4. Початок українського національного відродження
ЗГАДАЙТЕ
Коли було ліквідовано полково-сотенний устрій на Слобожанщині й Лівобережжі?
Полково-сотенний устрій на Слобожанщині скасували у 1765 році. На Лівобережжі імперська влада остаточно ліквідувала автономний устрій упродовж 1781–1783 років.
Як ви розумієте значення понять: «автономія», «фольклор»?
Автономія — це право певної території чи народу на самоврядування в межах єдиної держави за загальними законами. Фольклор — це усна народна творчість, яка охоплює пісні, думи, казки, перекази, обряди та звичаї народу.
Чи пам’ятаєте ви, що впродовж XVIII століття Російська імперія здійснювала наступ на автономію Гетьманщини? Що вам про це відомо?
Упродовж XVIII століття імперський уряд послідовно обмежував українську автономію через роботу Малоросійських колегій та контроль за виборами гетьманів. У 1764 році Катерина II остаточно ліквідувала посаду гетьмана. Наступ завершився знищенням Запорозької Січі у 1775 році, скасуванням козацького полкового устрою та юридичним закріпаченням українських селян у 1783 році.
ЗАВДАННЯ
Заповніть таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку XIX століття» за такими критеріями: назва регіону, роки, ключові події, діячі, значення.
| Назва регіону | Роки | Ключові події | Діячі | Значення |
|---|---|---|---|---|
| Лівобережжя | Кінець XVIII — початок XIX ст. | Діяльність Новгород-Сіверського гуртка, поїздка Василя Капніста до Берліна (1791 рік), поширення «Історії русів», видання фольклорних збірок. | Василь Капніст, невідомий автор «Історії русів», Микола Цертелєв, Михайло Максимович. | Збереження історичної пам’яті про Гетьманщину, формулювання права народу на власну державу та пробудження національної гідності. |
| Слобожанщина | Початок XIX ст. | Відкриття Харківського університету (1805 рік), робота осередку романтиків, вихід «Енеїди» (1798 рік) та перших українських журналів. | Василь Каразін, Іван Котляревський, Ізмаїл Срезневський, Микола Костомаров, Амвросій Метлинський. | Перетворення Харкова на провідний інтелектуальний осередок, становлення сучасної літературної мови та наукове вивчення культури народу. |
1. АВТОНОМІСТСЬКА ІДЕЯ
1. У чому сутність ідей автономістів?
Сутність ідей автономістів полягала в намірі відновити козацьке самоврядування та козацьке військо в межах Російської імперії. Вони шанували діяльність гетьманів Івана Мазепи і Павла Полуботка та відстоювали право українців на власну державність.
2. Які хронологічні межі охоплює «Історія русів»? Яка основна ідея цієї книги?
«Історія русів» охоплює події від найдавніших часів до 1769 року. Головна ідея книги — природне, моральне та історичне право українського народу мати власну самостійну державу.
3. Хто із представників інтелектуальної еліти збирав і публікував український фольклор?
Український фольклор збирали Микола Цертелєв, який видав у 1819 році в Петербурзі першу збірку українських дум, та перший ректор Київського університету Михайло Максимович, автор кількох збірок народних пісень.
PRO ІСТОРІЮ
1. Поміркуйте, чому «Історію русів» спочатку поширювали тільки в рукописах і впродовж майже двох століть публікували лише тричі.
Твір поширювали в рукописах через сувору цензуру імперії, адже книга засуджувала царат, кріпацтво та ліквідацію гетьманства Катериною II. Імперська влада боялася ідей твору, тому легально надрукувати його було вкрай складно, і за дві сотні років з’явилося лише три видання: у 1846 році в Москві Осипом Бодянським, у 1956 році в Нью-Йорку та у 1991 році в незалежній Україні.
2. Висловте думку. Чому історик Олександр Оглоблин назвав «Історію русів» «декларацією прав української нації»?
