4. Створення імперії та війни за новий порядок у європі
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке імперія? Які політичні, економічні та соціальні чинники сприяли утворенню імперій?
Імперія — це велика монархічна держава, яка об’єднує під єдиною верховною владою різні підкорені народи та території.
Політичними чинниками утворення імперій були прагнення володарів до необмеженої влади, територіального розширення та військового домінування над сусідами. Економічними чинниками ставали пошук нових ринків збуту, контроль над торговельними шляхами та викачування ресурсів із загарбаних земель. Соціальними чинниками слугували бажання правлячої еліти збагатитися через військові походи та нав’язування власної ідеології іншим народам.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте сцену коронації з художнього фільму «Наполеон» (2023 р.) режисера Рідлі Скотта. Які символи влади та легітимності можна побачити в сцені коронації Наполеона? Що говорить коронація Наполеона про його ставлення до церкви та громадянської влади?
У сцені коронації зображено золоту лаврову корону римського зразка, імператорську мантію з горностаєм, скіпетр, урочистий трон та релігійні атрибути собору.
Цей обряд показав зверхнє ставлення Наполеона до католицької церкви. Він запросив Папу Римського лише як почесного свідка, забрав корону з його рук і сам надів її собі на голову. Цим жестом Наполеон проголосив, що здобув владу власною волею та армією, а громадянська влада імператора стоїть вище за духовну.
ПОМІРКУЙМО!
Розгляньте репродукцію картини Жана Енгра. Які символи імператорської влади зображено на ній і що вони означають? Як художник передає велич і авторитет за допомогою композиції, кольору й пози? Чому слово «республіка» офіційно замінили на «імперія» лише 1808 р.?
На картині Жана Енгра зображено золотий лавровий вінок як символ військового тріумфу, скіпетр Карла Великого, жезл «рука правосуддя» та імператорський меч, що уособлюють спадкоємність давніх монархій і судову справедливість. Розкішна пурпурова мантія, гаптована золотими бджолами, позначає працьовитість, безсмертя та нову наполеонівську династію.
Художник передає велич за допомогою строгої симетрії, де Наполеон сидить на троні в центрі полотна у нерухомій позі давньоримського Юпітера, а контраст насиченого червоного оксамиту, білого горностая та сяйва золота надає образу монументальності.
Слово «республіка» зберігалося в офіційних формулюваннях і на монетах до 1808 року, тому що влада прагнула поступово привчити суспільство до повернення монархії та вдавала, ніби імператор лише охороняє завоювання революційної республіки.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку. Чи можна стверджувати, що Наполеон, прийшовши до влади, прагнув створити стабільну та ефективну державу? Якими засобами він цього досягав? Як, на вашу думку, політика «формування нової еліти» була пов’язана з «централізацією управління»? Поясніть, чому Наполеону було важливо створити нову еліту саме в контексті посилення свого контролю над державою. Який зв’язок існував між «підтримкою економіки» та «обмеженням свобод» з «поліцейським контролем»? Чи можна стверджувати, що стабільність економіки досягали, зокрема, і за рахунок обмеження певних прав громадян? Обґрунтуйте свою відповідь. Які аспекти політики Наполеона, на вашу думку, були найбільш суперечливими?
Наполеон дійсно прагнув збудувати міцну й дієву державу після років революційного хаосу. Він досягав стабільності запровадженням твердої валюти, створенням Французького банку, захистом прав нових власників, призначенням особисто підзвітних чиновників і наведенням жорсткого правопорядку.
Формування нової еліти через орден Почесного легіону та надання нових дворянських титулів було безпосередньо пов’язане з централізацією влади. Імператор призначав на керівні посади префектів і мерів виключно тих людей, які завдячували кар’єрою і багатством особисто йому, що забезпечувало їхню повну слухняність.
Зв’язок між економікою та поліцейським наглядом полягав у тому, що підприємцям і банкірам був потрібен спокій без революційних мітингів і страйків. Стабільність господарства підтримували коштом обмеження свобод: сувора цензура газет, заборона зібрань і профспілок не давали робітникам боротися за кращі умови праці, зате гарантували буржуазії збереження прибутків.
