§ 42. Франко-прусська війна та її наслідки

Зміст

ЗГАДАЙТЕ ТА ЗРОЗУМІЙТЕ

Які ідеї міжнародної політики домінували в ХІХ столітті?

У ХІХ столітті провідні держави керувалися концепцією «європейської рівноваги» (балансу сил), за якої жодна імперія не мала отримати цілковитого панування на континенті. Водночас бурхливо розвивалися націоналізм та імперіалістичний експансіонізм: могутність держави вимірювалася розширенням територій, створенням колоніальних володінь і силовим диктатом («дипломатією канонерок»).

Які фактори перешкоджали процесу об’єднання німецьких земель?

Головною внутрішньою перешкодою було традиційне суперництво між Австрією та Пруссією за лідерство серед німецьких земель, а також небажання дрібних монархів втрачати власні трони та автономію. Зовнішнім бар’єром виступала Франція на чолі з Наполеоном ІІІ, яка категорично опиралася появі єдиного сильного сусіда на своїх східних кордонах.

Як ви розумієте поняття «експансіонізм», «комуна»?

Експансіонізм — це агресивна політика держави, спрямована на економічне, військове та територіальне розширення зони свого впливу за рахунок інших країн і народів.

Комуна — це самоврядна міська громада або форма революційного самоврядування (як Паризька комуна 1871 року), за якої народ бере владу у свої руки, відкидаючи традиційні державні інститути на користь прямої демократії та соціальної рівності.

Чи знаєте ви, що… (осмислення фактів)

Факти про втечу 164 парижан на повітряних кулях та використання трьох парових плавучих батарей із нарізними гарматами калібру 160 мм показують, наскільки індустріальна революція трансформувала способи ведення оборони. Опинившись у щільній ворожій облозі, французи мобілізували найсміливіші інженерні винаходи доби — від повітроплавання для порятунку людей і пошти до броньованої парової річкової артилерії.

42.1. ФРАНКО-ПРУССЬКА ВІЙНА: ЗАПИТАННЯ ДО ПІДПУНКТУ

1. Як розвиток залізниць і телеграфу змінив характер війни, і як ці нововведення вплинули на результат франко-прусської війни?

Залізниці та електромеханічний телеграф вперше перетворили логістику й інформацію на вирішальний чинник військової перемоги. Завдяки розгалуженій мережі рейок прусське командування під керівництвом начальника генштабу Гельмута фон Мольтке змогло за кілька діб доправити на фронт майже пів мільйона бійців разом із припасами та важкою артилерією. Телеграф дозволив координувати маневри розрізнених армійських корпусів у режимі реального часу. Французька армія не встигла завершити власну мобілізацію, застрягла на етапі збору резервістів і була блискавично розбита ще до того, як розгорнула основні резерви.

2. Чому французьке озброєння, яке вважалося грізним, не змогло забезпечити перемогу над Пруссією? Визначте, які чинники, крім технічних, відіграли вирішальну роль у поразці Франції.

Французькі далекобійні голчасті гвинтівки Шаспо та перші картечниці (мітральози) давали відчутну вогневу перевагу піхоті, але виявилися марними проти переваги пруссаків у сталевій нарізній артилерії заводу Круппа, яка розстрілювала ворога здалеку. Крім техніки, фатальну роль відіграли невійськові та командні фактори: бездарне командування генералів, пасивність маршала Базана, хаос у системі мобілізації, відсутність розвідки та легковажна самовпевненість Наполеона ІІІ. До того ж французька армія виявилася морально не готовою до блискавичної маневреної війни, а її бійці в яскравих червоно-синіх мундирах слугували ідеальними мішенями на відкритій місцевості.

3. Чи могла пасивність головнокомандувача Франсуа Базана бути головною причиною поразки, або ж вона була лише одним із чинників, що призвели до катастрофи? Поясніть свої міркування.

