кримська війна, а також об’єднання Італії та Німеччини внаслідок франко-прусської війни. Найвпливовішими державами була «велика п’ятірка»: Велика Британія, Франція, Російська імперія, Австрія (згодом Австро-Угорщина) та Пруссія (пізніше Німецька імперія).
Як ви розумієте поняття «геополітика», «військово-політичний союз»?
Геополітика — це боротьба держав за сфери впливу, території, ринки збуту та ресурси з урахуванням їхнього географічного розташування. Військово-політичний союз — це офіційна угода між двома або більше державами про спільні оборонні чи наступальні військові дії, взаємодопомогу та координацію зовнішньої політики.
43.1. ЯКІ МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ ПРИЗВЕЛИ ДО УТВОРЕННЯ СОЮЗУ ТРЬОХ ІМПЕРАТОРІВ?
1. Чи можна вважати «Союз трьох імператорів» союзом рівноправних партнерів? Які інтереси були спільними, а які суперечливими, і чому це призвело до його розпаду?
Цей альянс не був рівноправним, оскільки головну роль у ньому відігравав німецький канцлер Отто фон Бісмарк, який прагнув дипломатично ізолювати Францію та убезпечити Німеччину від війни на два фронти. Спільним для правителів було бажання зберегти монархічні порядки й стримувати революційні рухи в Центральній та Східній Європі.
Головною суперечністю стало суперництво між Росією та Австро-Угорщиною за панування на Балканському півострові, де слабшала Османська імперія. Росія підтримувала православні слов’янські народи під прапором панславізму, а Відень прагнув приєднати ці землі до своїх володінь. Оскільки Німеччина на Берлінському конгресі підтримала Австро-Угорщину, союз остаточно розпався.
2. Як ви вважаєте, чи можуть демократичні країни, за своєю суттю, бути імперіями? Чому?
Так, історія це доводить на прикладі Великої Британії, Франції та США кінця XIX — початку XX століття. Демократичний устрій, вибори й громадянські права діяли виключно для жителів метрополій, тоді як підкорені колоніальні народи в Азії чи Африці були позбавлені самоврядування і зазнавали жорстокої економічної експлуатації.
3. Які ризики для Британської імперії створювало зростання економічної та військової потужності Німеччини, і чому це змусило Британію переглянути свою зовнішню політику?
Стрімке зростання німецької промисловості витісняло британські товари з європейських та світових ринків. Найбільшою загрозою для Лондона стало рішення кайзера Вільгельма II будувати потужний військово-морський флот відкритого моря, що кидало прямий виклик британському пануванню в океанах і безпеці колоніальних шляхів. Це змусило Британію відмовитися від традиційної політики «блискучої ізоляції» та піти на союз зі своїми давніми суперниками — Францією та Росією.
АНАЛІЗ ІЛЮСТРАЦІЙ ДО ПУНКТУ 43.1
Аналіз карикатури «Зупинка Пруссії або Точна лінія демаркації перемир’я» (1871 р.) та картини «Чорна пляма на мапі» («Урок географії», 1887 р.)
Карикатура 1871 року зображує войовничого прусського вояка в гостроверхому шоломі (пікельгельмі), якого зупиняє лінія перемир’я. Вона передає страх європейців перед новою потужною мілітарною силою в центрі континенту, що щойно розгромила Францію.
Картина Альбера Беттаньє «Чорна пляма на мапі» демонструє французький шкільний клас, де вчитель показує учням на карті зафарбовані чорним кольором провінції Ельзас і Лотарингію, відібрані німцями. Картина сповнена ідеї реваншу: хлопчик у формі батальйону юнаків зосереджено дивиться на втрачені землі, що підкреслює виховання цілого покоління французів у прагненні помститися Німеччині та повернути свої кордони.
43.2. ЯК ФОРМУВАЛИСЯ ТРОЇСТИЙ СОЮЗ ТА АНТАНТА?
1. Чи можна вважати Троїстий союз справді оборонним, якщо він був створений частково через колоніальні амбіції його учасників? Як колоніальна політика Італії суперечила заявленим оборонним цілям?
Оборонний характер союзу був лише дипломатичною ширмою для публіки. Насправді всі три держави мали експансіоністські наміри: Німеччина хотіла переділу колоній, Австро-Угорщина прагнула поглинути Балкани, а Італія хотіла володінь у Північній Африці.
