4. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, коли Російська імперія упровадила кріпацтво на українських землях.

Російська імперія офіційно запровадила кріпосне право на Лівобережній Україні та Слобожанщині указом імператриці Катерини II у 1783 році, а на Правобережній Україні воно було остаточно закріплене у 1796 році.

Чим відрізняються натуральне і ринкове господарство?

Натуральне господарство спрямоване на задоволення власних потреб виробника, де продукти виробляються для особистого споживання і практично не обмінюються. Ринкове господарство орієнтоване на виробництво товарів спеціально для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Які процеси називаються «індустріальною революцією»?

Індустріальною революцією називають процес переходу від аграрного суспільства до індустріального, під час якого ручна праця замінюється машинною, мануфактури поступаються місцем фабрикам і формуються верстви найманих робітників та підприємців.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Як, за свідченням автора, змінилося становище селянства під російським пануванням?

За свідченням автора, колись дуже заможні місцеві селяни після перетворення на військових поселенців опинилися в стані надзвичайних нестатків і злиднів, оскільки в них відібрали найкращі землі й позбавили можливості повноцінно дбати про власний добробут.

2. Які ознаки неефективного господарювання у військових поселеннях називає автор?

Автор зазначає, що господарювання велося екстенсивно та неправильно: казенні посіви були завеликими і проводилися без урахування трудових сил, у селян відбирали найкращі ділянки, а через виснажливу працю на державу вони не встигали вчасно зібрати власний урожай і змушені були звозити на токи одну солому.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Покажіть на карті першого форзаца райони сільськогосподарської спеціалізації.

• Район вирощування жита, вівса, картоплі, тютюну та льону (зелений колір на півночі та північному заході).
• Район вирощування пшениці на експорт, льону на олію, тонкорунного вівчарства та баштанних культур (жовтий колір на сході та півдні).
• Райони садівництва (рожевий колір у центральній південній та західній частинах).
• Район вирощування озимої пшениці, жита, вівса, цукрових буряків та картоплі (помаранчевий колір у центрі).
• Райони виноградарства (фіолетовий колір на півдні та на Закарпатті).

2. Користуючись знаннями про природно-географічні умови України, поясніть, які чинники впливали на сільськогосподарську спеціалізацію регіонів.

На формування спеціалізації впливали родючість ґрунтів, кліматичні умови та географічне розташування регіонів відносно торговельних шляхів. Родючі чорноземи та помірний клімат Правобережжя і Лівобережжя сприяли вирощуванню цукрових буряків і зернових, а великі степові простори й посушливий клімат Півдня підходили для випасу овець і вирощування твердих сортів пшениці. Крім того, близькість Півдня до чорноморських портів забезпечувала вигідний збут зерна на експорт.

Дізнайтеся в е-додатку історію становлення бізнесу Яхненків і Симиренків. Які якості, на вашу думку, знадобилися цим родинам для успішного розвитку справи?

Для успішного розвитку справи родинам Яхненків і Симиренків знадобилися підприємливість, сміливість і готовність іти на виправданий ризик, адже вони починали з оренди млинів, будучи кріпаками. Також вирішальними були наполеглива праця, далекоглядність, відкритість до інновацій та європейських технічних досягнень (зокрема впровадження парових машин у цукроварінні) та взаємна родинна підтримка.

1. Проаналізуйте діаграму. Які міста розвивалися найбільш динамічно? Чому?

Найбільш динамічно розвивався Херсон, населення якого за вказаний період зросло більш ніж учетверо (з близько 8 тис. до майже 34 тис. осіб), а також Житомир, Кам’янець-Подільський, Харків та Київ, де кількість жителів збільшилася майже втричі. Таке стрімке зростання зумовлювалося розвитком внутрішньої та зовнішньої торгівлі, проведенням великих ярмарків, початком промислового перевороту та розбудовою південних портів, через які активно експортували українське зерно.

2. Як у гербах українських міст відображено російське панування?

