§ 41. «Східне питання» в європейській політиці

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Чому запорозькі козаки утворили Задунайську січ?

Після того як 1775 року російські війська за наказом Катерини II зруйнували Нову (Підпільненську) Січ, частина козаків відмовилася присягати імперії чи переходити у кріпацький стан. Рятуючись від переслідувань, вони відійшли за Дунай на землі, підвладні Османській імперії, де з дозволу султана заснували Задунайську Січ і зберігали свій військовий устрій.

Як Російська імперія ліквідувала Кримське ханство і приєднала Крим?

Росія поступово підкорювала півострів військовим і дипломатичним тиском: спочатку за Кючук-Кайнарджійським миром 1774 року змусила османів визнати ханство незалежним, привела до влади лояльного хана Шагіна Гірея, а в 1783 році Катерина II видала маніфест про остаточну анексію та ліквідацію Кримського ханства.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ

Поняття «східне питання», «балканська проблема»?

«Східне питання» — це комплекс міжнародних суперечностей і воєн навколо розподілу володінь ослаблої Османської імперії між провідними європейськими державами (Росією, Великою Британією, Францією, Австрією).

«Балканська проблема» — це складова східного питання, пов’язана з боротьбою слов’янських та інших християнських народів Балканського півострова за своє національне визволення від османського ярма, яку великі імперії намагалися використати у власних загарбницьких інтересах.

41.1. РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XIX СТ. І КОЗАЦЬКИЙ РУХ (ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ)

1. Яка територія відійшла до Російської імперії за умовами Бухарестського миру 1812 р.?

За умовами Бухарестського мирного договору 1812 року до Російської імперії відійшла Бессарабія — територія між річками Дністер і Прут, до складу якої входили й українські землі (Хотинщина та Буджак).

2. Чому частина запорожців у 1806—1812 рр. воювала проти Росії на боці Османської імперії, а російська влада тим часом намагалася відродити козацькі формування під своїм керівництвом? Чому, на вашу думку, більшість запорожців вирішила залишитися вірними османській владі, попри обіцянки амністії та посад від царя?

Задунайські козаки бачили в Росії головного ворога, який знищив їхню рідну Січ і покріпачив Україну, тоді як султан надав їм автономію та землі для проживання. Царська влада створювала власні підрозділи (як-от Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо), щоб залучити досвідчених вояків на свій бік і послабити супротивника.

Більшість козаків відхилила царські обіцянки амністії, тому що не вірила Петербургу: за попередні десятиліття козаки багаторазово стикалися з підступністю царату, який після використання військової сили завжди ліквідовував їхнє самоврядування і закріпачував вільних людей.

3. Як вплинули на долю Задунайської Січі події, що відбувалися під час грецького повстання та війни 1828—1829 рр.? Що стало безпосередньою причиною припинення її існування?

Коли османська влада наказала задунайцям брати участь у придушенні грецького національно-визвольного повстання, серед козаків спалахнуло сильне обурення, адже греки були їхніми одновірцями-християнами.

Безпосередньою причиною кінця Задунайської Січі став перехід кошового отамана Йосипа Гладкого з частиною козаків на бік російської армії у 1828 році. Дізнавшись про це, османська влада жорстоко розправилася з козаками, які залишилися, а саму Січ остаточно ліквідувала та зруйнувала.

41.2. КРИМСЬКА ВІЙНА 1853—1856 РР. ЯК ЧАСТИНА «СХІДНОГО ПИТАННЯ» (ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ)

1. У чому полягає парадокс російської пропаганди, яка перетворила оборону Севастополя в імперський патріотичний міф, якщо військові дії насправді завершилися поразкою Росії та здачею міста?

Парадокс полягає в тому, що Російська імперія замінила факт повної воєнно-політичної капітуляції та втрати чорноморського флоту культом «героїчної оборони». Фокусуючи увагу суспільства на стійкості окремих матросів і солдатів, пропаганда приховала ганебну поразку, безпорадність верховного командування та військово-технічну відсталість імперії.

2. Визначте, яку стратегічну перевагу союзники використали, обравши Кримський півострів основним театром воєнних дій. Як це було пов’язано з інфраструктурою Російської імперії?

Союзники (Британія та Франція) спиралися на панування на морі та наявність потужного парового флоту, що дозволяло їм швидко доправляти війська й припаси морем просто під Севастополь.

Російська імперія не мала на півдні жодної залізниці, через що перекидання підкріплень, зброї та їжі гужовим транспортом через розмиті ґрунтові дороги тривало місяцями й супроводжувалося колосальними втратами ще до виходу на передову.

