§ 40. Український національний рух в Австро-Угорській імперії (Щупак)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Який вплив на національний рух на західноукраїнських землях справила революція 1848–1849 рр. у Європі?

Революція 1848–1849 років активізувала національне життя західних українців та пробудила їхню політичну свідомість. Вона скасувала панщину, дозволила створити першу українську політичну організацію — Головну руську раду, започаткувала видання першої україномовної газети «Зоря Галицька» та обґрунтувала вимогу територіальної автономії для української частини Галичини.

ПОМІРКУЙМО!

Поширеною тезою серед москвофілів була думка про те, що «краще втопитися в російському морі, ніж у польському болоті». Як можна зрозуміти цю тезу? Про які особливості світогляду москвофілів вона свідчить?

Цей вислів показує глибокий страх москвофілів перед польським засиллям у Галичині й повну зневіру у власні сили українського народу. Представники цієї течії вважали поглинання Російською імперією меншим злом, ніж ополячення. Теза свідчить про комплекс меншовартості москвофілів, їхню відмову від ідеї української державної самостійності та сліпу віру в рятівну роль царської Росії.

ПОМІРКУЙМО!

На думку Івана Франка, «наша москвофільська секта зітхає до Росії, якої, як правило, не знає, до національної єдності з великим російським народом, про який не має поняття, до російської мови, на якій не читає». Чим, на вашу думку, можна пояснити таку прихильність москвофілів до Росії?

Прихильність москвофілів до Росії трималася на ілюзіях і наївній вірі в сильного православного заступника. Вони не знали справжніх реалій Російської імперії, де діяли жорстокі заборони українського слова, такі як Валуєвський циркуляр та Емський указ. Додатковим вагомим стимулом була таємна фінансова підтримка москвофільських організацій та газет із боку російського уряду.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/QzAvk, с. 230)

Скориставшись додатковими джерелами інформації, знайдіть аргументи на підтвердження чи спростування думки історика. Підготуйте і проведіть у класі дискусію на тему: «Творення модерних націй у XIX ст.: природний етап розвитку суспільства чи результат штучного “винайдення”?»

Думка Нормана Дейвіса підтверджується тим, що діячі національного відродження свідомо укладали словники, граматики, писали історичні твори та підручники, формуючи спільну ідентичність серед неосвічених верств. З іншого боку, націю не можна створити штучно на порожньому місці. Модерне націєтворення спиралося на реальну народну мову, спільну історичну пам’ять, побутові традиції та прагнення людей до соціального й культурного звільнення, тому цей процес був закономірним та об’єктивним.

(Інша версія підручника) У чому зазвичай виявляється зростання політичної свідомості народу?

Зростання політичної свідомості виявляється у переході від суто культурницьких вимог до висунення чітких політичних цілей. Народ створює власні періодичні видання, засновує політичні партії, організовує масові віча та відкрито бореться за автономію або повну державну незалежність.

(Інша версія підручника) За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте історичне есе на тему: «Українська ідея в Галичині другої половини ХІХ ст.: “оригінальний проєкт” чи наслідок модернізації Європи?».

Українська ідея в Галичині поєднала власну самобутню основу та загальноєвропейські процеси модернізації. З одного боку, вона виросла на місцевому ґрунті як відповідь на багатовіковий польський тиск та продовжила традиції «Руської трійці» й подій 1848 року. З іншого боку, українці Галичини переймали провідні європейські форми організації: засновували масові просвітні товариства, розбудовували пресу, створювали професійні спілки та перші політичні партії. Отже, галицьке відродження стало успішним синтезом національної традиції та європейського досвіду націєтворення.

(Інша версія підручника) Розгляньте фото могили В. Барвінського на Личаківському кладовищі у м. Львові. Подумайте, що символізують скульптури жінки, що тримає в руці смолоскип, та хлопчика, який сидить біля її ніг. Як ідея скульптора пов’язана з Просвітництвом / діяльністю В. Барвінського?

