§ 42. Політизація українського національного руху в Російській імперії (Щупак)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Визначте основні проблеми розвитку Російської та Австро-Угорської імперій на початку ХХ ст. Які обставини загострювали політичну ситуацію в Україні сильніше, ніж в інших регіонах обох імперій?

Основними проблемами Російської імперії були збереження самодержавства, відсутність громадянських прав, гостре селянське малоземелля та пригнічення неросійських народів через русифікацію. В Австро-Угорщині головними труднощами стали гострі міжнаціональні конфлікти між різними народами та нерівномірний економічний розвиток провінцій.

В Україні політичну ситуацію сильніше загострювали такі обставини:

1. Територія українського народу була розірвана між двома ворожими імперіями, що заважало консолідації нації.
2. У Російській імперії українці зазнавали жорстоких мовних заборон (Валуєвський циркуляр, Емський указ) за наявності найвищої щільності селянського малоземелля на родючих ґрунтах.
3. В австрійській Галичині український рух постійно зіштовхувався з політичним і соціальним пануванням польської еліти.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (зі щоденника О. Кистяківського)

Які, на вашу думку, якості Антоновича дали йому змогу кілька десятиліть очолювати Київську громаду?

Володимир Антонович поєднував авторитет видатного вченого з великим тактичним хистом і дипломатичністю. Він умів діяти непомітно, уникав зайвої публічної різкості перед імперською владою, надійно беріг таємниці організації і водночас твердо тримався української національної ідеї.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ

За допомогою додаткових джерел інформації складіть біографічну довідку про М. Драгоманова. Визначте, які ідеї та цінності він обстоював. Чому ці цінності були важливими у ХІХ ст.? Чи актуальні вони сьогодні? Які поради міг би дати Драгоманов сучасній молоді? Напишіть три короткі поради, використавши цитати або тези з праць М. Драгоманова.

Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) — український історик, мислитель, публіцист і громадський діяч. Через тиск імперської влади та Емський указ 1876 року він емігрував до Женеви, де створив осередок українського вільного друку (журнал «Громада»), а наприкінці життя працював професором у Софійському університеті в Болгарії.

Драгоманов обстоював ідеї соціалізму, політичної свободи, громадського самоврядування, федералізму та європеїзму, поєднуючи український національний рух із загальноєвропейським поступом. У ХІХ ст. ці цінності були життєво необхідними, бо давали українцям інструменти для боротьби з самодержавним абсолютизмом і виводили українське питання на міжнародний рівень. Сьогодні вони залишаються актуальними, оскільки розвиток місцевого самоврядування, європейська інтеграція та захист прав кожного громадянина є фундаментом сучасної демократичної України.

Поради сучасній молоді:

1. Дбайте про освіту і критичне мислення: «Освіта й вільна думка є найголовнішою зброєю кожного народу проти деспотизму».
2. Робіть політику чесною: «Чиста справа робиться тільки чистими руками».
3. Інтегруйте українську справу у світ: «Кожна нація має бути вільною серед вільних європейських народів і не замикатися в собі».

ПОМІРКУЙТЕ

Прокоментуйте вислів Ярослава Грицака: «Драгоманов вкинув у галицько-русинський рух сильний український вірус, а Франко своїм талантом і своїми творами довів його до масштабів цілої епідемії».

Михайло Драгоманов приніс у Галичину модерні ідеї європейського демократизму та переконав місцеву молодь перейти від провінційного москвофільства й консерватизму до активного українського національного руху. Його учень Іван Франко завдяки своєму таланту поета, публіциста і громадського діяча поширив ці погляди серед широких верств суспільства та зробив українську національну ідею масовою.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (зі спогадів Івана Липи, 1922 р.)

Наскільки актуальними є ідеї тарасівців у сучасній Україні?