Італія приєдналася до блоку через образу на Францію, яка захопила Туніс, на який претендував Рим. Прагнення загарбати колонії підштовхувало Італію до агресивних кроків у Середземномор’ї, що суперечило деклараціям про мир і захист власних кордонів.
2. Чому внутрішні історичні протиріччя між союзниками стали слабким місцем Троїстого союзу, і як це відрізняє його від Антанти?
Головною слабкістю Троїстого союзу була ворожнеча між Італією та Австро-Угорщиною: італійці вважали австрійців історичними поневолювачами й прагнули повернути населені співвітчизниками території Трентіно, Трієст та Істрію. Крім того, довгі берегові лінії Італії робили її беззахисною перед британським флотом.
Антанта зуміла врегулювати свої розбіжності шляхом дипломатичних компромісів: Британія і Франція поділили сфери впливу в Африці в 1904 році, а Британія і Росія розмежували інтереси в Персії, Афганістані й Тибеті в 1907 році. Це зробило Антанту набагато стійкішим союзом перед спільною німецькою загрозою.
3. Які економічні та політичні мотиви були ключовими для формування Антанти?
Головним політичним мотивом було прагнення зупинити гегемонію мілітаризованої Німецької імперії в Європі та на морях, а також повернути окуповані землі (для Франції) й захистити позиції на Балканах (для Росії).
Економічним підґрунтям став колосальний приплив французьких кредитів та інвестицій у модернізацію російської промисловості й залізниць, а також бажання Британії та Франції захистити свої торговельні шляхи та колоніальні ринки від німецької експансії.
АНАЛІЗ ІЛЮСТРАЦІЙ ДО ПУНКТУ 43.2
Аналіз карикатури журналу «Lustige Blätter» (1908 р.)
На карикатурі зображено Німеччину в образі дорослого чоловіка, який владно веде за руку хлопчика — Австро-Угорщину. Позаду плаче малюк-Італія, який не хоче йти з ними й тягнеться до французького півника. Карикатура влучно висміює нерівність у Троїстому союзі, де Берлін повністю підкорив собі Відень, а також очевидну ненадійність Італії, яка тяжіла до контактів із Францією і фактично сиділа на двох стільцях.
Аналіз вітальної листівки та металевої скриньки з франко-британської виставки (1908 р.)
Ці пам’ятні сувеніри присвячені великій франко-британській виставці 1908 року в Лондоні. На них розміщено портрети британського короля Едуарда VII та президента Франції Армана Фальєра в обрамленні сплетених державних прапорів. Це підкреслює популяризацію Антанти («Сердечної згоди») серед суспільства, подолання багатовікового суперництва між країнами та публічну демонстрацію їхньої дипломатичної єдності перед обличчям німецької експансії.
43.3. ЯК ПРОВІДНІ КРАЇНИ БОРОЛИСЯ ЗА ПЕРЕРОЗПОДІЛ СВІТУ?
Аналіз картини «Перше підняття зірок і смуг морською піхотою США на кубинській землі, 11 червня 1898 року» (художник Френк Шунновер, 1898 р.)
Полотно ілюструє ключовий епізод іспано-американської війни — встановлення прапора США морськими піхотинцями в затоці Гуантанамо. Зображення символізує витіснення Іспанії з Карибського басейну та вихід Сполучених Штатів на арену імперіалістичної геополітики, коли колишня британська колонія сама почала встановлювати військово-політичний протекторат над заморськими територіями.
Аналіз карикатури «Колос Родоський» («Прогулянка від Кейптауна до Каїра», 1892 р.)
Чому Сесіл Родс, британський політик і бізнесмен, зображений у позі велетня, що стоїть одночасно на двох краях континенту?
Сесіл Родс уособлював британський імперіалізм. Його зображено велетнем, ноги якого стоять у Південній Африці (Кейптаун) та Єгипті (Каїр), оскільки він був автором і головним лобістом грандіозного проєкту створення безперервного ланцюга британських колоній через усю Африку з півдня на північ. Він тримає в руках телеграфний дріт, що символізує об’єднання континенту залізницею і зв’язком під контролем Британської імперії, демонструючи масштабні геополітичні амбіції Лондона.