Жінка зі смолоскипом уособлює мудрість, просвіту та знання, які розганяють морок неосвіченості й неволі. Хлопчик біля її ніг символізує український народ і молоде покоління, яке прагне навчатися та здобувати науку. Ця скульптурна група вшановує діяльність Володимира Барвінського як засновника товариства «Просвіта», видавця газети «Діло» та організатора перших народних віч, адже все своє життя він присвятив піднесенню освіти рідного народу.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою QR-коду перегляньте відео від ютуб-каналу «Педагогічний музей України» — «Юрій Федькович (1834–1888): “великий приятель школи, учителів і народу”». За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації створіть коротку біографічну довідку про Ю. Федьковича для української вікіпедії.

Юрій Федькович (1834–1888) — видатний український письменник, поет, фольклорист і громадський діяч, прозваний «буковинським Кобзарем». Народився в містечку Сторонець-Путилів на Буковині. Служив в австрійській армії, а після повернення присвятив себе просвіті буковинських селян. Разом із братами Сидором та Григорієм Воробкевичами утворив «буковинську трійцю». Працював шкільним інспектором, захищав інтереси вчителів, писав підручники для народних шкіл, а з 1885 року редагував першу українську газету краю «Буковина».

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

За допомогою поданого уривка зробіть припущення, яку діяльність вів А. Волошин з 1890-х років. Чому, на вашу думку, його могли переслідувати та ув’язнити у 1945 р.? За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку про життя та діяльність А. Волошина:

• За допомогою поданого уривка зробіть припущення, яку діяльність вів А. Волошин з 1890-х років.
З кінця 1890-х років Августин Волошин вів активну культурно-освітню діяльність на Закарпатті. Він служив греко-католицьким священником, викладав у семінарії, писав і видавав українські шкільні підручники в умовах жорсткої мадяризації, редагував газету «Наука» та заснував друкарню «Уніо».

• Чому, на вашу думку, його могли переслідувати та ув’язнити у 1945 р.?
Його ув’язнила радянська влада через те, що він був символом української державності та у 1939 році очолював Карпатську Україну як її обраний Президент. Сталінський тоталітарний режим не терпів лідерів самостійного національного руху й фізично знищував провідників української незалежності.

• За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку про життя та діяльність А. Волошина.
Августин Волошин (1874–1945) — визначний закарпатський педагог, священник і державний діяч. Народився в селі Келечин. Присвятив життя захисту рідної мови та прав русинів-українців Закарпаття. У жовтні 1938 року очолив автономний уряд Підкарпатської Русі, а 15 березня 1939 року став Президентом незалежної Карпатської України. У травні 1945 року радянська контррозвідка СМЕРШ заарештувала його в Празі. Помер у Бутирській в’язниці в Москві, посмертно удостоєний звання Героя України.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

На основі документа визначте, які відмінності мала радикальна течія в суспільно-політичному русі порівняно з москвофільською та народовською.

Радикали рішуче відкинули москвофільську орієнтацію на Росію та культурницьку пасивність старої інтелігенції. Вони першими перейшли від просвітництва до відкритої політичної боротьби за владу й соціальні права трудівників. На відміну від народовців, програма радикалів базувалася на засадах соціалізму, вимагала передачі засобів виробництва у власність народу, відстоювала повну свободу слова, сумління і рівність прав жінок, а згодом проголосила стратегічною метою самостійну соборну Україну.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Чому, на вашу думку, саме галицькі соціалісти першими пристали на ідею незалежності України?

Галицькі соціалісти пов’язували визволення простого народу з його власним економічним і культурним розвитком. Вони розуміли, що соціалістичні реформи та захист прав робітників і селян неможливо втілити в межах чужих імперій. Саме вільна національна держава була необхідною умовою для подолання колоніального гніту та всебічного розвитку українського суспільства.

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Дайте визначення понять: «москвофільство», «народовство», «радикалізм», «РУРП», «УНДП», «УСДП».

Москвофільство — суспільно-політична течія серед українців Австро-Угорщини другої половини XIX століття, яка пропагувала ідею «єдиної російської народності», заперечувала самобутність українців та орієнтувалася на підтримку царської Росії.

Народовство — національна суспільно-політична течія в Західній Україні з 1860-х років, представники якої обстоювали окремішність українського народу від Кавказу до Карпат, розвивали рідну мову, освіту та культуру.

Радикалізм — ідейна течія та суспільний рух кінця XIX століття, прихильники якого поєднували національні ідеї із соціалізмом, засуджували консерватизм та вели рішучу політичну боротьбу за права селян і робітників.