Пасивність маршала Базана в Меці була колосальною помилкою, але стала лише одним із проявів системної кризи Другої імперії. Базан зачинився з добірною 170-тисячною армією у фортеці, відмовившись від контрударів та виснажуючи власні війська облогою. Це змусило імператора Наполеона ІІІ безпідставно вирушити йому на порятунок із недоукомплектованими частинами й потрапити в пастку під Седаном. Головною ж першопричиною катастрофи була загальна відсталість французької штабної системи, провал мобілізаційної реформи та стратегічна неграмотність усього вищого керівництва Франції.

АНАЛІЗ ВІЗУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ (СТОР. 117–118)

• Фото «Прусські військові в місті Торсі» (вересень 1870 р.) та картина О. Ланкона «Швидка допомога збирає поранених…» (с. 117): Фотографія демонструє практичність, строгість і зібраність прусських окупаційних військ без зайвого пафосу. На контрасті, полотно Огюста Ланкона показує зворотний бік бліцкригу — розбитий фургон, розкидані тіла, страшну трагедію смерті на полях Шампіньє, де артилерія буквально перемелювала шеренги солдатів.
• Фото сержанта Національної гвардії Франції (1870 р., с. 117): Зафіксовано пересічного захисника Парижа: цивільна особа, що стала воїном під час загальної мобілізації після краху імператорської армії.
• Фото «“Нептун” над Монмартром» (23 вересня 1870 р., с. 118): Зображує запуск повітряної кулі з оточеного німцями Парижа. Цей візуальний документ підтверджує високий рівень відчаю та водночас винахідливості французів, які за допомогою кулі зв’язували заблоковану столицю з провінцією.
• Поштівка «Руїни Базей після боїв» (1870 р., с. 118): Залишки спаленого дощенту французького села наочно ілюструють руйнівну міць нової промислової війни та масованого застосування круппівської нарізної артилерії.

42.2. ВІДНОВЛЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ЗАПИТАННЯ ДО ПІДПУНКТУ

1. За яких обставин було створено Третю Республіку у Франції? Чому, на вашу думку, поразка Комуни та розправа над бунтівниками парадоксально прискорили утвердження саме республіканського ладу, а не монархії?

Третю Республіку проголосили 4 вересня 1870 року під тиском стихійного народного повстання в Парижі одразу після звістки про полон імператора Наполеона ІІІ під Седаном. Після кривавого придушення Паризької комуни версальськими військами правий табір монархістів розколовся через претензії різних династій (Бурбонів, Орлеанів, Бонапартів). З іншого боку, жорстоко знищивши радикальних соціалістів, консервативні політики на чолі з Адольфом Тьєром довели поміркованій буржуазії та селянству, що республіка може підтримувати суворий порядок і гарантувати право власності. Через це республіканський лад став компромісним вибором, який «найменше розділяв французів».

2. Як умови Франкфуртського мирного договору 1871 р. могли вплинути на економічне та політичне становище Франції, а також на її подальші відносини з Німецькою імперією?

Втрата багатих на залізну руду й вугілля провінцій Ельзасу та Лотарингії разом зі сплатою колосальної контрибуції в 5 мільярдів франків підірвали важку промисловість і фінанси Франції, водночас давши потужний імпульс економіці Німеччини. У політичному вимірі умови миру породили глибоку національну травму та жагу реваншу. Франко-німецькі відносини на наступні десятиліття перетворилися на стан «холодної ворожнечі» та шаленої гонки озброєнь, що врешті-решт призвело до вибуху Першої світової війни.

3. Чому, попри поразку у війні з Пруссією, ідея утвердження першості в Європі стала нав’язливою в зовнішній політиці Франції наприкінці XIX століття?

Французька нація звикла вважати свою державу гегемоном континенту з часів Людовика XIV та Наполеона Бонапарта. Принизлива поразка під Седаном, окупація та проголошення Німецької імперії у Дзеркальній залі Версаля розглядалися як нестерпна образа національної гідності. Щоб відновити статус великої держави та подолати комплекси поразки, французькі політики розгорнули масштабне колоніальне загарбання земель в Африці та Азії, а також невтомно готували армію до майбутнього повернення Ельзасу й Лотарингії.