1. Хронологічно-тематична таблиця «Міжнародні конфлікти кінця ХІХ — початку ХХ ст.»
| Рік / Роки | Назва події | Сторони конфлікту | Сутність та результати конфлікту |
|---|---|---|---|
| 1898 | Іспано-американська війна | США проти Іспанії | США розгромили флот Іспанії, встановили протекторат над Кубою та відібрали Пуерто-Рико, Гуам і Філіппіни. Перша війна за переділ світу. |
| 1899–1902 | Англо-бурська війна | Велика Британія проти бурських республік (Трансвааль, Оранжева) | Загарбання Британією багатих на золото й алмази земель. Бурські республіки ввійшли до складу імперії на правах домініонів. |
| 1903 | Панамська криза | США проти Колумбії | США підтримали відокремлення Панами від Колумбії в обмін на повний контроль над стратегічною зоною будівництва Панамського каналу. |
| 1905–1906 | Перша марокканська криза | Німеччина проти Франції та Британії | Спроба Німеччини витіснити французів із Марокко. На конференції в Альхесірасі Німеччина опинилася в ізоляції та відступила. |
| 1911 | Друга марокканська криза («стрибок Пантери») | Німеччина проти Франції та Британії | Німецький канонерський човен прибув до Агадіра. Британська жорстка позиція змусила кайзера визнати французький протекторат над Марокко. |
| 1911–1912 | Італо-турецька війна | Італія проти Османської імперії | Італія захопила Триполітанію та Киренаїку в Північній Африці, створивши свою колонію — Лівію. |
| 1908–1913 | Балканські кризи та війни | Балканські держави, Османська імперія, інтереси Росії та Австрії | Боснійська криза 1908 р., дві Балканські війни (1912–1913). Балкани перетворилися на «пороховий льох Європи». |
2. Як, на вашу думку, технічний прогрес міг вплинути на мілітаризацію?
Технічний прогрес дав державам індустріальну базу для масового виробництва зброї колосальної руйнівної сили. Заводи випускали далекобійну артилерію, кулемети Максима, броненосці й дредноути, фугасні снаряди та перші зразки бойових отруйних речовин. Армії стали масовими завдяки мережі залізниць, які дозволяли миттєво мобілізувати й доставити на передову мільйони солдатів.
3. Чи можна вважати локальні конфлікти, як-от іспано-американська чи англо-бурська війни, «генеральною репетицією» до Першої світової війни?
Так, ці конфлікти стали справжньою пробою сил і технологій. Саме в цих війнах уперше масово випробували новітнє озброєння — кулемети, скорострільну нарізну артилерію, бронепоїзди, бездимний порох та польовий однострій кольору хакі. Водночас у Південній Африці британці вперше створили концентраційні табори для цивільного населення, що показало перехід до тотальних і безжальних методів ведення війни.
МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА: СПОГАДИ АДМІРАЛА АЛЬФРЕДА ФОН ТІРПІЦА
1. Які ідеї Альфреда фон Тірпіца щодо розбудови «боєздатного лінійного флоту» вплинули на світову політику і відносини з Великою Британією, яка традиційно домінувала на морі?
Тірпіц стверджував, що Німеччина не зможе стати повноцінною світовою імперією і захистити свої ринки без грізного військового флоту. Його концепція полягала в побудові лінійного флоту такої сили, щоб напад на нього становив смертельну небезпеку навіть для найпотужнішої морської держави.
Ці ідеї спричинили небезпечну «морську гонку озброєнь» із Великою Британією. Будівництво німецьких дредноутів переконало британський уряд у тому, що Берлін готується до нападу, підштовхнувши Лондон до остаточного зближення з Парижем і Петербургом.
МАШИНА ЧАСУ: ГААЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1899 ТА 1907 РОКІВ
1. Прочитайте переліки конвенцій Гаазьких конференцій. За допомогою інтернету дізнайтеся сутності тих конвенцій. Відомо, що ініціаторкою першої конференції виступила Росія. Чи дотримується вона, вчиняючи збройну агресію проти України, Гаазьких домовленостей про ведення війн? Аргументуйте свої міркування.
Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років стали фундаментом міжнародного гуманітарного права. Вони встановили правила ведення війни на суходолі та морі: заборонили використання задушливих газів і розривних куль, регламентували статус військовополонених і поранених, а також заборонили бомбардувати незахищені міста, грабувати цивільне населення і знищувати мирну інфраструктуру.
Сучасна Російська Федерація грубо й систематично порушує всі фундаментальні принципи Гаазьких конвенцій під час збройної агресії проти України. Російська армія цілеспрямовано обстрілює ракетами житлові будинки, лікарні та енергетичну інфраструктуру, тероризує й катує цивільне населення на тимчасово окупованих територіях, грабує майно і вбиває українських військовополонених, що визнано ООН та Міжнародним кримінальним судом як воєнні злочини.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «МЕНТАЛЬНА МАПА»
Ментальна карта: Причини утворення та розпаду «Союзу трьох імператорів»
Схема наочно демонструє, що союз монархів був крихкою спробою утримати баланс сил. Головний розкол стався між Австро-Угорщиною та Росією через володіння на Балканах, а підтримка Бісмарком австрійських інтересів зруйнувала пакт і підштовхнула Петербург до союзу з Парижем.
КОРИСНА ГРА: «ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІ БЛОКИ»
Інтерактивна онлайн-гра закріплює знання про склад протиборчих альянсів: Антанта (Велика Британія, Франція, Росія) та Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Вона допомагає розрізняти хронологію їхнього формування (1882 рік — оформлення Троїстого союзу; 1904–1907 роки — утворення Антанти) та ключові причини конфліктів між ними.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
Рівень I
1. Чому процес формування військово-політичних блоків розтягнувся більш ніж на три десятиліття? Які чинники перешкоджали досягненню негайних домовленостей між державами?
Державам заважали багатовікові історичні конфлікти та територіальні суперечки. Наприклад, Франція та Велика Британія століттями ворогували й мали суперечливі претензії в Африці, а Росія і Британія стикалися в Середній Азії. Крім того, Лондон довго тримався курсу «блискучої ізоляції», уникаючи тривалих союзів. Потрібен був час і спільна агресивна загроза з боку кайзерівської Німеччини, щоб сторони поступилися взаємними претензіями та уклали союзницькі компроміси.
2. Які дії Німеччини призвели до того, що її сусіди — Франція і Росія — подолали свої історичні розбіжності й об’єдналися проти неї?
Головною причиною стало агресивне піднесення Німеччини після перемоги над Францією у 1871 році, анексія Ельзасу й Лотарингії та загроза нового нападу на французів. Одночасно Берлін відмовився продовжувати договори з Росією і відкрито підтримав австрійські претензії на Балканах під час Берлінського конгресу. Опинившись під загрозою німецького домінування, республіканська Франція та абсолютистська монархія Романових уклали військовий союз у 1891–1894 роках.
Рівень II
3. Питання до тексту параграфа:
- Коли було остаточно підписано договір про створення Троїстого союзу між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією?
- Що означає термін «озброєний мир», який встановився в Європі наприкінці XIX — на початку XX століття?
- Хто був головним ініціатором створення «Союзу трьох імператорів» та автором зовнішньополітичного курсу Німецької імперії до 1890 року?
- Де зіткнулися інтереси Великої Британії та Франції в Африці перед підписанням угоди про «Сердечну угоду»?
- Звідки ми можемо дізнатися про колоніальні плани й прагнення Німеччини створити потужний бойовий океанський флот?
- Чому Італія, будучи учасницею Троїстого союзу, таємно шукала зв’язків із країнами Антанти?
- Як технічні винаходи початку XX століття вплинули на підготовку до майбутньої великої війни?
- Який результат мали Марокканські кризи для відносин між провідними європейськими державами?
4. Автор книги «Велика ілюзія» Норман Ейнджел стверджував, що економічна взаємозалежність робить велику війну невигідною. Чому ж його теорія, попри фінансову паніку 1911 р., не змогла запобігти світовій війні? Які чинники виявилися сильнішими за економічні розрахунки?
Теорія Ейнджела виявилася наївною, оскільки політики й генерали керувалися не фінансовими балансами бірж, а імперськими амбіціями, реваншизмом і гіпертрофованим націоналізмом.