Історик дав таку назву твору, бо автор книги аргументовано довів право українців на свободу, гідність і власну державу. Книга показала минуле України як безперервну боротьбу за волю проти гнобителів.
2. УКРАЇНСЬКЕ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ
1. Коли і з чиєї ініціативи відкрили Харківський університет?
Харківський університет відкрили у січні 1805 року з ініціативи місцевого українського дворянина і громадського діяча Василя Каразіна.
2. Назвіть основні напрямки діяльності харківського гуртка романтиків.
Гуртківці обґрунтовували самобутність українського народу, вивчали народну культуру й історію, а також вважали народ головним творцем минулого. Свої твори й дослідження вони друкували в часописах «Український вісник» і «Український журнал», а також у збірниках «Український альманах» та «Український збірник».
3. Хто став основоположником нової української літератури?
Основоположником нової української літератури став Іван Котляревський, який у 1798 році опублікував перші три частини поеми «Енеїда», створеної живою розмовною українською мовою.
PRO ІСТОРІЮ
1. Поміркуйте, як приклад створення Харківського університету демонструє взаємозв’язок підприємницької ініціативи та громадянської активності.
Василь Каразін подав ідею та підготував проєкт, а громада підтримала його грошима й діями. Купці Харкова пожертвували понад 181 тисячу рублів, землевласники безкоштовно надали 125 десятин землі, а дворяни Слобожанщини та Катеринославщини зібрали разом більше 500 тисяч рублів. Це свідчить про високу згуртованість і спільну турботу мешканців краю про розвиток освіти.
2. Дослідіть, як функціонує Харківський національний університет імені Василя Каразіна в умовах російсько-української війни.
Під час повномасштабного вторгнення заклад продовжує навчальний процес переважно онлайн заради безпеки людей. Російські обстріли пошкодили корпуси, бібліотеку та спорткомплекс, проте університет не виїхав із міста і залишається освітнім серцем Харкова. Колектив залучає партнерську допомогу для відбудови і продовжує готувати фахівців для України.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Попрацюйте в парах. За схемою складіть усну розповідь про початок українського національного відродження.
Початок українського національного відродження зумовили зовнішні та внутрішні чинники. До зовнішніх факторів належали Французька революція, наполеонівські війни та ідеї німецької класичної філософії. Внутрішніми витоками стали пам’ять про Гетьманщину та багата народна культура.
На Лівобережжі рух очолили діячі Новгород-Сіверського гуртка. Вони плекали автономістські ідеї, видавали книги про історію України, збирали народні пісні, а Василь Капніст у 1791 році відвідав Берлін із дипломатичною місією. На Слобожанщині головним осередком став Харківський університет, заснований у 1805 році зусиллями Василя Каразіна. Харківські романтики досліджували традиції народу та випускали періодичні видання, а вихід «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 році започаткував нову українську літературну мову.
3. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО ТА ВСЕСЛОВ’ЯНСЬКА ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА
1. Які особливості першого етапу українського національного відродження?
Перший етап відродження мав переважно фольклорно-етнографічний і просвітницький характер. Діячі збирали народну творчість, писали перші твори народною мовою, видавали історичні джерела та прагнули відновити втрачену козацьку автономію.
2. Чому центр українського національного відродження перемістився в Київ?
Центр руху перейшов до Києва завдяки відкриттю в 1834 році Київського університету. До міста з’їхалися талановиті науковці, викладачі та активні студенти, які перейшли від вивчення культури до створення першої політичної спільноти.
3. Яке історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства?
Братство започаткувало перехід українського руху на новий, політичний етап. Його члени першими висунули вимогу державної незалежності України у формі республіки, засудили самодержавство, виступили за скасування кріпацтва та запропонували об’єднання слов’ян у вільний демократичний союз.