Ідеї Братства тарасівців залишаються актуальними й тепер. Вимога соборної й самостійної України, вживання рідної мови у всіх сферах та захист держави від іноземних загарбників є основою збереження української державності під час відбиття сучасної російської агресії.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою додаткових джерел інформації укладіть коротку біографічну довідку про М. Міхновського. Створіть чекліст цитат Міхновського. Які ідеї української інтелігенції того часу вони відображають. Як ви розумієте слова М. Міхновського: «Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя».

Микола Іванович Міхновський (1873–1924) — український політичний діяч, адвокат, публіцист, фундатор Братства тарасівців, автор маніфесту «Самостійна Україна» та засновник першої самостійницької партії — Української народної партії (УНП).

Чекліст цитат Міхновського:

• «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ…»
• «Державна самостійність є головною умовою існування нації, а державна незалежність — національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин».
• «Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться».
• «Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружія».

Ці цитати відображають рішучий відхід радикальної частини молодої української інтелігенції від культурницького народолюбства до відкритої політичної боротьби за створення незалежної соборної держави.

Слова про річку означають природність і невідворотність процесу націєтворення. Коли в поневоленому народі прокидається прагнення до волі, жодні заборони чи імперські кайдани не здатні зупинити його рух до відновлення своєї держави.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (з праці М. Міхновського «Самостійна Україна», 1900 р.)

Як наведене джерело відображає процес політизації українського руху? Чи погоджуєтесь ви з автором? Відповідь аргументуйте.

Уривок із праці «Самостійна Україна» свідчить про те, що національний рух відмовився від вузького етнографічного культурництва на користь рішучої політичної боротьби за державну незалежність. Міхновський прямо ставить завдання вигнання чужинців-поневолювачів і здобуття суверенної держави зі зброєю в руках.

З головною тезою автора варто погодитися, тому що збереження та вільний розвиток будь-якого народу надійно гарантує лише власна суверенна держава. Водночас формулювання про те, що всі неукраїнці є ворогами, було занадто категоричним для багатонаціонального краю і лякало багатьох потенційних прихильників руху.

ПОМІРКУЙТЕ (до джерел на с. 250)

Чому, на вашу думку, постать Міхновського сприймалася тогочасними політиками неоднозначно? У чому полягає значення Міхновського для українського руху?

Міхновський висував безкомпромісну вимогу повної державної самостійності, тоді як більшість тогочасних діячів орієнтувалася на помірковану автономію у складі реформованої Росії. Його радикальні та різкі гасла лякали інтелігенцію старшого покоління. Значення Міхновського полягає в тому, що він уперше чітко й публічно сформулював ідеал незалежної соборної України та започаткував самостійницький напрям у вітчизняній політичній думці.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему: «“Самостійна Україна” Міхновського — політична програма чи політична фантастика?».

• Аргументи на користь політичної програми: Праця обґрунтувала чітку мету (незалежна соборна держава), дала ідеологічну основу Революційній українській партії і згодом втілилася в актах державотворення доби Української революції 1917–1921 років.
• Аргументи на користь «фантастики»: На рубежі XIX–XX століть у підросійській Україні бракувало масової підтримки селянства для таких гасел, не було власної армії та матеріальних ресурсів, а імперський репресивний апарат швидко придушував будь-які радикальні спалахи.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою QR-коду або покликання ознайомтеся з ідеями партії УНП (згідно із текстом 1904 р.). Складіть чекліст заповідей УНП. Як ці ідеї відображають політичну позицію М. Міхновського та його прибічників?

Чекліст «Десяти заповідей УНП»:

• «Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей».
• Усі люди — твої брати, але москалі, поляки, мадяри, румуни та євреї — це вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.
• Україна для українців: виганяй звідусіль чужинців-гнобителів.
• Усюди й завжди вживай тільки українську мову: нехай ні дружина твоя, ні діти твої не оскверняють оселі мовою чужинців.
• Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів і відступників.
• Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
• Не ставай ренегатом і відступником свого народу.
• Не обкрадай власного народу, працюючи на користь ворогів України.
• Допомагай своєму землякові перш за все: тримайся свого товариства.
• Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти стануть тобі ворогами.