Найбільш суперечливим було поєднання прогресивних законів про рівність громадян із жорстким авторитаризмом, повною ліквідацією місцевого самоврядування та шпигунством таємної поліції за власним народом.
ПОМІРКУЙМО!
Як картина відображає цінності тогочасного суспільства? Яких політичних і династичних цілей досягав Наполеон, укладаючи шлюб? За допомогою додаткових джерел інформації дослідіть походження Марії-Луїзи та її родинні зв’язки з австрійською імператорською династією.
Картина Франсуа Жерара демонструє традиційне для монархій уявлення про шлюб як спосіб закріплення державної стабільності через народження законного спадкоємця престолу.
Уклавши цей шлюб, Наполеон прагнув зрівнятися з найдавнішими монаршими родами Європи, змусити австрійських Габсбургів визнати його законним правителем та забезпечити союз двох могутніх імперій.
Марія-Луїза була рідною дочкою австрійського імператора Франца I з династії Габсбургів, а також доводилася онукою королеві Неаполя Марії-Кароліні та двоюрідною небогою страченій королеві Франції Марії-Антуанетті.
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте поняття «правовий кодекс». З якою метою приймаються кодекси?
Правовий кодекс — це єдиний зведений законодавчий акт, який системно регулює всі норми права в окремій сфері суспільного життя. Кодекси приймають для того, щоб зібрати докупи розрізнені постанови, скасувати застарілі суперечливі правила та встановити зрозумілий правовий порядок для судів і громадян.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/fUcmG)
Витяги зі статей Цивільного кодексу Наполеона 1804 р. (про цивільні права, право власності, шлюб і сім’ю)
ПОМІРКУЙМО! (с. 27)
Які принципи рівності та громадянських прав проголошуються в наведених статтях Цивільного кодексу? Як вони відображають ідеї Французької революції? Які положення документа свідчать про збереження традиційного патріархального устрою суспільства, попри революційні зміни?
У статтях кодексу закріплено, що всі французи рівні перед законом і судом. Колишні стани й дворянські привілеї скасовувалися, а кожен громадянин отримав свободу віросповідання та право вільно володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Ці закони прямо відображають головні ідеї Французької революції — знищення феодалізму, рівні права для всіх людей і свободу для торгівлі та праці.
Проте в родині збереглися старі патріархальні порядки. Головою сім’ї вважався чоловік, і дружина була зобов’язана йому коритися. Вона не мала права самостійно купувати чи продавати майно без дозволу чоловіка, а діти повністю підпорядковувалися батьківській волі.
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Як наявність чітких законів допомагає громадянам захищати свої права? Які права людини закріплюються в сучасних правових кодексах? Чому Цивільний кодекс став основою сучасного права в багатьох країнах?
Чіткі закони встановлюють однакові правила для всіх, захищають людей від свавілля чиновників і дають змогу відстоювати свої інтереси в незалежному суді.
Сучасні кодекси гарантують непорушність права власності, свободу укладання договорів, рівність прав чоловіків і жінок, захист авторських прав та недоторканність особистого життя.
Кодекс Наполеона ліквідував феодальну заплутаність, написаний простою і точною мовою, захищав ринкові відносини й тому став взірцем для правових систем більшості держав Європи та Латинської Америки.
ПОМІРКУЙМО!
Чому сам Наполеон вважав Цивільний кодекс важливішим за свої військові перемоги? Як, за словами історика Тьєррі Ленца, Цивільний кодекс Наполеона вплинув на розвиток держав у різних частинах світу?
Наполеон розумів, що наслідки будь-яких перемог на полі бою тимчасові й можуть бути знищені однією поразкою, тоді як створені ним закони назавжди змінять суспільство та залишаться діяти у мирному житті.
За словами Тьєррі Ленца, разом із Кодексом на підкорені землі прийшла сучасна модель держави. Вона замінила феодальний хаос чіткою структурою державних органів, професійними урядовцями та рівними для всіх правовими принципами.