РУРП (Русько-українська радикальна партія) — перша українська політична партія, заснована у Львові 1890 року Іваном Франком, Михайлом Павликом та іншими діячами, яка поєднувала соціалістичні вимоги із захистом прав українців.

УНДП (Українська національно-демократична партія) — провідна західноукраїнська партія поміркованого ліберально-національного спрямування, утворена 1899 року з метою розбудови незалежної соборної України.

УСДП (Українська соціал-демократична партія) — політична партія соціал-демократичного спрямування, заснована 1899 року, яка захищала інтереси найманих робітників і виступала за парламентські методи боротьби та незалежну українську державу.

2. У чому виявлялася діяльність народовців у другій половині ХІХ ст.?

Народовці поширювали національні ідеї через україномовну пресу, створили професійний театр у Львові та заснували мережу читалень «Просвіти». Вони відкривали гімназії, підтримували науку через Наукове товариство імені Шевченка, а в політичній сфері проводили селянські віча та створили керівний орган — Народну раду.

3. Які основні культурно-просвітницькі товариства діяли в Західній Україні?

Головними культурно-просвітницькими товариствами були «Просвіта», заснована 1868 року для піднесення освіченості народу, та Наукове товариство імені Тараса Шевченка (первинно створене 1873 року як Літературно-наукове товариство), яке фактично виконувало функції першої української академії наук.

4. Назвіть основні положення програми Русько-Української радикальної партії.

Програма РУРП вимагала встановлення колективної власності на засоби виробництва, перебудови Австро-Угорщини на федеративних засадах із широкою автономією українських земель, впровадження демократичних прав і свобод без різниці статі, раціоналізму у справах віри, а з 1895 року проголосила стратегічною метою повну політичну незалежність України.

5. Коли і які українські політичні партії виникли в Галичині наприкінці XIX ст.?

Наприкінці XIX століття в Галичині виникли такі політичні партії:

• 1890 рік — Русько-українська радикальна партія (РУРП);
• 1899 рік — Українська національно-демократична партія (УНДП);
• 1899 рік — Українська соціал-демократична партія (УСДП).

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

Об’єднайтеся у групи. Спільними зусиллями створіть порівняльну таблицю.

Ознаки	Москвофіли	Народовці	Радикали
Орієнтація	Російська імперія та царський уряд	Український народ і власні сили	Українські трудящі маси, європейський соціалізм
Головні ідеї	«Єдина російська народність», панславізм, зневіра в українській самостійності	Єдність українців від Сяну до Дону, культурне піднесення, згодом — незалежність	Демократизація, захист інтересів селян і робітників, соціалізм, державна самостійність
Діячі	Яків Головацький, Богдан Дідицький	Володимир Шашкевич, Володимир Барвінський, Юліан Романчук	Іван Франко, Михайло Павлик, Юліан Бачинський
Видання / організації	«Руська рада», часописи «Слово», «Страхопуд», штучне «язичіє»	Товариство «Просвіта», НТШ, «Народна рада», газети «Діло», «Батьківщина»	РУРП, часописи «Народ», «Громадський голос», брошура «Україна irredenta»
Українське питання	Заперечували існування окремого українського народу	Обстоювали національні права українців та єдність із Наддніпрянщиною	Вимагали повної соціальної та політичної незалежності України

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Створіть інфографіку або постер «Від москвофільства до Українських партій: шлях пробудження Галичини».

Шлях національного пробудження Галичини у другій половині XIX століття складався з трьох основних етапів:

• 1 етап (1860–1880-ті рр.) — Москвофільство: гальмування національного розвитку через орієнтацію на царську Росію та намагання законсервувати суспільство штучною мовою «язичієм».
• 2 етап (1860–1890-ті рр.) — Народовство: культурно-просвітницьке піднесення, розбудова рідної мови, заснування «Просвіти» та НТШ, видання українських часописів і згуртування інтелігенції навколо інтересів народу.
• 3 етап (з 1890-х рр.) — Політичні партії: політизація руху, утворення РУРП, УНДП та УСДП, проголошення Юліаном Бачинським гасла політичної незалежності України та боротьба за владу законними парламентськими методами.