Російське панування відображено через додавання до гербів українських міст імперської символіки — двоголового орла (як у гербах Житомира, Кам’янця-Подільського, Херсона) або імператорських вензелів (зокрема вензеля Катерини II у гербі Катеринослава). Це засвідчувало повну адміністративну підпорядкованість українських міст Російській імперії.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Які сприятливі для економічного розвитку Наддніпрянської України чинники називає Ярослав Грицак?

Ярослав Грицак виокремлює такі сприятливі чинники, як велика територія, численне населення, родючі ґрунти та багаті поклади корисних копалин. Окремо історик відзначає особливості Півдня України — наплив великої кількості вільних від кріпацтва людей, поширення підприємницького духу та збереження вільнолюбних козацьких традицій.

2. Що, на думку історика, обмежувало можливості економічного зростання українських земель?

На думку історика Ярослава Грицака, економічний розвиток стримувало те, що більшість місцевого населення залишалася прикріпленою до землі. Це заважало формуванню ринку вільної робочої сили та обмежувало індивідуальне підприємництво. Крім того, більшість промислових підприємств належала поміщикам або державі, що майже унеможливлювало вільну ринкову конкуренцію.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Зіставте становище селян доби Гетьманщини та наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Які висновки можна зробити?

За доби Гетьманщини більшість селян були особисто вільними, мали право вільного переходу від одного землевласника до іншого та володіли власним майном і землею. Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. після остаточного юридичного закріпачення Російською імперією селяни стали власністю поміщиків, були позбавлені особистих прав, примушувалися до кількаденної панщини та каралися за спроби скаржитися. Можна зробити висновок, що перебування під владою Російської імперії призвело до повного поневолення та різкого погіршення правового й економічного становища українського селянства.

2. Які форми боротьби селян за свої права в них згадуються?

У наведених текстах згадуються судові позови проти поміщиків і подання скарг до вищих інстанцій, а також відкриті форми опору: заколоти й заворушення проти поміщиків та органів влади.

3. Які історичні традиції українства відображені у судових процесах проти закріпачення?

У численних судових позовах відобразилася давня правова традиція українців захищати свої права і свободи через судові органи на основі норм права, а також збережена історична пам’ять родин про свій вільний козацький або шляхетський статус.

4. Наскільки великими, на вашу думку, були шанси селян у «мирний спосіб» домогтися свого захисту? Як це могло вплинути на настрої селянства?

Шанси захистити себе в мирний спосіб були дуже малими, оскільки царські укази прямо забороняли кріпакам подавати скарги на поміщиків під загрозою покарання різками до п’ятдесяти ударів, а тривалі судові тяганини вимагали значних коштів. Усвідомлення безправ’я перед судовою системою посилювало розпач, радикалізувало селян і штовхало їх до відкритого спротиву: підпалів маєтків, утеч і збройних повстань.

ФАКТ ЧИ ФЕЙК?

В історичній пам’яті на постать У. Кармалюка існують протилежні погляди. До нього часто вживаються епітети «український Робін Гуд», «останній гайдамака», однак є й переконання, що Устим був швидше звичайним кримінальним злочинцем-грабіжником. Визначте, якої думки притримується історик В. Дячок. Які аргументи він наводить для її підтвердження? Порівняйте інформацію рубрики з повідомленням про діяльність У. Кармалюка в е-додатку. Висловіть припущення щодо причин розбіжностей в оцінках постаті ватажка. Кому, на вашу думку, було вигідно ідеалізувати постать У. Кармалюка?

Історик В. Дячок притримується думки, що Устим Кармалюк був реальним розбійником, а не шляхетним месником. На підтвердження цього автор наводить статистичні дані судових справ, які свідчать, що найбільше нападів, крадіжок і насильницьких дій ватажок та його спільники вчиняли проти таких самих звичайних селян (24 випадки в 1813–1822 рр. та 31 випадок у 1825–1835 рр.), тоді як на шляхту та поміщиків припадала менша частка злочинів.