ЖИТТЄТЕКА
1. Опрацюйте наведене вище в рубриці «Життєтека». Знайдіть спільне й особливе (відмінне) у житті й діяльності Миколи Костомарова та Пантелеймона Куліша.
| Критерій | Микола Костомаров | Пантелеймон Куліш |
|---|---|---|
| Спільне | Обидва були засновниками й активними діячами Кирило-Мефодіївського братства, зазнали арешту та відбували заслання, викладали й досліджували минуле України. | |
| Відмінне (походження та освіта) | Син дворянина і селянки; закінчив Харківський університет, став доктором історичних наук і професором. | Походив із козацько-старшинського роду; навчався в гімназії, був слухачем Київського університету. |
| Відмінне (головний внесок) | Автор програмної праці братства «Книга буття українського народу»; науково довів відмінність українців від росіян. | Автор першого українського історичного роману «Чорна рада», розробник правопису «кулішівки» та перекладач Біблії. |
2. За допомогою слів-підказок наприкінці кожної рубрики сформулюйте результати діяльності цих особистостей.
Результат діяльності Миколи Костомарова полягає в тому, що він став видатним українським істориком, талановитим письменником та авторитетним громадським діячем.
Результат діяльності Пантелеймона Куліша полягає в його внеску як письменника, дослідника історії, автора української абетки, перекладача та активного громадсько-політичного діяча.
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Які риси характеру Ганни Барвінок допомогли їй подолати особисті трагедії та продовжувати свою творчу і суспільну діяльність?
Ганні Барвінок допомогли витримка, душевна сила, вірність рідній культурі та глибока любов до чоловіка. Вона мужньо пережила арешт рідних братчиків, втрату дитини і заслання чоловіка, а свій життєвий біль перетворила на щирі прозові твори про долю українського селянства.
2. Поясніть, чому повна збірка оповідань Ганни Барвінок вийшла друком лише 1901 року. Які чинники (історичні, суспільні, особисті) могли впливати на це?
Історичним чинником були імперські заборони українського друку, зокрема Валуєвський циркуляр і Емський указ. Суспільним бар’єром було упереджене ставлення до жіночої літератури в тогочасному середовищі. Особистим чинником стало те, що письменниця присвятила власні сили підтримці творчості свого чоловіка і навіть заклала родинний хутір задля публікації його праць.
3. Сучасники називали Ганну Барвінок «ідеальною дружиною Куліша». Доведіть або спростуйте це твердження.
Це твердження правдиве, оскільки Олександра Білозерська-Куліш підтримувала свого чоловіка у найважчі миті життя. Вона супроводжувала його на суді та на засланні в Тулі, допомагала видавати альманах «Хата», а по смерті Пантелеймона зберегла і видала його літературний спадок.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. На основі джерел обґрунтовано доведіть або спростуйте твердження: «Братчики намагались об’єднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності».
Твердження повністю відповідає джерелам. У «Книзі буття українського народу» члени братства спиралися на заповіді рівності перед Богом, рішуче засуджували царів та панів і вимагали скасування кріпацтва. Вони прагнули бачити Україну вільною республікою у союзі рівноправних слов’янських народів без панування однієї нації над іншою.
2. Поміркуйте, наскільки реалістичними були ці ідеї для середини XIX століття в умовах Російської імперії.
Ці наміри були занадто сміливими та ідеалістичними для середини XIX століття. Російська імперія трималася на необмеженому самодержавстві, суворому поліцейському контролі та примусовій праці кріпаків, тому імперський апарат негайно знищив товариство, щойно дізнався про його існування.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Визначте, які з цих подій прямо або опосередковано вимагали від українських діячів активного використання іноземних мов. Поясніть, для яких цілей (наприклад, дипломатія, освіта, культурний обмін) це було необхідно.