ПРИГАДАЙТЕ
Які основні політичні, економічні та соціальні причини виникнення війн? Чи можна їх виправдати у певних випадках?
Політичними причинами є суперництво за вплив у світі, зміна кордонів і конфлікти між різними режимами правління. Економічними причинами стають боротьба за сировину, торговельні шляхи та світові ринки. Соціальними чинниками є національні протиріччя та спроби відволікти народ від внутрішніх труднощів зовнішньою війною.
Виправдати можна тільки справедливу війну, коли народ береться до зброї для самозахисту від нападника, звільнення своєї землі та захисту власної свободи. Загарбницькі напади виправдання не мають.
ПОМІРКУЙМО!
Проаналізуйте, яким чином взаємопов’язані «ідеологічне протистояння» та «економічна конкуренція», і як вони вплинули на виникнення наполеонівських війн. Наведіть конкретні приклади, що ілюструють цей взаємозв’язок.
Ідеологічне протистояння революційної Франції проти монархічної Європи збіглося із запеклою боротьбою французьких і британських виробників за ринки. Європейські монархи боялися поширення ідей рівності, а Велика Британія прагнула зупинити посилення Франції як торговельного конкурента.
Прикладом є протистояння Британії та Франції на морі. Після поразки флоту під Трафальгаром Наполеон ввів Континентальну блокаду, щоб зруйнувати англійську промисловість, а монархії коаліції брали в Лондона субсидії на спорядження армій проти французької експансії.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте зв’язок між першою (забезпечення «природних кордонів» Франції) та третьою (формування «нового європейського порядку») стратегічними цілями Наполеона. Яким чином досягнення однієї цілі могло сприяти реалізації іншої? Чому для Наполеона було важливо поширити саме свій кодекс на підкорені території, і які переваги (або недоліки) це могло мати для населення цих територій?
Закріплення кордонів по річці Рейн, Альпах і Піренеях давало Франції надійний захист від сухопутних нападів сусідів. Маючи безпечні межі, імператор створював довкола васальні держави під контролем родичів, які служили захисним поясом і постачали солдатів для його подальших завоювань.
Поширення Цивільного кодексу руйнувало місцеві феодальні порядки та робило управління новими територіями одноманітним і зручним для Парижа.
Для жителів підкорених країн перевагами були ліквідація кріпацтва, рівність перед законом і захист власності. Недоліками стали підпорядкування інтересам французької буржуазії, грабіжницькі контрибуції та примусовий набір молоді до французького війська.
ПОМІРКУЙМО!
Як плани Наполеона контрастують із сучасним розумінням європейської інтеграції? Наведіть аргументи, чому такий підхід Наполеона у довгостроковій перспективі був приречений на провал.
Сучасне об’єднання Європи відбувається добровільно, на основі взаємної поваги, спільних демократичних цінностей і суверенітету кожної країни. Наполеон натомість насаджував єдність військовою силою заради панування Франції над іншими народами.
Цей план розпався, тому що силове завоювання викликало національний спротив у підкорених країнах (як в Іспанії чи Німеччині), а нескінченні війни та блокада торгівлі повністю підірвали економіку самої Франції.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Коли і як Наполеон Бонапарт був проголошений імператором французів, які події цьому передували?
Наполеона проголосив «імператором французів» Сенат у травні 1804 року, а 2 грудня 1804 року відбулася коронація в Соборі Паризької Богоматері.
Цьому передував переворот 18 брюмера 1799 року, ухвалення нової Конституції з необмеженими правами першого консула, придушення внутрішніх заколотів, укладення конкордату з католицькою церквою та плебісцит 1802 року, що зробив посаду консула довічною.
2. Назвіть основні принципи, закладені в Кодексі Наполеона (Цивільному кодексі 1804 р.), і поясніть їхнє значення для формування нового правопорядку.
До основних принципів належать:
- Рівність усіх громадян перед законом і судом без станових привілеїв.