АНАЛІЗ ВІЗУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ (СТОР. 119)

• Малюнок А. Гілла «В оточенні» (1872 р., с. 119): Гротескний портрет показує розгубленість і безпорадність політичної верхівки Франції в кільці зовнішніх і внутрішніх загроз після капітуляції.
• Карикатура Ш. де Фрондата «Свята родина» (1871 р., с. 119): Тьєр, Фавр та претендент на престол граф Паризький іронічно зображені у вигляді біблійної родини, що рятується втечею до Версаля від гніву власного повсталого народу. Сатира висміює панічний страх монархістів і міністрів перед повсталими робітниками Паризької комуни.

42.3. УТВОРЕННЯ ТА ПОЛІТИКА НІМЕЦЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ЗАПИТАННЯ ДО ПІДПУНКТУ

1. Чи можна вважати Німецьку імперію 1871 року справжньою конституційною монархією? Обґрунтуйте.

Німецьку імперію можна вважати конституційною монархією лише формально, оскільки фактично це був авторитарно-мілітаристський режим із домінуванням Пруссії. Кайзер зосереджував у своїх руках абсолютну владу: керував армією, призначав єдиного імперського міністра — канцлера (який не звітував перед парламентом) і міг блокувати будь-які закони через підконтрольну Пруссії верхню палату — бундесрат. Законодавчі повноваження всенародно обраного рейхстагу були вкрай обмеженими, а уряду як колективного підзвітного органу взагалі не існувало.

2. Які чинники відіграли вирішальну роль у значних економічних успіхах Німеччини і чи були ці успіхи досягнуті за рахунок інших країн?

Стрімкий економічний підйом базувався на об’єднанні внутрішнього ринку німецьких земель, передовій освіті, дисциплінованості робітників та бурхливому впровадженні науково-технічних досягнень (хімія, електротехніка компанії «Сіменс»). Проте цей злет значною мірою спирався саме на пограбування Франції: за рахунок французької контрибуції у 5 млрд франків було модернізовано банківську систему та промисловість, а захоплені Ельзас і Лотарингія дали країні потужні поклади залізної руди та металургійні підприємства.

3. Як вплинула на відносини Німеччини з іншими європейськими державами зміна підходів до колоніальної політики?

За канцлера Бісмарка Німеччина діяла вкрай обережно, зосереджуючись на збереженні рівноваги в Європі та мирному захопленні незайнятих територій у Південно-Західній Африці (Того, Камерун). Але новий кайзер Вільгельм ІІ проголосив агресивний курс «світової політики» (Weltpolitik), вимагаючи «місця під сонцем» і переділу вже колонізованого світу (втручання в справи Китаю, Османської імперії, будівництво океанського флоту). Це викликало гостру протидію з боку Великої Британії та Франції і підштовхнуло їх до створення антинімецького блоку — Антанти.

АНАЛІЗ ВІЗУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ (СТОР. 122)

• «Портрет Отто фон Бісмарка» (худ. Ф. фон Ленбах, 1894 р., с. 122): На картині зображено постарілого й похмурого колишнього канцлера вже після його відставки 1890 року. Погляд Бісмарка сповнений тривоги й скепсису щодо нового політичного курсу молодого кайзера Вільгельма II. Контраст світла й тіні підкреслює велич створеної ним імперії та водночас самотність відстороненого творця об’єднання Німеччини.
• Монета 1 рупія з портретом Вільгельма ІІ (Німецька Східна Африка, 1902 р., с. 122): Монета карбована для німецьких колоніальних володінь у Східній Африці. Кайзер зображений у військовому шоломі з імперським орлом, що наочно символізує мілітаризм і перехід Німеччини до політики колоніальної експансії за межами Європейського континенту.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА (СТОР. 123)

Чи можна вважати принципи, викладені в декларації Паризької комуни («До французького народу», 19 квітня 1871 р.), прогресивними та необхідними для Франції?

