§ 4. Промислова (індустріальна) революція у країнах Західної Європи та її вплив на розвиток суспільства і світу в цілому
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Назвіть, які відкриття та винаходи було здійснено на початку індустріальної революції у XVIII ст. У якому напрямі, на вашу думку, розвивалися наука та виробництво? Поясніть свої міркування.
На початку індустріальної революції у XVIII ст. з’явилися летючий човник Джона Кея, прядка «Дженні» Джеймса Гаргрівса, ватермашина Річарда Аркрайта та парова машина Джеймса Ватта. Наука та виробництво розвивалися в напрямі механізації праці й переходу від мануфактури до фабрики. Люди прагнули замінити ручну працю силою пари та механізмів, щоб виготовляти більше товарів за меншу ціну.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому саме держави Західної Європи були лідерами у відкриттях та винаходах промислової революції? Які фактори зумовлювали відставання країн Східної та Центральної Європи в цьому процесі?
Держави Західної Європи мали необхідний капітал для інвестицій, стабільну політичну систему, закони для захисту власності та вільну торгівлю. Країни Східної та Центральної Європи відставали через збереження кріпосного права, феодальні пережитки, абсолютну монархію та брак вільних робітничих рук.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте інфографіку. Складіть стислу розповідь про важливі винаходи й відкриття кінця XVIII–XIX ст. Доповніть розповідь інформацією, яку ви вивчали у 8 класі, або пошукайте матеріал у відкритих джерелах. Поміркуйте, як зазначені винаходи вплинули на виробництво та повсякденне життя людей.
Технічний прогрес кінця XVIII – XIX ст. розпочався з удосконалення парової машини Джеймсом Ваттом. Вона стала універсальним двигуном для підприємств і транспорту. У 1800 р. Алессандро Вольта створив перший гальванічний елемент і започаткував еру електрики. У 1831 р. Майкл Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції, що дало змогу виробляти електричний струм у промислових масштабах. Транспорт докорінно змінили Річард Тревітік і Джордж Стефенсон, які сконструювали перші парові локомотиви та збудували залізницю. Побутову сферу полегшив Пітер Дюран, коли в 1810 р. запатентував консервну банку для тривалого зберігання їжі. Ці відкриття прискорили фабричну роботу, скоротили час у подорожах і зробили повсякденне життя значно комфортнішим.
ПОМІРКУЙТЕ
За текстом параграфа визначте найважливіші суспільні зміни, які відбувалися в період промислової революції. Порівняйте свої результати з висновками однокласників та однокласниць.
Найважливішими змінами стали перехід від аграрного до індустріального суспільства та поява двох провідних класів: промислової буржуазії й найманих робітників. Відбулася швидка урбанізація, через що міста стали головними економічними центрами. Покращення гігієни й медицини викликало демографічний вибух. Також виникли робітничий рух, профспілки та нові ідеології, які вимагали демократичних прав і соціального захисту.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте зображення й за їх допомогою схарактеризуйте найважливіші риси розвитку індустріального суспільства.
Ілюстрації показують головні напрями життя та прогресу індустріальної доби:
- Зростання важкої промисловості й металургії підтверджує фотографія заводів Круппа в Німеччині.
- Розвиток науки та боротьбу зі смертельними хворобами засвідчує фото Володимира Хавкіна, який робить вакцинацію проти холери в Індії.
- Прорив у засобах зв’язку й миттєву передачу новин показує робота підводного телеграфу між Лондоном і Парижем.
- Зміни в міському транспорті демонструє поява кінного трамвая на вулицях Г’юстона.
- Покращення побутових умов для жителів міст ілюструє реклама першого пилососа фірми Siemens.
- Зародження сучасного дозвілля та масової культури передає кадр із кінофільму братів Люм’єр.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи правильно стверджувати, що індустріальна революція вплинула на всі сфери суспільного життя? Чому?
Це твердження є цілком правильним. В економіці утвердилося машинне виробництво, а в соціальній сфері сформувалися класи буржуазії та пролетаріату. У політиці зародилися впливові рухи за виборчі права та нові ідеології: лібералізм, консерватизм, соціалізм і націоналізм. У побуті з’явилися водогін, електричне освітлення, новий транспорт і засоби швидкого зв’язку.
ДОСЛІДІТЬ
Накресліть схему за зразком, що на с. 38. Доповніть її за матеріалами параграфа. За потреби скористайся інформацією з відкритих джерел.
Стислий опис схеми:
- Економічні наслідки: розвиток фабрик і заводів, заміна ручної праці машинною, формування світового ринку та розбудова залізниць.