3. Який найголовніший наслідок мала Кримська війна для українського населення та подальшої внутрішньої політики Російської імперії?

Поразка показала повну гнилість кріпосницької системи, спричинила масові антикріпосницькі рухи українських селян («Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею») і змусила імператора Олександра II оголосити про намір скасувати кріпацтво, давши старт епосі «Великих реформ» 1860–1870-х років.

41.3. РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1876—1877 РР. (ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ)

1. Які події на Балканах у 1875—1876 рр. стали безпосередньою причиною нової «східної кризи» та війни?

Безпосереднім поштовхом стали масштабні антиосманські повстання християнського населення в Боснії і Герцеговині (1875–1878 рр.) та Квітневе повстання в Болгарії (1876 р.), які султанські карателі топили в крові, викликавши шок у європейській спільноті та дипломатичний конфлікт між державами.

2. Визначте, чому Велика Британія та Австро-Угорщина втрутились у процес підписання Сан-Стефанського договору. Які конкретні загрози для себе вони бачили?

Велика Британія боялася, що новостворена під контролем Росії автономна «Велика Болгарія» з виходом до Егейського моря стане російською військово-морською базою в Середземномор’ї та переріже британські торговельні шляхи до Суецького каналу й Індії.

Австро-Угорщина вбачала загрозу у посиленні російського впливу прямо біля своїх кордонів і вимагала обіцяної їй за нейтралітет окупації Боснії та Герцеговини.

3. Назвіть три незалежні держави, які здобули повний суверенітет за умовами Берлінського конгресу 1878 р.

Повний державний суверенітет і міжнародне визнання здобули Сербія, Чорногорія та Румунія.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «ТЕХНОЛОГІЇ ЧИ ДИПЛОМАТІЯ?»

Аргументи групи «Технологія»:

• Російська армія поступалася якістю зброї: піхота мала застарілі гладкоствольні рушниці з малою дальністю бою, тоді як союзники стріляли з нарізних гвинтівок Міньє.
• Відсутність залізниць на півдні імперії унеможливила оперативне постачання боєприпасів та підкріплень.
• Старий вітрильний чорноморський флот росіян був цілком безсилий проти європейських парових і броньованих кораблів.

Аргументи групи «Дипломатія»:

• Микола I допустив повний дипломатичний провал, повіривши в «монархічну солідарність» Австрії та нейтралітет Великої Британії.
• Росія опинилася у цілковитій зовнішньополітичній ізоляції проти коаліції чотирьох держав (Британії, Франції, Османської імперії та Сардинії).
• Австрійська імперія, врятована Росією в 1849 році, завдала удару в спину, зосередивши війська на кордоні та висунувши ультиматум.

Узагальнення:
Обидва чинники діяли разом: дипломатичні прорахунки залишили Росію сам на сам із коаліцією найбагатших держав світу, а промислово-технологічна відсталість кріпосницької країни перетворила цю ізоляцію на закономірний і нищівний військовий розгром.

КОРИСНА ГРА: «РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ ХІХ СТОЛІТТЯ»

Гра за посиланням та QR-кодом тренує хронологію і факти воєн:

• 1806–1812 рр. — Бухарестський мир, приєднання Бессарабії до Росії, участь Буджацького війська та задунайців.
• 1828–1829 рр. — Адріанопольський мир, здобуття Грецією незалежності, ліквідація Задунайської Січі після переходу частини козаків на чолі з Й. Гладким.
• 1853–1856 рр. — Кримська (Східна) війна, Синопська битва, падіння Севастополя, Паризький мир (нейтралізація Чорного моря).
• 1877–1878 рр. — війна за визволення Балкан, облога Плевни, Сан-Стефанський договір і його перегляд на Берлінському конгресі.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Блок I

1. Обчисліть, використовуючи дати основних конфліктів «східного питання», кількість років відносного міжнародного миру та «європейської згоди» між найбільшими «східними кризами».

• Період між завершенням війни 1828–1829 рр. (Адріанопольський мир, вересень 1829 р.) та спалахом Кримської війни (жовтень 1853 р.) тривав близько 24 років відносного миру між великими державами.
• Період між Паризьким миром (березень 1856 р.) і новою великою Балканською кризою та війною (квітень 1877 р.) тривав близько 21 року відносної рівноваги.

2. Назвіть географічні регіони чи напрямки, де відбувалися бойові дії під час російсько-турецьких воєн 1806—1812, 1828—1829, 1877—1878 рр. Покажіть країни, території яких були безпосередньо змінені чи зачеплені рішеннями Берлінського конгресу.