Більшість проголошених у документі ідей були надзвичайно прогресивними для своєї епохи і значно випередили час: утвердження світської республіки, виборність і підзвітність усіх чиновників, свобода совісті та праці, залучення громадян до управління містом. Однак заклик до децентралізації та передачі безпеки виключно виборній Національній гвардії в умовах іноземної окупації та розпалу війни ніс загрозу повної анархії, громадянського протистояння та розпаду державності, що врешті й призвело до кривавої трагедії травня 1871 року.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «ДІАЛОГ ЕПОХ»

Виступи та дебати представників трьох історичних постатей:

• Команда Наполеона ІІІ: «Ми повернули Франції статус великої імперії, розбудували Париж та французькі залізниці, виграли Кримську війну і приєднали Ніццу та Савою. Проте наша головна трагедія — фатальна недооцінка прусської військової машини та внутрішня ізольованість влади від потреб армії».
• Команда Отто фон Бісмарка: «Ми об’єднали роздроблені німецькі князівства “залізом і кров’ю”, створивши найпотужнішу індустріальну державу Європи. Ми уникали непотрібних колоніальних авантюр, захищали національне виробництво митами й першими у світі запровадили державне соціальне страхування».
• Команда Жоржа Клемансо: «Монархії привели народи до катастрофи під Седаном і диктатури. Лише сильна, озброєна, республіканська Франція з розвиненими громадянськими правами здатна протистояти прусському мілітаризму, об’єднати націю та відновити історичну справедливість в Європі!»

КОРИСНА ГРА: «ФРАНКО-ПРУССЬКА ВІЙНА» (ЗА QR-КОДОМ)

Ключові факти та терміни для інтерактивної вікторини:

• Привід до війни: суперечка навколо кандидатури на іспанський престол («Емська депеша»).
• Дати війни: 19 липня 1870 — 10 травня 1871 рр.
• Катастрофа під Седаном: 1–2 вересня 1870 року (капітуляція Наполеона ІІІ зі 104-тисячною армією).
• Проголошення Третьої республіки: 4 вересня 1870 року в Парижі.
• Утворення Німецької імперії: 18 січня 1871 року у Версалі.
• Франкфуртський мир: анексія Німеччиною Ельзасу і Лотарингії, 5 мільярдів франків виплати.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рівень І

1. Нанесіть на лінію часу основні події, пов’язані з перебігом та наслідками франко-прусської війни.

Лінія часу показує стрімкий розвиток подій: війна тривала менше року, але докорінно перекроїла політичну карту Європи, породивши Німецьку імперію та затвердивши Третю Республіку у Франції.

2. Проаналізуйте структуру влади в Німецькій імперії згідно з Конституцією 1871 р. Створіть ієрархічну схему, яка показує взаємозв’язки між кайзером, канцлером, бундесратом і рейхстагом.

Схема наочно засвідчує, що вся повнота влади належала імператору та канцлеру, тоді як парламент був розколотий: Бундесрат підпорядковувався Пруссії, а обраний народом Рейхстаг не мав жодного реального впливу на формування виконавчої влади.

Рівень ІІ

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли Наполеон ІІІ оголосив війну Пруссії? (19 липня 1870 року).
• Що стало приводом для початку дипломатичного конфлікту між Францією та Пруссією у 1870 році? (Питання щодо заміщення вакантного іспанського престолу принцом із династії Гогенцоллернів).
• Хто очолив верховне командування прусської армії та майстерно використав залізниці й телеграф? (Генерал-фельдмаршал Гельмут фон Мольтке).
• Де відбулася вирішальна битва, у якій 104-тисячна французька армія на чолі з імператором потрапила в оточення й капітулювала? (Біля фортеці Седан).
• Звідки ми можемо дізнатися про умови капітуляції та територіальні втрати Франції? (З тексту Франкфуртського мирного договору від 10 травня 1871 року).
• Чому французька армія програла прусській, маючи новітні гвинтівки Шаспо та мітральози? (Через провал мобілізації, відсутність ініціативи генералів та нищівну перевагу прусської далекобійної артилерії Круппа).
• Як завершилося повстання Паризької комуни навесні 1871 року? (Воно було придушене версальськими військами під час «Кривавого тижня» за негласної підтримки німців, які відпустили полонених французьких військових).
• Який результат мало ухвалення Конституції Німецької імперії 1871 року для статусу Пруссії? (Пруссія закріпила гегемонію: прусський король автоматично ставав кайзером, а прусська делегація в Бундесраті отримала право вето на зміни законодавства).