- Соціальні наслідки: зростання чисельності найманих робітників, посилення буржуазії, переселення людей до міст та зародження руху за права жінок.
- Політичні наслідки: поширення колоніальної експансії, виникнення сучасних політичних партій, розвиток ідеологій та боротьба робітництва за виборчі права.
- Культурні наслідки: розширення мережі шкіл, зростання тиражів газет, зародження масової культури та поява нових напрямів у мистецтві.
- Побутові наслідки: облаштування міських водогонів і каналізації, електрифікація осель, поява трамваїв, телеграфу, телефону й побутових приладів.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Дай визначення понять «ідеологія», «індустріальне суспільство», «нація».
Ідеологія — це сукупність ідей, поглядів, переконань та цінностей, які пояснюють світ, пропонують бачення бажаного суспільного устрою й визначають цілі та шляхи для колективних дій.
Індустріальне суспільство — це рівень суспільного розвитку, якому властиві розвинута та складна система розподілу праці за умов його спеціалізації, масове виробництво товарів для широкого вжитку, машинізація й автоматизація виробництва та управління, науково-технічна революція.
Нація — це історично сформована спільнота людей, об’єднана спільною територією, мовою, культурою, економічним життям і усвідомленням своєї єдності.
2. Назви основні риси індустріальної революції.
Основними рисами індустріальної революції є перехід від мануфактур до фабрик і заводів, заміна ручної праці машинною, використання енергії пари та електрики, стрімке будівництво залізниць і формування класів буржуазії та найманих робітників.
3. Які сфери життя людини зазнали найбільших змін під впливом індустріальної революції?
Найбільших змін зазнали економіка через перехід до фабричного виробництва, соціальне життя через урбанізацію та появу нових класів, політика через появу нових ідеологій і боротьбу за права, а також повсякденний побут людей завдяки технічним винаходам і новому транспорту.
4. Назви основні ідеології, які сформувалися в ХІХ ст.
Основними ідеологіями XIX ст. стали консерватизм, лібералізм, націоналізм та соціалізм.
5. Стисло схарактеризуй вплив індустріальної революції в Західній Європі на розвиток суспільства та світу в цілому.
Індустріальна революція кардинально змінила світ і перетворила аграрне суспільство на промислове. Держави Заходу здобули світове економічне й політичне лідерство. Революція спричинила швидке зростання міст, демографічний вибух і підйом масової культури. Водночас посилилася соціальна нерівність, зародився робітничий рух і загострилося суперництво між імперіями.
6. Визнач кілька позитивних та негативних, на твою думку, наслідків індустріальної революції.
Позитивними наслідками є стрімке зростання продуктивності праці, розвиток науки і техніки, розбудова залізничного сполучення, покращення побуту й поширення початкової освіти. Негативними наслідками стали тривалий робочий день, експлуатація жінок і дітей на підприємствах, глибока бідність робітничих кварталів та забруднення навколишнього середовища.
7. Поясни, чому Велику Британію в середині XIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром».
Велику Британію називали «майстернею світу», тому що вона першою здійснила індустріальний переворот і виробляла значну частку світових фабричних товарів за найвигіднішими цінами. Назва «світовий перевізник» виникла завдяки величезному торговельному флоту, який обслуговував міжнародну торгівлю. «Світовим банкіром» країну вважали через надійну банківську систему, стійкий фунт стерлінгів та експорт капіталу в економіки інших держав.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади й запиши есе обсягом до 200 слів на тему «Наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в ХІХ ст.».
Індустріальна революція XIX століття докорінно змінила суспільство та повсякденний побут людей. Вона остаточно перетворила аграрну цивілізацію на промислову. Головним наслідком став поділ суспільства на підприємців-буржуа та фабричних робітників.
Для заможної буржуазії та середнього класу настав час небаченого комфорту. Вулиці отримали газове та електричне освітлення, у будинках з’явилися водогін, каналізація та перші побутові прилади. Залізниця, телеграф і телефон зробили світ відкритим і швидким. Зростання грамотності відкрило доступ до щоденних газет і масової культури.
Становище робітничих родин тривалий час залишалося тяжким. Робочий день тривав по 12–16 годин у шкідливих для здоров’я умовах. Родини жили в перенаселених і сирих приміщеннях робітничих кварталів. Жінки та малі діти працювали нарівні з дорослими чоловіками, але отримували значно менші гроші.
Індустріальна доба забезпечила технологічний підйом і добробут власникам капіталу, але загострила проблему соціальної справедливості. Саме ця нерівність змусила робітників об’єднуватися у профспілки та виборювати свої права.