§ 41. Український національний рух у Наддніпрянщині (Щупак)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Коли і за яких обставин почалося українське націєтворення?

Українське націєтворення почалося наприкінці XVIII — на початку XIX ст. під впливом ідей Просвітництва та романтизму. Поштовхом до цього стало пробудження інтересу до народної культури, мови, фольклору та славного козацького минулого після втрати решток української автономії.

Який внесок в український національний рух зробило Кирило-Мефодіївське товариство?

Кирило-Мефодіївське товариство вперше перевело український рух із суто культурницького на політичний рівень. Його діячі висунули вимогу скасування кріпацтва та створення вільної федерації рівноправних слов’янських демократичних республік із центром у Києві.

ПОМІРКУЙМО!

Які особливості становища українського народу під владою Російської імперії могли слугувати причинами розгортання громадівського руху?

Головними причинами стали колоніальне становище України, повна відсутність україномовних шкіл, жорсткий імперський тиск і заборона самостійного суспільного життя. Освічена інтелігенція прагнула зупинити русифікацію, нести знання селянам і пробуджувати національну самосвідомість рідного народу.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Пригадайте, що ви знаєте про байки Леоніда Глібова та його особистість. Скориставшись QR-кодом або покликанням прослухайте вірш Леоніда Глібова «Журба». Якими були умови життя українців у другій половині ХІХ ст.? Знайдіть зв’язок між ними та настроєм поезії. Створіть до поезії ілюстровану поштову листівку.

Леонід Глібов відомий своїми гострими повчальними байками, у яких висміював суспільні вади та несправедливість царського ладу. Він був відданим педагогом, громадським діячем і редактором часопису «Чернігівський листок».

У другій половині XIX ст. більшість українців потерпала від злиднів після реформи 1861 року та страждала від імперських переслідувань мови й культури. Меланхолійний настрій вірша «Журба» передає смуток за молодістю, що минає, і перегукується з важким суспільним гнітом, коли щирі прагнення патріотів розбивалися об царські заборони та репресії.

Опис листівки до поезії: на передньому плані схилена стара верба над спокійною річкою на заході сонця. Вдалині видно безкраїй степ і самотній чумацький шлях, а в кутку виведено каліграфічні рядки: «Стоїть гора високая, попід горою гай, зелений гай, густесенький, неначе справді рай…».

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/TWoLD)

У чому полягав європейський контекст хлопоманства та чому носіння народного одягу вважалося політичним викликом?

Захоплення народним побутом, традиціями та народними строями в середині ХІХ ст. було поширене не лише в Україні. Схожі рухи існували у Швеції щодо оборонців фінської окремішності («фіноманів»), а також серед польських народовців і слов’янофілів у Росії.

У ті часи публічне носіння селянського одягу освіченими дворянами чи студентами було революційним кроком і свідченням політичного вибору на користь простого народу. Царська влада вбачала в цьому не безневинну етнографічну забаву, а явний вияв опозиційності, тому поліція одразу починала підозрювати таких людей у неблагонадійності.

ПОМІРКУЙМО!

Поміркуйте, чому В. Антонович закликав поляків перейнятися українською ідеєю. Чи може людина залишатися осторонь національного життя? Які це має наслідки?

Володимир Антонович закликав спольщену шляхту повернутися обличчям до народу, серед якого вона жила століттями, і чесною працею спокутувати провину за давній соціальний і національний гніт селянства.

Людина не може залишатися повністю осторонь національного життя, адже байдужість перетворює її на чужинця на рідній землі. Така пасивність заважає розвитку суспільства та призводить до швидкої втрати власної мови й культури на догоду колонізаторам.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (зі статті В. Антоновича «Моя сповідь»)

Як В. Антонович пояснює свою позицію щодо українства?

Володимир Антонович наголошував, що польська шляхта в Україні має лише два моральні виходи: або полюбити український народ, перейнятися його потребами й працювати на його користь, або ж назавжди виїхати до етнічної Польщі. Сам він обрав шлях служіння простому народові, серед якого виріс і страждання якого бачив на власні очі.

ПОМІРКУЙМО!

Висловіть припущення, чому польське повстання 1863 р. не отримало масової підтримки серед українців.

Польські повстанці виступали за відновлення Речі Посполитої в історичних кордонах 1772 року, тому не визнавали українців окремою політичною нацією та прагнули зберегти своє панування на Правобережжі. Українські селяни не бачили сенсу проливати кров за збереження влади польських поміщиків, які століттями їх визискували.

«Ніякої окремої малоросійської мови не було, нема і бути не може» — що ця фраза П. Валуєва говорить про політику Російської імперії? Чому заперечення мови є небезпечним для нації?

Ці слова міністра Валуєва викривають шовіністичний курс імперії, спрямований на цілковите невизнання українців як окремого народу. Заперечення існування мови є смертельно небезпечним, оскільки мова зберігає історичну пам’ять і культурний код народу, а її знищення веде до повної духовної асиміляції та розчинення нації в чужому середовищі.

РОБОТА З КАРТОЮ

За допомогою QR-коду або покликання проаналізуйте карту «Адміністративно-територіальний устрій українських земель» і складіть до неї легенду.

Карта відображає розчленування українських земель між Російською та Австро-Угорською (Австрійською) імперіями в другій половині XIX ст.