4. Визначте сильні та слабкі сторони французької та прусської армій напередодні франко-прусської війни.

Французька армія:

• Сильні сторони: наявність досвідчених професійних військових (ветеранів воєн в Алжирі та Криму); відмінна стрілецька зброя (гвинтівка Шаспо била майже вдвічі далі за прусську); наявність перших скорострільних мітральоз.
• Слабкі сторони: провал мобілізаційної реформи; відсутність єдиного плану війни; пасивність і бездарність генералітету; застаріла бронзова артилерія; помітні здалеку червоні мундири.

Прусська армія:

• Сильні сторони: чітка система загального військового обов’язку та масовий навчений резерв; першокласна сталева нарізна артилерія Круппа; використання залізниць для швидкого перекидання військ і телеграфу для зв’язку; ініціативні офіцери та геніальний генеральний штаб на чолі з Мольтке; маскувальна форма.
• Слабкі сторони: гірша дальність піхотних гвинтівок Дрейзе у порівнянні з французькими зразками.

5. Незважаючи на значне економічне зростання, у Німеччині зберігалися соціальні та політичні суперечності. Як ви вважаєте, чи були соціальні закони, прийняті за Вільгельма ІІ, достатніми для вирішення цих проблем, чи вони були лише спробою запобігти зростанню популярності соціалістів?

Закони 1890 року (11-годинний робочий день, заборона дитячої праці до 14 років, недільний відпочинок) були помітним поступом, проте слугували насамперед тактичним інструментом боротьби з робітничим рухом. Імперська верхівка прагнула «перехопити гасла» у зростаючої Соціал-демократичної партії та інтегрувати робітників у систему кайзерівської монархії. Ці закони суттєво покращили умови праці, проте не усунули глибинних політичних проблем: робітники й далі були позбавлені впливу на уряд, виборча система лишалася нерівноправною, а реальна влада належала прусським поміщикам (юнкерам) та олігархам-монополістам.

Рівень ІІІ

6. Вправа «Макет газети»

Газета: «Паризький вісник» (Le Messager de Paris). Спеціальний випуск: 5 вересня 1870 року.

• Головна новина:
  «Імперія впала! Париж проголошує Республіку!»
  Вчора вдень, після надходження офіційних відомостей про катастрофу під Седаном і ганебне взяття імператора Наполеона ІІІ у прусський полон разом зі 100-тисячною армією, паризький люд увірвався до Законодавчого корпусу. Монархію ліквідовано. Леон Гамбетта оголосив утворення Республіки. Сформовано Уряд національної оборони. Ми будемо битися за кожен камінь Парижа!
• Економічний огляд:
  «Ціни на зерно зростають: столиця готується до облоги»
  Через наближення прусських авангардів до річки Марна залізничне сполучення зі сходом країни повністю паралізоване. На Центральному ринку відчувається панічний попит на борошно, сіль та консерви. Муніципалітет закликає громадян не піддаватися спекуляціям і повідомляє про закупівлю півмільйонного запасу худоби для забезпечення гарнізону столиці.
• Політична карикатура (опис зображення):
  На передньому плані — величезний кайзерівський шолом із вістрям (пікельхельм), під яким, немов маленькі маріонетки, метушаться французькі генерали з білими прапорами. На задньому плані повстає велична жіноча постать — Маріанна (символ вільної Республіки), яка рішуче ламає імператорську корону Наполеона ІІІ й підіймає триколірний прапор над руїнами Седана. Підпис під карикатурою: «Тиран здався сам, але нація не складає зброї!».
• Інтерв’ю з очевидцем:
  «Сержант Етьєн Дюбуа про пекло під Седаном»
  — Пане сержанте, як трапилося, що наша доблесна армія опинилася в полоні?
  — Нас просто розстрілювали, мов мішені в тиру! Їхні круппівські гармати били з пагорбів із трьох сторін, куди наші рушниці навіть не діставали. Генерали бігали в паніці, накази суперечили один одному. Ми намагалися тричі прорватися крізь ліс Базей, але земля горіла під ногами. Коли над цитаделлю вивісили білий прапор за наказом імператора, наші хлопці плакали від люті та ламали власні рушниці.