Поїздка Василя Капніста до Берліна у 1791 році вимагала знання німецької або французької мови для дипломатичних перемовин із прусським керівництвом. Відкриття Харківського університету (1805 рік) та заснування Київського університету (1834 рік) потребували використання німецької мови та латини для наукової роботи й навчання у запрошених іноземних професорів. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 роки) спонукала братчиків вивчати польську, чеську та інші слов’янські мови заради налагодження культурного діалогу між народами.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Попрацюйте самостійно. Підготуйте довідку про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства за критеріями: учасники, мета діяльності, програмні документи, форми діяльності, історичне значення товариства.
| Критерій | Характеристика |
|---|---|
| Учасники | Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркевич, Олександр Навроцький, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Микола Савич, Дмитро Пильчиков. |
| Мета діяльності | Ліквідація самодержавства і кріпацтва; відновлення державної незалежності України; створення добровільної федерації слов’янських демократичних республік із центром у Києві. |
| Програмні документи | «Книга буття українського народу» («Закон Божий») та Статут Слов’янського братства Святих Кирила і Мефодія. |
| Форми діяльності | Наукові дослідження; видання та поширення відозв і прокламацій; збирання коштів для відкриття шкіл для народу; написання підручників. |
| Історичне значення | Товариство вперше перевело український рух від етнографічних студій до політичної програми здобуття державності та демократичних перетворень. |
2. Висловте припущення. Чому, незважаючи на короткий період існування та розгром, Кирило-Мефодіївське товариство вважають «якісно новим етапом» у розвитку українського національного руху?
Братство вважають якісно новим етапом, тому що воно першим сформулювало чітку політичну програму. Діячі об’єднали прагнення національної волі України із соціальним визволенням народу та повагою до прав людини. Рух перейшов від простого зацікавлення козацькою старовиною до політичної боротьби за створення республіки.
3. Розгляньте скульптурне зображення святих Кирила і Мефодія. Чому, на вашу думку, учасники товариства обрали їх своїми покровителями?
Святі Кирило і Мефодій були творцями слов’янського письма та великими християнськими просвітителями. Члени братства прагнули об’єднати всі вільні слов’янські народи на засадах християнської моралі та вважали розвиток народної освіти своїм головним покликанням, тому обрали цих святих покровителями організації.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. За схемою складіть розповідь про формування української інтелігенції в першій половині XIX століття. Поміркуйте, яка особистість поєднала осередки інтелігенції Харкова та Києва.
У першій половині XIX століття нова українська інтелігенція формувалася з представників різних верств: збіднілого дворянства, дітей священників, містян, колишніх козаків та вихідців із селян. Потужним джерелом для цього стала вища освіта після відкриття університетів у Харкові (1805 рік) та Києві (1834 рік).
У Харкові постав осередок романтиків, які досліджували народну культуру, а згодом у Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство. Особистістю, яка об’єднала ці два провідні осередки, став Микола Костомаров: він навчався і розпочав діяльність у Харківському університеті, а згодом переїхав до Києва, викладав у Київському університеті та очолив роботу братчиків.
2. Створіть екомакет Харківського або Київського університету із вторинних та /або природних матеріалів. Коли ваш макет буде готовий, підготуйте коротку розповідь за алгоритмом: 1) розповісти про процес створення макета учасниками й учасницями групи, 2) обґрунтувати вибір матеріалів, 3) пояснити, як використання вторинних матеріалів у вашому проєкті демонструє відповідальне ставлення до довкілля.
- Для виготовлення макета Харківського університету ми знайшли історичні гравюри головного корпусу початку XIX століття. Спочатку ми зібрали каркас споруди з коробок, а потім наклеїли паперові колони, фасадні карнизи та віконні арки.
- Ми використали використані пакувальні коробки, обрізки цупкого картону, сухі гілочки та мох для паркової зони. Ці матеріали легко обробляти, вони не потребують фінансових витрат і передають вигляд історичної будівлі.
- Повторне застосування пакувального картону рятує сировину від смітника і суттєво зменшує обсяг побутових відходів. Такий підхід доводить нашу повагу до природи та показує, що непотрібні речі можна перетворити на гарні макети.