Ці ідеї демонструють безкомпромісну націонал-радикальну позицію діячів УНП. Міхновський та його однодумці вважали, що тільки повне відокремлення від поневолювачів, залізна дисципліна та послідовний захист національних інтересів допоможуть українцям здобути свободу.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Порівняйте між собою оцінки істориків. Зробіть висновок, чому автономістський рух переважав над самостійницьким на початку ХХ ст.?

Історик	Ключова теза
Ярослав Грицак	Вимога автономії, а не повної незалежності, була загальноєвропейським явищем і переважала в усіх національних рухах імперій (крім угорців) аж до Першої світової війни.
Іван Лисяк-Рудницький	Федералізм був реалістичним компромісом між національними потребами та імперськими силами; успіх української справи залежав від демократизації самої Росії.
Іван-Павло Химка	На відміну від конституційної Галичини, у підросійській Україні не було умов для швидкого політичного дозрівання мас, тому інтелігенція не бачила далі федералізму.

Автономістський рух переважав, тому що більшість діячів вважала автономію реальним і безпечним кроком у межах тогочасних законів. Суспільство ще не було готове до збройної боротьби за власну державу, а українські політики розраховували досягти національних прав шляхом демократичної перебудови Російської імперії.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою QR-коду або покликання прослухайте аудіовірш авторства Б. Грінченка «До народу». Які проблеми, описані Грінченком, залишились актуальними? Що б він сказав українцям зараз? Створіть плакат або колаж за мотивами вірша «До народу».

У вірші описано такі досі актуальні проблеми, як суспільна байдужість, пасивність народу, страх узяти відповідальність за власне майбутнє та повільне усвідомлення власної сили. Сьогодні Грінченко закликав би українців берегти єдність, не опускати рук у боротьбі за незалежність і щоденною працею підтримувати свою державу та військо.

Символічний опис плаката за мотивами твору:
Композиція розділена на дві частини. Ліворуч зображено морок і розірвані залізні кайдани як символ минулого колоніального сну. Праворуч розгортається яскраве сонячне світло, над яким височіє розкрита книга знань. Між ними стоїть постать людини, яка крокує від темряви до світла. Гаслом роботи є цитата з твору Грінченка: «Вставай, народе, і ламай кайдани темряви!».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте ювілейну монету. Як ви розумієте вислів Б. Грінченка, нанесений на аверс монети? Створіть власний проєкт монети, присвяченої одному з відомих діячів українського національного руху початку ХХ ст. на ваш вибір.

На аверсі ювілейної монети номіналом 2 гривні (2013 р.) у центрі викарбувано цитату Бориса Грінченка: «Україна. В цьому слові для мене все».

Цей вислів відображає безмежну відданість Бориса Грінченка рідній землі та його головне життєве кредо. Для видатного діяча поняття «Україна» було не просто словом чи географічною назвою, а найвищою цінністю, якій він присвятив усе своє життя, творчість і невтомну щоденну працю. Заради майбутнього України він учителював, укладав фундаментальний чотиритомний «Словник української мови», засновував просвітницькі осередки та боровся за право українців вільно навчатися й розвивати рідну культуру.

Проєкт пам’ятної монети «Микола Міхновський»:

• Номінал і метал: 2 гривні, нейзильбер.
• Аверс: угорі — малий Державний Герб України та напис «УКРАЇНА», у центрі — розкрита книга з написом «Самостійна Україна 1900» на тлі променів вранішнього сонця, що осяює контури соборних українських земель від Карпат до Кавказу. Унизу — номінал «2 ГРИВНІ» та рік карбування.
• Реверс: рельєфний портрет Миколи Міхновського, праворуч — роки життя «1873–1924», по колу стилізований напис: «МИКОЛА МІХНОВСЬКИЙ — АПОСТОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку / постер / відеоролик тощо про одного з лідерів УДРП. Результати роботи обговоріть у класі методом «Галерея історичних постатей».

