4. Повсякденне життя
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Що таке повсякденне життя?
Повсякденне життя — це щоденний побут людей у певний історичний час. Воно включає працю, житло, їжу, одяг, родинні звичаї та відпочинок.
2. ГР 1. Які риси були притаманні українському менталітету в XVI— XVIII ст.?
Українцям були притаманні повага до матері, любов до рідної землі та прагнення особистої свободи. Важливими рисами також були козацька сміливість, захист своєї віри та вміння виживати у складних умовах.
3. ГР 1. Як господарювало українське селянство в попередні століття?
Селяни займалися землеробством і тримали худобу. Вони обробляли землю за допомогою важкого плуга, застосовували трипільну систему й використовували волів як головну робочу силу.
4. ГР 1. Яким було становище жінки в цей період?
Жінка залежала від чоловіка чи батька через давні патріархальні порядки і не мала рівних прав з чоловіками. Проте в родині її дуже поважали, і вона керувала всім домашнім господарством.
ЛЮДИНА І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ІНША ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА)
Як умови навколишнього середовища впливали на заняття населення українських земель?
Родючі чорноземи займали дві третини земель і визначили землеробство як головне заняття українців. Багата земля давала прожиток людям, але водночас приваблювала сусідніх завойовників.
1. МЕНТАЛІТЕТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Чим ментальність відрізняється від менталітету? Які нові явища з’явилися в українській ментальності в цей період?
Менталітет — це спільний національний характер і світосприйняття всього народу. Ментальність — це світогляд окремої людини або невеликої суспільної групи.
У цей період з’явилися два нових явища. У Російській імперії серед дворян поширилося малоросійство, коли люди забували козацьке коріння заради чинів і посад. В Австрійській імперії виникло рутенство, тобто вірність владі Габсбургів за їхні поступки та реформи.
2. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
ГР 2. Працюємо разом. Метод «Критичне читання». Визначте десять ключових слів, що характеризують традиційні види господарської діяльності українського селянства цього періоду (це можуть бути іменники, прикметники, дієслова).
- Землеробство
- Трипілля
- Плуг
- Жито
- Серп
- Воли
- Тваринництво
- Городництво
- Картопля
- Коса
3. ПОСЕЛЕННЯ Й ЖИТЛО
ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Тонкі й товсті запитання». Складіть запитання про зовнішній вигляд поселень і житла на українських землях наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
| Тонкі запитання (хто, що, коли) | Товсті запитання (чому, як, поясніть) |
|---|---|
| 1. З чого зводили селянські хати на українських землях? | 1. Чому російська влада впроваджувала чітке планування нових сіл саме на Півдні України? |
| 2. Що розташовувалося на головній міській площі? | 2. Як змінився вигляд міських будинків заможних верств під впливом європейської моди? |
| 3. Які нові будівлі постали у великих містах у першій половині XIX століття? | 3. Поясніть, чому садиби небагатих міщан були дуже схожими на селянські подвір’я? |
4. ОДЯГ І ХАРЧУВАННЯ
ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Укажіть характерні ознаки, притаманні одягу й харчуванню населення українських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
В одязі населення поєднувалися народні традиції та європейська мода, якої намагалися дотримуватися заможні люди й міщани. Селяни й далі носили простий домотканий одяг.
В основі харчування переважали страви з печі: варені й тушковані борщі, каші, галушки та вареники. М’ясо вживали рідко, переважно на свята, а важливе місце в раціоні займала риба. Багаті городяни наймали кухарів з Європи й пили чай та каву, а прості люди заварювали трав’яні настої і гілки рослин.
5. ШЛЮБ І СІМ’Я. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ
ГР 3. Працюємо в парах. Обговоріть та висловіть спільну думку щодо особливостей шлюбно-сімейних відносин і становища жінки наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
Життя родини базувалося на традиційному звичаєвому праві та патріархальному устрої, де головою був батько. Жінка не мала закріпленої законами рівності з чоловіком і залежала від нього матеріально. Попри це, вона зберігала повагу й гідність у родині, керувала повсякденним побутом та виховувала дітей.
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Історична абетка». Перелік слів і словосполучень на обрану літеру.
Слова на літеру Б:
Борщ, базар, біднота, буряк, баклажани, Буковина, батьківщина, батрак, броварня, будинки.
2. ГР 1. Назвіть традиційні види господарської діяльності українського селянства цього періоду. Які зміни відбулися?
Традиційними заняттями селян залишалися трипільне землеробство, городництво та розведення худоби, де головною тягловою силою були воли. Зміни полягали в поширенні нових культур: селяни почали активно вирощувати картоплю, томати, баклажани та перець.
3. ГР 1. Які нові явища в зовнішньому вигляді поселень і житла на українських землях виникли наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?
У містах з’явилися чіткі адміністративні площі, прямі вулиці та кількаповерхові цегляні будинки європейського зразка. На місці давніх фортець облаштовували бульвари й місця для прогулянок. Нові села, особливо на Півдні України, влада забудовувала за єдиним чітким планом з площею в центрі.
4. ГР 1. Опишіть сімейне й повсякденне життя населення українських міст і сіл кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
У селі побут підпорядковувався польовим роботам і церковному календарю, а люди жили в побілених хатах під стріхою. Міщани проводили час на ярмарках, базарах і біля церков. У родинах панував патріархальний лад, але українці зберігали пошану до матері. Найпоширенішою стала повна мала сім’я з батьків і дітей, хоча часто траплялися й великі нерозділені сім’ї з кількох поколінь.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Обговоріть проблемне питання. Поява малоросійської ментальності й рутенства стала закономірним чи випадковим явищем? Як це впливало на розвиток українського суспільства та до яких наслідків могло призвести?