У популярних описах та народному епосі Кармалюк постає безкорисливим борцем проти поміщицького гніту, який допомагав бідним, що суперечить сухим судовим протоколам. Розбіжності в оцінках пояснюються тим, що закріпачене селянство прагнуло бачити захисника і створило героїчний міф у фольклорі. Ідеалізувати постать Кармалюка було вигідно передусім радянським історикам для ілюстрації безперервної «класової боротьби» пригнобленого селянства проти панівного класу феодалів.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.»: Можу пояснити поняття «військові поселення», «чумацтво», «індустріальна революція», «порто-франко». Можу визначити причини селянських рухів у першій половині ХІХ ст. Можу визначити, які факти свідчать про початок індустріальної революції в Наддніпрянщині. Можу за картою схарактеризувати господарський розвиток Наддніпрянської України.

Тему засвоєно на високому рівні, про що свідчить вільне володіння навчальним матеріалом:

• Військові поселення — це система організації війська в Російській імперії, яка поєднувала військову службу із веденням сільськогосподарських робіт для самозабезпечення армії.
• Чумацтво — традиційний торговельно-візницький промисел, що полягав у перевезенні та продажу солі, риби, хліба й інших товарів запряженими волами возами на великі відстані.
• Індустріальна (промислова) революція — перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до великого машинного фабричного виробництва, що супроводжувався появою класів найманих робітників і підприємців.
• Порто-франко — територія порту (зокрема Одеси), де діяв особливий режим безмитного ввезення, збереження, переробки та вивезення закордонних товарів.

Головними причинами селянських виступів були посилення поміщицького гніту, тягар панщини й урочної системи, зростання безземелля селян та важкий режим у військових поселеннях.

Про початок промислового перевороту в 1830–1840-х роках свідчать поява перших парових машин і пароплавів, заснування машинобудівних заводів, стрімкий розвиток фабричного цукроваріння та вуглевидобутку з використанням найманої праці.

За картою чітко простежується господарська спеціалізація: Правобережжя та Лівобережжя зосереджувалися на вирощуванні зерна й цукрових буряків, Південь — на товарному пшеничному господарстві, тонкорунному вівчарстві й морській торгівлі, а південний схід — на видобутку кам’яного вугілля.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чому кріпосницька система заважала економічному розвиткові українських земель?

Кріпосна система позбавляла селян зацікавленості в результатах власної праці, тому підневільна поміщицька праця залишалася вкрай неефективною та призводила до розорення маєтків. Особиста залежність кріпаків і прикріплення їх до землі не дозволяли сформуватися вільному ринку робочої сили, необхідному для промислових фабрик і заводів. Крім того, злиденне становище більшості селян стримувало розвиток товарно-грошових відносин, оскільки в них не було грошей для купівлі фабричних товарів.

3. Якими були причини і наслідки чумацтва для українського суспільства?

Причинами виникнення чумацтва були:

• Потреба українського та сусідніх ринків у солі, рибі та інших товарах, які доставлялися переважно з Криму, Бессарабії та з Дону.
• Малоземелля та безземелля селян у багатьох регіонах (зокрема на Полтавщині й Харківщині), що змушувало їх шукати сезонних заробітків поза межами своїх господарств.
• Розвиток товарно-грошових відносин, який стимулював рух капіталів і товарів.

Наслідками чумацтва для суспільства стали:

• Накопичення капіталу в руках окремих чумаків.
• Посилення соціального розшарування селянства на заможних господарів і найманих робітників.
• Інтеграція різних регіонів України в єдиний внутрішній ринок і зв’язок із зовнішніми торговельними шляхами через морські порти.
• Формування самобутньої чумацької культури, фольклору та побутових традицій.

4. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, у чому подібність і відмінність між боротьбою Устима Кармалюка і повстанням у Чугуєві.

Подібність полягає в тому, що обидва виступи були формами соціального протесту проти посилення гноблення, безправ’я та свавілля влади і поміщиків, а також завершилися жорстоким придушенням регулярними урядовими військами. Відмінність полягає в організації та тривалості: Чугуївське повстання 1819 року було масовим, але швидкоплинним збройним бунтом військових поселенців проти системи військових поселень, тоді як рух Устима Кармалюка на Поділлі тривав понад два десятиліття (1813–1835 рр.) і мав характер тривалої підпільної партизанської та розбійницької діяльності невеликих груп.