Сергій Олександрович Єфремов (1876–1939) — видатний український громадсько-політичний діяч, публіцист, критик та історик літератури. Він стояв біля витоків УДП, УРП, а згодом став одним із провідних керівників УДРП та Товариства українських поступовців (ТУП). Єфремов послідовно відстоював права української мови, активно друкувався в газеті «Рада», виступав за національно-територіальну автономію України й мирні конституційні перетворення. У 1917 році він став заступником голови Української Центральної Ради.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/33OUF)

За покликанням розміщено матеріали рубрики «Думки істориків» щодо розгортання українського руху після революції 1905 р. та створення ТУП (наразі на сервері видавництва спостерігається технічна помилка доступу HTTP 403 Forbidden). Історичні джерела періоду свідчать, що перехід діячів УДРП до безпартійної організації — Товариства українських поступовців (ТУП) у 1908 році — був вимушеним кроком в умовах столипінської реакції після Третьочервневого перевороту. Коли партійні організації зазнавали репресій, саме об’єднання різних сил на безпартійній платформі дозволило зберегти український рух, легальну пресу («Рада») та координувати відстоювання національних прав у Державній думі.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (з промови депутата Г. Петровського в IV Державній думі)

Підготуйте повідомлення про національне питання в Російській імперії на початку ХХ ст.

На початку ХХ століття Російська імперія залишалася «тюрмою народів», де понад 57% населення становили неросійські етноси. Самодержавство проводило відверту політику русифікації, обмежуючи використання національних мов у школах, книгодруку та судах. Існувала дискримінаційна смуга єврейської осілості, поширювався антисемітизм, придушувалися польський, фінський та кавказький національні рухи.

В Україні влада намагалася знищити будь-які прояви окремішності українців, називаючи їх «малоросами». Революція 1905–1907 років змусила царат частково послабити цензуру й дозволити українську пресу та товариства «Просвіта». Проте під час наступної столипінської реакції більшість національних поступок було скасовано, що ще більше загострило опір імперії.

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Заповніть таблицю, спираючись на матеріали параграфа.

Історична постать	Основні ідеї / погляди	Форми діяльності	Значення для українського руху
Михайло Драгоманов	Громадівський соціалізм, федералізм, заперечення терору, культурна автономія України у складі реформованої демократичної федерації.	Публіцистика, видання часопису «Громада» в Женеві, листування з діячами Наддніпрянщини та Галичини.	Представив українську проблему на загальноєвропейському рівні та надихнув молоде покоління на політичну боротьбу.
Володимир Антонович	«Хлопоманство», ідея самоорганізації народу через громади, соборність, зосередження на культурному накопиченні сил перед здобуттям автономії.	Науково-дослідна робота з історії «України-Руси», очолювання Київської громади, дипломатична координація діяльності.	Сформував концепцію соборності, створив міцну наукову та кадрову основу для переходу до політичного етапу.
Борис Грінченко	Негайний захист українського слова, необхідність масової освіти рідною мовою, праця заради пробудження селянства від сну.	Літературна творчість, укладання словника української мови, участь у Братстві тарасівців та УДРП.	Зберіг і поширив живе українське слово, перетворивши культурництво на активний засіб пробудження нації.
Микола Міхновський	Безкомпромісна державна самостійність («Україна для українців»), радикальний розрив з імперією через визвольну боротьбу.	Складання програми «Самостійна Україна», організація Братства тарасівців, РУП, створення Української народної партії.	Став першим ідеологом українського націоналізму та відкрив епоху самостійництва у визвольному русі.

2. Яких нових рис набув український національний рух наприкінці ХІХ ст.?

Рух перейшов від суто культурницької та просвітницької роботи до політичної боротьби. Виникли молоді таємні організації та перші політичні партії, а діячі почали відкрито висувати вимоги національно-територіальної автономії та державної самостійності України.