Військово-промислові кола наживалися на гонці озброєнь і прагнули війни, а пропаганда переконала народи у власній перевазі. Сильнішими за раціональну економіку виявилися взаємна недовіра, боротьба за світове панування та фатальна робота жорстких союзницьких договорів, які автоматично втягували всі країни у воронку тотального зіткнення.
5. Порівняльна таблиця «Троїстий союз та Антанта»
| Критерій порівняння | Троїстий союз (1882 р.) | Антанта (1904–1907 рр.) |
|---|---|---|
| Країни-учасниці | Німеччина, Австро-Угорщина, Італія | Велика Британія, Франція, Росія |
| Головні мотиви країн | Переділ колоній світу на користь Німеччини; панування Габсбургів на Балканах; колоніальні амбіції Рима в Середземномор’ї. | Збереження світового статус-кво; реванш Франції за 1871 рік; захист британських морських комунікацій; вплив Росії на Балканах. |
| Внутрішні конфлікти | Гостра ворожнеча між Італією та Австро-Угорщиною за Трентіно й Адріатику; побоювання Італії перед флотом Британії. | Конкуренція Британії та Франції в Африці; колоніальне суперництво Британії та Росії в Азії (врегульовані дипломатією). |
| Міцність блоку | Нестійкий і штучний. Італія поступово відійшла від союзу та перейшла на бік супротивників у 1915 році. | Гнучкий, але стабільний союз, що базувався на реальному усвідомленні спільної смертельної німецької загрози. |
Роздуми дипломата на початку ХХ століття:
Якби я представляв державу на початку XX століття, я обрав би союз із Антантою.
Головна перевага Антанти — володіння колосальними сировинними, людськими та територіальними ресурсами трьох світових імперій, а також абсолютне панування Великої Британії на морях, що гарантувало захист торгівлі та можливість економічно задушити противника блокадою.
Недоліком Троїстого союзу було його вразливе географічне оточення в центрі Європи (небезпека виснажливої війни на два фронти), відсутність надійного доступу до океанських ресурсів і внутрішня ненадійність Італії, чия зрада блоку була лише питанням часу.
Рівень III
6. Есей на тему: «Від “Союзу трьох імператорів” до Троїстого союзу: еволюція європейської політики»
Після завершення франко-прусської війни 1870–1871 років карта Європи зазнала радикальних змін. Поява об’єднаної, мілітаризованої та економічно могутньої Німецької імперії зруйнувала колишній баланс сил. Головним архітектором нової зовнішньої політики став німецький канцлер Отто фон Бісмарк, який понад усе боявся антинімецької коаліції та війни на два фронти. Першою його спробою закріпити переважання Берліна стало створення в 1873 році «Союзу трьох імператорів», до якого увійшли Німеччина, Австро-Угорщина та Росія.
Однак цей альянс із самого початку мав уразливу основу. Він тримався переважно на монархічній солідарності та намаганні законсервувати старі феодальні порядки. Смертельним ударом для нього став конфлікт інтересів Відня і Санкт-Петербурга на Балканах. Коли внаслідок російсько-турецької війни 1877–1878 років Росія спробувала закріпити своє панування над слов’янськими народами регіону, Німеччина на Берлінському конгресі відкрито стала на бік Австро-Угорщини. Ображена Росія відійшла від союзу, що показало: геополітичні амбіції націй важать значно більше за дружбу коронованих осіб.
Усвідомивши неминучість розриву з Петербургом, Бісмарк перейшов до прагматичнішої стратегії. У 1879 році Німеччина та Австро-Угорщина уклали чіткий оборонний союз, спрямований насамперед проти Росії. Через три роки, у 1882 році, до них приєдналася ображена на Францію Італія — так сформувався Троїстий союз.
Новий блок виявився значно довговічнішим за свого попередника з кількох вагомих причин. По-перше, він закріплювався чіткими військовими зобов’язаннями та протоколами генеральних штабів, а не просто деклараціями монархів. По-друге, його головне ядро — Німеччина та Австро-Угорщина — мали спільну культурно-мовну ідентичність і спільних супротивників.
Троїстий союз перевів європейську політику від дипломатичного лавірування до відкритої системи протистояння двох військових таборів, що згодом прискорило відповідне зближення Франції, Британії та Росії й призвело світ до прірви Першої світової війни.