- Недоторканність приватної власності та свобода володіння землею.
- Свобода совісті й віросповідання.
- Світський характер шлюбу та визнання цивільних розлучень.
- Свобода підприємництва, торгівлі та договорів.
- Чітке регулювання прав на спадщину.
Значення цих принципів полягає в остаточному знищенні залишків феодального права, закріпленні ринкових відносин і створенні зразка цивільного законодавства для багатьох країн світу.
3. Назвіть причини та цілі наполеонівських війн.
Причинами війн були прагнення феодальних монархій задушити революційні зміни у Франції, запекла економічна конкуренція Британії та Франції за ринки збуту й колонії, а також особисті амбіції Наполеона щодо одноосібного лідерства в Європі.
Цілями Наполеона були вихід Франції до «природних кордонів» по Рейну та Альпах, розгром Великої Британії за допомогою Континентальної блокади, ліквідація ворожих монархій і перетворення Європи на систему підпорядкованих Французькій імперії держав на чолі з його родичами й генералами.
II. Обговорюємо у групі
1. Як політика Наполеона щодо формування нової еліти поєднувалася з централізацією влади? У чому полягали наслідки такої політики для суспільства?
Імператор створив орден Почесного легіону та роздавав нові дворянські титули генералам і чиновникам за вірну службу, а не за шляхетне походження. Ця нова знать обіймала всі посади мерів і призначених префектів, беззастережно виконувала накази з Парижа й утримувала міцну вертикаль влади.
Для суспільства це принесло впорядкування чиновницького апарату та підйом талановитих людей з низів, але водночас призвело до знищення місцевого самоврядування, заборони опозиції та повного підпорядкування життя наказам імператора.
2. Що спільного між Цивільним кодексом Наполеона та Конституцією України?
Обидва документи стверджують рівність усіх громадян перед законом, непорушність приватної власності, свободу підприємницької діяльності та право вільно обирати релігію чи переконання.
3. Чи можна вважати плани Наполеона щодо об’єднання Європи провісниками сучасної європейської інтеграції? У чому полягає головна відмінність?
Плани Наполеона можна вважати провісниками інтеграції лише за спільними ідеями уніфікації: введення однакових законів, спільних мір і ваг, єдиної грошової системи та полегшення пересування між державами.
Головна відмінність полягає в способі реалізації: сучасний Європейський Союз утворений добровільно незалежними демократичними державами на засадах рівноправності, а Наполеон створював об’єднання збройним насильством заради вигоди власної імперії.
III. Мислимо творчо
1. Уявіть, що ви висвітлюєте в пресі події 1804 р. у Франції. Напишіть короткий репортаж про церемонію коронації Наполеона, звертаючи особливу увагу на його символічний жест, коли він сам поклав корону собі на голову. Яке значення цей жест мав для тогочасного суспільства та для самого Наполеона?
Париж затамував подих. Другого грудня стародавнє склепіння Собору Паризької Богоматері бачило подію, яка змінила хід європейської історії. Під спів хору та поглядами всієї знаті Наполеон Бонапарт підійшов до вівтаря. Але в мить, коли Папа Пій VII підніс корону, перший консул рішучим рухом перехопив її і сам увінчав власну голову, після чого поклав вінець і на свою дружину Жозефіну.
Цей сміливий вчинок дав зрозуміти всім французам, що нова імперія не є милістю Риму чи старих королівських законів. Влада Бонапарта здобута його шпагою, визнана народом і не залежить від благословення священників. Для самого Наполеона це стало тріумфом його волі та знаком повної незалежності від будь-якого володаря на землі.
2. Уявіть, що ви політичний радник / політична радниця Наполеона. Розробіть для нього коротку презентацію (інфографіку, карту або памфлет), якою він міг би переконувати народи Європи підтримати його «новий європейський порядок».
Памфлет пояснює народам континенту вигоди союзу: ліквідацію застарілих феодальних обов’язків, запровадження чесного Цивільного кодексу, відкриття єдиного ринку без митниць і розбудову сучасної світської освіти.