5. Проаналізуйте історичну карту на першому форзаці «Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.» та доповніть інформаційну таблицю.

Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.
Що дізнався(-лась) із параграфа	Що додатково дізнався(-лась) із карти
Початок індустріальної революції в 1830-х роках і використання найманої праці на фабриках. Стрімкий розвиток цукрової промисловості та видобутку вугілля на Донбасі. Формування регіональної спеціалізації та активний розвиток чумацького промислу. Зростання значення морських портів Півдня (Одеса, Херсон, Миколаїв) і розвиток ярмаркової торгівлі.	Конкретне розташування центрів цукроваріння, текстильних мануфактур, металургійних заводів і суднобудування. Напрямки основних чумацьких і торговельних шляхів, які з’єднували центр України з Кримом та портами Чорного моря. Точні місця проведення найбільших ярмарків (Київського, Полтавського, Харківського тощо). Чіткі межі сільськогосподарських районів (зернового Півдня, зерново-бурякового Правобережжя, тваринницького Лівобережжя).

6. Як ви вважаєте, чому у фольклорній традиції ватажка соціальних виступів часто героїзують? Наскільки це відповідає дійсності?

Героїзація ватажків соціальних виступів у народному фольклорі виникала через прагнення селян знайти захисника і месника, який відкрито кидав виклик поміщицькому гніту й державній несправедливості. У дійсності ці образи були значно ідеалізовані, оскільки історичні джерела та матеріали слідчих справ свідчать, що під час таких виступів і нападів нерідко грабували та кривдили не лише поміщиків, а й звичайних селян, міщан і торговців.

МИСЛЮ ТВОРЧО

7. Уявіть, що ви є підприємцем / підприємницею початку ХІХ ст. на українських землях. Розробіть бізнес-план для створення нового підприємства, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку регіону, наявність робочої сили (кріпацької чи найманої) та основної галузі, що розвивалася. Обґрунтуйте свій вибір галузі та регіону, а також потенційні виклики та можливості.

Для заснування підприємства найдоцільніше обрати цукрову промисловість у Правобережній Україні (наприклад, на Київщині чи Черкащині). Цей регіон має ідеальні природно-кліматичні умови та родючі ґрунти для вирощування цукрових буряків, а також достатні лісові ресурси для забезпечення виробництва паливом. Основним типом робочої сили буде вільнонаймана праця селян і міщан, оскільки вона є значно ефективнішою та продуктивнішою за примусову працю кріпаків.

Головними можливостями такого підприємства є швидке зростання попиту на цукор на внутрішньому та європейському ринках, що гарантує високі прибутки за прикладом успішних заводів Яхненків і Симиренків. До основних викликів належать необхідність закупівлі коштовних парових машин та обладнання з-за кордону, високі транспортні витрати через брак залізниць, сезонний характер заготівлі сировини, а також конкуренція з поміщицькими господарствами.

8. Створіть мініпроєкт «Мій рідний край у добу промислового перевороту»: дослідіть, які промислові або сільськогосподарські підприємства діяли у вашому регіоні в першій половині ХІХ ст. та як вони вплинули на життя місцевих жителів.

Мініпроєкт: «Київщина та Середнє Подніпров’я в добу індустріальної революції».

У першій половині XIX ст. на українських землях центрального регіону розгорнулося будівництво цукрових заводів, гуралень, механічних майстерень, млинів і ткацьких підприємств. Зокрема, у регіоні з’явилися передові цукроварні графа Бобринського в містечку Сміла та фірми купців Яхненків і Симиренка в Ташлику й Городищі, де вперше в імперії було встановлено парові котли та найновіше європейське обладнання.

Розвиток цих підприємств докорінно змінив життя населення краю. Безземельні та зубожілі селяни отримали джерело грошового заробітку, переходячи до категорії вільнонайманих робітників, що прискорило розпад кріпосної системи. Поряд із фабриками розросталися містечка, будувалися школи, лікарні для працівників, активізувалася внутрішня ярмаркова торгівля сільськогосподарською продукцією та формувався новий клас українських підприємців і технічних фахівців.