3. Яку роль у формуванні політичної свідомості відіграла праця Миколи Міхновського «Самостійна Україна»?

Вона стала першим виразним маніфестом українського самостійництва, який довів необхідність повного виходу з-під влади Російської імперії. Ця праця окреслила боротьбу за суверенну державу як головне завдання української нації.

4. Які організації стали попередниками українських політичних партій?

Попередниками партій були громадівські осередки (Стара громада, «молоді громади»), таємне Братство тарасівців та Загальна українська організація (ЗУО).

5. Як би ви визначили головну місію української інтелігенції кінця ХІХ ст.?

Головна місія полягала в пробудженні національної самосвідомості народу, переході від етнографічного збирання фольклору до створення політичних партій та формулюванні чітких вимог щодо автономії і державної самостійності України.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся у дві групи.
Група 1 аргументує, що запропонований Драгомановим шлях розвитку національного руху (через освіту, еволюційний розвиток, автономію у складі імперії) був найреальнішим.
Група 2 доводить, що позиція Міхновського (самостійна Україна, політична боротьба) була єдино правильною. Потім спробуйте сформулювати спільний висновок: чи можливе було поєднання цих двох підходів?

• Група 1 (шлях Драгоманова): В умовах жорстоких репресій самодержавства вимога негайної незалежності не мала військових сил і матеріальних засобів для перемоги. Тільки поступова просвіта селянства, розвиток громадянських свобод і співпраця з іншими демократичними рухами створювали міцний ґрунт для збереження народу та здобуття прав мирним еволюційним шляхом.
• Група 2 (позиція Міхновського): Перебування в складі будь-якої імперії неминуче вело до русифікації та визиску рідного краю. Лише чітка й безкомпромісна мета створення власної незалежної держави здатна згуртувати українців і підняти їх на справжню політичну боротьбу.

Спільний висновок: Поєднання цих двох підходів було абсолютно необхідним. Без просвітницької та культурної праці, яку обстоював Драгоманов, не вдалося б виховати свідомих громадян, а без політичної волі та самостійницької мети Міхновського культурні надбання були б знищені імперською владою.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Виконайте вправу «Голос поколінь». Створіть текст-заклик або відеозвернення «Від імені Бориса Грінченка до українців початку ХХ століття». Як би він звернувся до членів Братства тарасівців, до Антоновича, Драгоманова, Міхновського? Що б підтримав, у чому застеріг би?

Брати мої та побратими по спільній українській справі!

Звертаюся до вас у цей вирішальний час, коли наш край пробуджується від багатовікового сну.

Молодим друзям із Братства тарасівців я щиро дякую за гарячі серця й сміливість відкрито проголосити волю України на могилі Кобзаря. Проте пам’ятайте: одних таємних сходок і присяг замало, нам треба йти в народ і щоденною працею підіймати рідне слово з колін.

Шановний Володимире Боніфатійовичу Антоновичу, ваш мудрий провід і глибоке знання минувшини заклали підвалини нашого руху. Ви навчили нас берегти сили й єднатися, але стережіться, аби надмірна обережність не перетворилася на байдужість до політичної боротьби!

Друже Михайле Драгоманове, твій європейський голос розбудив думку молоді й довів, що українська справа має звучати в усьому світі. Але благаю тебе: не розчиняй рідну долю в примарних чужих союзах та федераціях, бо ніхто не збудує нам рідної хати замість нас самих!

Миколо Міхновський, твій заклик до самостійності пролунав громом. Я поділяю твоє палке прагнення до свободи, але застерігаю: не відштовхуй людей надмірною ворожістю до інших та гучними фразами. Сила нації будується не лише мечем, а й рідною школою, книгою та згуртованою працею!

Більше робімо, а менше говорімо! Тільки в єдності слова й діла здобудемо волю для рідної України!