Легенда до карти:

• Державні кордони: позначення ліній кордону між Російською імперією та Австро-Угорщиною.
• Межі адміністративних одиниць: лінії меж трьох російських генерал-губернаторств (Київського, Малоросійського, Новоросійсько-Бессарабського) та дев’яти українських губерній, а також межі коронних країв Австрії (Королівства Галичини і Лодомерії, Буковини, комітатів Закарпаття).
• Кольорові позначення: кольорове виділення українських етнічних земель Наддніпрянщини, Правобережжя, Слобожанщини, Півдня, Галичини, Буковини й Закарпаття.
• Умовні знаки міст: окремі позначки для центрів генерал-губернаторств і намісництв, губернських міст (Київ, Харків, Одеса, Львів тощо) та повітових центрів.
• Осередки громадівського руху: значки міст, де діяли перші українські громади (Київ, Полтава, Чернігів, Харків, Одеса).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від ютуб-каналу «Останній Бастіон». Уявіть, що Павло Чубинський сьогодні живе в Україні. Напишіть короткий лист або пост у соцмережі від його імені про значення слів «Ще не вмерла Україна» у наш час.

Пост у соцмережі:

Коли понад півтора століття тому я писав ці рядки, вони були виявом непохитної надії на відродження нашого краю. Сьогодні слова «Ще не вмерла Україна» звучать на увесь світ як голос нашої незламності, сили й святої волі. Вони доводять, що українську душу не зламали імперські заборони минулого і не зламає жоден ворог тепер. Ми стоїмо на своїй землі, маємо єдине серце і самі творимо власну долю. Допоки ми боремося, віримо й працюємо для рідної країни — Україна живе і перемагає!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Дайте власне визначення поняття «громада».

Громади — це напівлегальні непартійні об’єднання патріотичної української інтелігенції в другій половині XIX ст., які займалися культурно-освітньою працею, відкривали недільні школи, збирали етнографічні матеріали та видавали книги рідною мовою.

2. Хто такі хлопомани?

Хлопомани — це патріотична група студентської молоді польсько-шляхетського походження в Києві на початку 1860-х років, яка свідомо обрала українську національну ідентичність і присвятила себе служінню інтересам українського селянства.

3. Яку позицію щодо українства висловив Володимир Антонович у статті «Моя сповідь»?

Володимир Антонович проголосив, що вважає себе українцем за власним свідомим вибором. Він закликав усіх шляхтичів на українських землях зняти станову пиху, визнати право українців на самобутність і повернутися до рідного народу через щиру працю заради його освіти й культури.

4. Визначте причини, через які польське повстання 1863 р. не отримало суттєвої підтримки серед українців.

• Польські керманичі планували відновити Польщу в кордонах 1772 року та не вважали українців окремим самостійним народом.
• Між українськими селянами та польськими поміщиками зберігалася глибока соціальна прірва й пам’ять про багатовіковий панський визиск.
• Більшість українських інтелігентів зосередилася на власному національному відродженні та відмовилася підтримувати чужі державотворчі плани.

5. Які обмеження й заборони передбачали Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.)?

Валуєвський циркуляр 1863 року заборонив друкувати українською мовою шкільні підручники, навчальні посібники та релігійні видання, дозволивши лише художні твори.

Емський указ 1876 року запровадив майже тотальну заборону на все українське: не дозволяв друкувати будь-які книги українською мовою, заборонив ввозити україномовні видання з-за кордону, ставити театральні вистави, виконувати пісні на концертах і викладати в школах українською. Указ також спричинив ліквідацію Південно-Західного відділу Географічного товариства та закриття газети «Киевский телеграф».

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся у дві групи. Проведіть у класі дебати на тему: «Володимир Антонович — поляк, який зробив Україну українською».

Аргументи групи на підтримку тези:
Володимир Антонович народився в польській шляхетській родині, але зробив фундаментальний внесок у розбудову нашої самосвідомості. Він створив київську історичну школу, відкрив для науки тисячі першоджерел з історії України, висунув термін «Україна-Русь» і очолював Київську громаду. Його наукова та просвітницька праця заклала міцне підґрунтя для перетворення українського руху на політичну силу.

Аргументи групи з критикою цієї тези:
Україну зробив українською сам народ, який упродовж віків зберіг мову, традиції та пам’ять про волю. Сам Антонович неодноразово підкреслював, що саме селяни зберегли національну основу, а діячі культури лише допомагали їм усвідомити власну гідність. Крім того, над цим самовіддано працювали сотні інших патріотів — Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Михайло Драгоманов та члени багатьох громад по всій Україні.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Уявіть себе діячем / діячкою громадівського руху. Створіть власну сторінку сучасного випуску журналу «Основа»: 1) оберіть тему номера; 2) придумайте назви статей; 3) доберіть цитати, ілюстрації.

1. Тема номера: «Просвіта народу — ключ до свободи».

2. Назви статей:

• «Недільні школи: як навчити грамоти дорослих і змінити село».
• «Українське слово під тиском цензури: досвід виживання та боротьби».
• «Хлопомани й народні традиції: чому інтелігенція одягла вишиванки».

3. Цитати та ілюстрації:

• Цитата на титульній сторінці: «Український народ є окремою нацією, кожен свідомий українець повинен віддавати всі свої сили для розвитку самосвідомості народу».
• Ілюстрації: малюнок відкриття першої недільної школи в Києві, портрет Леоніда Глібова за редакторською роботою в «Чернігівському листку» та старовинна гравюра з краєвидом Дніпра й Подолу.