Ці явища були закономірними, оскільки українські землі опинилися під владою потужних імперій. Дворяни прагнули кар’єри й захисту своїх привілеїв, тому пристосовувалися до імперських умов.
Малоросійство й рутенство гальмували розвиток національної самосвідомості народу. Це загрожувало повною втратою української самобутності та злиттям еліти з панівними націями. Проте саме з середовища дворян і духовенства згодом вийшли перші діячі українського національного відродження.
6. ГР 1. Визначте спільне й відмінне в харчуванні українського населення наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. і зараз.
| Ознака | Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. | У наш час |
|---|---|---|
| Спільні риси | Популярність борщу, вареників, каш, галушок і хліба. | Борщ, вареники та каші залишаються основними традиційними стравами. |
| М’ясні продукти | М’ясо вживали рідко, лише на свята; птицю готували по неділях. | М’ясо та м’ясні вироби стали звичною частиною щоденного раціону. |
| Спосіб приготування | Страви варили або тушкували в печі, їли тільки гарячими двічі на день. | Використовують смаження, запікання й варіння на газових та електроплитах. |
| Напої | Пили відвари ягідних гілок і трав’яні чаї; кава та фабричний чай були рідкістю. | Чай і натуральна кава стали масовими повсякденними напоями. |
7. ГР 1. Порівняйте шлюбно-сімейні традиції кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях та в країнах Центральної і Західної Європи. Зробіть висновок.
Спільним для українських земель і європейських країн була залежність жінки від чоловіка та вирішальна роль церковного вінчання.
Відмінність полягала в тому, що в Україні довше жили великими родинами з кількох поколінь і керувалися народним звичаєвим правом. У Західній Європі промисловий переворот спричинив швидший поділ родин на малі сім’ї, а шлюб почали суворіше контролювати державні закони. Можна зробити висновок: європейська родина швидше модернізувалася, а українська довше берегла традиційний устрій.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
8. ГР 3. Працюємо в парах. Складіть меню повсякденного й святкового обіду представників різних верств українського суспільства кінця XVIII — першої половини XIX ст.
| Верства населення | Повсякденний обід | Святковий обід |
|---|---|---|
| Селяни | Борщ без м’яса, пшоняний куліш, житній хліб, печена картопля, узвар. | М’ясний борщ, вареники з сиром, запечена птиця, домашні пироги. |
| Заможні верстви (дворяни) | М’ясний суп, печеня з овочами, європейські закуски, кава або чай. | Запечена дичина, дорогі сири, паштети за рецептами кухарів із Парижа чи Відня, імпортні вина. |
9. ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Стосунки в сім’ї та становище жінки наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.».
В українському суспільстві шлюбні відносини регулювало давнє звичаєве право. Сім’я трималася на авторитеті батька, який розпоряджався господарством і давав дозвіл на шлюб дітей. Закони імперії не закріплювали рівності жінок і чоловіків, тому дружина перебувала в економічній залежності від господаря.
Попри ці обмеження, жінка в українській хаті мала повагу та гідність. Вона вела городництво, доглядала птицю, ткала полотно й виховувала дітей. Чоловіки прислухалися до думки дружини у побутових справах. Сім’я залишалася міцною завдяки моральним нормам і взаємній турботі про добробут.
10. ГР 2. Працюємо в малих групах. Доберіть експонати до віртуального музею «Українське село (місто) першої половини ХІХ ст.». Створіть до них аудіогід.
Експонати віртуального музею:
- Дерев’яний плуг і ярмо для волів.
- Селянський ткацький верстат.
- Глиняний глечик та макітра з макогоном.
- Святковий жіночий одяг: плахта, корсетка та намисто.
- Годинник і дзеркало з будинку заможного міщанина.
Текст для аудіогіда:
«Вітаємо у віртуальному музеї українського побуту першої половини XIX століття. Наш перший експонат — важкий дерев’яний плуг і ярмо. Саме цими знаряддями українські хлібороби орали родючі чорноземи за допомогою волів. Поруч ви бачите ткацький верстат. На ньому селянки довгими вечорами виготовляли полотно для одягу та рушників. У вітрині навпроти розташовані дзеркало й годинник із міської садиби, що показують поширення європейської моди серед городян. Кожен експонат розповідає про невтомну працю та побут наших предків».
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
вплив навколишнього середовища на життя і діяльність українського населення кінця XVIII — першої половини XIX ст.;
Родючі чорноземи визначили землеробство як головне заняття жителів, забезпечили край хлібом і зробили село головним осередком життя українців.
зміни в менталітеті українського населення;
Під владою двох імперій серед частини еліти поширилися малоросійство та рутенство, але прості селяни зберегли традиційну любов до рідної землі й волелюбність.
господарську діяльність українського селянства;
Селяни вели трипільне господарство, обробляли землю за допомогою важкого плуга й волів, а також почали масово садити картоплю та городні культури.
поселення і житло, одяг і харчування населення;
У селах зберігалися традиційні білі хати під стріхою та страви з печі, а у великих містах поширювалися європейське планування, цегляні будинки, модний одяг, чай і кава.
шлюбно-сімейні відносини й становище українського жіноцтва.
Родина зберігала патріархальні звичаї і залежність жінки від чоловіка, проте господиня завжди користувалася повагою в домі та керувала щоденним господарством.