Бойові дії розгорталися на трьох основних театрах:

• Дунайсько-Балканський напрямок (Молдова, Волощина, Болгарія, узбережжя Дунаю);
• Кавказький напрямок (Закавказзя, вірменські та грузинські землі, фортеці Карс, Баязет, Ерзурум);
• Чорноморський басейн (морські битви біля Синопа, Севастополя, протоки Босфор і Дарданелли).

Рішеннями Берлінського конгресу були зачеплені кордони та статус:

• Сербії, Чорногорії та Румунії (визнані повністю незалежними);
• Болгарії (урізана й розділена на князівство Болгарію та Східну Румелію);
• Боснії і Герцеговини (передана під окупацію Австро-Угорщини);
• Османської імперії (втратила більшість володінь на Балканах);
• Російської імперії (закріпила за собою Південну Бессарабію та фортеці Батум, Карс, Ардаган на Кавказі).

Блок II

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли було підписано Паризький мирний договір, що завершив Кримську війну?
• Що стало приводом до виступу задунайських козаків проти османської влади у 1828 році?
• Хто очолив частину задунайських козаків під час їхнього переходу на бік Росії в 1828 році?
• Де відбулася морська битва 1853 року, в якій було знищено османський флот?
• Звідки ми можемо дізнатися про героїзм українських солдатів і матросів під час оборони Севастополя?
• Чому європейські держави не підтримали створення «Великої Болгарії» за Сан-Стефанським договором?
• Як відсутність залізниць вплинула на поразку Російської імперії в Криму?
• Який результат мав Берлінський конгрес для національної незалежності Сербії, Румунії та Чорногорії?

4. Поясніть, яку критичну роль відігравали українські губернії під час Кримської війни не лише у військовому, а й у промисловому та логістичному забезпеченні російської армії. Як це вплинуло на усвідомлення Романовими необхідності скасування кріпацтва?

Українські губернії були головним військовим, промисловим і логістичним тилом імперії. Сформовані тут полки (Полтавський, Чернігівський, Волинський, Одеський тощо) становили основу оборони Севастополя. Підприємства України забезпечували армію зброєю: Шосткинський завод давав половину всього пороху Російської імперії, а Луганський ливарний завод виготовляв тисячі гарматних снарядів. Селяни ж власним коштом постачали армії продовольство, волів і вози, витримуючи весь тягар виснажливих гужових перевезень в умовах повного бездоріжжя.

Колосальні воєнні тяготи розорили українські села та спровокували потужні антикріпосницькі рухи («Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею»). Поразка у війні довела правлячій династії Романових, що підневільна праця кріпаків економічно неефективна, технічно паралізує армію і загрожує масштабним селянським бунтом, тому скасування кріпацтва стало нагальною потребою для порятунку імперії.

5. Порівняйте рішення Берлінського конгресу та умови Сан-Стефанського договору щодо Болгарії. Чи досягла Російська імперія своєї головної мети – реваншу за поразку у Кримській війні? Аргументуйте свою відповідь.

За Сан-Стефанським миром створювалася єдина «Велика Болгарія» під російським військовим контролем, що простягалася від Дунаю до Егейського моря. Берлінський конгрес кардинально зменшив її межі: незалежне від султана князівство Болгарія обмежувалося землями між Дунаєм і Балканськими горами, вихід до Егейського моря в неї відібрали, а південна частина (Східна Румелія) залишилася під османським військовим наглядом.

Російська імперія досягла лише часткового реваншу: вона повернула собі Південну Бессарабію та скасувала умови нейтралізації Чорного моря, проте не змогла одноосібно закріпитися на Балканах чи встановити контроль над протоками, зіткнувшись із жорстким дипломатичним опором Австро-Угорщини та Великої Британії.

Блок III

6. Вправа «Уроки історії». Систематизація фактів, риторики та реальних інтересів великих держав.

Висновки та уроки історії:

Для малих народів небезпека полягає в тому, що їхня щира боротьба за свободу стає розмінною монетою для чужих імперій. Великі держави підтримують їх лише доти, доки це вигідно, а потім легко перекроюють їхні кордони на дипломатичних конгресах без урахування волі самих націй.

Головний урок для сучасних міжнародних відносин: заяви авторитарних імперій про «захист прав одновірців» чи «захист меншин» найчастіше є маскуванням для військової експансії та окупації чужих суверенних територій. Справжню безпеку малим націям гарантує не патронат однієї імперії, а система міжнародного права та дієві союзи колективної безпеки.